Постанова від 23 липня 2026 р. у справі №369/23437/25 — Київський апеляційний суд

Справа № 369/23437/25Головуючий у 1 інстанції Омельченко М.М.

Провадження № 33/824/2888/2026Доповідач у 2 інстанції Шроль В.Р.

Категорія ст. 124 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 липня 2026 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного суду В.Р. Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст.124 КУпАП щодо

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає в АДРЕСА_1 ,

закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає в АДРЕСА_2 ,

закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до протоколів серії ЕПР1 № 527885 та серії ЕПР1 № 527872 - 30.11.2025 року ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Scenik», н/з НОМЕР_3 , а ОСОБА_2 - вантажівкою «MAN TGS 41.360», н/з НОМЕР_4 , в с. Софіївська Борщагівка Бучанського району Київської області та під час руху по вул. Київській в районі будинку № 56, в порушення вимог п.13.1 ПДР, не дотримались безпечного бокового інтервалу, в результаті чого відбулось зіткнення транспортних засобів та легковий автомобіль отримав механічні пошкодження.

Постановою судді провадження по справі відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 закрито, оскільки суддя дійшла висновку про відсутність в діях кожного з водіїв складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 просить постанову скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги та притягнути до відповідальності винних.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суддя не взяв до уваги, що винуватець ДТП одразу після зіткнення визнав себе винним і казав, що авто потрапило в сліпу зону та запропонував оформити Европротокол , на що він відмовився та особисто викликав поліцію на місце ДТП.

Вказує на те, що суддею було безпідставно відмовлено у задоволенні клопотання про призначення судової авто - технічної експертизи, хоча із пошкоджень його авто чітко видно, що пошкоджено ліву задню частину авто, що свідчить про те, що саме автомобіль MAN почав маневр з лівої полоси в праву, по якій рухався його транспортний засіб.

Вважає, що суддя зробила свої висновки на підставі судово-авто технічної експертизи , яка є не повноцінною та її заключення є не правильним.

Заслухавши ОСОБА_1 який підтримав апеляційну скаргу та ОСОБА_2 , який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа), який розглядає справу, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно зі ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначених вимог закону суддя суду першої інстанції дотрималась.

Як убачається з матеріалів справи, під час судового розгляду кожен із водіїв послідовно наполягав на тому, що рухався у своїй смузі руху, а зіткнення сталося внаслідок виїзду іншого транспортного засобу на його смугу руху.

Зі схеми місця дорожньо-транспортної пригоди вбачається, що кожен із учасників ДТП зазначив різне місце зіткнення, при цьому будь-яка об`єктивна слідова інформація, яка б дозволяла достовірно встановити місце первинного контакту транспортних засобів (осип скла, пластику, ґрунту, сліди гальмування тощо), не зафіксована.

Суддею також правомірно відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення судової автотехнічної експертизи, з огляду на відсутність вихідних даних, необхідних для вирішення поставлених питань.

Доводи апеляційної скарги про те, що водій вантажівки ОСОБА_2 одразу після дорожньо-транспортної пригоди нібито визнав свою вину та пропонував оформити Європротокол, не можуть бути покладені в основу висновку про його винуватість, оскільки зазначені обставини заперечуються ОСОБА_2 та не підтверджені належними та допустимими доказами у розумінні ст.251 КУпАП.

Посилання апелянта на характер механічних пошкоджень автомобіля, зображених на фотографії транспортних засобів, не спростовують висновків судді, оскільки самі по собі не дають можливості достовірно встановити механізм дорожньо-транспортної пригоди та визначити, який саме із водіїв порушив вимоги Правил дорожнього руху.

Фактично доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди апелянта з оцінкою доказів, наданою суддею, та ґрунтуються переважно на власному баченні механізму виникнення дорожньо-транспортної пригоди, однак не спростовують висновків суду про відсутність достатніх, належних і допустимих доказів вини будь-кого з учасників ДТП.

Відповідно до вимог ч.2 ст.251КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.

Особою, яка складала протоколи про адміністративні правопорушення, до матеріалів справи не долучено об`єктивних доказів порушення водіями автомобілів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вимог п.13.1 ПДР.

З огляду на наведене, суддя дійшла правильного висновку про закриття провадження щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за відсутністю доказів наявності у їх діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Істотних порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставою для скасування постанови, під час апеляційного перегляду не встановлено.

За таких обставин постанова є законною.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 06 травня 2026 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - без зміни.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Р. Шроль