Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №754/12343/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, inbox@kia.court.gov.ua

Єдиний унікальний номер справи № 754/12343/25 Головуючий у суді першої інстанції - Панченко О.М.

Номер провадження № 22-ц/824/8485/2026 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Яворського М.А.(суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О.,

розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 , на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Панченко О.М., у місті Києві, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

В липні 2025 року ТОВ «Іннова Фінанс» через "Електронний суд" в особі представника Андрущенко М.В. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 04 грудня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання грошових коштів у позику № 6244701224. Позикодавець свої зобов`язання відповідно до умов договору позики виконав в повному обсязі та надав відповідачці грошові кошти у розмірі 12 100,00 грн. Позичальник свої зобов`язання відповідно умов договору позики належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила. Станом на день подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем складає 30 304,45 грн, з яких: 12 100,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 18 204,45 грн - заборгованість за процентами, які нараховувалися по 07.07.2025 включно.

У зв`язку з наведеним позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Іннова Фінанс» загальну суму заборгованості за договором позики у розмірі 30 304,45 грн. а також судові витрати.

Представника відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Скользнєва В.В. подала відзив на позовну заяву в якому не погоджується із викладеним у позові доводами позивача, та посилалася на те, що позивачу справі звертаючись до суду із вказаним позовом не долучив належних доказів, що підтверджують перерахування коштів Відповідачу. В матеріалах справи відсутні докази отримання досудової вимоги Відповідачем. Також зазначає, що Позивач звернувся до суду до завершення строку дії договору. Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем, Відповідачка сплатила в рахунок погашення заборгованості 8 530,00 грн., про що свідчить намір сплатити заборгованість. Враховуючи усе викладене сторона Відповідача просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі та покласти на позивача витрати понесені відповідачкою по оплаті послуг на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн.

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року позов ТОВ «ІННОВА-НОВА» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» заборгованість за договором надання грошових коштів у позику № 6244701224 від 04 грудня 2024 року у розмірі 30 304,45 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Не погодившись з рішенням районного суду, 23 лютого 2026 року представник ОСОБА_1 , адвокат Скользнєва В.В. звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржуване рішення та ухвалити у вказаній справі нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що оскаржуване рішення є незаконним та таким, що ухвалене з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, звертає увагу суду на те, що кредитний договір №6244701224 було укладено 04.12.2024 року і відповідно до п. 2.5 даного Кредитного договору, строк дії договору 360 днів. Отже, строк дії кредитного договору спливає 29.11.2025 року, а тому звернення до суду до закінчення терміну дії договору є передчасним.

Згідно до п. 6.4. кредитного договору, у разі затримання Позичальником сплати частини кредиту та/або комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць, Товариство має право вимагати повернення кредиту (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі. При цьому вимога надсилається в Особистий кабінет Позичальника та/або у вигляді електронного листа на електронну адресу Позичальника, зазначену в Договорі (або окремо надану Позичальником Товариству) та/або шляхом СМС-повідомлення на номер телефону Позичальника зазначений в Договорі або в його Особистому кабінеті та/або відправки повідомлення в Месенджер та/або шляхом направлення повідомлення в спосіб передбачений цим пунктом Договору на додаткові контактні дані Позичальника, вказані в цьому Договорі (або окремо повідомлені Позичальником або зазначені ним в Особистому кабінеті). Моментом отримання Позичальником повідомлення є момент отримання Товариством електронного підтвердження про таке направлення.

В даному випадку Позичальник повинен здійснити повне дострокове повернення кредиту, комісії за надання Кредиту (якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та процентів (в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором) протягом 30 календарних днів, з дня отримання від Товариства повідомлення про таку вимогу. Якщо протягом цього періоду Позичальник усуне порушення умов цього Договору, така вимога Товариства втрачає чинність. При цьому, в даному випадку вважається, що Позичальник усунув порушення умов Договору, якщо на 31-й день, з дня отримання від Товариства вищезазначеної вимоги (повідомлення), у Позичальника буде відсутня будь-яка прострочена заборгованість за Договором, в тому числі заборгованість, що зумовила направлення Позичальнику повідомлення (вимоги) та/або заборгованість, що виникла після направлення такої вимоги (повідомлення). В іншому разі, вимога залишається дійсною, а Позичальник зобов`язаний не пізніше 30-го дня, з дня одержання вимоги (повідомлення), повернути в повному обсязі кредит, сплатити проценти та інші платежі передбачені Договором.

Звертає увагу і на те, що відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, відповідач сплатив в рахунок погашення заборгованості 8 530,50 грн, що свідчить про його намір сплатити заборгованість у позасудовому порядку.

Крім того, сторонами вищевказаного Договору погоджено можливість зміни терміну остаточного повернення кредиту виключно після вручення Позичальнику вимоги Кредитодавця, у якій буде зазначено строк повернення всієї суми кредиту, нарахованих процентів за його користування та інших платежів, строк сплати яких не настав, та наслідки подальшого невиконання такої вимоги Позичальником у встановлені строки. Оскільки, договір є обов`язковим до виконання, слід прийти до висновку, що Кредитодавець міг набути право дострокового стягнення заборгованості за кредитом, тобто на зміну строку остаточного повернення кредиту, виключно у випадку вручення Позичальнику відповідної вимоги Кредитодавця, однак, належні докази надіслання та отримання ОСОБА_1 відповідної вимоги у матеріалах справи відсутні, а відтак, право дострокового стягнення заборгованості за кредитом не виникло.

Апелянт звертає увагу на те, що на підтвердження нібито направлення досудової вимоги ОСОБА_1 позивач подав довідку ТОВ «Мобізон» №301225-01 від 30.12.2025 року.

Із цієї довідки вбачається, що 08.04.2025 року відправник, зазначений як "finsfera", надіслав на номер НОМЕР_2 текстове повідомлення такого змісту: « «Zgidnopunktu 6.4 dogovoru, vimogakompaniyi, dostrokovevikonannyazabov`yazan` zakreditomvpovnomuobsyazi! 0800310121».

Однак, сама по собі довідка про технічну фіксацію відправлення SMSне є доказом належного направлення досудової вимоги у розумінні закону.

З урахуванням викладеного просила апеляційний суд задовольнити подану нею апеляційну скаргу.

Відзив на апеляційну скаргу від ТОВ «Іннова-Нова» на адресу апеляційного суду не надходив.

Відповідно до частини першої ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За правилами частини тринадцятої ст. 7, частини першої ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга розглянута апеляційним судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

За правилом частини статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

Абзац 2 частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19, від 16 грудня 2020 року у справі №561/77/19, від 04 грудня 2023 року у справі № 212/10457/21.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 вищезазначеного Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 04.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Іннова Фінанс» та ОСОБА_1 укладено Договір надання грошових коштів у позику № 6244701224, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 1752, 04.12.2024 о 17:20.

Відповідно до п. 2.3-2.5 Договору сума кредиту - 12 100,00 грн. Тип позики - Кредит. Строк кредиту - 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів, останній платіж з періодом внесення 30 днів.

Згідно п. 2.6.1 Договору стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5 цього Договору та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. 0,87% за кожен день користування Кредитом, як застосовується у період починаючи з 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до п. 2.9.1 За стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 3 195,29 % річних.

Згідно до п. 2.9.2 Договору за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 2 836,56% річних.

Також, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачем 04.12.2024 підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами - 4794, Паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачу ОСОБА_1

16.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Контрактовий дім» (далі ТОВ «ФК «Контрактовий дім») та ТОВ «Іннова Фінанс» укладено Договір № 160523/1 відповідно до умов якого ТОВ «Іннова Фінанс» доручає ТОВ «ФК «Контрактовий дім» здійснювати перекази коштів (платежів) з використанням реєстру виплат на користь отримувачів відповідно до справи МПС для сервісів Visa Dire / Master Card Money Send.

Відповідно до листа ТОВ «Контрактовий Дім» за №7/13208 від 21.07.2025 року підтверджується успішність виконання транзакції у сумі 12 100,00 грн. 04.12.2024 року о 17:21 на картковий рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . (а.с.11)

Окрім того, з витребуваної судом інформації з АТ КБ «Приват Банк» підтверджується отримання на картковий рахунок ОСОБА_1 суми коштів у розмірі 12 100,00 грн. (а.с. 62)

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Разом з тим, надані докази є належними та достатніми для висновку про виконання кредитором ТОВ «Іннова Фінанс» свого обов`язку за спірним кредитним договором.

Факт укладення кредитного договору, підтверджується належними та допустимими доказами .

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

Тобто, нормами чинного законодавства передбачено підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором «1752» (а.с. 17-27).

Зі змісту договору слідує, що відповідач при його оформленні зазначила свої персональні дані (паспортні дані, місце проживання, місце реєстрації, РНОКПП, номер телефону - НОМЕР_2 , банківський рахунок).

При цьому, кредитний договір підписаний електронним підписом позичальника відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, що був надісланий на номер мобільного телефону відповідача - НОМЕР_2 , про що наявна в матеріалах справи довідка про відправку одноразового ідентифікатора для підписання договору (а.с. 46).

Без вчинення вказаних дій, а також без попереднього заповнення анкети-клієнта (а.с.10) та надання особистих даних для оформлення кредитного договору, у тому числі номеру телефону та/або та електронної пошти для отримання одноразового ідентифікатора, такий правочин не був би укладений.

Так, відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 07 липня 2025 року заборгованість за Договором надання грошових коштів у позику № 6244701224 у складає 30 304,45 грн, з яких: 12 100,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18 204,45 грн - заборгованість за нарахованими згідно договору відсотками (а.с. 47-49).

При цьому, з розрахунку заборгованості вбачається, що позичальником вносились кошти на погашення заборгованості у розмірі 8350,50 грн, які позивачем були враховані при здійсненні розрахунку.

Розрахунок загальної суми заборгованості по кредитному договору наданий суду відповідає вимогам закону.

Що стосується доводів апеляційної скарги, то колегія суддів враховує наступне.

Доводи апеляційної скарги про щодо передчасного звернення позивача до суду із вказаним позовом, а також про те , що позивачем у порушення вимог п.6.4 договору не надано доказів направлення позичальнику вимоги про дострокове повернення позики ТОВ «ІННОВА-НОВА», а відтак відсутні підстави для задоволення позову колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Так згідно до частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.1.11 кредитного договору, товариство має право вимагати дострокового повернення кредиту строк сплати якого ще не настав в повному обсязі у порядку та випадках передбачених п. 6.4 Договору.

Пунктом 6.4 кредитного договору передбачено, що у разі затримання позичальником сплати частини кредиту та/або комісії за надання Кредиту ( якщо умовами Договору передбачено сплату комісії за надання Кредиту) та/або процентів за користування кредитом, щонайменше на один календарний місяць Товариство має право вимагати повернення кредиту ( в тому числі і всіх платежів передбачених даним Договором), строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі.

Аналіз вище вказаної норми матеріального права та умов укладеного сторонами кредитного договору свідчить про наявність у позикодавця права на вимогу про дострокове повернення наданих у кредит коштів та нарахованих процентів за час коли позичальник ними користувався.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором наданим позивачем у справ вбачається, що відповідачка за період дії кредитного договору із 04 грудня 2024 року по 07 липня 2025 року здійснила лише дві оплати 03 січня 2025 року у розмірі 4900,50 грн, і 03 лютого 2025 року у розмірі 3630,00 грн, при тому що згідно п.6.3 та погодженого сторонами графіку платежів, такі кошти повинні вноситися що місячно. Разом із тим доказів виконання позичальником взятих на себе зобов`язань після 03 лютого 2025 року матеріали справи не містять і апелянт таких доказів суду не подав.

Доводи апеляційної скарги, що відповідач мала можливість до закінчення терміну договору - 29 листопада 2025 року виконати свої зобов`язання однак суд першої інстанції цього не врахував, колегія суддів відхиляє, оскільки рішення суду у вказаній справі ухвалено 26 січня 2026 року, тобто після спливу вище вказаного строку погодженого сторонами для погашення кредиту і доказів виконання позичальником взятих на себе зобов`язань до суду першої та апеляційної інстанції подано не було.

Враховуючи вищевикладене, а також, те що ОСОБА_1 не виконувала своїх зобов`язань за кредитним договором, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «ІННОВА-НОВА».

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, колегія суддів приходить до висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на положення частини 3 статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст.ст. 381-384 ЦПК України, Київський апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 28 січня 2026 року, залишити без змін.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Текст постанови складено 03 серпня 2026 року.

Судді :

_________________ _______________ ______________

М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв