Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №752/24297/24 — Київський апеляційний суд

справа № 752/24297/24 головуючий у суді І інстанції Чекулаєв С.О.

провадження № 22-ц/824/5862/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чекулаєва С.О., у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВОЯЖ ТРЕВЕЛ ЕКСПРЕС» про захист прав споживачів,-

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2024 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 звернулися до суду із позовом в якому просили стягнути з відповідача на користь позивачів грошові кошти сплачені за Договором № 45801 у розмірі 44 783,00 грн., з урахуванням інфляції 67 093,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04 грудня 2021 року ОСОБА_1 , яка діяла також в інтересах та на користь ОСОБА_2 , уклала з турагентом - ФОП ОСОБА_3 Договір № 45801 на надання туристичних послуг. Предметом Договору № 45801 є круїз лайнером Costa Firenze, який мав тривати з 28 січня 2022 року по 04 лютого 2022 року, вартість якого становила 44 783,00 грн. Позивачі здійснили повну попередню оплату круїзу згідно Договору № 45801 двома платежами 30 000,00 грн. та 14 800,00 грн., що підтверджується розрахунковими квитанціями. 21 січня 2022 року від Costa Firenze надійшло повідомлення про анулювання круїзу у зв`язку з пандемією. Позивачі звернулися до ФОП ОСОБА_3 з вимогою про повернення сплачених грошових коштів, проте відповіді не отримали, кошти повернуті не були. Враховуючи подану заяву про заміну первісного відповідача - ТОВ «ТРЕВЕЛ ПРОФЕШЕНЛ ГРУП» на належного - ТОВ «ВОЯЖ ТРЕВЕЛ ЕКСПРЕС» (до перейменування ТОВ «БУКІНГ ПРО») та посилаючись на обставини встановлені у рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року у справі № 761/3364/23, позивачі просили стягнути з ТОВ «ВОЯЖ ТРЕВЕЛ ЕКСПРЕС» грошові кошти сплачені за скасований круїз на лайнері Costa Firenze.

Заочним рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року позов ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_2 30 000,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким зобов`язати ТОВ «ВОЯЖ ТРЕВЕЛ ЕКСПРЕС» повернути кошти сплачені за договором № 45801. У розмірі 14 800,00 грн. з урахуванням інфляції 22 910,00 грн.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на аналогічні обставини викладені у позовній заяві.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог сторонами не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що 04 грудня 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як замовниками, з однієї сторони та ФОП ОСОБА_3 , як турагентом, з другої сторони був укладений Договір на надання туристичних послуг № 45801, згідно п. 1.1. якого, турагент зобов`язується забезпечити надання замовникам комплекс туристичних послуг, а замовники зобов`язуються прийняти і оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2. Договору № 45801 його предметом є круїз лайнером Costa Firenze, який мав тривати з 28 січня 2022 року по 04 лютого 2022 року.

Загальна вартість послуг визначених в п. 1.3. Договору № 45801 становить 44 783,00 гривень.

Відповідно до п.1.5. Договору № 45801 він за своїм змістом є змішаним у відповідності зі ст. 628 ЦК України і містить в собі зобов`язання договору про надання послуг та договору доручення.

Пунктом 1.6. Договору № 45801 визначено, що турагент виступає в якості посередника між туристом, з одного боку, і туроператором, транспортними, страховими компаніями, готелями та іншими підприємствами, установами, що забезпечують туристичні послуги, з іншого боку.

Відповідно до розрахункової квитанції № 45801 ОСОБА_2 здійснила сплату грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн. згідно Договору № 45801 від 04 грудня 2021 року, отримувачем яких є ФОП ОСОБА_3 .

Матеріали справи містять копію рахунку № НОМЕР_1 від 04 грудня 2021 року на оплату туристичних послуг згідно Договору № 45801, складеного ФОП ОСОБА_3 на суму 14 800,00 грн.

В матеріалах справи також міститься повідомлення Costa Firenze від 21 січня 2022 року, адресоване ОСОБА_1 , викладене російською мовою, в якому позивача 2 повідомлено про скасування круїзу у зв`язку з пандемією.

09 грудня 2022 року ОСОБА_1 звернулася до ФОП ОСОБА_3 з письмовою вимогою про розірвання Договору № 45801 та повернення сплачених грошових коштів у розмірі 30 000,00 грн..

Згідно рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2023 року у справі № 761/3364/23 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вже зверталися до суду з позовом до ФОП ОСОБА_3 про розірвання договору про надання туристичних послуг та стягнення грошових коштів і у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

У вказаному судовому рішенні від 10 жовтня 2023 року судом було встановлено наступні обставини:

- 04 грудня 2021 року між позивачами та ФОП ОСОБА_3 був укладений Договір про надання туристичних послуг № 45801;

- 04 грудня 2021 року відповідач (ФОП ОСОБА_3 ) на підставі Агентського договору № 402-Б від 01 лютого 2021 року здійснила замовлення у туристичного оператора ТОВ «БУКІНГ ПРО» туристичного продукту, а саме: круїзу на лайнері Costa Firenze на період з 28 січня 2022 року по 04 лютого 2022 року та сплатила туроператору грошові кошти у розмірі 26 610,00 гривень. Також відповідач здійснив замовлення послуг перевезення та 06 грудня 2021 року, придбав авіаквитки та сплатила 15 528,00 грн., виконавши тим самим умови Договору про надання туристичних послуг.

21 січня 2022 року туроператор ТОВ «БУКІНГ ПРО» повідомив відповідача про те, що тур, який був замовлений на користь позивачів не відбудеться у зв`язку з його ануляцією партнером ТОВ «БУКІНГ ПРО» - Costa Cruise - у зв`язку із пандемією. Позивачі також отримали повідомлення про анулювання круїзу лайнером Costa Firenze.

Ухвалюючи рішення про частковуе задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що туроператор ТОВ «ВОЯЖ ТРЕВЕЛ ЕКСПРЕС» (до перейменування ТОВ «БУКІНГ ПРО») зобов`язаний повернути сплачені грошові кошти ОСОБА_2 за круїзний тур, який не відбувся не з вини останньої. Відмовляючи у позовній вимозі ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з того, що доказів сплати позивачами рахунку на суму 14 800,00 грн. матеріали справи не містять.

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до приписів статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом статей 525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про туризм» туристичні оператори - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність.

Відповідно до частин першої-третьої статті 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, який укладає договір безпосередньо або через турагента) зобов`язується надати за замовленням іншої сторони (туриста) комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов`язується оплатити його. До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом. Договір на туристичне обслуговування укладається в письмовій чи електронній формі відповідно до закону.

У частині першій статті 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Відповідно до частин першої статті 32 Закону України «Про туризм» за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства.

Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

У справі що переглядається судом встановлено, що на підтвердження своїх позовних вимог ОСОБА_1 долучила до матеріалів справи копію рахунку № 45801 від 04 грудня 2021 року на оплату туристичних послуг згідно Договору №45801, складеного ФОП ОСОБА_3 на суму 14 800,00 грн., водночас, будь-яких доказів здійснення позивачем переказу (сплати) грошових коштів згідно вказаного рахунку матеріали справи не містять, таких доказів і не долучено до апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є будь-які документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, апеляційний судпогоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 суми коштів у розмірі 14 800,00 грн. відсутні.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх».

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Заочне рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 15 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий Фінагеєв В.О.

Судді Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.