Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №752/2132/25 — Київський апеляційний суд

справа № 752/2132/25 головуючий у суді І інстанції Чекулаєв С.О.

провадження № 22-ц/824/7381/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Чекулаєва С.О., у м. Києві, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» про стягнення різниці між належною виплатою страхового відшкодування, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просив стягнути ПАТ «СК «ВУСО» на свою користь недоплачене страхове відшкодування в розмірі 24 266,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постановою Оболонського районного суду міста Києва від 15 серпня 2024 року у справі № 756/9013/24 ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди (далі ДТП) та притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність винної особи ОСОБА_2 за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації наземного транспортного засобу, на момент настання ДТП була зареєстрована відповідно до Полісу ОСЦПВВНТЗ № 215520451, виданого ПАТ «Страхова компанія «ВУСО», дійсного на дату ДТП, тобто 28 червня 2024 року. 17 липня 2024 року відповідач сплатив позивачу суму 42 612,83 грн., але позивач вважає, що зобов`язання по сплаті страхового відшкодування виконано відповідачем лише частково, тобто не в повному обсязі внаслідок зниженого розрахунку суми страхових виплат. З метою встановлення дійсної вартості матеріального збитку, спричиненого внаслідок пошкодження транспортного засобу «Volkswagen Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 в ДТП 28 червня 2024 року, позивач звернувся до ФОП ОСОБА_3 , який підготував Звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу дослідження автомобіля «Volkswagen Transporter» державний номерний знак НОМЕР_1 . Згідно з висновком експерта транспортно-товарознавчого дослідження транспортного засобу «Volkswagen Transporter державний номерний знак НОМЕР_2 № 758/07-24 від 22 липня 2024 року вартість відновлювального ремонту КТЗ складає 184 628,43 грн.; вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу становить 66 879,23 грн. Таким чином, згідно незалежного експертного висновку позивачу недоплачене страхове відшкодування в розмірі 24 266,40 грн. Окрім того, згідно з платіжною інструкцією від 15 липня 2024 року витрати позивача на отримання складеного експертного висновку становлять 4 000,00 грн. Ця сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з відповідача на його користь невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 2 442,73 грн. та 4 000,00 грн. витрат на проведення висновку щодо оцінки вартості матеріального збитку. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ПАТ «СК «ВУСО» просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи та ухвалити нове судове рішення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ПАТ «СК «ВУСО» зазначає, що 17 липня 2024 року на рахунок позивача страховиком було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 42 662,83 грн., а 14 травня 2025 року відповідачем було доплачено позивачу страхове відшкодування у розмірі 13 463,01 грн. Таким чином загальна сума страхового відшкодування, яка була виплачена позивачу ПАТ «СК «ВУСО»складає 56 125,84 грн. Саме такий розмір відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ визначено у Звіті № 1749 від 07 травня 2025 року. Суд першої інстанції не врахував той факт що розмір завданої шкоди був оцінений страховиком та позивачу виплачене страхове відшкодування на підставі Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Позивач не скористався своїм правом та не заявив клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи для перевірки розміру виплаченого відшкодування, не спростував визначеного страховиком розміру, а отже не довів, що розмір страхового відшкодування страховою компанією визначений неправильно.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що постановою Оболонського районного суду м. Києва від 15 серпня 2024 року у справі №756/9013/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На виконання вимог Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідальність винної особи на момент настання ДТП була застрахована згідно полісу ОСЦПВВНТЗ № 215520451, виданого ПАТ «СК «ВУСО».

17 липня 2024 року за результатами розгляду заяви позивача ПАТ «СК «ВУСО» виплатило страхове відшкодування у розмірі 42 612,83 грн.

Позивач не погодився із виплаченою страховиком сумою страхового відшкодування.

З метою самостійного визначення вартості матеріального збитку транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 , позивач звернувся до суб`єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_3 .

Згідно зі Звітом № 758/07-24 від 22 липня 2024 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 , вартість матеріального збитку на дату настання ДТП 28 червня 2024 року становить 66 879,23 грн.; вартість відновлювального ремонту без урахування фізичного зносу вузлів деталей, на дату настання ДТП 28 червня 2024 року становить 184 628,43 грн.; розмір витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість настання події 28 червня 2024 року становить 58 468,57 грн.

14 травня 2025 року ПАТ «СК «ВУСО» здійснило доплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 13 413,01 грн. згідно проведеного 07 травня 2025 року ФОП ОСОБА_4 . Звіту № 1749 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням КТЗ, дата оцінки 28 червня 2024 року, замовник оцінки ТОВ «СОС Сервіс Україна».

Згідно Звіту № 1749 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням КТЗ від 07 травня 2025 року вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 , становить 160 874,80 грн. з ПДВ; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 65 713,01 грн. з ПДВ; вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу без ПДВ становить 56 125,84 грн.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невиплаченим страховим відшкодуванням залишилось 2 442,73 грн., оскільки за Звітом № 758/07-24 від 22 липня 2024 року про оцінку вартості матеріального збитку, заподіяного власнику колісного транспортного засобу «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 , вартість витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого КТЗ з урахуванням зносу зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість становить 58 468,57 грн. (58 468,57 грн. (вартість відновлювального ремонту КТЗ з урахуванням зносу) - 56 025,84 грн. (виплачене страхове відшкодування у неповному розмірі) = 2 442,73 грн).

Апеляційний суд погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За правилами ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Отже, страховик винної у дорожньо-транспортній пригоді особи на підставі спеціальної норми п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» здійснює відшкодування витрат, пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, а різницю між реальними збитками і сумами в межах ліміту відповідальності на підставі ст. 1194 ЦК України відшкодовує особа, яка завдала збитків.

Матеріалами справи встановлено та сторонами не заперечується, що ПрАТ СК «ВУСО» виплатило 17 липня 2024 року позивачу страхове відшкодування у розмірі 42 612,83 грн, а 14 травня 2025 року доплатило невиплачену суму страхового відшкодування у розмірі 13 413,01 грн.

Доплату розміру страхового відшкодування було здійснено страховиком на підставі проведеного 07 травня 2025 року ФОП ОСОБА_4 . Звіту № 1749 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням КТЗ, дата оцінки 28 червня 2024 року, замовник оцінки ТОВ «СОС Сервіс Україна», яким визначено, що розмір відновлювального ремонту КТЗ марки «Volkswagen», державний номерний знак НОМЕР_3 , з урахуванням зносу без ПДВ складає 56 125,84 грн.

При цьому, в порушення приписів п. 4.4. Методики у вказаному звіті не відображено, зокрема, дані про час та місце проведення огляду КТЗ оцінювачем (експертом).

Згідно з п. 5.1 Методики технічний огляд КТЗ оцінювачем (експертом) дає змогу за допомогою органолептичних методів визначити ідентифікаційні дані КТЗ; його комплектність; укомплектованість; технічний стан, обсяг і характер пошкоджень; пробіг за одометром, інші показники на момент технічного огляду, необхідні для оцінки майна.

Визначення матеріального збитку чи вартості КТЗ без його огляду особисто експертом, який складає висновок, можливе тільки за рішенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), в якому міститься обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд, у разі надання ним даних, необхідних для проведення дослідження.

Вказаний звіт складений на підставі попередньо складеного акту огляду транспортного засобу. Тобто безпосередньо оцінювач транспортний засіб не оглядав, обґрунтування неможливості надання об`єкта дослідження на огляд у звіті не зазначені, рішення страховика з цього приводу відсутнє.

Крім того, датою оцінки в даному звіті зазначено 28 червня 2024 року, датою огляду, без зазначення особи яка його проводила, зазначено 02 липня 2024 року, тобто після дати оцінки.

Зазначене підтверджується копією наданого суду акту огляду, в якому не зазначено особу, що його проводила (а.с. 97-98).

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги в частині не врахування судом вимог п. 36.2 Закону в частині зменшення визначеного відшкодування на суму ПДВ, оскільки розмір відшкодування, який просив стягнути позивач визначений оцінювачем без суми ПДВ.

З огляду на викладене апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність визначення розміру матеріального збитку, спричиненого автомобілю позивача на підставі Звіту № 1749 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням КТЗ від 07 травня 2025 року, що виготовлений на замовлення позивача, який в даному випадку є належним та допустимим доказом.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують законності та обґрунтованості оскаржуваного судового рішення.

Як вбачається з апеляційної скарги, остання не містить доводів не законності чи не обґрунтованості рішення про стягненні 4 000,00 грн. витрат на проведення висновку щодо оцінки вартості матеріального збитку, а, відтак, судове рішення в цій частині в силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України не може бути скасоване.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та не спростовують висновків суду, а зводяться лише до переоцінки доказів, яким судом першої інстанції надано належну правову оцінку.

Судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразова відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Руїз Торія проти Іспанії). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх».

Враховуючи зазначене, висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову відповідають фактичним обставинам справи, судом повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що у відповідності до ст. 375 ЦПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 375, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ВУСО» залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 22 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.