Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №759/19385/25 — Київський апеляційний суд

справа № 759/19385/25 головуючий у суді І інстанції Журибеда О.М.

провадження № 22-ц/824/12520/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Фінагеєв В.О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Фінагеєва В.О. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Яворського М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 січня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Журибеди О.М., у м. Києві, у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2025 року ОСББ «Мрія» звернулося до суду з позовом та просило стягнути з відповідача заборгованість за житло-комунальні послуги у розмірі 39 291, 60 грн., 29 270, 06 грн. інфляційних нарахувань та 5 299, 52 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 . Як власник, відповідач зобов`язаний утримувати майно та оплачувати надані послуги з управління багатоквартирним будинком та утримання прибудинкової території. Позивач регулярно надавав послуги та надсилав платіжні документи. Проте, відповідач неналежно виконував свої зобов`язання, внаслідок чого станом на 30 червня 2026 року має заборгованість.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 06 січня 2026 року позов ОСББ «Мрія» задоволено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції через неправильне застосування норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи та ухвалити в нове судове рішення, яким направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав доведеним розрахунок заборгованості, інфляційних втрат та 3% річних, поданий позивачем, хоча останній фактично не є належним та допустимим доказом у розумінні ст. 76-78 ЦПК України. Так, судом першої інстанції залишено поза увагою те, що у порушення ст. 76, 95 ЦПК України, ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості не підписаний Головою правління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «МРІЯ», не завірений печаткою юридичної особи та не містить ані фізичного ані електронного підпису жодної уповноваженої особи. Наприкінці таблиці міститься лише друкований напис «Голова правління», а місце для особистого фізичного підпису або для відомостей про накладений електронний цифровий підпис є порожнім. Доданий до позовної заяви «розрахунок» фактично є не бухгалтерським документом, а чернеткою, оскільки не містить необхідних обов`язкових реквізитів (підпису уповноваженої особи; підпису бухгалтера; дати складання; відомостей про особу, яка здійснила розрахунок; реквізитів бухгалтерського документа; не підтверджений первинними бухгалтерськими документами; не містить зрозумілого алгоритму нарахувань). Як на підставу для задоволення позовних вимог суд першої інстанції у своєму рішення послався на акт звіряння взаємних розрахунків. Разом з цим, акт звірки є двостороннім документом, відповідно якщо відповідачем його не підписано, а на самому акті відсутній навіть підпис голови ОСББ «Мрія», то це не може вважатися «актом звірки», оскільки є одностороннім недоведеним розрахунком позивача. За вказаних обставин суд першої інстанції безпідставно поклав в основу рішення вказаний «акт звіряння». Крім того, у верхній частині розрахунку без будь-якого пояснення зазначено «сальдо» у розмірі 21 523,32 грн. станом на 01 січня 2021 року, однак: не зазначено, з яких саме платежів сформована дана сума; за який період вона виникла; чи включає вона заборгованість за межами строку позовної давності; якими документами вона підтверджується. Жодних належних, допустимих та підписаних первинних бухгалтерських документів (щомісячних рахунків, квитанцій), які б розшифровували походження цієї суми та підтверджували її накопичення в період з 2013 по 2021 роки, позивачем суду першої інстанції подано не було. Крім того, необґрунтованим є і розрахунок 3% річних, оскільки як вбачається з матеріалів справи - 3% річних фактично нараховані одноразово на всю загальну підсумкову суму заборгованості - 39 291,60 грн. Позивач не надав детального та зрозумілого помісячного розрахунку 3% річних щодо кожного окремого платежу, а суд першої інстанції правильність такого розрахунку взагалі не перевірив. Аналогічне грубе порушення допущено позивачем і при нарахуванні інфляційних втрат у розмірі 29 270,06 грн., оскільки позивач протиправно перемножив кінцеву суму підсумкового боргу на сукупний індекс інфляції за всі роки разом, фактично нарахувавши інфляційні збитки за 2021-2024 роки на ті щомісячні внески, які виникли пізніше - у 2024 та 2025 роках, що прямо суперечить вимогам ст. 625 ЦК України та сталій практиці Верховного Суду. Крім цього, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність становить три роки, відповідно яка повинна застосовуватися окремо до кожного щомісячного платежу. Однак суд першої інстанції взагалі не дослідив питання строків звернення до суду та не навів у рішенні жодних мотивів щодо незастосування позовної давності.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСББ «Мрія» зазначає, що аргументи відповідача про те, що додані до позовної заяви розрахунок заборгованості та акт звірки взаємних розрахунків є «чернетками» та не відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ґрунтуються на хибному тлумаченні норм матеріального та процесуального права. Розрахунок заборгованості, складений позивачем для подання до суду, не є первинним бухгалтерським документом у розумінні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки він не фіксує факт здійснення господарської операції, а лише узагальнює її наслідки для цілей судового розгляду. Розрахунок є невід`ємним додатком до позовної заяви. Позовна заява була належним чином підписана уповноваженою особою ОСББ, чим підтверджується достовірність викладених у ній обставин та доданих до неї розрахунків. Відсутність окремого фізичного або електронного підпису безпосередньо на аркуші розрахунку не позбавляє його доказового значення. Акт звірки є лише похідним інформаційним документом, що відображає стан розрахунків сторін за даними бухгалтерського обліку ОСББ на певну дату. Той факт, що відповідач не підписав акт звірки, свідчить лише про наявність спору щодо розміру заборгованості, але жодним чином не звільняє його від законодавчо встановленого обов`язку брати участь в утриманні спільного майна. Відсутність підпису боржника на акті не робить його «недоведеним», якщо сума боргу підтверджується іншими матеріалами справи (рішеннями про затвердження внесків, виписками з особового рахунку тощо). Спростовуючи наданий позивачем розрахунок, відповідач не надав суду першої інстанції жодного власного обґрунтованого контррозрахунку. Відповідач не надав жодних первинних документів (квитанцій, платіжних доручень, чеків), які б підтверджували факт належного виконання ним зобов`язань та сплати внесків за спірний період, а лише обмежився формальною критикою візуального оформлення документів позивача. Суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, оцінивши надані позивачем розрахунки у сукупності з іншими доказами. Доводи відповідача є безпідставними та спрямовані виключно на уникнення цивільно-правової відповідальності за несплату внесків на утримання будинку. Доводи відповідача про нібито неправомірне та неправильне нарахування 3% річних і інфляційних втрат, а також про незастосування судом першої інстанції строків позовної давності є безпідставними, юридично неспроможними та такими, що суперечать матеріалам справи і нормам чинного законодавства. Оскільки відповідач у суді першої інстанції відповідної заяви про застосування строків позовної давності не подавав, суд правомірно не розглядав це питання у своєму рішенні.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що ОСББ «Мрія» є управителем багатоквартирного будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 та надає послуги з утримання будинку і прибудинкової території.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на квартиру №382-С/КІ від 13 травня 1999 року.

Відповідно до протоколу № 1 Загальних зборів від 15 січня 2022 року, затверджено тариф на утримання будинку, який склав 5,87 грн. за 1 кв.м. для 1-го поверху та 6,26 грн. за 1 кв.м. для 2-16 поверхів.

Відповідно до протоколу Загальних зборів від 25 січня 2025 року затверджено тариф на утримання будинку, який склав - 5,87 грн. за 1 кв.м. для 1-го поверху та 6,26 грн. за 1 кв. для 2-16 поверхів, а також затверджено тариф на капітальні витрати і ремонти, який склав 2 грн./кв.м.

Згідно з розрахунком, наданим позивачем сума основної заборгованості відповідача за вказаний період становить 39 291,60 грн.

Також, позивач, відповідно до ст. 625 ЦК України, нарахував інфляційні витрати за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2025 року у розмірі 29 270,06 грн. та 3% річних за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2023 року, за період з 01 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року та за період з 01 січня 2025 року до 30 червня 2025 року у загальному розмірі 5 299, 52 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що стороною позивача належним чином обґрунтовано позовні вимоги та доведено наявний у відповідачів розмір заборгованості.

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини третьої статті 13 Конституції України, з якою кореспондується частина четверта статті 319 ЦК України, власність зобов`язує, власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству.

Згідно зі статтею 385 ЦК України власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об`єднання власників квартир (житла).

Таке об`єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об`єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

За положеннями статті 1 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна; співвласники багатоквартирного будинку - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

За змістом статті 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» вищим органом управління об`єднання є загальні збори, до виключної компетенції яких належить затвердження статуту об`єднання, внесення до нього змін, затвердження кошторису об`єднання, визначення розмірів внесків та платежів членами об`єднання.

Органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

До виключної компетенції загальних зборів співвласників належить: затвердження статуту об`єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об`єднання; питання про використання спільного майна; затвердження кошторису, балансу об`єднання та річного звіту; попереднє (до їх укладення) погодження умов договорів, укладених на суму, що перевищує зазначену в статуті об`єднання, договорів, предметом яких є цінні папери, майнові права або спільне майно співвласників чи їх частина; визначення порядку сплати, переліку та розмірів внесків і платежів співвласників; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт багатоквартирного будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення голови та членів правління; визначення обмежень на користування спільним майном; обрання та відкликання управителя, затвердження та зміна умов договору з управителем, прийняття рішення про передачу функцій з управління спільним майном багатоквартирного будинку повністю або частково асоціації; прийняття рішень про заснування інших юридичних осіб або участь у товариствах (стаття 10 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до статті 14 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» співвласник має право: брати участь в управлінні об`єднанням у порядку, визначеному цим Законом і статутом об`єднання; обирати та бути обраним до складу статутних органів об`єднання; знайомитися з протоколами загальних зборів, робити з них виписки; одержувати в установленому порядку інформацію про діяльність об`єднання; вимагати від статутних органів захисту своїх прав та дотримання співвласниками правил добросусідства; одержувати в установленому статутом порядку інформацію про діяльність асоціації.

За положеннями статті 11 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання після набуття статусу юридичної особи має право: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об`єднання.

Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом.

Відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування (стаття 13 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Відповідно до статті 22 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» власники квартир, приміщень зобов`язані укласти договір про обслуговування та оплату комунальних послуг з управителем незалежно від членства в об`єднанні. Відмова від укладення договору, від оплати рахунків або несплата рахунків не допускається. Такі дії є порушенням прав інших членів об`єднання і підставою для звернення до суду про стягнення заборгованості із плати по відповідних рахунках у примусовому порядку. Власники несуть відповідальність за своєчасність здійснення платежів на рахунок управителя незалежно від використання приміщень особисто чи надання належних їм приміщень в оренду, якщо інше не передбачено договором.

Згідно із статтею 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Тобто відсутність між сторонами договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від оплати отриманих послуг.

Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного суду від 13 листопада 2019 року у справі № 686/14833/15-ц.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що відповідачу на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 .

Доказів того, що ОСББ «Мрія» не надавало або надавало неналежним чином послуги з утримання будинку, а також що у зв`язку з цим відповідач звертався до ОСББ «Мрія» із заявами щодо здійснення перерахунку розміру нарахувань матеріали справи не містять.

Разом з тим, як вбачається з акту звіряння взаємних розрахунків за період з 01 грудня 2013 року по 30 червня 2025 року за даними ОСББ «Мрія» станом на 01 січня 2021 року у відповідача наявна заборгованість у розмірі 21 523,32 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19), сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

Заявляючи вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за житло-комунальні послуги станом на 01 січня 2021 року у розмірі 21 523,32 грн. позивач не звернув уваги, що жодного доказу наявності такої заборгованості, часу та підстав її виникнення матеріали справи не містять, на що обґрунтовано посилається відповідач в апеляційній скарзі.

Крім того, не підлягає задоволенню вимога позивача про стягнення заборгованості за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, виходячи з наступного.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.89 ЦПК України).

За змістом ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч вимогам зазначених норм закону, позивач, стверджуючи про наявність зазначеної заборгованості будь яких належних та допустимих доказів, таких як протокол Загальних зборів ОСББ «Мрія», яким було затверджено тариф на утримання будинку станом на 2021 рік до матеріалів справи не долучив, що в свою чергу позбавляє суд можливості здійснити перевірку правильності розрахунку та обґрунтованості заявлених сум до стягнення.

Жодного обґрунтування заборгованості в цій частині позовна заява також не містить.

Апеляційний суд не приймає до уваги, акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01 грудня 2013 року по 30 червня 2025 року, який зроблено та подано позивачем, оскільки такий акт без надання рішень про встановлення тарифу, по суті є лише твердженням позивача, яке не створює для суду обов`язок вважати обставини, зазначені в такому твердженні доведеними. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц).

З огляду на викладене підстав для стягнення заборгованості станом на 01 січня 2021 року у розмірі 21 523,32 грн. та з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року не має.

Вирішуючи питання про стягнення заборгованості за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2025 року, апеляційну суд виходить з наступного.

Відповідно до протоколу № 1 Загальних зборів від 15 січня 2022 року, затверджено тариф на утримання будинку, який склав 5.87 грн. за 1 кв.м. для 1-го поверху та 6.26 грн. за 1 кв.м. для 2-16 поверхів, будь яких інших витрат на утримання будинку зазначеним протоколом не передбачено.

Квартира відповідача має загальну площу 73,8 кв.м., отже внесок за утримання будинку становив 461,99 грн. (73,8*6.26).

Отже, апеляційним судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед позивачем за період з 01 січня 2022 року по 30 червня 2025 року, виходячи з наступного.

Період Мало бути нараховано Сплачено Сальдо

Січень 2022 461,99 1653,20 + 1191,21

Лютий 2022 461,99 322,47 + 1051,69

Березень 2022 461,99 0 + 589,70

Квітень 2022 461,99 265,33 + 393,04

Травень 2022 461,99 289,64 + 220,69

Червень 2022 461,99 338,25 + 96,95

Липень 2022 461,99 313,95 51,09

Серпень 2022 461,99 338,25 72,65

Вересень 2022 461,99 338,25 196,39

Жовтень 2022 461,99 338,25 320,13

Листопад 2022 461,99 313,95 468,17

Грудень 2022 461,99 338,25 591,79

Січень 2023 461,99 313,95 739,95

Лютий 2023 461,99 313,95 887,99

Березень 2023 461,99 313,95 1036,03

Квітень 2023 461,99 680,94 817,08

Травень 2023 461,99 343,32 935,75

Червень 2023 461,99 381,00 1016,74

Липень 2023 461,99 292,68 1186,05

Серпень 2023 461,99 368,64 1279,40

Вересень 2023 461,99 368,64 1372,95

Жовтень 2023 461,99 318,00 1516,94

Листопад 2023 461,99 318,06 1660,87

Грудень 2023 461,99 318,06 1804,80

Січень 2024 461,99 343,38 1923,41

Лютий 2024 461,99 318,06 2067,34

Березень 2024 461,99 343,38 2185,95

Квітень 2024 461,99 318,06 2329,88

Травень 2024 461,99 318,06 2473,81

Червень 2024 461,99 318,06 2617,74

Липень 2024 461,99 318,06 2761,67

Серпень 2024 461,99 292,74 2930,92

Вересень 2024 461,99 368,70 3024,21

Жовтень 2024 461,99 318,06 3168,14

Листопад 2024 461,99 292,74 3337,19

Грудень 2024 461,99 318,06 3481,12

При цьому щомісячні нарахування позивача за період з січня 2022 року по грудень 2024 року, здійснені в обсязі, що перевищує розмір встановленого загальними зборами ОСББ від 15.01.2022 року тарифу, а саме 461,99 грн. (6.26*73.8) апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки позивач не надав суду доказів, які б свідчили про наявності у нього підстав до такого нарахування.

Відповідно до протоколу Загальних зборів від 25 січня 2025 року затверджено тариф на утримання будинку, який склав - 5,87 грн. за 1 кв.м. для 1-го поверху та 6,26 грн. за 1 кв. для 2-16 поверхів, а також затверджено тариф на капітальні витрати і ремонти, який склав 2 грн./кв.м.

Отже до сплати за утримання будинку могло бути нараховано 609,59 грн. (73,8*(6.26+2).

При цьому, як вбачається з акту звірки позивача, відповідачу були нараховані внески, в розмірі меншому за встановлений рішенням загальних зборів ОСББ від 25 січня 2025 року тариф, а саме:

Січень 2025 553,14 318,06 3716,20

Лютий 2025 553,14 292,74 3976,60

Березень 2025 583,53 292,74 4267,39

Квітень 2025 553,14 318,06 4502,47

Травень 2025 583,53 292,74 4793,26

Червень 2025 553,14 318,03 5028,34

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Отже, з січня 2022 року по червень 2025 року нарахування за послугу утримання будинку та прибудинкової території за тарифом встановленим загальними зборами ОСББ становили 20 011,26 грн.

За вказаний період відповідачем сплачено 14 880,71 грн. Отже заборгованість з оплати послуг позивача з утримання будинку та прибудинкової території складає 5 130,55 грн.

Будь-яких доказів, що відповідачем сплачено внесків за послугу утримання будинку та прибудинкової території в більшому розмірі ніж зазначено позивачем, відповідач суду не надав, як і не надав свого обґрунтованого розрахунку, який на його думку є правильним.

В своєму позову ОСББ «Мрія», також, просило стягнути з відповідача на свою користь суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних, передбачених частиною другою статті 625 ЦПК України, за період з 01 січня 2021 року по 30 червня 2025 року.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі прострочення виконання грошового зобов`язання з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, на боржника покладається відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 712/8916/17).

Поряд з цим, згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05:30 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово продовжувався та триває по цей час.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» до 29 грудня 2023 року було визначено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги.

Ця постанова набрала чинності з дня її опублікування і застосовується з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 1405 від 29 грудня 2023 року «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг», яка набрала чинності 30 грудня 2023 року, пункт 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» викладено у такій редакції:

«1. Установити, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється:

нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих російською федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 року №285);

Таким чином, з 30 грудня 2023 року заборона на нарахування штрафних санкцій поширювалася виключно на території де ведуться бойові дії (можливих бойових дій) або тимчасово окуповані території.

Місто Київ не входить до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих РФ, затверджених наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій від 22 грудня 2022 року № 309.

Отже, постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2022 року № 206 було заборонено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість з оплати житлово-комунальних послуг, що надавались в м. Києві з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року.

За таких обставин нараховані позивачем на суму боргу інфляційні втрати та 3% річних у межах заявлених вимог за період з 24 лютого 2022 року до 29 грудня 2023 року не підлягають стягненню з відповідача.

Отже, період прострочення виконання зобов`язання є період з 01 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року та з 30 грудня 2023 року по 30 червня 2025 року включно.

При цьому, апеляційний судом враховується, що у відповідача до липня 2022 року була відсутня заборгованість, а тому період нарахування становить з 30 грудня 2023 року по 30 червня 2025 року включно.

3% річних розраховуються за формулою: [Проценти] = [Сума боргу] ? [Процентна ставка (%)] / 100% ? [Кількість днів] / [Кількість днів у році], де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу; [Процентна ставка (%)] - проценти річних; [Кількість днів] - кількість днів прострочення зобов`язання; [Кількість днів у році] - кількість днів у календарному році.

Період розрахунку: з 30.12.2023 року по 31.12.2023 року - 2 дні

[Проценти] = 1 804,80 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 2 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 0,30 грн.

Період розрахунку: з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року - 31 день

[Проценти] = 1 923,41 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 4,89 грн.

Період розрахунку: з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року - 29 днів

[Проценти] = 2 067,34 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 29 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 4,91 грн.

Період розрахунку: з 01.03.2024 року по 31.03.2024 року - 31 день

[Проценти] = 2 185,95 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 5,55 грн.

Період розрахунку: з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року - 30 днів

[Проценти] = 2 329,88 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 30 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 5,73 грн.

Період розрахунку: з 01.05.2024 року по 31.05.2024 року - 31 день

[Проценти] = 2 473,81 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 6,29 грн.

Період розрахунку: з 01.06.2024 року по 30.06.2024 року - 30 днів

[Проценти] = 2 617,74 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 30 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 6,44 грн.

Період розрахунку: з 01.07.2024 року по 31.07.2024 року - 31 день

[Проценти] = 2 761,67 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 7,02 грн.

Період розрахунку: з 01.08.2024 року по 31.08.2024 року - 31 день

[Проценти] = 2 930,92 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 7,45 грн.

Період розрахунку: з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року - 30 днів

[Проценти] = 3 024,21 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 30 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 7,44 грн.

Період розрахунку: з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року - 31 день

[Проценти] = 3 168,14 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 8,05 грн.

Період розрахунку: з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року - 30 днів

[Проценти] = 3 337,19 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 30 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 8,21 грн.

Період розрахунку: з 01.12.2024 року по 31.12.2024 року - 31 день

[Проценти] = 3 481,12 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 366 (днів у році) = 8,85 грн.

Період розрахунку: з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року - 31 день

[Проценти] = 3 716,20 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 9,47 грн.

Період розрахунку: з 01.02.2025 року по 28.02.2025 року - 28 днів

[Проценти] = 3 976,60 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 28 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 9,15 грн.

Період розрахунку: з 01.03.2025 року по 31.03.2025 року - 31 день

[Проценти] = 4 267,39 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 10,87 грн.

Період розрахунку: з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року - 30 днів

[Проценти] = 4 502,47 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 30 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 11,10 грн.

Період розрахунку: з 01.05.2025 року по 31.05.2025 року - 31 день

[Проценти] = 4 793,26 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 31 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 12,21 грн.

Період розрахунку: з 01.06.2025 року по 30.06.2025 року - 30 днів

[Проценти] = 5 028,34 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 30 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 12,40 грн.

Отже, 3% річних за період з 30 грудня 2023 року по 30 червня 2025 становить 146,33 грн.

В свою чергу, інфляційні втрати розраховуються за формулою:

[Інфляційні нарахування] = [Сума боргу] х [Сукупний індекс інфляції] / 100% - [Сума боргу], де: [Сума боргу] - сума простроченого боргу. [Сукупний індекс інфляції] - добуток щомісячних індексів за відповідний період.

У період з 01.01.2024 року по 31.01.2024 року індексація на суму 1 923,41 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,40% = 100,400% (за період Січень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 1 923,41 грн. (сума боргу) ? 100,400% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 1 923,41 грн. (сума боргу) = 7,69 грн.

У період з 01.02.2024 року по 29.02.2024 року індексація на суму 2 067,34 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,30% = 100,300% (за період Лютий 2024)

[Інфляційні нарахування] = 2 067,34 грн. (сума боргу) ? 100,300% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 2 067,34 грн. (сума боргу) = 6,20 грн.

У період з 01.03.2024 року по 31.03.2024 року індексація на суму 2 185,95 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,50% = 100,500% (за період Березень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 2 185,95 грн. (сума боргу) ? 100,500% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 2 185,95 грн. (сума боргу) = 10,93 грн.

У період з 01.04.2024 року по 30.04.2024 року індексація на суму 2 329,88 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,20% = 100,200% (за період Квітень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 2 329,88 грн. (сума боргу) ? 100,200% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 2 329,88 грн. (сума боргу) = 4,66 грн.

У період з 01.05.2024 року по 31.05.2024 року індексація на суму 2 473,81 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,60% = 100,600% (за період Травень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 2 473,81 грн. (сума боргу) ? 100,600% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 2 473,81 грн. (сума боргу) = 14,84 грн.

У період з 01.06.2024 року по 30.06.2024 року індексація на суму 2 617,74 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 102,20% = 102,200% (за період Червень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 2 617,74 грн. (сума боргу) ? 102,200% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 2 617,74 грн. (сума боргу) = 57,59 грн.

У період з 01.07.2024 року по 31.07.2024 року індексація на суму 2 761,67 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,00% = 100,000% (за період Липень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 2 761,67 грн. (сума боргу) ? 100,000% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 2 761,67 грн. (сума боргу) = 0,00 грн.

У період з 01.08.2024 року по 31.08.2024 року індексація на суму 2 930,92 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,60% = 100,600% (за період Серпень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 2 930,92 грн. (сума боргу) ? 100,600% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 2 930,92 грн. (сума боргу) = 17,59 грн.

У період з 01.09.2024 року по 30.09.2024 року індексація на суму 3 024,21 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 101,50% = 101,500% (за період Вересень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 3 024,21 грн. (сума боргу) ? 101,500% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 3 024,21 грн. (сума боргу) = 45,36 грн.

У період з 01.10.2024 року по 31.10.2024 року індексація на суму 3 168,14 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 101,80% = 101,800% (за період Жовтень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 3 168,14 грн. (сума боргу) ? 101,800% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 3 168,14 грн. (сума боргу) = 57,03 грн.

У період з 01.11.2024 року по 30.11.2024 року індексація на суму 3 337,19 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 101,90% = 101,900% (за період Листопад 2024)

[Інфляційні нарахування] = 3 337,19 грн. (сума боргу) ? 101,900% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 3 337,19 грн. (сума боргу) = 63,41 грн.

У період з 01.12.2024 року по 31.12.2024 року індексація на суму 3 481,12 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 101,40% = 101,400% (за період Грудень 2024)

[Інфляційні нарахування] = 3 481,12 грн. (сума боргу) ? 101,400% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 3 481,12 грн. (сума боргу) = 48,74 грн.

У період з 01.01.2025 року по 31.01.2025 року індексація на суму 3 716,20 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 101,20% = 101,200% (за період Січень 2025)

[Інфляційні нарахування] = 3 716,20 грн. (сума боргу) ? 101,200% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 3 716,20 грн. (сума боргу) = 44,59 грн.

У період з 01.02.2025 року по 28.02.2025 року індексація на суму 3 976,60 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,80% = 100,800% (за період Лютий 2025)

[Інфляційні нарахування] = 3 976,60 грн. (сума боргу) ? 100,800% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 3 976,60 грн. (сума боргу) = 31,81 грн.

У період з 01.03.2025 року по 31.03.2025 року індексація на суму 4 267,39 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 101,50% = 101,500% (за період Березень 2025)

[Інфляційні нарахування] = 4 267,39 грн. (сума боргу) ? 101,500% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 4 267,39 грн. (сума боргу) = 64,01 грн.

У період з 01.04.2025 року по 30.04.2025 року індексація на суму 4 502,47 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,70% = 100,700% (за період Квітень 2025)

[Інфляційні нарахування] = 4 502,47 грн. (сума боргу) ? 100,700% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 4 502,47 грн. (сума боргу) = 31,52 грн.

У період з 01.05.2025 року по 31.05.2025 року індексація на суму 4 793,26 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 101,30% = 101,300% (за період Травень 2025)

[Інфляційні нарахування] = 4 793,26 грн. (сума боргу) ? 101,300% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 4 793,26 грн. (сума боргу) = 62,31 грн.

У період з 01.06.2025 року по 30.06.2025 року індексація на суму 5 028,34 грн. [Сукупний індекс інфляції] = 100,80% = 100,800% (за період Червень 2025)

[Інфляційні нарахування] = 5 028,34 грн. (сума боргу) ? 100,800% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 5 028,34 грн. (сума боргу) = 40,23 грн.

Отже, інфляційні втрати за період з 30 грудня 2023 року по 30 червня 2025 року становлять 608,51 грн.

Враховуючи зазначене, з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення три проценти річних у розмірі 146,33 грн. та інфляційні втрати у загальному розмірі 608,51 грн.

Щодо доводів апеляційної скарги в частині, пропуску позивачем строку позовної давності, апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. ст. 256-257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 3 та 4 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Оскільки обов`язок щодо сплати за послуги з утримання будинку виникає у споживача кожного місяця, позовна давність підлягає застосуванню до кожного з платежів окремо.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією РФ проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності. Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257 259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

14 травня 2025 року Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» Пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) виключено.

Відповідно до положень Закону України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності», зупинення строку позовної давності припиняється 04 вересня 2025 року.

Виходячи з викладеного, строк позовної давності в даному випадку почав перебіг 04 вересня 2025 року.

ОСББ «Мрія» звернулось до суду 26 серпня 2025 року, а тому строк позовної давності для звернення до суду не закінчився.

Як вбачається з апеляційної скарги, остання не містить доводів в частині незаконності стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 8 000,00 грн., а, відтак, судове рішення в цій частині підлягає скасуванню лише у зв`язку з не дотриманням пропорційності стягнення таких витрат до частини позовних вимог, які задоволені судом.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, висновки суду першої інстанції частково не відповідають фактичним обставинам справи, не ґрунтуються на наявних у справі доказах, що у відповідності до ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення по суті вимог позивача.

Згідно з ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позовної заяви ОСББ «Мрія» сплатило судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з відповідача пропорційно до задоволеної частини позовних вимог (7,96 %), а саме з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 241,02 грн. (3028*7,96%) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 636,80 грн. (8000*7,96%).

При подачі апеляційної скарги ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 4 542,00 грн. Оскільки апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги, сплачений відповідачем судовий збір підлягає стягненню на його користь з позивача пропорційно до позовних вимог в задоволенні яких позивачу відмовлено (92,04%), а саме у розмірі 4180,45 грн. (4542*92,04%).

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Враховуючи зазначене, суд вважає за можливе стягнути з ОСББ «Мрія» на користь ОСОБА_1 різницю між сумою, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, та сумою, яку позивач має компенсувати відповідачу. Така різниця становить 3 939,43 грн. (4180,45-241,02).

Щодо вимоги апеляційної скарги щодо скасування рішення суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, апеляційний суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати не чинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

Отже, у суду апеляційної інстанції відсутні повноваження визначені цивільним процесуальним законодавством для задоволення апеляційної скарги, в частині скасування рішення з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 06 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія», місце знаходження: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 19-А, ідентифікаційний код 30433404, заборгованість у розмірі 5 885,36 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят п`ять) гривень 36 копійок, з яких заборгованості за надані житлові комунальні послуги у розмірі 5 130,52 (п`ять тисяч сто тридцять) гривень 52 копійки, три відсотки річних у розмірі 146,33 (сто сорок шість) гривень 33 копійки та інфляційні витрати у розмірі 608,51 (шістсот вісім) гривень 51 копійка, а також витрати на правничу допомогу в розмірі 636,80 (шістсот тридцять шість) гривень 80 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Мрія», місце знаходження: м. Київ, вул. Академіка Єфремова, 19-А, ідентифікаційний код 30433404 на користь ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 3 939,43 (три тисячі дев`ятсот тридцять дев`ять) гривень 43 копійки.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених частиною 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Судді Фінагеєв В.О.

Кашперська Т.Ц.

Яворський М.А.