Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №359/3693/26 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Унікальний номер справи № 359/3693/26 Апеляційне провадження № 33/824/3076/2026Головуючий у суді першої інстанції - Свояк Д.В. Доповідач у суді апеляційної інстанції - Нежура В.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Нежура В.А., розглянув матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області на постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2026 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , будучи депутатом Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області, відповідно до підпункту «б» п.1 ч. 1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб`єктом, на якого поширюється дія цього Закону, несвоєчасно, без поважних причин, 22.02.2026 о 16:01 подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функції держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив приписи частини першої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» за що відповідальність передбачена за частиною першою статті 172-6 КУпАП.

Постановою Переяславського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2026 провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення..

Не погоджуючись із вказаною постановою, прокурор Переяславського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області Кравченко В.В., подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нову якою визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП та накласти стягнення у межах санкції вказаної статті.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що вказану декларацію ОСОБА_1 мав подати до 31.01.2024, однак в порушення вимог законодавства подав лише 22.02.2026, що підтверджується наявними матеріалами справи.

Зазначає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини, однак дійшов помилкового висновку про закінчення строків накладення адміністративного стягнення.

Вказує, що відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення. На думку апелянта, оскільки ОСОБА_1 лише 22.02.2026 о 16:01 год. подав щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, саме ця дата є днем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, яке полягає у несвоєчасному без поважних причин поданні декларації. У зв`язку з цим апелянт вважає, що правопорушення було триваючим, тривало з 01.02.2024 до 22.02.2026, а тому днем його вчинення слід вважати 22.02.2026, а не 01.02.2024.

В судовому засіданні прокурор Кравченко В.В. підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, просив апеляційну скаргу розглядати без його участі.

Заслухавши пояснення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Вимогами статті 280 КУпАП, регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

До Київського апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про повернення апеляційної скарги прокурора, в якій він зазначає, що прокурор не наділений правом на апеляційне оскарження постанови суду у цій справі.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на положення частини другої статті 287 та частини другої статті 294 КУпАП, відповідно до яких прокурор має право оскаржити постанову судді у справі про адміністративне правопорушення лише у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.

На думку ОСОБА_1 , право прокурора на апеляційне оскарження постанови суду у справі про адміністративне правопорушення обмежується випадками, коли така постанова стосується застосування заходів примусового характеру, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян. Водночас у цій справі ОСОБА_1 ставиться у вину адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 172-6 КУпАП, санкція якої передбачає застосування адміністративного стягнення у виді штрафу та не передбачає застосування заходів, пов`язаних з обмеженням особистої свободи.

Апеляційний суд відхиляє зазначені доводи з огляду на таке.

Посилання заявника виключно на положення частини п`ятої статті 7, частин першої та другої статті 287 і частини другої статті 294 КУпАП не враховує інших положень цього Кодексу, які визначають повноваження прокурора під час провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Так, відповідно до статті 250 КУпАП, прокурор, заступник прокурора, здійснюючи нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів при провадженні в справах про адміністративне правопорушення має право: порушувати провадження в справі про адміністративне правопорушення; знайомитися з матеріалами справи; перевіряти законність дій органів (посадових осіб) при провадженні в справі; брати участь у розгляді справи; заявляти клопотання; давати висновки з питань, що виникають під час розгляду справи; перевіряти правильність застосування відповідними органами (посадовими особами) заходів впливу за адміністративні правопорушення; вносити подання, оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення, а також вчиняти інші передбачені законом дії.

Крім того, статтею 250 КУпАП передбачено, що при провадженні у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 172-4 - 172-9, 172-9-2 цього Кодексу, участь прокурора у розгляді справи судом є обов`язковою.

Отже, дана справа стосується притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 172-6 КУпАП, тобто за правопорушення, пов`язане з корупцією, під час розгляду якого участь прокурора є обов`язковою, а тому та обставина, що санкція зазначеної норми передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу та не передбачає обмеження особистої свободи, сама собою не виключає права прокурора на апеляційне оскарження постанови суду.

Щодо наявності складу адміністративного правопорушення, апеляційний суд, зазначає таке.

Частиною першою статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Згідно з приміткою до статті 172-6 КУпАП суб`єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Частиною 1 статті 45 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», «в»-«ґ» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.

Відповідно до підпункту б пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови, є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 12 Закону №1700-VII НАЗК з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов`язкові для виконання нормативно-правові акти. Нормативно-правові акти НАЗК підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів, що зазначено у частині 5 статті 12 Закону № 1700-VII.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу II Порядку заповнення та подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 23.07.2021 №449/21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.07.2021 за №987/36609, щорічна декларація - декларація, яка подається відповідно до частини першої статті 45 Закону №1700-VII (щороку), абзацу другого частини другої статті 45 Закону №1700-VII (після припинення діяльності (після звільнення) у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» 24.02.2022 затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який діє і на теперішній час.

Законом України «Про захист інтересів суб`єктів подання звітності та інших документів у період дії воєнного стану або війни» від 03.03.2022 №2115-ІХ установлено, що фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства в документальній та/або в електронній формі, протягом трьох місяців після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов`язку подати документи. Також у період воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітного характеру уповноваженими органами не здійснюється.

Абзацом 4 частини 27 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII установлено, що з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» здійснення заходів фінансового контролю, передбачених розділом VII цього Закону (зокрема подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), відновлюється у повному обсязі та здійснюється у порядку та строки, визначені цим Законом (у тому числі з урахуванням особливостей, встановлених частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону).

Відповідно до даних офіційного веб-сайту Верховної Ради України Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану» набрав чинності 12.10.2023.

Абзацом 1 частини 27 Розділу XIII «Прикінцеві положення» Закону №1700-VII установлено, що особи, які у 2022-2023 роках не подали декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, відповідно до статті 45 цього Закону, і кінцевий строк для подання яких настав до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України про визначення порядку подання декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в умовах воєнного стану», подають такі декларації не пізніше 31.01.2024. Суб`єкти декларування, зазначені у частинах сьомій - чотирнадцятій статті 45 цього Закону, подають відповідні декларації у строки, встановлені частинами сьомою - чотирнадцятою статті 45 цього Закону, якщо відповідні декларації не було подано раніше.

Рішенням першої сесії Ташанської сільської ради Бориспільського району Київської області «Про підсумки виборів, визнання повноваження та реєстрацію депутатів Ташанської сільської ради VIII скликання» від 06.11.2020 № 01-І- VIII було визнано повноваження депутатів Ташанської сільської ради восьмого скликання, в тому числі і ОСОБА_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 єособою на якого поширюються вимоги зазначеного Закону.

За даними публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, які розміщенні на веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, встановлено, що ОСОБА_1 несвоєчасно, без поважних причин подав декларацію особи, уповноваженої на функцію держави або місцевого самоврядування за 2021 рік, а саме 22.02.2026 о 16 год. 01 хв.

Доказів поважності не подання декларації у строк до 31.01.2024 ОСОБА_1 не надано.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, відповідальність за які передбачена частиною першою статті 172-6 КУпАП. - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Разом з тим, суд першої інстанції закрив провадження у справі у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, оскільки дійшов висновку, що днем виявлення адміністративного правопорушення є 01.02.2024, а відтак на момент розгляду справи шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 38 КУпАП, сплив.

Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов`язаного з корупцією, може бути накладено протягом шести місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.

Днем вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, у діях ОСОБА_1 слід вважати 22.06.2026, оскільки саме цього дня ним фактично подано щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021 рік, що підтверджується матеріалами справи.

День виявлення адміністративного правопорушення не може передувати дню його вчинення, а тому висновок суду першої інстанції про те, що днем виявлення адміністративного правопорушення є 01.02.2024, є помилковим, оскільки станом на зазначену дату ОСОБА_1 ще не вчинив адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП. На цей момент мала місце лише відсутність декларації, що саме по собі не свідчило про факт її несвоєчасного подання, який є обов`язковою ознакою складу адміністративного правопорушення, передбаченого зазначеною нормою.

Апеляційний суд звертає увагу, що предметом цього провадження є не неподання декларації, а несвоєчасне подання декларації без поважних причин. Саме тому до моменту фактичного подання декларації неможливо встановити ні дату її подання, ні факт порушення строку, ні наявність чи відсутність поважних причин такого порушення.

У постанові ВС у складі колегії суддів КАС від 28.02.2019 у справі № 149/2498/17, адміністративне провадження № К/9901/4274/18, зазначено наступне: «початок перебігу строків накладення адміністративного стягнення слід пов`язувати з днем виявлення правопорушення саме органом, який уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, як початкового етапу процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності. Днем виявлення правопорушення слід також вважати і день, коли до уповноваженого органу надійшли будь-які відомості про можливе вчинення адміністративного правопорушення».

Як убачається з матеріалів справи, щорічну декларацію за 2021 рік ОСОБА_1 подав 22.02.2026, а протокол про адміністративне правопорушення було складено уповноваженою посадовою особою Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України 20.03.2026.

Отже, адміністративне правопорушення не могло бути виявлене раніше 22.02.2026, тобто раніше дня його вчинення. Від дня фактичного подання декларації до дня розгляду справи судом першої інстанції - 11.05.2026, шестимісячний строк, установлений частиною четвертою статті 38 КУпАП, не закінчився.

З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку, що на час розгляду справи судом першої інстанції строки накладення адміністративного стягнення, передбачені частиною четвертою статті 38 КУпАП, не закінчилися, а тому правових підстав для закриття провадження у справі відповідно до пункту 7 статті 247 КУпАП не було.

Отже, постанова суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Керуючись статтею 40-1, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Переяславського міськрайонного суду Київської області від 11 травня 2026 року, якою провадження у справі щодо ОСОБА_1 за частиною першою статті 172-6 КУпАП закрито у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення, скасувати.

Ухвалити нову постанову, якою ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду