Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №759/378/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/769/2026

справа №759/378/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.,

суддів Желепи О.В., Соколової В.В.,

за участю секретаря судового засідання Крисіної В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Швачком Олексієм Вікторовичем, на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Бабич Н.Д., дата складення повного судового рішення не зазначена,

у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АРКС" до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, -

встановив:

1. Короткий виклад доводів пред`явленого позову.

У грудні 2024 року ПрАТ "СК "АРКС" звернулось до суду із позовом про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП.

Вимоги позову мотивує тим, що 11 жовтня 2019 року між ПАТ "СК "АРКС" та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №275127а9к, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 .

22 березня 2020 року о 15 годині 30 хв у м. Київ-Чоп 20 км. на перехресті сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Toyota RAV4", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач, та автомобіля "Lexus LX470", д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 13 травня 2020 року у справі №369/3849/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

Власник пошкодженого автомобіля "Lexus" звернувся до позивача із заявою про настання події та виплату за договором добровільного страхування транспортного засобу від 27 березня 2020 року. Вказана заява була розглянута позивачем, а подія визнана страховим випадком.

АТ "СК "АРКС" здійснило страхове відшкодування у розмірі 87 255,42 гривень, що підтверджується платіжним дорученням.

Цивільно-правова відповідальність на момент настання ДТП у відповідача була застрахована в АТ "СК "ББС ІНШУРАНС" за полісом № АО170506. ПАТ "СК "АРКС" звернулось до АТ "СК "ББС ІНШУРАНС" із заявою про страхове відшкодування.

05 червня 2020 року АТ "СК "ББС ІНШУРАНС" здійснило перерахування на користь ПАТ "СК "АРКС" у розмірі 39 388,15 грн.

Крім цього, у досудовому порядку відповідачем сплачено частину боргу у розмірі 16 000,00 гривень.

Отже, сума невідшкодованих збитків становить 31 867,27 грн (87 255,42 гривень - 39 388,15 гривень - 16 000,00 гривень).

Мотивуючи наведеним, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "Страхова компанія "АРКС" суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 31 867,27 гривень. Стягнути судові витрати.

2. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року позов задоволено.

Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ПрАТ "СК "АРКС" грошові кошти в сумі 31 867,27 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн, а всього загальну суму 34 895,27 грн.

Задовольнивши позов, суд першої інстанції вказав, що відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України позивач у зв`язку із виплатою страхового відшкодування на користь потерпілої особи набув право вимоги до відповідача.

Суд також зазначив, що відповідачем не було подано до суду доказів відшкодування шкоди, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких заперечень з приводу суми страхового відшкодування та її виплати не надав.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з ухваленим рішенням, адвокатом Швачко О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на неповне з`ясування обставин у справі.

Зокрема, судом першої інстанції не встановлено: страхову суму, в межах якої АТ "СК "ББС ІНШУРАНС" зобов`язане відшкодувати потерпілому шкоду у разі настання страхового випадку; суму страхового відшкодування, яка була пред`явлена ПАТ "СК "АРКС" до АТ "СК "ББС ІНШУРАНС" в порядку регресу, у зв`язку із відшкодуванням шкоди водію Lexus.

Вказує, що із наявної у матеріалах справи роздруківки щодо полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу не можливо встановити суму, на яку застрахована цивільна відповідальність водія Toyota.

Платіжне доручення №226723, видане 05 червня 2020 року, не доводить, що сума, на яку застрахована цивільна відповідальність водія Toyota, є недостатньою для страхового відшкодування, завданої водію Lexus.

Також матеріали справи не містять відомостей, яку суму АТ "СК "АРКС" просило відшкодувати страхову компанію "Брокбізнес" у зв`язку із відшкодуванням шкоди АТ "СК "АРКС" водію пошкодженого транспортного засобу.

Мотивуючи наведеним, просить рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 року скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

4. Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

5. Позиція учасників справи.

12 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли письмові пояснення ПрАТ "АРКС" щодо апеляційної скарги.

Вказує, що 22 березня 2020 року у м. Києві сталася ДТП за участю автомобіля «Toyota Rav 4» під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля «Lexus LX 470». Постановою Святошинського районного суду міста Києва ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

Автомобіль «Lexus» був застрахований у АТ «СК «АРКС», яке виплатило власнику 87 255,42 грн страхового відшкодування. Цивільна відповідальність ОСОБА_1 була застрахована у АТ «СК «ББС ІНШУРАНС», яке здійснило виплату 39 388,15 грн з урахуванням зносу автомобіля (коефіцієнт 0,7 відповідно до Методики).

Оскільки фактична вартість ремонту перевищує виплачене страхове відшкодування, відповідно до статті 1194 ЦК України винна особа зобов`язана компенсувати потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Таким чином, після часткового відшкодування шкоди ОСОБА_1 у сумі 16 000 грн, до стягнення з нього на користь позивача залишається різниця - 31 867,27 грн.

Просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.

16 червня 2025 року та 17 червня 2025 року на адресу Київського апеляційного суду надійшли ідентичні клопотання адвоката Швачка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про долучення доказів до матеріалів справи.

В обґрунтування поданих клопотань вказує, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 була застрахована саме у ПрАТ «СК «Брокбізнес», яке 13 грудня 2023 року змінило назву на АТ «СК «ББС ІНШУРАНС».

Відповідно до відповіді страхової компанії на адвокатський запит від 13 квітня 2025 року №199.2.2296, розмір страхової суми, в межах якої страховик зобов`язаний відшкодовувати шкоду, завдану майну, становить 100 000 грн.

Вказує, що ОСОБА_1 , 1937 року народження, є особою похилого віку та через стан здоров`я не мав можливості самостійно збирати необхідні докази.

Під час розгляду справи у суді першої інстанції він розраховував на повне, всебічне та об`єктивне з`ясування судом обставин справи. Проте суд першої інстанції цього не забезпечив, зокрема не встановив:

- розмір страхової суми, в межах якої АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» зобов`язане відшкодовувати шкоду потерпілому;

- суму страхового відшкодування, яку ПАТ «СК «АРКС» пред`явило до АТ «СК «ББС ІНШУРАНС» у порядку регресу.

Отже, з огляду на похилий вік ОСОБА_1 , його об`єктивну неспроможність самостійно подати відповідні докази до суду першої інстанції та факт отримання зазначених відомостей лише після надання йому правничої допомоги, просить долучити нововиявлені докази до матеріалів справи.

В судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку представник ПрАТ "СК "АРКС" - Сечко С.В. проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до даних свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 15 жовтня 2025 року відповідач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

6. Позиція суду апеляційної інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ПрАТ "СК "АРКС"" - Сечка С.В., розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи питання за письмовим клопотанням адвоката Швачка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , колегія суддів виходить із такого.

Згідно частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Права та обов`язки учасника справи визначенні статтею 43 ЦПК України. Зокрема, пунктом 2 частини 1 вказаної статті визначено, що учасник справи має право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам.

Крім цього, пунктом 2 частини 2 статті 43 ЦПК України визначено обов`язок учасника справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно частини 3 статті 83 ЦПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно частини 1 статті 178 ЦПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову.

В постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі №499/895/19 роз`яснено, що сторони мають усвідомлювати, що інститути апеляційного та касаційного перегляду впроваджені для усунення можливих помилок судового розгляду справ у першій інстанції, а не для усунення помилок сторони, допущених нею під час розгляду справи судом першої інстанції, у формулюванні стороною своїх позовних вимог, аргументів та формуванні їх доказової бази. Це відповідає і практиці ЄСПЛ, яка є джерелом права відповідно до Закону України від 23 лютого 2006 року 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Наприклад, ЄСПЛ у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine, заява № 3236/03, пункт 40) зазначив, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду.

Установлено, що ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 10 січня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Запропоновано відповідачу подати до суду відзив на позов та докази, якими він обґрунтовується, у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Роз`яснити відповідачу, що копія відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи повинна бути надіслана (надана) одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України) (а.с. 35).

Згідно даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копію ухвали про відкриття провадження у справі та копію позовної заяви з додатками ОСОБА_1 отримав 02 лютого 2025 року (а.с. 38).

Отже, ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про наявність позовної заяви у суді першої інстанції.

Установлено, що будучи належним чином повідомленим про наявність справи у суді першої інстанції відповідач розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд протягом всього часу розгляду справи у суді першої інстанції не скористався своїм правом щодо надання заперечень проти позовних вимог, не подав відзиву на апеляційну скаргу із доказами на спростування доводів позивача.

Подавши клопотання про долучення доказів у суді апеляційної інстанції, представником відповідача не наведено об`єктивних причин, що унеможливлювали подання доказів на спростування позовних вимог у суді першої інстанції.

Посилання представника відповідача на похилий вік відповідача колегія суддів відхиляє, оскільки особа не позбавлена звернутись до фахівця у галузі права, в тому числі безоплатного, для представлення його інтересів у суді.

За таких обставин, ураховуючи положення частини 3 статті 367 ЦПК України, апеляційний суд не приймає докази, долучені до апеляційної скарги.

Щодо клопотання адвоката Швачка О.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , про закриття провадження у справі на підставі пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК України, колегія суддів зазначає про таке.

З матеріалів справи установлено, що оскаржуване рішення у справі ухвалено 03 березня 2025 року.

Відповідно до даних свідоцтва про смерть НОМЕР_3 від 15 жовтня 2025 року убачається, що ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 119).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 10 грудня 2025 року витребувано у Подільського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Київського міжрегіонального управління юстиції України належним чином завірену копію актового запису №5893 від 15 жовтня 2025 року про смерть ОСОБА_1 (а.с. 126).

На виконання ухвали суду апеляційної інстанції на адресу Київського апеляційного суду надійшла копія актового запису про смерть №5893 від 15 жовтня 2025 року, відповідно до даних якого ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 128).

Ухвалою Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року витребувано у Дванадцятої київської державної нотаріальної контори інформацію щодо того, чи заведена після смерті ОСОБА_1 спадкова справа (а.с. 157-158).

29 червня 2026 року на адресу Київського апеляційного суду на виконання ухвали Київського апеляційного суду від 01 червня 2026 року надійшла відповідь Дванадцятої київської державної нотаріальної контори №1786/01-16 від 17 червня 2026 року, відповідно до якої спадкова справа після смерті ОСОБА_1 в нотаріальній конторі не заводилась станом на 17 червня 2026 року.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Закриття провадження у справі ? це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Пунктом 7 частини 1 статті 255 ЦПК України установлено, що суд закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Згідно частини 1 статті 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

У випадку, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі (пункт 7 частини 1 статті 255 ЦПК України).

Тобто, перш ніж скасувати рішення суду першої інстанції та закрити провадження у справі в зв`язку зі смертю фізичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, суд апеляційної інстанції має з`ясувати, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість ухваленого судом першої інстанції у справі рішення.

Такі правові висновки зробив Верховний Суд у постанові від 04 травня 2022 року по справі №521/13728/18.

За встановлених обставин справи та наведених норм процесуального права, колегія суддів не убачає підстав для задоволення поданого адвокатом Швачко А.В,, який діє в інтересах ОСОБА_1 , клопотання про закриття провадження у справі, оскільки відповідач помер після ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення, а тому положення пункту 7 частини 1 статті 255 ЦПК у цьому випадку, не є безумовною підставою для скасування оскаржуваного рішення та закриття провадження у справі.

7. Фактичні обставини справи, установлені судом.

З матеріалів справи установлено, що 11 жовтня 2019 року між ПАТ "СК "АРКС" та ОСОБА_2 укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №275127а9к. Предметом даного Договору страхування були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Lexus», д.н.з. НОМЕР_1 (а.с. 5-12).

22 березня 2020 року о 15 годині 30 хв у м. Київ-Чоп 20 км. на перехресті сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля "Toyota RAV4", д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував відповідач, та автомобіля "Lexus LX470", д.н.з. НОМЕР_1 .

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 13 травня 2020 року у справі №369/3849/20 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу.

27 березня 2020 року ОСОБА_2 звернувся до ПРАТ «СК «АРКС» із заявою про настання страхової події та виплату страхового відшкодування (а.с. 13).

Згідно даних рахунку-фактури №00023983/1 вартість ремонту транспортного засобу Lexus LX470 становить 87 255,42 гривень (а.с. 19).

Сума, зазначена в рахунку, підтверджується даними ремонтної калькуляції №1.003.20.0 від 08 квітня 2020 року, згідно даних якої вартість відновлювального ремонту становить 87 255,42 гривень (а.с. 16-18).

Згідно даних страхового акту №ARX2555969 від 10 квітня 2020 року та розрахунку страхового відшкодування убачається, що сума відшкодування становить 87 225,42 гривень (а.с.20-21).

Згідно даних платіжного доручення №661089 від 13 квітня 2020 року ПрАТ "СК "АРКС" на рахунок ФОП ОСОБА_3 перераховано 87 255,42 гривень. У графі призначення платежу вказано "страхове відшкодування згідно акту №ARX2555969 ОСОБА_4 , рах №00023983/1 від 27 березня 2020 року. Без ПДВ" (а.с. 25).

На момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Totota RAV4», д.н.з. НОМЕР_2 , була застрахована в АТ "СК "ББС ІНШУРАНС" полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АО170506 (а.с. 23).

Згідно даних платіжного доручення №226723 від 05 червня 2020 року СК "БРОКБІЗНЕС" на рахунок АТ "СК "АРКС" перерахувало страхове відшкодування у розмірі 39 388,15 гривень. У графі призначення платежу вказано "страхове відшкодування згідно страхового акту №88446/1 від 04.06.20р. в порядку регресу зг поліса АО-0170506 від 07.08.2019 р. Без ПДВ " (а.с. 24).

Матеріали цивільної справи містять платіжні доручення №@2PL242241 від 27 липня 2021 року на суму 10 000,00 гривень, №@2PL210829 від 30 листопада 2021 року на суму 3 000,00 гривень, №@2PL731098 від 07 лютого 2022 року на суму 3 000,00 гривень. Отримувачем коштів за вказаними платіжними дорученнями є АТ "СК "АРКС". У графі призначення платежу зазначених квитанції вказано "регресний платіж за претензією №ЕЛ_00012821/ ОСОБА_1 " (а.с. 24-26).

8. Мотиви, якими керується колегія суддів апеляційного суду, та застосовані норми права.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1, 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У справі, що переглядається колегією суддів установлено, що страховик потерпілої особи виплатив страхове відшкодування на підставі договору добровільного страхування транспортного засобу у розмірі 186 742,63 гривень, що підтверджується даними платіжного доручення №765025 від 29 березня 2021 року.

Страховик особи, що завдала шкоди, сплатив позивачу страхове відшкодування у розмірі 39 388,15 гривень, отже стягненню із відповідача підлягає різниця між фактично завданою шкодою та сплаченим страховим відшкодуванням.

Крім цього, відповідачем добровільно сплачено 16 000,00 гривень на відшкодування шкоди.

Отже, не компенсована шкода у розмірі 31 867,27 гривень підлягає стягненню із відповідача.

Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів (стаття 1 Закону України "Про страхування").

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов`язані, зокрема, з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 ЦК України).

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини 1 статті 1188 ЦК України).

Відповідно до частин 16, 17 статті 9 Закону України "Про страхування" страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування.

Здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком (частина 1 статті 25 Закону України «Про страхування»).

За правилом пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Стаття 27 Закону України "Про страхування" та стаття 993 ЦК України передбачають перехід права вимоги до страховика, де перехід фактично означає, що право вимоги існувало раніше та продовжує існувати, але переходить від однієї особи до іншої, відповідно - від потерпілої особи у деліктному зобов`язанні до страховика.

Перехід права вимоги потерпілого (страхувальника) у деліктному зобов`язанні до страховика в порядку статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України "Про страхування" є суброгацією.

У деліктному зобов`язанні право вимоги до винної особи у особи, яка відшкодувала шкоду потерпілому, виникає в порядку статті 1191 ЦК України. У спірних (страхових) відносинах застосуванню підлягають норми статті 27 Закону України "Про страхування" та статті 993 ЦК України, які визначають спеціальний порядок переходу прав вимоги до винної особи від страхувальника (потерпілого) до страховика, що відшкодував шкоду потерпілому - суброгацію.

Відхиляючи доводи апеляційної скарги в частині того, що матеріали справи не містять вимоги АТ "СК "АРКС" до АТ "СК "ББС ІНШУРАНС", колегія суддів вказує, що сам факт здійснення страхової виплати у сумі 39 388,15 грн підтверджується платіжним дорученням. При цьому, скаржником не доведено, що страховик був зобов`язаний виплатити іншу суму страхового відшкодування

Крім цього, відсутність вимоги, на яку посилається скаржник, не впливає на вирішення спору по суті, оскільки ключовим питанням при вирішення спору є стягнення різниці між фактично виплаченим страховим відшкодуванням страховиком потерпілого та страховиком особи, яка завдала шкоду.

Також колегія суддів уважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про відсутність у матеріалах справи відомостей про ліміт відповідальності АТ "СК ББС ІНШУРАНС", оскільки за обставин цієї справи сам по собі розмір страхової суми за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності не визначає розміру страхової виплати.

Розмір відшкодування визначається відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Методики товарознавчої експертизи і оцінки КТЗ, зокрема з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу.

Скаржником не надано жодних доказів того, що нараховане та виплачене АТ "СК ББС ІНШУРАНС" страхове відшкодування у розмірі 39 388,18 гривень здійснено без дотримання положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та в порушення положень Методики.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та на їх правильність не впливають.

Порушень норм процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не установлено.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Швачком Олексієм Вікторовичем, залишити без задоволення.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 03 березня 2025 рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, установлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повна постанова складена 03 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.В. Желепа

В.В. Соколова