Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №369/5615/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 369/5615/24 Головуючий у суді І інстанції Скрипник О.Г.

Провадження № 22-ц/824/471/2026 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Голуб С.А.,

суддів: Борисової О.В., Таргоній Д.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гладкої І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд» на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2024 року у справі за заявою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, заінтересовані особи: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки», товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд»,

в с т а н о в и в:

У березні 2024 року приватний виконавець виконавчого округу Київської області Крегул І.І. (далі - приватний виконавець Крегул І.І.) звернувся до суду із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, стягувач - ОСОБА_1 , боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс «Нові Теремки» (далі - ТОВ «ЖК «Нові Теремки»), особа, яка має заборгованість перед боржником - товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд» (далі - ТОВ «ІБК «Центробуд»).

Заява приватного виконавця Крегула І.І. обґрунтована тим, що у нього на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № НОМЕР_4 до складу якого входять:

- виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання виконавчого листа № 369/2105/22 від 02 серпня 2023 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ТОВ «ЖК «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн;

- виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого листа № 369/2105/22 від 02 серпня 2023 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ТОВ «ЖК «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 понесених у справі № 369/2105/22 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн;

- виконавче провадження № НОМЕР_3 з примусового виконання виконавчого листа № 369/2105/22 від 02 серпня 2023 року, виданого Києво-Святошинським районним судом Київської області про стягнення з ТОВ «ЖК «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 295 587,29 грн заборгованості, 4 038,52 грн процентів за неправомірне користування грошовими коштами, 37 483,60 грн інфляційного збільшення, 44 651,83 грн пені, 10 000 грн відшкодування моральної шкоди та 3 017,61 грн судового збору.

В межах вказаного зведеного виконавчого провадження ТОВ «ЖК «Нові Теремки» є боржником на загальну суму 358 451,34 грн.

У процесі примусового виконання рішення приватним виконавцем було вжито заходів щодо перевірки майнового стану боржника та встановлено відсутність у власності боржника грошових коштів, нерухомого та рухомого майна, на які можна звернути стягнення для повного виконання рішення суду.

Разом з цим, приватному виконавцю стало відомо, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 910/10337/20 за позовом ТОВ «ЖК «Нові Теремки» до ТОВ «ІБК «Центробуд» про стягнення 15 025 003,31 грн було затверджено мирову угоду, укладену 07 серпня 2020 року між ТОВ «ЖК «Нові Теремки» та ТОВ «ІБК «Центробуд», згідно з пунктом 1.2.3 якої відповідач повністю погоджується з умовами даної мирової угоди та бере на себе зобов`язання погасити заборгованість за договором перед позивачем у розмірі 5 877 278,72 грн не пізніше строків, визначених пунктом 1.2.2. мирової угоди.

Враховуючи вищевикладене, посилаючись на положення статті 440 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) та статті 53 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець Крегул І. І. просив:

- звернути стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ «ІБК «Центробуд», яке має заборгованість перед боржником ТОВ «ЖК «Нові Теремки»;

- заборонити ТОВ «ІБК «Центробуд» вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником ТОВ «ЖК «Нові Теремки» та (або) зупинити виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінченні розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2024 року заяву задоволено частково.

Звернуто стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ «ІБК «Центробуд», яке має заборгованість перед боржником ТОВ «ЖК «Нові Теремки», у межах суми стягнення за зведеним виконавчим провадженням № НОМЕР_4, яке перебуває на виконанні приватного виконавця Крегула І.І.

У задоволенні інших вимог заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що: ТОВ «ЖК «Нові Теремки» має заборгованість перед ОСОБА_1 , яка не погашена та не сплачується, підтверджену судовими рішеннями у справі № 369/2105/22; ТОВ «ІБК «Центробуд» має підтверджену, неоспорену й несплачену заборгованість перед ТОВ «ЖК «Нові Теремки», підтверджену ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 910/10337/20, що є судовими рішенням; ОСОБА_1 має право на захист свого порушеного права та очікує на його реальну реалізацію, що може бути забезпечено шляхом звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «ІБК «Центробуд» в межах звернення стягнення на кошти останнього в межах суми стягнення за зведеним виконавчим провадженням № НОМЕР_4, яке перебуває на виконанні приватного виконавця Крегула І.І.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ТОВ «ІБК «Центробуд» звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, неправильного застосування норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що йому належать, відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, посилається на те, що:

- ТОВ «ІБК «Центробуд» не має підтвердженої заборгованості перед ТОВ «ЖК «Нові Теремки»;

- виконання умов мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 910/10337/20, стосується правовідносин між ТОВ «ІБК «Центробуд»та ТОВ «ЖК «Нові Теремки» і жодним чином не стосується ОСОБА_1 , а надані ТОВ «ІБК «Центробуд» докази про повне виконання умов мирової угоди від 07 серпня 2020 року лежать в правовій площині правовідносин між вказаними юридичними особами, про що зазначено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2020 року про закриття апеляційного провадження у справі № 910/10337/20;

- жодного виконавчого провадження не було відкрито з примусового виконання ухвали від 11 серпня 2020 року у справі № 910/10337/20 відносно ТОВ «ІБК «Центробуд». Натомість у матеріалах справи знаходиться лист ТОВ «ЖК «Нові Теремки» № 15/01 від 15 листопада 2024 року про відсутність претензій та будь-якого боргу по мировій угоді від 07 серпня 2020 року. Вищезазначене також підтверджується листом Господарського суду міста Києва від 23 грудня 2024 року № 910/10337/20;

- до непогашеної заборгованості ТОВ «ЖК «Нові Теремки» перед ОСОБА_1 ТОВ «ІБК «Центробуд» не має будь-якого відношення. Крім того, відсутня законодавчо визначена можливість звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ «ІБК «Центробуд», через відсутність заборгованості перед ТОВ «ЖК «Нові Теремки»;

- ОСОБА_1 не має жодного відношення до спору у справі № 910/10337/20, оскільки як у тексті мирової угоди, укладеної 07 серпня 2020 року, так і у тексті ухвали Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2020 у справі № 910/10337/20, якою вказану мирову угоду затверджено і провадження у справі закрито, не містяться висновки про права, інтереси або обов`язки ОСОБА_1 , в той час як сам лише той факт, що ОСОБА_1 є кредитором ТОВ «ЖК «Нові Теремки» за договором № 96/03-25 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 04 червня 2019 року не надає йому права звернення стягнення на грошові кошти ТОВ «ІБК «Центробуд», враховуючи, що він не є учасником у правовідносинах між суб`єктами господарювання;

- господарські відносини, встановлені у справі № 910/10337/20, в межах якого відбулося укладення мирової угоди між юридичними особами, не стосується виконання рішення суду відносно ОСОБА_1 .

У відзиві на апеляційну скаргу стягувач ОСОБА_1 просить вказану апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що ТОВ «ІБК «Центробуд» належним чином не виконало і допустило порушення умов мирової угоди, укладеної 07 серпня 2020 року із боржником ТОВ «ЖК «Нові Теремки».

Приватний виконавець Крегул І.І. та ТОВ «ЖК «Нові Теремки» правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник скаржника - адвокат Петренко А.В. підтримав доводи апеляційної скарги, просив задовольнити її вимоги.

ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечував проти аргументів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.

Інші учасники справи (провадження) в судове засідання не з`явилися і явку своїх представників не забезпечили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки до апеляційного суду не повідомили, тому колегія суддів дійшла висновку, що їх неявка відповідно до вимог частини другої статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, а також відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на примусовому виконанні у приватного виконавця Крегула І.І. перебувають виконавчі листи, видані 02 серпня 2023 року Києво-Святошинським районним судом Київської області на підставі рішення від 04 листопада 2022 року у справі № 369/2105/22 про стягнення з ТОВ «ЖК «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 :

- 205 587,29 грн заборгованості, 4 038,52 грн процентів за неправомірне користування грошовими коштами, 37 483,60 грн інфляційного збільшення, 44 651,83 грн пені, 10 000 грн відшкодування моральної шкоди та 3 017,61 грн судового збору (виконавче провадження № НОМЕР_3);

- витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн (виконавче провадження № НОМЕР_2);

- витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн (виконавче провадження № НОМЕР_1).

Постановою приватного виконавця Крегула І.І. від 21 серпня 2023 року виконавчі провадження № НОМЕР_1, № НОМЕР_2, № НОМЕР_3 об`єднані у зведене виконавче провадження № НОМЕР_4.

03 квітня 2024 року судом отримано заяву приватного виконавця Крегула І.І. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ «ІБК «Центробуд».

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 910/10337/20 за позовом ТОВ «ЖК «Нові Теремки» до ТОВ «ІБК «Центробуд» про стягнення 15 025 003,31 грн було затверджено мирову угоду, укладену 07 серпня 2020 року між ТОВ «ЖК «Нові Теремки» та ТОВ «ІБК «Центробуд» на таких умовах:

«1.2.1 Сторони провели звірку взаєморозрахунків, та відповідач підтверджує і визнає, що згідно укладеного між позивачем та відповідачем 03 лютого 2017 року договору генерального підряду № ГП/Н2 станом на день укладення даної мирової угоди існує заборгованість відповідача перед позивачем це сума сплачених авансових платежів у розмірі 9 091 003,31 грн.

1.2.2 Позивач зменшує розмір позовних вимог до відповідача про стягнення заборгованості за договором до 5 877 278,72 грн та не заперечує, що відповідач сплачує:

до 14 серпня 2020 року 402 666,25 грн,

до 21 серпня 2020 року 402 666,25 грн,

до 28 серпня 2020 року 402 666,25 грн,

до 04 вересня 2020 року 402 666,25 грн,

до 11 вересня 2020 року 402 666,25 грн,

до 18 вересня 2020 року 402 666,25 грн,

до 25 вересня 2020 року 402 666,25 грн,

до 02 жовтня 2020 року 402 666,25 грн,

до 09 жовтня 2020 року 221 330,00 грн,

до 16 жовтня 2020 року 221 330,00 грн,

до 23 жовтня 2020 року 221 330,00 грн,

до 30 жовтня 2020 року 221 330,00 грн,

до 06 листопада 2020 року 221 330,00 грн,

до 13 листопада 2020 року 221 330,00 грн,

до 20 листопада 2020 року 221 330,00 грн,

до 27 листопада 2020 року 221 330,00 грн,

до 04 грудня 2020 року 221 330,00 грн,

до 11 грудня 2020 року 221 330,00 грн,

до 18 грудня 2020 року 221 330,00 грн,

до 25 грудня 2020 року 221318,72 грн.

1.2.3 Відповідач повністю погоджується з умовами даної мирової угоди та бере на себе зобов`язання погасити заборгованість за договором перед позивачем, у розмірі 5 877 278,72 грн не пізніше строків, визначених пунктом 1.2.2 мирової угоди.

1.3 Відповідач гарантує, для реалізації пункту 1.2.3 мирової угоди, відповідач має наявні грошові кошти, які належать відповідачу, які не обтяжені зобов`язаннями перед третіми особами, не перебувають під арештом, не є предметом судового спору, а також щодо них відсутні будь-які претензії і права третіх осіб.

1.4 У разі невиконання відповідачем умов даної мирової угоди (в тому числі, часткового невиконання), порушення строків взятих на себе зобов`язань згідно з пунктом 1.2.2, пунктом 1.2.3 мирової угоди, вважатиметься, що відповідачем було не виконані умови цієї мирової угоди, а позивач (стягувач) - ТОВ «ЖК «Нові Теремки» стягує на свою користь з відповідача (боржник) - ТОВ «ІБК «Центробуд» грошові кошти, що зазначені в пункті 1.2.1 цієї мирової угоди, та штраф у розмірі 1 000 000,00 грн, що разом становить суму 10 091 003,31 грн, за мінусом сплачених відповідачем на користь позивача коштів після укладення даної мирової угоди, в примусовому порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», на розрахунковий рахунок позивача (стягувача) в АТ «Таскомбанк».

1.4.1 Не вважається порушенням відповідачем умов даної мирової угоди, якщо відповідач порушив строки зазначені в пункті 1.2.2 мирової угоди на 5 (п`ять) банківських днів.

1.4.2 У разі невиконання відповідачем умов даної мирової угоди у зв`язку з дією форс-мажорних обставин, а також дією нормативних актів, пов`язаних поширенням на території України коронавірусу COVID-19, що прямо вказують на неможливість виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, термін виконання зобов`язань, передбачених пунктом 1.2.2 цієї мирової угоди, збільшується на час дії даних обставин. Про настання таких обставин відповідач зобов`язаний повідомити позивача протягом 2 (двох) робочих днів з моменту їх настання та надати підтверджуючі документи про дію таки обставин.

2. Ухвала про затвердження цієї мирової угоди є виконавчим документом згідно вимог Закону України «Про виконавче провадження».

3. У разі невиконання відповідачем за первісним позовом обов`язку щодо строків виконання зобов`язання, передбаченого пунктом 1.2.2, пунктом 1.2.3 цієї мирової угоди, позивач за має право розпочати процедуру стягнення в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

4. У випадку належного виконання відповідачем обов`язку, передбаченого пунктом 1.2.2, пунктом 1.2.3 цієї мирової угоди, відповідач вражається таким, що виконав усі зобов`язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за договором, і будь-яка відповідальність до відповідача за порушення умов договору, передбачена чинним законодавством України не застосовується».

27 лютого 2024 року приватний виконавець Крегул І.І. направив ТОВ «ІБК «Центробуд» запит щодо погашення заборгованості перед ТОВ «ЖК «Нові Теремки».

24 червня 2024 року ТОВ «ІБК «Центробуд» надало відповідь приватному виконавцю щодо погашення заборгованості за мировою угодою, укладеною 07 серпня 2020 року між ним і ТОВ «ЖК «Нові Теремки», у розмірі 5 877 278,72 грнта додало відповідні платіжні інструкції.

Суд першої інстанції, з урахуванням наданих доказів на погашення заборгованості за мировою угодою від 07 серпня 2020 року, дійшов висновку, що ТОВ «ІБК «Центробуд» сплачено на користь ТОВ «ЖК «Нові Теремки» 5 877 278,72 грн і ця сума узгоджується із пунктом 1.2.2 мирової угоди.

Однак, проаналізувавши встановлений мировою угодою графік погашення заборгованості, суд погодився із розрахунками стягувача та його позицією, вважаючи, що ТОВ «ІБК «Центробуд» неналежним чином виконано умови мирової та допустило порушення, а саме:

порушення строків погашення заборгованості за платежами, строк яких визначався до 13 листопада 2020 року, 27 листопада 2020 року, 11 грудня 2020 року (пункти 1.2.2, 1.2.3 мирової угоди);

не сплачено (не компенсовано) у строк до 30 вересня 2020 року суми судових витрат за позовною заявою у розмірі 112 687,53 грн (пункт 11 мирової угоди).

З огляду на встановлення в пункті 1.4 мирової угоди відповідальності за порушення порядку виконання даної мирової угоди, суд першої інстанції дійшов висновку, що невиконане зобов`язання ТОВ «ІБК «Центробуд» за мировою угодою від 07 серпня 2020 року розраховується згідно із формулою, передбаченою цим пунктом мирової угоди, і складає 4 326 412,12 грн (10 091 003,31 грн - 5 877 278,72 грн + 112 687,53 грн судового збору).

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Зазначене конституційне положення кореспондується та відображено у частині першій статті 18 ЦПК України.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження і примусовим виконанням судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких установлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Отже, судове рішення є обов`язковим до виконання. У разі невиконання боржником рішення суду добровільно державним або приватним виконавцем здійснюється його примусове виконання.

Зокрема, частиною першою статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Згідно з частиною четвертою статті 53 цього Закону на належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до частини першої та другої статті 440 ЦПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, що набрало законної сили.

Суд відмовляє в задоволенні такої заяви, якщо вона подана після закінчення строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до такої особи, або строку на пред`явлення до виконання виконавчого документа про стягнення коштів з такої особи на користь боржника за судовим рішенням, що набрало законної сили.

Таким чином, з метою сприяння і полегшення примусового виконання рішення суду стаття 440 ЦПК України допускає особливий спрощений порядок звернення стягнення на грошові кошти осіб, що не є сторонами виконавчого провадження, за наявності особливих обставин. Так, згідно з цією статтею на грошові кошти, що належать особі, яка має заборгованість перед боржником, стягнення допускається за наявності однієї з двох умов: 1) неоспорюваності зі сторони третьої особи боргу у встановленому розмірі перед боржником; або ж 2) наявності судового рішення про стягнення коштів з третьої особи на користь боржника, що набрало законної сили.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

В частині третій статті 12, частині першій статті 81 ЦПК України закріплено загальне правило розподілу обов`язків з доказування, а саме кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши належні, допустимі, достовірні та достатні докази відповідно до вимог статей 77-80 ЦПК України.

Як передбачено частиною четвертою статті 81 ЦПК України, судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (частина перша статті 89 ЦПК України).

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «ІБК «Центробуд» та ТОВ «ЖК «Нові Теремки» на час вирішення заяви приватного виконавця Крегула І.І. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншій особі, немає будь-яких претензій щодо виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 910/10337/20.

Також були відсутні будь-які претензії і на час ухвалення рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 листопада 2022 року у справі № 369/2105/22 про стягнення з ТОВ «ЖК «Нові Теремки» на користь ОСОБА_1 грошових коштів.

Ця обставина підтверджена листом ТОВ «ЖК «Нові Теремки» від 15 листопада 2024 року за № 15/01 (а.с. 218, т. 1).

Посилання суду першої інстанції на те, що директор ТОВ «ЖК «Нові Теремки» - Д. Молодченко не мав права підписувати таку довідку в силу відсутності в нього відповідних повноважень ґрунтуються на припущеннях, адже суд не досліджував Статут ТОВ «ЖК «Нові Теремки» на предмет наявності у його керівника, як виконавчого органу товариства, повноважень щодо видачі довідок, які стосуються господарської діяльності товариства (стаття 99 ЦК України).

Доказів наявності відкритого виконавчого провадження, іншого судового спору, наявності претензій щодо сплати штрафу чи повної суми заборгованості матеріали справи не містять.

Зазначаючи в оскаржуваній ухвалі про порушення ТОВ «ІБК «Центробуд» строків погашення заборгованості за графіком платежів, строк яких визначався до 13 листопада 2020 року, 27 листопада 2020 року та 11 грудня 2020 року, а також про несплату ТОВ «ЖК «Нові Теремки» у строк до 30 вересня 2020 року судових витрат у розмірі 112 687,53 грн, суд першої інстанції в порушення принципу диспозитивності цивільного процесу вийшов за межі підстав поданої приватним виконавцем заяви, яка такими обставинами обґрунтовувалась.

Приватний виконавець Крегул І.І. у заяві про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, лише вказував, що в процесі примусового виконання рішення йому стало відомо, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 910/10337/20 між ТОВ «ЖК «Нові Теремки» та ТОВ «ІБК «Центробуд» було затверджено мирову угоду, згідно з пунктом 1.2.3 якої відповідач повністю погоджується з умовами даної мирової угоди та бере на себе зобов`язання погасити заборгованість за договором перед позивачем у розмірі 5 877 278,72 грн не пізніше строків, визначених пунктом 1.2.2. мирової угоди. 27 лютого 2024 року за вихідним № 1786 ним надіслано вимогу ТОВ «ІБК «Центробуд» з проханням повідомити чи виконало ТОВ «ЖК «Нові Теремки» вимоги затвердженої в судовому порядку мирової угоди від 07 серпня 2020 року із наданням підтверджуючих документів. Станом на час подачі заяви у власності боржника відсутні грошові кошти, нерухоме та рухоме майно, на які можна звернути стягнення, а тому для повного та своєчасного виконання рішення суду необхідно звернути стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам.

Суд першої інстанції на підставі наданих доказів щодо погашення заборгованості за мировою угодою від 07 серпня 2020 року встановив, що ТОВ «ІБК «Центробуд» сплачено на користь ТОВ «ЖК «Нові Теремки» 5 877 278,72 грн, що повній мірі узгоджується із пунктом 1.2.2 мирової угоди.

Посилання приватного виконавця виключно на наявність ухвали господарського суду та невиконання, на його думку, умов мирової угоди, як факт беззаперечного існування боргу є безпідставними, в тому числі з урахуванням того, що борг був погашений ще у 2020 році, тобто ще до прийняття судом рішення про стягнення заборгованості за позовом стягувача.

Водночас сам стягувач ОСОБА_1 із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, до суду не звертався.

Крім того, констатуючи факт невчасної сплати ТОВ «ІБК «Центробуд» суми боргу, суд першої інстанції не врахував положення пунктів 1.4.1, 1.4.2 мирової угоди, відповідно до яких оплата протягом п`яти банківських днів не є порушенням умов угоди.

Отже, сам по собі аналіз відповіді ТОВ «ІБК «Центробуд» від 24 червня 2024 року та платіжних інструкцій, які підтверджують факт виконання мирової угоди, без урахування її пунктів 1.4.1, 1.4.2, не дає підстав для висновку про порушення її умов та наявності безспірної (беззаперечної) заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення, у розмірі 4 326 412,12 грн.

Суд апеляційної інстанції також враховує, що взаємовідносини ТОВ «ЖК «Нові Теремки» і ТОВ «ІБК «Центробуд» щодо сплати заборгованості за умовами затвердженої судом мирової угоди існували до грудня 2020 року, тоді як районний суд за заявою приватного виконавця Крегула І.І., поданою у березні 2024 року, встановив обставини правових наслідків порушення виконання основного зобов`язання за вказаною угодою, які у свою чергу заперечується обома сторонами відповідного зобов`язання та спростовуються наданими доказами.

За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо наявності у ТОВ «ІБК «Центробуд» боргу перед ТОВ «ЖК «Нові Теремки» у більшому розмірі, ніж це визначено умовами мирової угоди та сплачено на виконання її умов.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 16 червня 2026 року у справі № 369/20514/24 (провадження № 61-11129св25) за поданням приватного виконавця Крегула І.І. про звернення стягнення на грошові кошти, що належать ТОВ «ІБК «Центробуд», яке має заборгованість перед боржником ТОВ «ЖК «Нові Теремки».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із частиною першою статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Виходячи з вищевикладеного, оскаржувана ухвала суду першої інстанції про задоволення заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам,не відповідає матеріалам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права, що в силу статті 376 ЦПК України є підставою для її скасування з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви приватного виконавця Крегула І.І. у даній справі.

Оскільки ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті заявлених вимог, то відповідно до вимог статей 141, 382 ЦПК України із приватного виконавця стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені скаржником у межах даного судового провадження, а саме 3 028,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд» задовольнити.

Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 25 грудня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні заяви приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відмовити.

Стягнути із приватного виконавця виконавчого округу Київської області Крегула Івана Івановича на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд»3 028,00 грн сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення до Верховного Суду виключно у випадках, передбачених у частині другій статті 389 ЦПК України.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026року.

Головуючий С.А. Голуб

Судді: О.В. Борисова

Д.О. Таргоній