Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 23 липня 2026 р.
Справа: №753/5355/26
Суддя: Головачов Ярослав Вячеславович
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 липня 2026 року місто Київ
справа № 753/5355/26
апеляційне провадження № 33/824/3296/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Головачова Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової Валерії Артурівни на постанову судді Дарницького районного суду міста Києва Бондаренко М.С. від 30 березня 2026 року відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
в с т а н о в и в :
Постановою судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 судові витрати на користь держави в сумі 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з постановою судді районного суду, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пахомова В.А. звернулася із апеляційною скаргою, у якій просила постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 подій і складу адміністративних правопорушень.
Захисник в апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 , оскільки матеріали справи не містять належних, допустимих і достатніх доказів того, що він порушив вимоги пунктів 10.9 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху України.
На думку захисника, надані працівниками патрульної поліції докази, на підставі яких суд першої інстанції встановив обставини справи, не доводять винуватості ОСОБА_1 . Зокрема, фотознімки пошкоджень автомобіля DODGE не підтверджують його участі у дорожньо-транспортній пригоді, оскільки під час складання протоколів про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 повідомляв працівникам поліції, що цей автомобіль тривалий час перебуває в експлуатації, має технічні несправності та пошкодження, походження яких він не пам`ятає.
Крім того, на автомобілі DODGE відсутні сліди лакофарбового покриття, характерного для автомобіля HONDA, що, на думку сторони захисту, також не підтверджує участі ОСОБА_1 у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталася 5 березня 2026 року.
Захисник також звертає увагу на те, що наявні у справі фотознімки фіксують лише перебування автомобіля DODGE на автомобільній парковці. Момент зіткнення транспортних засобів, траєкторію руху автомобіля DODGE чи інші обставини, які б безпосередньо підтверджували його причетність до дорожньо-транспортної пригоди, на цих фотознімках не зафіксовано.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пахомова В.А. зазначає, що копію постанови Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року ОСОБА_1 отримав лише 27 травня 2026 року. Після цього, 1 червня 2026 року, він уклав з адвокатом Пахомовою В.А. договір про надання правничої допомоги, оскільки договір із попереднім захисником - адвокатом Висоцьким Р.В. - було розірвано.
У судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Пахомова В.А. підтримали апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Відповідно до статті 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Ураховуючи обставини, якими захисник ОСОБА_1 - адвокат Пахомова В.А. обґрунтовує причини пропуску строку на апеляційне оскарження, дату отримання копії оскаржуваної постанови та з метою забезпечення права особи на доступ до суду, апеляційний суд визнає причини пропуску цього строку поважними та вважає за необхідне його поновити.
Дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, з урахуванням доповнень, та заслухавши пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд дійшов таких висновків.
10 березня 2026 року об 11 год 16 хв інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві капітан поліції Матвійчук Я.О. склав стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611122 за статтею 124 КУпАП.
Зі змісту протоколу вбачається, що 5 березня 2026 року о 10 год 34 хв у місті Києві на вулиці Мішуги, 10, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем DODGE JORNEY, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом не переконався в безпечності маневру та здійснив наїзд на автомобіль HONDA PILOT, державний номерний знак НОМЕР_2 , унаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження та було завдано матеріальних збитків. Зазначено, що такими діями ОСОБА_1 порушив вимоги пунктів 10.9 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху України.
Того ж дня об 11 год 25 хв капітан поліції Матвійчук Я.О. склав стосовно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 611128 за статтею 122-4 КУпАП.
У протоколі зазначено, що після наїзду на автомобіль HONDA ОСОБА_1 залишив місце дорожньо-транспортної пригоди, чим порушив вимоги пункту 2.10 «а» Правил дорожнього руху України.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП.
Проте з таким висновком районного суду погодитися не можна з огляду на таке.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У письмових поясненнях водій автомобіля HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_2 зазначила, що 5 березня 2026 року приїхала на роботу та припаркувала свій автомобіль на парковці за адресою: місто Київ, вулиця Мішуги, 10.
Близько 10 год 34 хв вона почула звук удару, після чого виглянула у вікно та побачила автомобіль DODGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , який, за її твердженням, під час виконання розвороту зіткнувся з її автомобілем, а надалі залишив місце пригоди. Зазначені обставини, за словами ОСОБА_2 , підтверджуються фотознімком і поясненнями свідка ОСОБА_3 .
Водночас наведений зміст письмових пояснень не дає можливості однозначно встановити, чи безпосередньо спостерігала ОСОБА_2 момент контакту транспортних засобів, оскільки вона зазначила, що спочатку почула звук удару і лише після цього виглянула у вікно.
У письмових поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку з виконанням службових обов`язків інколи перебуває за адресою: АДРЕСА_2 , однак не пам`ятає, чи перебував за цією адресою 5 березня 2026 року близько 10 год.
При цьому ОСОБА_1 заперечив свою участь у дорожньо-транспортній пригоді та пояснив, що пошкодження належного йому автомобіля виникли раніше внаслідок його тривалої експлуатації.
Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 , 5 березня 2026 року о 10 год 34 хв вона бачила, як автомобіль DODGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , під час руху заднім ходом зіткнувся з автомобілем HONDA, державний номерний знак НОМЕР_2 , після чого залишив місце пригоди.
Відповідно до пункту 2.3 «б» Правил дорожнього руху України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Пунктом 10.9 Правил дорожнього руху України передбачено, що під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Статтею 124 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Отже, для встановлення складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, необхідно довести не лише порушення особою конкретної вимоги Правил дорожнього руху, а й настання передбачених цією статтею наслідків та причинний зв`язок між порушенням і пошкодженням майна.
Разом із тим матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що саме автомобіль DODGE, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на припаркований автомобіль HONDA.
Із фотознімка, зробленого ОСОБА_2 та долученого до матеріалів справи, вбачається лише те, що автомобіль HONDA перебуває на парковці, а неподалік від нього розташований автомобіль DODGE.
Зазначений фотознімок не містить фіксації моменту дорожньо-транспортної пригоди, безпосереднього контакту між транспортними засобами, траєкторії руху автомобіля DODGE чи інших обставин, які самі по собі підтверджували б факт зіткнення цих автомобілів.
Висновок суду першої інстанції про те, що пошкодження обох транспортних засобів розташовані на висоті приблизно 58-60 см і мають схожий характер, є передчасним.
Наявні фотознімки не містять масштабних позначень та не дають можливості достовірно визначити висоту, локалізацію, давність і механізм утворення пошкоджень. Без належної фіксації пошкоджень обох транспортних засобів та, за необхідності, застосування спеціальних знань висновок про їх взаємну відповідність має характер припущення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, на місці дорожньо-транспортної пригоди складається протокол про адміністративне правопорушення стосовно цих осіб, до якого додаються: схема місця дорожньо-транспортної пригоди, яку підписують учасники дорожньо-транспортної пригоди та поліцейський; пояснення учасників пригоди та свідків у разі їх наявності; показання технічних приладів у разі їх наявності; показання засобів фото- та/або відеоспостереження у разі їх наявності; інші матеріали, які необхідні для прийняття рішення у справі.
Відповідно до пункту 8 розділу ІХ зазначеної Інструкції, якщо при дорожньо-транспортній пригоді один з її учасників зник з місця пригоди, поліцейський оформляє схему місця дорожньо-транспортної пригоди, відбирає пояснення в потерпілого, свідків у разі їх наявності, встановлює наявність засобів зовнішнього відео-, фотоспостереження та невідкладно повідомляє уповноважену особу підрозділу поліції, відповідальну за розшук осіб, що зникли з місця дорожньо-транспортної пригоди.
При встановленні транспортного засобу, який зник з місця пригоди, проводяться його огляд на предмет наявності характерних пошкоджень, інших обставин дорожньо-транспортної пригоди та фотофіксація.
Матеріали справи не містять належних матеріалів огляду автомобіля HONDA та фотознімків, на яких було б чітко зафіксовано характер, розміри й локалізацію пошкоджень цього транспортного засобу.
Зі схеми дорожньо-транспортної пригоди, складеної 5 березня 2026 року, вбачається лише те, що на автомобілі HONDA зафіксовано пошкодження переднього бампера. Відомостей щодо конкретного характеру, розміру, висоти розташування чи механізму утворення цього пошкодження схема не містить.
Натомість у матеріалах справи міститься акт огляду автомобіля DODGE, відповідно до якого на задньому бампері з правого боку виявлено пошкодження лакофарбового покриття.
З фотознімків, зроблених інспектором поліції під час оформлення матеріалів справи, також убачається, що автомобіль DODGE має численні пошкодження (з кожної сторони) лакофарбового покриття та інші сліди експлуатаційного характеру. При цьому матеріали справи не дають можливості встановити, які саме з цих пошкоджень і коли виникли, а також чи пов`язані вони з подією 5 березня 2026 року.
За таких обставин наявні докази не забезпечують належної фіксації пошкоджень автомобіля HONDA та не дають можливості провести їх об`єктивний порівняльний аналіз із пошкодженнями автомобіля DODGE для встановлення механізму їх утворення та підтвердження факту контакту між транспортними засобами.
Щодо письмових пояснень свідка ОСОБА_3 апеляційний суд виходить із того, що положення КУпАП не містять заборони на використання під час розгляду справи письмових пояснень, відібраних працівником поліції.
Водночас сама по собі допустимість таких пояснень як джерела доказів не означає їх безумовної достовірності та достатності для встановлення винуватості особи.
Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 безпосередньо судом першої інстанції не допитувалася. У зв`язку із цим суд не перевірив умови сприйняття нею події, місце, з якого вона спостерігала за транспортними засобами, безперервність такого спостереження, джерело її обізнаності та узгодженість повідомлених обставин з іншими доказами.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисник також не мали можливості поставити свідку запитання щодо обставин, які мають істотне значення для вирішення справи.
За відсутності відеозапису моменту зіткнення, належної фотофіксації пошкоджень автомобіля HONDA, об`єктивних даних про механізм утворення пошкоджень і безпосереднього допиту свідка її письмові пояснення не можуть розглядатися як достатній доказ, який поза розумним сумнівом підтверджує винуватість ОСОБА_1 .
Посилання суду першої інстанції на постанову Великої Палати Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 208/712/19 не спростовує цього висновку, оскільки у цій справі йдеться не про формальну недопустимість письмових пояснень як джерела доказів, а про їх достовірність, належну перевіреність та достатність у сукупності з іншими матеріалами справи.
Відповідно до пункту 2.10 «а» Правил дорожнього руху України у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Статтею 122-4 КУпАП передбачено відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Згідно з пунктом 1.10 Правил дорожнього руху України залишення місця дорожньо-транспортної пригоди - це дії учасника дорожньо-транспортної пригоди, спрямовані на приховання факту такої пригоди або обставин її скоєння, які спричинили необхідність проведення поліцейськими заходів щодо встановлення (розшуку) цього учасника та (або) розшуку транспортного засобу.
Отже, необхідною передумовою відповідальності за статтею 122-4 КУпАП є доведеність причетності особи до дорожньо-транспортної пригоди, а також усвідомлення нею факту такої пригоди та залишення її місця всупереч установленим правилам.
Оскільки матеріали справи не містять достатніх доказів факту контакту між автомобілями DODGE та HONDA і причетності ОСОБА_1 до дорожньо-транспортної пригоди, відсутні й належні підстави стверджувати, що він усвідомлював свою причетність до такої пригоди та умисно залишив її місце.
Сам по собі факт виїзду автомобіля DODGE з парковки не підтверджує складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, без доведення попереднього зіткнення, обізнаності водія про його настання та спрямованості подальших дій на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Апеляційний суд, оцінивши всі наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов висновку, що вони не дають можливості достовірно встановити факт зіткнення автомобіля DODGE під керуванням ОСОБА_1 з автомобілем HONDA за обставин, викладених у протоколах про адміністративні правопорушення.
Також не доведено порушення ОСОБА_1 вимог пунктів 10.9 та 2.3 «б» Правил дорожнього руху України, наявність причинного зв`язку між його діями та пошкодженням автомобіля HONDA, а також його причетність до дорожньо-транспортної пригоди й усвідомлене залишення її місця.
Відповідно до статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У пункті 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
У цій справі наявні докази не утворюють такої сукупності, оскільки не виключають обґрунтованої версії сторони захисту щодо іншого походження пошкоджень автомобіля DODGE та не підтверджують об`єктивними даними факт контакту транспортних засобів.
У силу презумпції невинуватості, яка поширюється і на провадження у справах про адміністративні правопорушення, усі сумніви щодо події правопорушення та винуватості особи мають тлумачитися на її користь.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Згідно з пунктом 2 частини восьмої статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.
З огляду на відсутність належних, допустимих і достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом підтверджували наявність у діях ОСОБА_1 усіх елементів складів адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124 та 122-4 КУпАП, апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової В.А. підлягає задоволенню.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року належить скасувати, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 124 та 122-4 КУпАП - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу зазначених адміністративних правопорушень.
Керуючись статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
п о с т а н о в и в :
Поновити захиснику ОСОБА_1 - адвокату Пахомовій Валерії Артурівні строк на апеляційне оскарження постанови судді Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2026 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пахомової Валерії Артурівни задовольнити.
Постанову Дарницького районного суду міста Києва від 30 березня 2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення- скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушеннязакрити на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративних правопорушень, передбачених статтями 122-4, 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Я.В. Головачов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua