Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 23 червня 2026 р.
Справа: №758/4568/25
Суддя: Мостова Галина Іванівна
справа № 758/4568/25
головуючий у суді І інстанції Павленко О.О.
провадження № 33/824/1641/2026
головуючий суддя Мостова Г.І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
24 червня 2026 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Мостової Г.І., за участю секретаря Чертової О.С., розглянувши апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Державної митної служби України - Швед Альони Олександрівни на постанову Подільського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року
у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України,
в с т а н о в и в :
Постановою Подільського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року закрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 483 МК України у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова мотивована тим, що суду не надано належних доказів умисного переміщення товару через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товару документів, що містять неправдиві відомості, щодо ваги товару, суд приходить до висновку про недоведеність також умислу у ОСОБА_1 на вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Енергетична митниця Державної митної служби України подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення вигляді штрафу у 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил (37 882 грн 66 коп.) з конфіскацією цих товарів (на підставі частини 2 статті 541 МК України).
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у сертифікаті якості від 15 червня 2023 року № 165431 5151509 у верхньому куті під стандартом вказано - «продукт масою - 22,894 тон», що свідчить про обізнаність директора TOB «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ОСОБА_1 про те, що сертифікат якості виданий на партію товару «Бензин А95» на кількість 22 894 кг, а не на кількість 23 918 кг.
В цьому випадку навіть без перевірки сертифікату якості (дії, які мала право вчинити ОСОБА_1 з метою перевірки правдивості зазначених у документах відомостей та які не вчинила ОСОБА_1 ), імпортеру було відомо, на яку кількість конкретно виданий сертифікат якості. А тому висновки суду першої інстанції, що тільки постачальник та виробник може знати на яку кількість товару виданий сертифікат якості, на думку апелянта не відповідають дійсності.
01 березня 2023 року Енергетична митниця отримала лист від 17 лютого 2023 року № 62 від Представництва AT «Orlen Lietuva» в Україні щодо фактів використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії.
З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509, на адресу представництва AT «Орлен Летува» в Україні направлено відповідний запит (лист від 21 серпня 2024 року № 7.6-3/20-01/13/4196).
Відповідно до отриманої від Public Company «Orlen Lietuva» інформації (лист від 11 жовтня 2024 року № D2 (12.11-9)-2356), сертифікат якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB «TAURITUS» на кількість товару 22 894 кг.
Однак, фактично TOB «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» з поданням сертифікату (паспорту) якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509 було ввезено на митну територію України 23 918 кг, що більше на 1 024 кг ніж продано (відвантажено) компанією «Orlen Lietuva» згідно з сертифікатом (паспортом) якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509.
Вказує, що директором TOB «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ОСОБА_1 був поданий до митних органів України сертифікат (паспорт) якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509, що був виданий виробником «Orlen Lietuva» на меншу кількість товару.
Фактично на товар «бензин» у кількості 1 024 кг відсутні документи і що на якість цього палива і що на його походження.
Зазначає, що суд першої інстанції дійшов посилкового висновку, про відсутність умисних дій в діях ОСОБА_1 , оскільки директор TOB «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» чітко розуміла та усвідомлювала характер протиправної дії, ввела в обіг бензин у кількості 1 024 кг невідомого походження та з невідомими фізико-хімічними характеристиками на підставі документів, що містять неправдиві відомості та свідомо припускала настання шкідливих наслідків.
Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Білюк Ю.А. надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, у яких вона просила суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Заперечення обґрунтовані тим, що протягом 2024 та 2025 років відносно директора ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ОСОБА_1 збоку Енергетичної митниці було складено 13 протоколів про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 483 МК України та передано на розгляд Подільському районному суду міста Києва.
По 7 протоколах Подільським районним судом міста Києва ухвалено постанови про закриття провадження у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення (постанова від 02.04.2025 по справі №758/7255/24, від 08.05.2025 по справі №758/9739/24, від 13.06.2025 по справі №758/9750/24, від 13.06.2025 по справі №758/9740/24, від 13.06.2025 по справі №758/9750/24, від 12.08.2025 по справі №758/9738/24), з яких 4 постанови Подільського районного суду були оскаржені Енергетичною митницею до Київського апеляційного суд. По результатам розгляду апеляційних скарг, Київський апеляційний суд залишив без змін Постанови Подільського районного суду міста Києва: №758/7255/24, №758/9750/24, №758/9740/24.
Ще по 2 протоколам Київський апеляційний суд підтримав позицію директора ТОВ «НК Фаворит Ойл» ОСОБА_1 , скасував постанови Подільського районного суду міста Києва, постановив нові, якими закрив провадження у справах (постанова Київського апеляційного суду від 27 січня 2025 року у справі № 758/6693/24, від 01 травня 2025 року у справі № 758/6691/24)
Вказує, що у протоколі про порушення митних правил №0035/UA90300/25 від 16 січня 2025 року відсутні будь-які посилання на норми Технічного регламенту, однак представник Енергетичної митниці посилається на зазначений документ для доведення своєї позиції.
Вказує, що якість товару визначається сертифікатом (паспортом) палива або висновком дослідження відібраних проб (зразків), проведених сертифікованою лабораторією на території України.
Паспорт (сертифікат) якості, який був наданий ТОВ «НК ФАВОРИТОЙЛ» постачальником UAB «Tauritus», - від 15 червня 2023 року № 165431_5151509, та у подальшому переданий митним органам, був єдиним документом, що містить відомості про фізико-хімічні характеристики ввезеного ТОВ «НК Фаворит Ойл» товару.
Зазначає, що паспорт якості - це документ, який підтверджує якість товару, а не його кількість.
Станом на 01 березня 2023 року Енергетичній митниці вже було відомо про ймовірне використання постачальниками палива підроблених сертифікатів якості компанії «OrlenLietuva», а товар розмитнювався 16 червня 2023 року, жодних дій щодо перевірки якості, зокрема шляхом відбору проб пального чи витребування додаткових документів з боку Енергетичної митниці вчинено не було, натомість товар був випущений розмитнений та випущений у вільний обіг.
Представник Енергетичної митниці Державної митної служби України Герега К.М. у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги.
ОСОБА_1 та її захисники - адвокати Білюк Ю.А., Кизенко Д.О. у судовому засіданні заперечувала проти вимог апеляційної скарги та просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.
Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі та письмових запереченнях захисника, апеляційний суд дійшов таких висновків.
16 січня 2025 року відносно ОСОБА_1 , яка є директором ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ», складено протокол про порушення митних правил № 0035/UA90300/25 за частиною 1 статті 483 МК України.
У вказаному протоколі зазначено, що 17 червня 2023 року через пункт пропуску «Ягодин-Дорогуск», відділи митного оформлення №3-6 митного поста «Ягодин» Волинської митниці з Литовської Республіки в Україну на митну територію України на адресу ТОВ «НК Фаворит Ойл» (м. Київ, вул. Сагайдачного Петра, буд. 25Г, код ЕДРПОУ 39470271) був ввезений товар «Бензин А95, неетильований» загальною вагою 23 918 кг, вартістю 22 361,89 Євро.
Переміщення товару через митний кордон України було здійснено на підставі наступних документів: міжнародної автотранспортної накладної (CMR) від 16 червня 2023 року №№ 6VL0073677; рахунка (інвойса) від 16 червня 2023 року № TAU 025058; сертифікату якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509.
Відповідно до умов зазначеного зовнішньоекономічного контракту, продавцем відправником товару виступає литовське підприємство UAB «Tauritus» (V.Putvinskio g.38-4, Kaunas, LT-44211. LT), одержувачем та покупцем є ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ», зазначений товар 17 червня 2023 року агентом з митного оформлення ТОВ «КАСТОМБРОК» Гаєвським Б.В. (відповідно до договору про декларування товарів і транспортних засобів від 20 жовтня 2015 року № 43 укладеного між ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» та ТОВ «КАСТОМБРОК») шляхом електронного декларування до відділу митного оформлення «Коростень» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці був заявлений та випущений у вільний обіг за митною декларацією типу ІМ40ТФ №23UA903040011790U2.
26 липня 2023 року Гаєвським Б.В. до відділу митного оформлення «Коростень» митного поста «Центральний» Енергетичної митниці було подано додаткову декларацію на вищезазначений товар та завершено митне оформлення за ІМ40ДТ від 26 липня 2023 року №23UA903040015450U7.
Згідно з відомостями, зазначеними в наданих до митних органів документах, на митну територію України ввезено товар «Бензин А95, неетильований» походженням з Європейського Союзу.
Відповідно до відомостей, зазначених в сертифікаті (паспорті) якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509, товар виготовлений підприємством Public Company «Orlen Liеtuva» та відповідає вимогам (стандарту) LST EN 228:2012+A1:2017.
01 березня 2023 року листом №20/20-01-01/7.6/211 Держмитслужба проінформувала Енергетичну митницю, щодо використання суб`єктами ЗЕД, з метою приховування походження нафтопродуктів зокрема вироблених в російській федерації, підроблених сертифікатів якості публічної компанії «Orlen Liеtuva».
З метою перевірки даної інформації Енергетичною митницею, в тому числі дійсності сертифікату якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509, на адресу Public Company «Orlen Lietuva» направлено відповідний запит (лист від 21 серпня 2024 року №7.6-3/20-01/13/4196).
Відповідно до отриманої від Public Company «Orlen Lietuva» (лист від 11 жовтня 2024 року № 2024 № D2(12.11-9)-2356), сертифікат якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509 литовським підприємством «Orlen Lietuva» видавався підприємству UAB «Tauritus» на кількість товару 22 894 кг.
Однак, з наданим сертифікатом (паспортом) якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509 фактичне ввезення товару відбулося на загальну кількість 23 918 кг.
Відповідно до п. 3.3.1. розділу 3 «Обов`язки замовника» договору про декларування товарів і транспортних засобів від 20 жовтня 2015 року № 43, укладеного між замовник ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» - «Замовник» та ТОВ «КАСТОМБРОК»- «митний брокер»), Замовник зобов`язаний надати Митному брокеру достовірну інформацію та повний комплект документів для митного оформлення товару.
Згідно з пункту 5.2 розділу 5 «Відповідальність сторін», зазначеного договору, замовник несе відповідальність за достовірність та точність даних про вантаж, що надаються Митному брокеру.
Відповідно до частини 2 статті 459 МК України суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.
Згідно з даними картки обліку особи, яка здійснює операції з товарами керівником ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» є громадянка ОСОБА_1 .
Відповідно до статті 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
Згідно з інформацією розміщеною в АСМО «Інспектор» ПІК «Провадження в справах про ПМП» Держмитслужби встановлено, що ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень відповідальність за які передбачена статтями 482, 483 МК України не притягувалася. Тобто, директором ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ОСОБА_1 вчинено дії спрямовані на переміщення через митний кордон України товару «Бензин» у кількості 1 024 кг, вартістю 957,38 Євро, що в перерахунку згідно з офіційного курсу валют, чинного на дату перетину кордону, дорівнює 37 882,66 грн., з приховуванням від митного контролю шляхом надання до митного органу як підстави для переміщення документів, що містять неправдиві відомості стосовно ваги (кількості) товару.
Дії директора ТОВ «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ОСОБА_1 кваліфіковані за частиною 1 статті 483 МК України.
Пунктом 3 частини 1 статті 8 МК України визначено, що державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.
Відповідно до статті 486 МК України, завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі статтею 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 318 МК України митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.
Під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України декларант, уповноважена ним особа або перевізник подає митному органу документи та відомості, необхідні для митного контролю, передбачені статтею 335 МК України.
Згідно з частиною 8 статті 264 МК України з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант або уповноважена ним особа несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації.
Відповідно до статті 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.
При складанні протоколу про порушення митних правил враховуються ознаки складу правопорушення, які мають узгоджуватись з диспозицією статті, до відповідальності за якою притягується особа. У іншому випадку відсутність однієї із ознак складу правопорушення виключає можливість притягнення особи до відповідальності.
Частиною 1 статті 483 МК України передбачено відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого цією статтею, є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об`єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, розуміється активна поведінка (вчинок) зокрема щодо переміщення товарів через митний кордон України з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом.
Суб`єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка вчинила правопорушення характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України.
Відповідно до статті 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до пункту 43 статті 4 МК України посадовими особами підприємств є керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними в установленому порядку.
Директор TOB «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ОСОБА_1 як керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і вирішує питання діяльності підприємства.
З матеріалів справи вбачається, що 17 червня 2023 року TOB «НК ФАВОРИТ ОЙЛ» ввезено на митру територію України товар «Бензин А95, неетильований» вагою 23 918 кг.
Переміщення указаного товару через митний кордон України здійснено на підставі зокрема сертифікату (паспорту) якості від 15 червня 2023 року № 165431_5151509, виданим виробником «Orlen Lietuva», у якому зазначено «продукт масою - 22,894 тон».
Тобто такий сертифікат якості виданий на партію товару «Бензин А95» на кількість 22 894 кг, а не на кількість 23 918 кг, що свідчить про те, що на товар «бензин» у кількості 1 024 кг відсутні документи щодо його якості та походження.
Згідно зі статтею 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
За змістом статті 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішній переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, дослідивши наведені вище докази у їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку про те, що порушення ОСОБА_1 , яка є директором TOB «НК ФАВОРИТ ОЙЛ», митних правил, а саме: переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом поданням митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо кількості товару, що утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
На підставі викладеного, апеляційний суд дійшов висновку про те, що постанова Подільського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 рокупідлягає скасуванню з ухвалення нової постанови, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, та накласти на неї адміністративне стягнення.
Відповідно до статті 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення виду стягнення за порушення митних правил, апеляційний суд враховує, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас, частиною 3 статті 3 МК України передбачено, що норми законів України, які пом`якшують або скасовують відповідальність особи за порушення митних правил, передбачені цим Кодексом, мають зворотну дію в часі, тобто їх норми поширюються і на правопорушення, вчинені до прийняття цих законів. Норми законів України, які встановлюють або посилюють відповідальність за такі правопорушення, зворотної дії в часі не мають.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом, як правопорушення.
На момент вчинення правопорушення (17 червня 2023 року) санкція частини 1 статті 483 МК України передбачала накладення штрафу у розмірі 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією цих товарів, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для переміщення товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.
Рішенням Конституційного Суду України від 05 липня 2023 року № 5-р(II)/2023 у справі № 3-46/2022(95/22, 170/22, 233/22) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), абзац другий частини першої статті 483 МК України.
Абзац другий частини першої статті 483 МК України, визнаний неконституційним, утрачає чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Також указаним рішенням доручено Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим частини першої статті 483 МК України, що визнаний неконституційним, у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.
Тобто указаним рішенням Конституційного Суду України абзац 2 частини 1 статті 483 МК України (санкція статті) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) і вказаний абзац втратив чинність 05 січня 2024 року.
У своєму рішенні Конституційний Суд України зазначає, що оспорювані приписи частини 1 статті 483 МК України встановлюють обов`язкову конфіскацію товарів безпосередніх предметів порушення митних правил. У КУпАП та МК не визначено процесуальних механізмів, які надали б можливість пом`якшити визначену абзацом 2 частини 1 статті 483 МК України міру адміністративної відповідальності залежно від наявності обставин справи, що пом`якшують відповідальність, або дозволили б її не призначати, внаслідок чого Конституційний Суд України дійшов висновку про те, що законодавець визначив міру адміністративної відповідальності, яка не є справедливою та такою, що відповідає легітимній меті.
Окрім того, Конституційний Суд України зазначив, що для досягнення легітимної мети суд повинен мати дискрецію.
Законом України від 21 листопада 2023 року № 3475-IX «Про внесення змін до Митного кодексу України та інших законів України щодо врегулювання окремих питань розпорядження іноземними товарами, транспортними засобами комерційного призначення, що перебувають на митній території України під митним контролем, а також такими, що незаконно ввезені на митну територію України» внесені зміни до МК України, зокрема, згідно з підпункту 1 пункту 13 розділу I Закону, частину 1 статті 483 МК України викладено в наступній редакції:
«1. Переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, -
тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі від 50 до 100 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил з конфіскацією товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, або з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, а також товарів, транспортних засобів із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю».
Указані зміни до частини 1 статті 483 МК України, відповідно до пункту 1 «Прикінцевих положень» Закону, набрали чинності 05 січня 2024 року.
Частиною 1 статті 467 МК України передбачено, що якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються митними органами або судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення правопорушення. Строк накладення адміністративних стягнень у справах про порушення митних правил зупиняється на час розгляду таких справ судом.
З урахуванням того, що на момент розгляду апеляційним судом справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України, законодавець привів нормативне регулювання санкції вказаної норми у відповідність із Конституцією України та указаним рішенням Конституційного Суду України, з огляду на обставини вчиненого ОСОБА_1 порушення митних правил, а також з урахуванням того, що строки накладення адміністративного стягнення на теперішній час не закінчились, суд апеляційної вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 50% вартості товару безпосереднього предмету порушення митних правил.
Відповідно до протоколу про порушення митних правил вартість товару «Бензин А95» у кількості 1 024 кг, вартістю 37 882 грн 6 коп.
Сторона захисту у судовому засіданні апеляційного суду не висловлювала заперечень проти встановленої митним органом вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил.
Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товарів, що становить 18 941 грн 33 коп.
Частиною 1 статті 483 МК України також передбачено додаткове стягнення у вигляді з конфіскації товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил.
Зі змісту санкції указаної статті вбачається, що застосування такого додаткового стягнення є безальтернативним та безумовно має бути застосовано до особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у разі визнання її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 МК України.
Також у вказаній статті не визначено дій суду у разі якщо у матеріалах справи відсутня інформація щодо збереження таких товарів на момент розгляду справи, або якщо товар не збережено та вже випущено у вільний обіг.
Абзацом 5 пункту 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року № 8 «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» роз`яснено, що якщо особу визнано винною у вчиненні правопорушення, але зазначені товари чи транспортні засоби відсутні, суддя вправі вирішити у постанові питання про стягнення їхньої вартості.
Відповідно до частини 7 статті 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
В апеляційній скарзі представник Енергетичної митниці Державної митної служби України просила апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та застосувати до ОСОБА_1 штраф з конфіскацією товарів (шляхом стягнення вартості товарів у розмірі 37 882 грн 6 коп.)
Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -
у х в а л и в :
Апеляційну скаргу представника Енергетичної митниці Державної митної служби України - Швед Альони Олександрівни задовольнити частково.
Скасувати постанову Подільського районного суду міста Києва від 11 грудня 2025 року та ухвалити нову, якою визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 483 Митного кодексу України, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 відсотків вартості товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 18 941 грн 33 коп., з конфіскацією товарів - безпосередніх предметів порушення митних правил, шляхом стягнення вартості цих товарів у розмірі 37 882 грн 66 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн 60 коп.
Згідно з частиною 1 статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до статті 308 КУпАП у разі не сплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною 1 статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Г.І. Мостова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua