Постанова від 26 травня 2026 р. у справі №362/7597/25 — Київський апеляційний суд

справа № 362/7597/25

головуючий у суді І інстанції Дорошенко В.М.

провадження № 33/824/1240/2026

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Чертової О.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Устенко Іллі Олександровича на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Накладено на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 у дохід держави 605 грн 60 коп. судового збору.

При розгляді адміністративної справи судом встановлено, що 17 вересня 2025 року о 07:35 год. в с-щі Гребінки Білоцерківського району Київської області по вул. Білоцерківська, 19, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці, неприродна блідість) та, у порушення вимог пункту 2.5 ПДР України.

Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у найближчому закладі охорони здоров`я у лікаря-нарколога категорично відмовився.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Устенко І.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить: скасувати постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «Фольксваген Крафтер», почував себе добре, у стані будь якого сп`яніння не перебував, правила ПДР не порушував.

Працівники поліції зупинили ОСОБА_1 безпідставно та почали вказувати, що він знаходиться у стані наркотичного сп`яніння та запропонували залишити мікроавтобус та поїхати в смт Рокитне на огляд на стан сп`яніння.

У зв`язку з тим, що в мікроавтобусі знаходилось шість пасажирів та їм потрібно було їхати на виробництво, ОСОБА_1 не мав можливості це зробити та відмовився виконувати протиправну вимогу працівників поліції.

Відеозапис наданий як доказ до протоколу про адміністративне правопорушення починається коли працівники поліції очікуючи мікроавтобус звіряють його номера з фотографією. Після цього вони вирушають за ним та зупиняють водія за допомогою проблискових маячків. Водій ОСОБА_1 виконуючи вимогу зупинитись зупиняє мікроавтобус. Працівники поліції підходять до мікроавтобуса ззаду і вказують, що зупинили водія виключно через те, що на лобовому склі автомобіля є тріщина, яку вони з заду автомобіля ніяким чином не могли побачити.

Вказує, що працівник поліції не оглядав водія, не просив вийти з автомобіля та не мав можливості констатувати будь який стан водія.

За таких обставин працівник поліції діяв поза межами закону та посадових інструкцій, що дає можливість водію не виконувати його протизаконну вимогу.

Працівники поліції не провели огляд водія на стан будь якого сп`яніння.

Зазначає, що працівники поліції запропонували проїхати в найближчий заклад охорони здоров`я в смт Рокитне, який розташований на 29 км дальше ніж такий же заклад у м. Біла Церква.

Водій мав підстави сумніватися в тому, що працівники поліції діють законно, що надає йому право не виконувати їх незаконні вимоги.

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Устенко І.О. у судове засідання не з`явилися, причину своєї неявки не повідомили.

26 травня 2026 року від захисника ОСОБА_1 - адвоката Устенко І.О до апеляційного суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, який призначений на 27 травня 2026 року о 15:00 год., у зв`язку з перебуванням ОСОБА_1 на лікарняному.

Згідно з частиною 6 статті 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб.

Зважаючи на належне повідомлення ОСОБА_1 та його захисника, враховуючи, що розгляд справи вже двічі відкладався, а ОСОБА_1 був присутнім на попередньому судовому засіданні та підтримав апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності та відсутності його захисника.

Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху визначено, що водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Пунктом 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп`яніння в заклади охорони здоров`я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано відеоматеріал, на якому зафіксовано як працівники поліції зупинили автомобіль марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та повідомили, що причиною зупинки є тріснуте лобове скло у зоні роботи склоочисників; під час перевірки документів працівниками поліції виявлено у нього ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку з чим йому запропоновано пройти огляд у закладі охорони здоров`я (06:14 хв. відеозапису); ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння; працівниками поліції роз`яснено ОСОБА_1 наслідки його відмови від проходження такого огляду, а також його права.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що пропозиція поліцейських пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння була неодноразовою і зрозумілою, а відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була очевидною, тобто такою, яка не викликала сумніву щодо її дійсності.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що працівник поліції не оглядав водія, не просив вийти з автомобіля та не мав можливості констатувати будь який стан водія, апеляційний суд враховує таке.

Відповідно до пункту 2 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пунктом 4 Розділу І Інструкції визначено, що ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є:

наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота);

звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло;

сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови;

почервоніння обличчя або неприродна блідість..

Ознаки наркотичного сп`яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп`яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп`яніння є суб`єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп`яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп`яніння, перелік яких визначений у пункті 4 розділу І Інструкції.

Доводи апеляційної скарги про те, що матеріали справи, нібито, не містять, передбачені законом підстави для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 є необґрунтованими, оскільки з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції вбачається, що працівником поліції було оголошено підстави зупинки транспортного засобу марки «Volkswagen Crafter», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , а саме: наявність технічної несправності - тріснуте лобове скло у зоні роботи склоочисників.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що на період дії правового режиму воєнного стану можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, а правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення наркотичного сп`яніння.

Таким чином переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.

З урахуванням викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті, оскаржувана постанова відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Устенко Іллі Олександровича залишити без задоволення.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова