Постанова від 19 травня 2026 р. у справі №379/2157/25 — Київський апеляційний суд

справа № 379/2157/25

головуючий у суді І інстанції Шабрацький Г.О.

провадження № 33/824/2163/2026

головуючий суддя Мостова Г.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 травня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Мостової Г.І., за участю секретаря Чертової О.С., розглянувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Федора Петровича на постанову Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року

у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 514264 15 листопада 2025 року о 22:07 год. у с. Ківшовата, вул. Свободи (Леніна), 67, водій ОСОБА_1 керував ТЗ марки «MERCEDES-BENZ» 600SEL, д.н.з. НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки ТЗ за допомогою приладу газоаналізатор Драгер ARHK 0514, результат огляду позитивний 1,41 проміле, що підтверджується тестом №4777, з результатом якого водій згоден, чим порушив пункт 2.9а ПДР України, за що передбачена відповідальність частиною 1 статті 130 КУпАП.

Постановою Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, захисник ОСОБА_1 - адвокат Клапчук Ф.П. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що докази того, що ОСОБА_1 виконував функції водія відсутні та вказане не підтверджується матеріалами справи, оскільки:

факт керування не зафіксовано на відеозаписі з місця події. Натомість, на відеозаписі зафіксовано, що на момент зупинки ОСОБА_1 сидів на пасажирському сидінні уже припаркованого автомобіля;

показаннями свідка ОСОБА_2 підтверджується, що за кермом автомобіля MERCEDES-BENZ 600SEL, д.н.з. НОМЕР_1 , була інша особа - стажер СТО Владислав, який не мав необхідної категорії «В» для керування легковим автомобілем;

матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 погодився на наполегливі пропозиції працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння «як пасажир», що він і повідомив під відеозапис. Працівники поліції наполягали на проходженні огляду саме ОСОБА_1 , оскільки від нього вбачалися ознаки стану алкогольного сп`яніння та автомобіль належав йому. Будь-які беззаперечні докази того, що на момент події автомобілем керував ОСОБА_1 відсутні;

висновки суду першої інстанції про вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на припущеннях і домислах а не на доказах. Так, суд припустив, що показання свідка ОСОБА_2 є неправдивими, бо він перебуває у дружніх відносинах із ОСОБА_1 . Так само суд припустив, що оскільки телефон ОСОБА_1 перебував біля місця водія, то водієм був саме він (суд не врахував, що автомобіль належить ОСОБА_1 , а тому цілком логічно, що його особисті речі можуть знаходитися біля водійського сидіння). Також суд припустив, що ОСОБА_1 перемістився на інше сидіння. Жодна з цих обставин не підтверджується доказами, зокрема відеозаписом з місця події.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також те, що він умисно пересів на заднє сидіння автомобіля перед прибуттям поліцейських, не підтверджується жодними об`єктивними доказами, зокрема, це не зафіксовано на відеозаписі та не підтверджується поясненнями свідків, оскільки свідки не залучалися. При цьому, вказані обставини не можуть бути встановлені виключно зі слів працівників поліції та не можуть встановлюватися за припущеннями суду.

Окрім того, той факт, що ОСОБА_1 не погоджувався з притягненням його до відповідальності підтверджується тим, що він під відеозапис неодноразово просив надати йому фото- або відеодокази вчинення ним адміністративного правопорушення. На це працівниками поліції було повідомлено, що усі докази будуть надані в суді. На місці події ОСОБА_1 не визнавав факту вчинення ним правопорушення та заперечував його. Вказане підтверджується письмовими поясненнями ОСОБА_1 в адміністративному протоколі.

Оскільки поліцейські наполягали на тому, що ними було зупинено автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , ОСОБА_1 вимагав повідомити йому законну причину зупинки автомобіля. На це працівник поліції повідомив, що ОСОБА_1 було зупинено в порядку пункту 3 частини 1 статті 35 Закону України «Про Національну поліцію України».

ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Клапчук Ф.П. у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали за апеляційною скаргою, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у статті 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями статті 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9а Правил дорожнього руху визначено, що керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, до протоколу додано:

направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 листопада 2025 року час складання 22:27 год., де зазначено ознаки сп`яніння ОСОБА_1 : запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Результат огляду «огляд не проводився, не доставлявся» (а.с. 3);

роздруківка тесту № 4777 приладу DRAGER ALCOTEST 6820 № ARНК-0514, останнє калібрування 04 березня 2025 року, дата та час тесту 15 листопада 2025 року о 22:42 год., результат тесту 1,41 %. Особа що тестують ОСОБА_1 .Також на роздруківці тесту маються підписи працівника поліції та ОСОБА_1 (а.с. 4);

акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким зафіксовано ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Зафіксовано результат огляду на стан сп`яніння «1,41% проміле, тест №4777», та наявний підпис ОСОБА_1 уграфі «з результатом згоден» (а.с.5);

розписка про передачу автомобіля тверезому водію ОСОБА_3 (а.с. 6);

копія постанови серії ЕНА № 6160485 від 15 листопада 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 126 КУпАП за керування т/з без чинного полісу ОСЦПВ власників наземних т/з (а.с. 10);

рапорт поліцейського Хоменка Р.Р., у якому зазначено, що під час патрулювання був зупинений транспортний засіб «MERCEDES-BENZ 600SEL», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався по дорозі та здійснював маневри зі сторони в сторону і після зупинки намагався уникнути відповідальності пересівши на заднє сидіння. Водія встановлено, ним виявився ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Водій пройшов огляд на місці зупинки, результат 1,41% проміле. Складено протокол за частиною 1 статі 130 КУпАП. Також встановлено що водій керував т/з не маючи при собі полісу ОСЦПВ власників наземних т/з.

відеозаписи, що містяться на чотирьох дисках, clip-0.mp4, clip-1.mp4, clip-2.mp4, clip-3.mp4, clip-4.mp4, clip-5.mp4, clip-6.mp4, clip-7.mp4, clip-8.mp4, clip-9.mp4, clip-10.mp4, clip-11.mp4, clip-12.mp4, clip-13.mp4, clip-14.mp4, clip-15.mp4, clip-16.mp4, clip-17.mp4, clip-18.mp4, clip-19.mp4, clip-20.mp4, clip-21.mp4, clip-22.mp4, clip-23.mp4, clip-24.mp4, clip-25.mp4, clip-26.mp4, clip-27.mp4, clip-28.mp4, clip-29.mp4, clip-30.mp4, clip-31.mp4, clip-32.mp4, clip-33.mp4, clip-34.mp4, clip-35.mp4, clip-36.mp4, clip-37.mp4, clip-38.mp4, ОСОБА_1.mp4.

Указаними відеозаписами зафіксовано як автомобіль патрульної поліції у темну пору доби переслідує якийсь автомобіль, але який саме через ракурс нагрудної камери та відсутність вуличного освітлення відеозаписом не зафіксовано.

22:07:05 22:08:00 год. працівники поліції виходять з патрульного автомобіля та підходять до автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 600SEL», д.н.з. НОМЕР_1 , у якого тоноване скло через яке не видно, що відбувається всередині автомобіля.

Відкрилися задні ліві пасажирські двері, через які видно, що на місці водія нікого немає, а в автомобілі знаходяться чотири особи чоловічої статі: один на передньому пасажирському сидінні та три - на задньому сидінні, посередині - ОСОБА_1 .

Працівник поліції представляється та повідомляє про здійснення відеофіксації та пропонує надати документи що посвідчують особу.

22:08:15 год. ОСОБА_1 вийшов з автомобіля, відчинив двері водія та з водійського місця дістав свій телефон.

22:29:45 год. ОСОБА_1 попросив у працівників поліції надати йому відеодокази правопорушення, на що працівник поліції зазначив, що всі докази будуть надані до суду. ОСОБА_1 заперечував факт керування ним транспортним засобом.

22:30:30 год. працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що у нього виявлені ознаки алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння. ОСОБА_1 не заперечував пройти огляд, але заперечував керування транспортним засобом.

22:37:20 год. ОСОБА_1 зазначив «як пасажир я пройду огляд», пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою технічного засобу «Драгер» (22:40:35), результат 1,41 проміле (22:40:57), з результатом огляду на стан сп`яніння як пасажир погодився (22:41:14).

Також у протоколі у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності по суті порушення» ОСОБА_1 зазначено, що він не був за кермом автомобіля марки «MERCEDES-BENZ 600SEL», д.н.з. НОМЕР_1 , та не згоден із протоколом.

Таким чином на доданих до протоколу відеозаписах з нагрудної камери не зафіксовано жодних обставин щодо руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , його перебування на сидінні водія в автомобілі марки «MERCEDES-BENZ 600SEL», д.н.з. НОМЕР_1 , або того, що він пересів із сидіння водія на заднє пасажирське сидіння.

Матеріали справи також не містять даних про те, що працівники поліції у будь-який інший спосіб виявили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, зафіксувавши цей факт доказами, які б не викликали сумніву.

Та як вбачається із відеозапису, який є об`єктивним доказом і не залежить від суб`єктивного сприйняття, ОСОБА_1 заперечував факт керування транспортним засобом ще до того як працівник поліції повідомив про виявлення у нього ознак сп`яніння.

Факт належності транспортного засобу на праві власності ОСОБА_1 та перебування його особистих речей, зокрема документів у ньому, не є достатнім доказом виконання саме ним функцій водія.

Таким чином знаходитися на місці водія та здійснювати керування транспортним засобом теоретично міг будь-хто з чотирьох осіб, які перебували на пасажирських сидіннях у момент коли підійшли працівники поліції, що викликає обґрунтований сумнів у винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд враховує, що огляду на стан сп`яніння підлягають виключно водії транспортних засобів, які ним керували, що вбачається з диспозиції частини 1 статті 130 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/7350.

Таким чином, правові підстави для проведення поліцейськими огляду на стан сп`яніння інших осіб, які не керують транспортними засобами, відсутні, внаслідок чого перебування особу у стані алкогольного сп`яніння без зафіксованого факту керування особою транспортним засобом не регламентується пунктом 2.9.а ПДР України, а тому не може мати наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Незважаючи на обставини, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення та в оскаржуваній постанові, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять жодного доказу на підтвердження того, що останній, будучи особою, яка, як прямо передбачено законом, керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, оскільки відповідна вимога поліцейського щодо проходження такого огляду може стосуватися не будь-якої особи, яка наділена правом користування таким автомобілем, а лише водія, який керував цим транспортним засобом.

У зв`язку з викладеним, працівники патрульної поліції не мали законних підстав пропонувати ОСОБА_1 пройти огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, оскільки у цьому конкретному випадку він не був водієм, у розумінні цього терміну, який визначений пунктом 1.10 ПДР.

Тобто ОСОБА_1 не міг бути визнаний суб`єктом відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП.

Усі сумніви з приводу винуватості особи, яка притягається до відповідальності, трактуються на користь такої особи, за загальним правилом (стаття 62 Конституції України), винуватість особи у вчиненні правопорушення повинна бути доведена поза розумним сумнівом.

У цьому випадку, за наслідками розгляду матеріалів відносно ОСОБА_1 , окрім недоведеності самого факту керування ним транспортним засобом, наявний також сумнів у його винуватості, а тому підстави для притягнення його до відповідальності, у суду першої інстанції були відсутні.

В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов`язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7). Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 2 частини 8 статті 294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі.

На підставі викладеного, враховуючи, що матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 не містять у собі належних та допустимих доказів, які б дозволили зробити висновок про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, оскільки відповідальність за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції може нести лише водій, тобто особа, яка керувала транспортним засобом,

внаслідок чого апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Ф.П. підлягає задоволенню,

постанова Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року підлягає скасуванню,

а провадження у справі - закриттю на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.

Керуючись статтею 294 КУпАП, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Клапчука Федора Петровича задовольнити.

Постанову Таращанського районного суду Київської області від 04 березня 2026 року скасувати та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП, на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.І. Мостова