Постанова від 21 жовтня 2025 р. у справі №761/37813/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження: 22/-ц/824/6169/2025

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2025 року м. Київ

Справа № 761/37813/24

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Слив`юк С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», яка подана представником Романенком Михайлом Едуардовичем, на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року, ухвалене у складі судді Притули Н.Г.,

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення заборгованості,

встановив:

У жовтні 2024 року позивач ТОВ «Діджи Фінанс» звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до відповідача ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з нього заборгованість за кредитним договором №10003730436 від 10 травня 2021 року в сумі 26 202 грн. 62 коп.

В обґрунтування позову зазначив, що на підставі кредитного договору №10003730436 від 10.05.2021 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» надало відповідачу кредит в розмірі 7300 грн.

05 вересня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» і позивачем укладено договір факторингу №556/ФК-22, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» відступило на користь ТОВ «Діджи Фінанс» право вимоги за кредитним договором №10003730436 від 10.05.2021 року до відповідача. Оскільки відповідач порушив кредитні зобов`язання, не повернувши кредит і нараховані відсотки за умовами договору, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» - Романенко М.Е. звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, якими позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що в особистому кабінеті користувача для його підписання розміщуються умови кредитного договору, а тому неможливим є той факт, що відповідач не був обізнаний з його умовами. У цьому випадку, було використано електронний підпис позичальника, відтворений шляхом використання одноразового ідентифікатора, надісланого на вказаний ОСОБА_1 номер мобільного телефону. Направивши підписану електронним підписом відповідь кредитору, відповідач підтвердив своє волевиявлення на його укладання і вважався таким, що прийняв викладені у договорі умови, відтак, передбачав усі наслідки, ознайомився з умовами кредитування та з обсягом відповідальності за їх порушення.

Вважає необґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність доказів відступлення права вимоги від первісного кредитора до позивача, оскільки зазначена обставина підтверджується витягом з Реєстру боржників. Водночас, необґрунтованим є висновок суду про неналежність витягу як доказу з огляду на те, що його не було підписано обома сторонами, оскільки за пунктом 8.7. договору факторингу обома сторонами підписанню підлягають додатки і додаткові угоди, яким не є витяг з Реєстру боржників.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що не перешкоджає апеляційному перегляду рішення суду першої інстанції відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту укладення кредитного договору і факту переходу права вимоги від первісного кредитора до нового кредитора, тобто до позивача.

Проте з висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи і нормам матеріального права.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що 10 травня 2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 10003730436, за умовами якого кредитодавець - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» зобов`язався надати позичальнику - ОСОБА_1 кредит у гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався отримати і повернути кошти кредиту, сплатити відсотки за користування ним відповідно до умов цього договору та виконати інші обов`язки, передбачені цим договором (пункт 1.1. договору).

Розмір кредитних коштів складав 7300 грн. (пункт 1.2. договору).

Кредит надавався строком до тридцяти календарних днів. Дата повернення кредиту вказується у Графіку платежів/розрахунків, що є додатком № 1 до цього договору. Строк кредиту може бути продовжений у порядку і на умовах, визначених цим договором (пункт 1.3. договору).

За пунктом 1.4. договору, нарахування відсотків за користування кредитом здійснювалося за кожен день користування кредитом за відсотковою ставкою, яка нараховувалася наступним чином: в межах строку кредиту, передбаченого пунктом 1.3. цього договору; в межах строку, на який було продовжено строк кредиту за домовленістю сторін, якщо інший розмір відсоткової ставки не передбачено відповідною додатковою угодою до цього договору з урахуванням програми лояльності.

У випадку користування кредитом понад строк, встановлений пунктом 1.3. цього договору, без укладення відповідної угоди про продовження строку кредиту, особливі умови, встановлені для позичальника промокодом за програмою лояльності, втрачають силу, застосовується базова відсоткова ставка, а нараховані відсотки за весь строк користування кредитом підлягають перерахуванню за базовою відсотковою ставкою.

Кредит надано для споживчих цілей (пункт 1.5. договору).

Відповідно до пункту 2.1. договору кошти кредиту надалися Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, які надавалися позичальником Товариству з метою отримання кредиту.

За змістом пунктів 2.4. і 2.5. договору кредит вважався наданим у день перерахування Товариством суми кредиту, а погашеним - в день отримання Товариством коштів у погашення заборгованості за кредитом.

Як вбачається з пунктів 3.1.-3.3. договору, нарахування відсотків за цим договором здійснювалося на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту (включаючи періоди пролонгації), виходячи із фактичної кількості днів у місяці та в році, тобто методом «факт/факт».

До періоду розрахунку відсотків включався день надання і день фактичного повернення кредиту, але не включалася дата повернення кредиту, вказана у графіку розрахунків, крім випадку, якщо в межах строку надання кредиту, визначеного в пункті 1.3. цього договору, відбулася пролонгація строку кредиту відповідно до пункту 4.2. цього договору, де відсотки нараховуються і за дату повернення кредиту, вказану у графіку розрахунків.

Розмір відсоткової ставки, встановленої в пункті 1.4. цього договору, залежить від умов її встановлення та є незмінним протягом всього строку дії договору і не може бути збільшений Товариством в односторонньому порядку.

Згідно з пунктом 9.1. договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою інформаційно-телекомунікаційною системою Товариства, доступ до якої забезпечувався позичальнику через вебсайт. Електронна ідентифікація позичальника здійснювалася при його вході в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону позичальника, вказаного ним при входу, та/або шляхом перевірки правильності введення паролю входу до особистого кабінету. При цьому, позичальник самостійно і за свій рахунок забезпечує та оплачує технічні, програмні та комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС Товариства.

За пунктом 9.2. договору, його невід`ємною частиною є Правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, та паспорт споживчого кредитування, що надано позичальнику до укладення цього договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися Правил, текст яких розміщений на сайті Товариства https://cashberry.com.ua/.

При цьому, в розділі кредитного договору «Терміни та визначення в договорі» терміни вживаються в такому вигляді:

- базова відсоткова ставка - це відсоткова ставка, розрахована відповідно до Програми лояльності (без урахування знижки, що може надаватися за промокодом), та яка складала 2,14% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

- вебсайт - інтернет-сторінка Товариства з доменним ім`ям https://cashberry.com.ua/, яка є частиною інформаційно-телекомунікаційної системи Товариства;

- інформаційно-телекомунікаційна система Товариства - програмний комплекс, який включає вебсайт, облікову та реєструючу систему Товариства і використовується Товариством, в тому числі, але не виключно, для укладення договорів про надання споживчого кредиту, доступ до якої забезпечується через вебсайт;

- особистий кабінет - захищена частина вебсайту, яка доступна позичальника для входу через вебсайт після його ідентифікації в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та/або за допомогою паролю до особистого кабінету, в якій позичальник має можливість надати Товариству свої ідентифікаційні дані/доступ до ідентифікаційних даних, укладати з Товариством кредитні правочини, отримувати інформацію та документи, пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту (в т.ч. суму заборгованості за кредитом, строки погашення, інше), здійснювати дії щодо ініціювання продовження строку кредиту;

- пароль входу до особистого кабінету - алфавітна та/або цифрова послідовність, що створюється або змінюється позичальником (за його запитом) та може використовуватися ним як додатковий унікальний набір електронних даних, що додаються (приєднуються) до даних, які вводить позичальник з метою входу до особистого кабінету, яка така можливість забезпечене функціоналом ІТС Товариства;

- програма лояльності - це Програма лояльності ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» для позичальників сервісу «cashberry», офіційні правила якої затверджені в Товаристві і розміщені на його вебсайті;

- відсоткова ставка - це відсоткова ставка, розрахована відповідно до Програми лояльності (без урахування знижки, що може надаватися за промокодом), та яка складала 1,14% від суми кредиту за кожен день користування кредитом.

Вищенаведені умови кредитування були направлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» до особистого кабінету відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи офертою. Оферта містила детальну інструкцію щодо укладення кредитного договору, а саме, що заповнення формуляру заяви про прийняття оферти здійснюється в електронній формі. Порядок підписання кредитного договору в електронній формі передбачав направлення одноразового ідентифікатора алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних про особу, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Одноразовий ідентифікатор надсилається позичальнику засобами зв`язку, зазначеними під час реєстрації та може використовуватися тільки один раз.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи заяви про прийняття оферти (акцепт) від 10 травня 2021 року, відповідач ОСОБА_1 погодився з умовами оферти ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», а саме, на отримання суми кредиту в розмірі 7300 грн., строком до тридцяти днів, за відсотковою ставкою 1,14%, річний розмір відсоткової ставки складав 416,1%.

Відповідно до зазначеної заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надану, виходячи з обраних ним умов кредитування, а також підтвердив, що повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися умов укладеного договору кредиту і Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», текст яких розміщений на сайті: https://cashberry.com.ua.

Згідно з додатком № 1 «Графік платежів/розрахунків» до договору від 10 травня 2021 р. № 10003730436, ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» надало відповідачу кредит у розмірі 7300 грн. строком на тридцять днів, розмір відсотків за користування кредитними коштами склав 2496,60 грн., всього до сплати 9796,60 грн.

Разом з тим, в пункті 8.1. договору сторони кредитного договору обумовили, що внесення змін та доповнень оформлюється шляхом підписання сторонами додаткових договорів/угод до цього договору.

Так, додатковою угодою від 24 червня 2021 р. про зміни умов договору № 10003730436 від 10 травня 2021 року щодо реструктуризації заборгованості ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» і відповідач домовились про реструктуризацію заборгованості, яка виникла у боржника перед кредитором згідно з договором і яка не погашена на дату укладення цієї додаткової угоди. На період дії реструктуризації кредитором нарахування відсотків за користування кредитом за договором зупиняється (пункт 1 додаткової угоди).

Загальна сума заборгованості, яка підлягає реструктуризації за даною додатковою угодою, складає 14329,90 грн., з яких сума кредиту 7300 грн. нараховані відсотки за користування кредитом - 4686,60 грн., прострочені відсотки за користування кредитом - 2343,30 грн (пункт 2 додаткової угоди).

Відповідно до пункту 4 додаткової угоди, відповідач зобов`язався погасити заборгованість, яка зазначена в пункті 2 цієї додаткової угоди, у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок кредитора шістьма рівними частинами.

В пункті 6 додаткової угоди сторони кредитного договору узгодили, що періодичність внесення наступних чергових платежів - кожні 14 днів після внесення першого платежу протягом строку і в розмірі, визначеному графіком погашення заборгованості. У разі неможливості оплати платежу протягом строку, визначеного графіком погашення заборгованості, відповідач зобов`язався здійснити цей платіж протягом наступних трьох робочих днів, за ці дні кредитор не нараховує відсотки за користування кредитом.

Згідно з пунктом 7 додаткової угоди зобов`язання відповідача з оплати платежу(-ів) вважатимуться виконаними за умови надходження на рахунок кредитора грошових коштів у строк/термін та сумі, що встановлені графіком погашення заборгованості.

За змістом пункту 8 додаткової угоди, у випадку порушення відповідачем своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості шляхом внесення чергового платежу у строк і в сумі, визначених графіком погашення заборгованості, дія цієї додаткової угоди анулюється. Графік погашення заборгованості коригуванню не підлягає, відповідач у такому разі втрачає право на реструктуризацію за цією додатковою угодою і сторони повертаються до умов, що діяли до укладення цієї додаткової угоди. Товариство з моменту призупинення поновлює відповідачу нарахування відсотків за користування кредитом і здійснює перерахунок відсотків за користування кредитом за весь період призупинення на залишок фактичної заборгованості за кредитом.

Запропоновані додатковою угодою зміни до умов кредитування були направлені Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» до особистого кабінету відповідача, що підтверджується наявною у матеріалах справи офертою. Оферта містила детальну інструкцію щодо укладення додаткової угоди до кредитного договору, а саме, що заповнення формуляра заяви про прийняття оферти здійснюється в електронній формі. Порядок підписання додаткової угоди до кредитного договору в електронній формі передбачав направлення одноразового ідентифікатора алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних про особу, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір. Одноразовий ідентифікатор надсилається позичальнику засобами зв`язку, зазначеними під час реєстрації та може використовуватися тільки один раз.

Як вбачається з наявної у матеріалах справи заяви про прийняття оферти (акцепт) від 24 червня 2021 року, відповідач ОСОБА_1 погодився з умовами оферти, а саме, з пропозицією Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» укласти додаткову угоду від 24 червня 2021 року про зміни умов електронного договору № 100003730436 від 10 травня 2021 року щодо реструктуризації заборгованості (оферти).

Відповідно до зазначеної заяви відповідач підтвердив, що ознайомлений з інформацією про умови змін до договору кредиту щодо реструктуризації заборгованості та загальну суму заборгованості й інші умови, а також підтвердив, що повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися укладеної додаткової угоди про зміну умов до договору кредиту щодо фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», текст яких розміщений на сайті: https://cashberry.com.ua.

З інформаційної довідки від 14 грудня 2022 р. № 62/7948/12 вбачається, що 10 травня 2021 року о 15:52:45 через вебсайт cashberry.com.ua здійснено трансакцію за № 32065-11636-96643 на суму 7300,00 грн. за номером картки НОМЕР_1 , код підтвердження 071650, банк-емітент АТ «Альфа Банк».

З розрахунку заборгованості за договором від 10 травня 2021 р. № 10003730436 вбачається, що за період з 10 травня 2021 року по 27 листопада 2021 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором склав 26 202,62 грн., з яких 7300 грн. - тіло кредиту, 18902,62 - нараховані відсотки.

Крім цього, 05 вересня 2022 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс», яке виступало зі сторони клієнта, і ТОВ «Фінансова компанія «Діджи Фінанс», яке виступало зі сторони фактора, укладено договір факторингу № 556/ФК-22, за умовами якого ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» зобов`язалося відступити позивачу права вимоги, зазначені в реєстрі прав вимоги, а позивач зобов`язався прийняти їх і сплатити клієнту суму фінансування за таке відступлення на умовах, визначених договором.

Відповідно до додатку № 1 до договору факторингу від 05 вересня 2022 р. № 556/ФК-22 ТОВ «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» відступило позивачу право грошової вимоги до відповідача за договором від 10 травня 2021 р. № 10003730436 на загальну суму 26202,62 грн., з яких 7300 грн. - тіло кредиту, 18902,62 - відсотки.

З копій платіжних інструкцій від 06 вересня 2022 р. № 2474, 12 вересня 2022 р. № 2493 і від 19 вересня 2022 р. № 2544 вбачається, що на виконання договору факторингу від 05 червня 2022 р. № 556/ФК-22 позивач здійснив переказ грошових коштів у розмірі 1488000,00 грн., 744000,00 грн. та 744000,00 грн. відповідно.

За частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Частина перша статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Водночас, у частині першій статті 627 закріплений принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Згідно зі статтею 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції регулюються Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За змістом частин 3, 4, 6 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Колегією суддів установлено, що між відповідачем і ТОВ «ФК «Інвест Фінанс» виникло кредитне зобов`язання на підставі договору від 10 травня 2021 р. № 10003730436, за яким первісний кредитор надав, а відповідач - прийняв і зобов`язався упродовж тридцяти днів повернути кредит у розмірі 7300,00 грн. та нараховані за його використання відсотки у розмірі 2496,60 грн., що в загальному розмірі складало 9796,60 грн.

Проте відповідач не повернув кошти, у зв`язку з чим порушив зобов`язання.

У подальшому, 24 червня 2021 року між первісним кредитором та відповідачем було досягнуто домовленості про реструктуризацію боргу, за умовами якої відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти з нарахованими відсотками рівними платежами протягом наступних шести місяців з моменту укладення додаткової угоди.

У протилежному випадку, тобто у разі неповернення відповідної суми коштів, умови додаткової угоди підлягають анулюванню, відсотки на тіло кредиту нараховуватимуться відповідно до умов основного договору.

Проте відповідач не виконав зобов`язання за додатковою угодою, кредитні кошти й нараховані відсотки не повернув, а отже порушив зобов`язання зі своєї сторони, при тому, що з умовами основного і додаткового договорів він був обізнаний, свідомо взяв на себе зобов`язання у кредитному правовідношенні та розумів настання юридичних наслідків у разі порушення зобов`язання.

З розрахунку заборгованості за договором від 10 травня 2021 р. № 10003730436 встановлено, що за період з 10 травня 2021 року по 27 листопада 2021 року загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором склав 26 202,62 грн., з яких 7300 грн. - тіло кредиту, 18902,62 - нараховані відсотки.

У свою чергу, відповідач не скористався правом на подання відзиву і спростування викладених у позові та в апеляційній скарзі обставинам, не заперечив проти розміру заборгованості за кредитним договором.

Факт укладення кредитного договору підтверджується вчиненням відповідачем відповідного правочину згідно із Законом України «Про електронну комерцію», тобто накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що відповідає частині першій статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» і спростовує висновки суду першої інстанції про недоведеність факту укладення кредитного договору.

Факт переходу права грошової вимоги за вказаним кредитним договором до відповідача від первісного кредитора до позивача підтверджується копіями електронного договору факторингу від 05 червня 2022 р. № 556/ФК-22, додатку № 1 до зазначеного договору факторингу, а також платіжними інструкціями від 06 вересня 2022 р. № 2474, 12 вересня 2022 р. № 2493 і від 19 вересня 2022 р. № 2544.

Водночас, висновок суду про відсутність доказів підписання додатку № 1 до договору факторингу не відповідає фактичним обставинам, оскільки за змістом пункту 8.7. зазначеного договору його невід`ємною частиною є додатки і додаткові угоди, які набувають чинності з моменту їх підписання обома сторонами.

Таким чином, додаток № 1 є невід`ємною частиною договору факторингу від 05 червня 2022 р. № 556/ФК-22.

З матеріалів справи вбачається, що договір факторингу підписаний у сервісі «Вчасно» 06 вересня 2022 року о 13:46 год. зі сторони ТОВ «ФК Інвест Фінанс» і 06 вересня 2022 року о 15:08 год. зі сторони ТОВ «Діджи Фінанс».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність доказів підписання додатку № 1 до договору факторингу, оскільки, становлячи невід`ємну частину основного договору, фактично він був підписаний в момент накладення електронного підпису на договір факторингу.

Відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладене, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді рішення суду першої інстанції, тоді як суд першої інстанції помилково вважав недоведеними обставини, які підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами, тому оскаржуване рішення слід скасувати з ухваленням нового судового рішення про повне задоволення позову.

В апеляційній скарзі апелянт заявив клопотання про відшкодування судових витрат, понесених ним в судах першої та апеляційної інстанціях.

Частинами 2-4 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Разом з тим, відповідно до п. 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Як зазначив Верховний Суд у додатковій постанові від 04 червня 2025 року у справі № 761/1310/21, «під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд: 1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони; 2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою - п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такі критерії, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката, до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).»

На підтвердження витрат на правничу допомогу в судах першої та апеляційної інстанції позивачем надано:

- договір про надання правової допомоги № 42649746 від 01 квітня 2024 року, укладений між ТОВ «Діджи Фінанс» та адвокатом Білецьким Б.М.;

- додаткову угоду №100003730436 від 16 вересня 2024 року до договору про надання правової допомоги № 42649746 від 01 квітня 2024 року, за умовами якої адвокат Білецький Б.М. взяв на себе зобов`язання здійснити представництво та захист інтересів ТОВ «Діджи Фінанс» у справі про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 ;

- акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 16 вересня 2024 року, згідно з яким адвокат Білецький Б.М. надав позивачу наступні послуги: правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», загальною вартістю 2250,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, вартістю 3000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви, вартістю 750,00 грн., всього - 6000,00 грн.;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно з яким адвокат надав позивачу наступні послуги: правовий аналіз спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», загальною вартістю 2250,00 грн.; складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, в тому числі попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, вартістю 3000,00 грн.; формування додатків до позовної заяви, вартістю 750,00 грн., всього - 6000,00 грн.;

- акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 16 вересня 2024 року, згідно з яким адвокат Білецький Б.М. надав позивачу наступні послуги: аналіз чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналіз наявних кредитних та платіжних документів, вартістю 750,00 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», вартістю 2250,00 грн.; складання апеляційної скарги, в тому числі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які апелянт поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, вартістю 3000,00 грн., всього - 6000,00 грн.;

- детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Білецьким Б.М., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості, згідно з яким адвокат надав позивачу наступні послуги: аналіз чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналіз наявних кредитних та платіжних документів, вартістю 750 грн.; правовий аналіз обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи Фінанс», вартістю 2250 грн.; складання апеляційної скарги, в тому числі попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які апелянт поніс та очікує понести у зв`язку з розглядом справи, вартістю 3000 грн., всього - 6000 грн.

Однак заявлені стороною позивача окремими послугами витрати щодо аналізу чинного законодавства та судової практики на предмет виявлення змін і доповнень, аналізу наявних кредитних та платіжних документів, вартістю 750 грн.; правового аналізу обставин спірних правовідносин та надання правових рекомендацій (консультацій) щодо захисту інтересів ТОВ «Діджи фінанс», вартістю 2250 грн., а також формування додатків до позовної заяви, вартістю 750 грн., які були понесені позивачем на стадії судового провадження в суді першої інстанції та апеляційного провадження, не відповідають критерію неминучості витрат сторони у судовій справі, оскільки не належать до представництва та захисту прав клієнта у суді та охоплюються (є складовими) підготовкою та поданням позовної заяви та апеляційної скарги відповідно.

Таким чином, позивачем доведено витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 6000 грн., з яких 3000 грн. за складання позову і 3000 грн. за складання апеляційної скарги.

Незважаючи на відсутність заперечень відповідача щодо заявленої суми витрат на правничу допомогу позивача, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на правову допомогу в загальному розмірі 12000 грн., понесені ним в судах першої та апеляційної інстанцій, тому відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України відмовляє у відшкодуванні витрат у заявленому розмірі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги обсяг вчинених процесуальних дій, обсяг виконаної адвокатом роботи, враховуючи складність справи, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), принцип розумності судових витрат, їх пропорційності до предмета спору, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн., надану в судах першої та апеляційної інстанцій.

Отже, загальна сума судових витрат, що відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 3, 10 ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з позивача на користь відповідача, становить 6056 грн. судового збору за подання позову та апеляційної скарги, а також 6000 грн. за надання правової допомоги в судах першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 376, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», яка подана представником Романенком Михайлом Едуардовичем, - задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 05 грудня 2024 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Фінанс» про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» заборгованість за кредитним договором в сумі 26 202 гривні 62 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 гривень.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 03 серпня 2026 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.