Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №160/11503/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Дніпросправа № 160/11503/25

(суддя Савченко А.В., м. Дніпро)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №160/11503/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та скасування наказу в частині, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 21 квітня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, у якому, просить:

- визнати протиправними дії в частині незарахування періоду служби з 10 липня 1997 по 22 серпня 2012 ОСОБА_1 скасувавши наказ Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області від 22.01.2025 № 48 в частині обрахунку вислуги років ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області видати наказ, яким зарахувати до стажу період служби ОСОБА_1 , а саме вислуги років з 10 липня 1997 по 22 серпня 2012 року та провести належні йому виплати за спірний період.

Позов обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в органах ДСНС з 23.06.1997 по 26.01.2025 та був звільнений за віком на підставі наказу ГУ ДСНС у Дніпропетровській області від 22.01.2025 №48. Позивач вважає, що відповідач неправомірно не зарахував до вислуги років період служби з 10.07.1997 по 22.08.2012, що впливає на розмір його пенсійного та матеріального забезпечення. Відповідно до законодавства та записів у трудовій книжці, позивач має безперервний стаж служби 27 років 7 місяців 3 дні, який підлягає зарахуванню до вислуги років.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року позов задоволено частково.

Суд визнав протиправними дії Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області щодо незарахування ОСОБА_1 періоду служби з 10 липня 1997 по 22 серпня 2012 у наказі Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Дніпропетровській області від 22.01.2025 № 48 в частині обрахунку вислуги років.

Зобов`язав Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області внести зміни до наказу про звільнення ОСОБА_1 від 22.01.2025 №48 у частині обчислення вислуги років, а саме: зарахувати до календарної вислуги років стажу служби ОСОБА_1 період проходження служби з 10.07.1997 по 22.08.2012. У задоволенні іншої частини позову - відмовив.

Рішення суду мотивовано тим, що час перебування позивача на посаді водія у підрозділах пожежної охорони/цивільного захисту (як посаді, яка надалі була переведена в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом) підлягає зарахуванню до календарної вислуги років.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідно до запису в трудовій книжці, позивач з 23.06.1997 року 25.07.2013 року працював (виконував роботу по трудовому договору) у підрозділі пожежної охорони, а проходив службу цивільного захисту (отримав спеціальний статус особи молодшого начальницького складу служби цивільного захисту) тільки з 02.08.2013 року. Отже висновок суду, що ОСОБА_1 з 23.06.199 по 26.01.2025 проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій Дніпропетровській області, що підтверджується трудовою книжкою від 29.08.1991р. серії НОМЕР_1 не відповідає дійсності. Статтею 17 Закону № 2262-ХІІ чітко визначено види служби (пункт "б" ціє статті) та періоди часу (час перебування на посаді, час роботи) (зокрема, пункти "в" та "і" цієї статті), які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії.

Також скаржник зазначає, що позивачем пропущено строк звернення до суду з позовом до відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що з 23.06.1997 по 26.01.2025 проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, що підтверджується трудовою книжкою від 29.08.1991р. серії НОМЕР_1 .

Згідно з витягом із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (по особовому складу) від 01.08.2013 №196, ОСОБА_1 прийнято на службу до Державної служби України з надзвичайних ситуацій за контрактом на 3 роки на посаду водія 41 державної пожежно-рятувальної частини Головного управління ДСНС України у Дніпропетровській області.

01 серпня 2013 року ОСОБА_1 складено присягу особового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Відповідно до витягу із наказу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (з кадрових питань (особового складу) від 22.01.2025р. №48 ОСОБА_1 згідно з положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу звільнено із служби цивільного захисту за пунктом 176 підпунктом 2 (за віком).

У вказаному наказі зазначено, що вислуга років на день звільнення складає: - у календарному обчисленні: 13 років 02 місяці 02 дні; - у пільговому обчисленні: не має. Страховий стаж: 18 років 10 місяців 19 днів; Загальний страховий стаж: 32 роки 00 місяців 21 день.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного.

Спеціальними нормативно-правовими актами, які врегульовують питання спірних правовідносин, є Кодекс цивільного захисту України, Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон № 2262-ХІІ) та постанова Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» (далі - Порядок №393).

Згідно з частиною 1 статті 101 Кодексу цивільного захисту України, служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.

Як зазначено в частині 4 статті 101 Кодексу цивільного захисту України час проходження особами рядового і начальницького складу служби цивільного захисту зараховується до їхнього страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за визначає Закон №2262-ХІІ.

Відповідно до статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з частин першої, другої статті 17-2 Закону №2262-ХІІ обчислення вислуги років для призначення пенсії здійснюється, як правило, за послужним списком особової справи військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію за цим Законом.

Перелік документів, що підтверджують окремі періоди військової служби, служби в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України та Національному антикорупційному бюро України, які підлягають зарахуванню до вислуги років у календарному обчисленні або на пільгових умовах визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок та умови зарахування періодів служби для призначення пенсій за вислугу років, у тому числі на пільгових умовах відповідно до Закону №2262-ХІІ, установлені постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» від 17.07.1992 № 393 (далі - Постанова №393) (в редакції на час спірних правовідносин).

Абзацами 3 та 13 п. 1 Постанови №393 установлено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, зазначеним у пунктах «б»-»д», «ж» і «з» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються:

служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Державній кримінально-виконавчій службі, податковій міліції на посадах начальницького і рядового складу, в Службі судової охорони на посадах молодшого, середнього і вищого складу, в Національному антикорупційному бюро, Бюро економічної безпеки на посадах начальницького складу з дня призначення на відповідну посаду;

час перебування на посадах службовців у виправно-трудових установах, в органах і установах виконання покарань, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, інспекціях виправних робіт, підрозділах кримінально-виконавчої інспекції, органах та підрозділах цивільного захисту, підрозділах державної та професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, Національному антикорупційному бюро, які переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби, начальницьким складом Національного антикорупційного бюро за переліком посад і на умовах (в порядку), затверджених відповідно центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у сферах виконання кримінальних покарань, цивільного захисту та Національним антикорупційним бюро.

З наведеного видно, що статтею 17 Закону №2262-ХІІ визначено види служби та періоди часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії, а статтею 17-1 Закону України №2262-ХІІ встановлено саме порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим законом. При цьому, вказаною нормою передбачено, що цей період часу встановлюються саме Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, у період з 23.06.1997 по 26.01.2025 позивач проходив службу в Державній службі України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на посаді водія, що підтверджується трудовою книжкою від 29.08.1991р. серії НОМЕР_1 .

Однак період з 10.07.1997 року по 22.08.2012 року не зараховано до календарної вислуги років стажу служби, оскільки позивач працював у підрозділі пожежної охорони, а проходив службу цивільного захисту тільки з 02.08.2013 року.

Водночас судом першої інстанції встановлено, що наказом Міністерства внутрішніх справ України від 10.09.2014 № 928, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.09.2014 за №1160/25937, затверджено Перелік посад службовців у підрозділах професійної (невоєнізованої) пожежної охорони, які надалі були переведені в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом служби цивільного захисту, час перебування на яких зараховується до вислуги років для призначення пенсії і у вказаному переліку наявна посада «Водій».

З огляду на це, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що час перебування позивача на посаді водія у підрозділах пожежної охорони/цивільного захисту (як посаді, яка надалі була переведена в категорію посад, що заміщуються рядовим і начальницьким складом) підлягає зарахуванню до його календарної вислуги років.

Щодо аргументів відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду з позовом, слід зазначити, що суд першої інстанції враховуючи клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду обґрунтовано його поновив, підстави скасування рішення суду в цій частині відсутні.

Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Також відносно доводів відповідача які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків правосуддя, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду про наявність підстав для задоволення позову частково.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2026 року у справі №160/11503/25- без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва