Постанова від 26 липня 2026 р. у справі №340/6740/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

27 липня 2026 року м. Дніпросправа № 340/6740/25

(суддя Петренко О.С., м. Кропивницький)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі №340/6740/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 01 жовтня 2025 року звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, згідно з яким, просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №111050002834 від 10.09.2025 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до його пільгового страхового стажу, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди роботи трактористом - машиністом: з 03.05.1996 року по 11.02.2000 року, в якості тракториста, в ПКСП "Мрія"; з 11.02.2000 року по 12.11.2008 року, в якості тракториста, в СТОВ "Мрія"; з 02.03.2009 року по 20.11.2009 року, в якості тракториста, в ПСП "Мрія"; з 01.03.2010 року по 20.11.2012 року, в якості тракториста, в ПСП "Мрія"; з 17.04.2013 року по 10.07.2025 року, в якості тракториста, в ПСП "Мрія", що містяться в трудовій книжці колгоспника серії НОМЕР_1 , заповненої від 29.06.1996 року, та трудовій книжці серії НОМЕР_2 , заповненої від 12.02.2000 року та призначити пенсію за віком на пільгових умовах з 03.09.2025 року.

Позов обґрунтовано тим, що позивач не погоджується із рішенням відповідача від №111050002834 від 10.09.2025 про відмову в призначенні пенсії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року позов задоволено частково.

Суд, визнав протиправним та скасував рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 10.09.2025 №111050002834 та зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати періоди роботи ОСОБА_1 з 03.05.1996 по 11.02.2000 в ПКСП «Мрія» /перейменовано у ПСП «Мрія»/, з 11.02.2000 по 12.11.2008, з 02.03.2009 по 20.11.2009, з 01.03.2010 по 20.11.2012, з 17.04.2013 по 10.07.2025 у ПСП «Мрія» на посаді тракториста, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.09.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду.

Рішення суду мотивовано тим, що трудовою книжкою позивача підтверджується зазначений вище трудовий стаж та відповідач мав обов`язок його врахувати, отже рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 111050002834 від 10.09.2025 прийнято необґрунтовано, без урахування всіх обставин та підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його в апеляційному порядку. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволені позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №111050002834 від 10.09.2025 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного стажу на пільгових умовах. Згідно з прийнятим рішенням страховий стаж позивача становить 38 років 5 місяців 10 днів. Пільговий стаж наданими до заяви документами не підтверджено. До пільгового стажу не зараховано пільгову довідку №18 від 21.08.2025 - оскільки актом перевірки №1100-0902- 1/3617 від 15.08.2025 не підтверджено посаду тракторист - машиніст. Нормами чинного законодавства чітко визначені умови за наявності яких періоди роботи на посаді тракториста - машиніста зараховуються до пільгового стажу.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу позивач просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що позивач, 03.09.2025 звернувся до ГУ ПФ України у Кіровоградській області, із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно зі статтею 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву позивача.

Рішенням від 10.09.2025 №111050002834 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.

Повідомлено позивача, що до пільгового стажу не зараховано пільгову довідку №18 від 2108.2025 - оскільки актом перевірки №1100-0902-1/2617 від 15.08.2025 не підтверджено посаду тракториста-машиніста.

Законність та обґрунтованість вищезазначеного рішення відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.

Зазначене у вказаній статті право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788) та від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).

Закон України «Про пенсійне забезпечення» відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій, спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих; та гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.

Згідно зі статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058) встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року за № 637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно з п. 20 вказаної постанови, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 за №310, та чинних на час розгляду справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.

До трудової книжки колгоспника, зокрема, заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Положень).

Згідно з пунктом 6 Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог пункту 13 Положень відповідальність за організацію робіт по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання та видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність у відповідності до статуту та правилами трудового розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

З огляду на зазначене, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на її особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 по справі №677/277/17.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відповідно до записів трудової книжки позивача, останній з працював на посаді тракториста, зокрема: з 03.05.1996 по 11.02.2000 - в ПКСП «Мрія»; з 11.02.2000 по 12.11.2028 - в СТОВ « Мрія»; з 11.02.2009 по 20.11.2009 в ПСП «Мрія»; 01.03.2010 по 20.11.2012 в ПСП «Мрія»; з 17.04.2013 по 10.07.2025 в ПСП «Мрія».

Згідно з трудовою книжкою позивача зазначені періоди знайшли в ній належне та достатне відображення (а.с.14).

Щодо неврахування відповідачем в оскаржуваному рішенні до пільгового стажу періодів роботи позивача, оскільки не враховано пільгову довідку №18 від 21.08.2025, суд першої інстанції правильно зазначив наступне.

Відповідно до п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Додатково в довідці наводяться такі відомості:

стосовно трактористів-машиністів підприємств сільського господарства (в тому числі колгоспів) - про безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції;

стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) - про виконання встановлених норм обслуговування;

стосовно жінок, які працюють на вирощуванні, збиранні та післязбиральному обробленні тютюну, - про зайнятість на перелічених роботах протягом повного сезону.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Записами трудової книжки №1745745 позивача підтверджується, що позивач працював у в період з 03.05.1996 по 11.02.2000 в ПКСП «Мрія» /перейменовано у ПСП «Мрія»/, з 11.02.2000 по 12.11.2008, з 02.03.2009 по 20.11.2009, з 01.03.2010 по 20.11.2012 , з 17.04.2013 по 10.07.2025 у ПСП «Мрія» трактористом-машиністом. У вказаних записах зазначені повні реквізити наказів, на підставі яких вони вчинені, скріплені печаткою підприємства. Вказані періоди і посади повністю відповідають відомостям довідки, виданої ПСП «Мрія» від 21.08.2025 №18, в якому вказано, що в період з 1996 по 2025 позивач працював трактористом та які відповідач безпідставно не врахував.

Зважаючи на те, що відповідачем безпідставно не зараховано до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії, період роботи позивача з 03.05.1996 року по 11.02.2000 року, з 11.02.2000 року по 12.11.2008 року, з 02.03.2009 року по 20.11.2009 року, з 01.03.2010 року по 20.11.2012 року, з 17.04.2013 року по 10.07.2025 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що оскаржене рішення відповідача про відмову позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції зробив правильний висновок про протиправність винесеного рішення №111050002834 від 10.09.2025 року та необхідність його скасування.

Щодо доводів відповідача викладених в апеляційній скарзі, та які є аналогічні доводам викладеним у відзиві на позов, слід зазначити, що під час розгляду справи суд першої інстанції дослідив та правильно вирішив усі основні питання віднесені на його розгляд та аргументи сторін, тому підстав для повторного вирішення цих аргументів у зв`язку з їх викладенням в апеляційній скарзі немає.

Також слід зазначити. що відповідачем в доводах апеляційної скарги жодним чином не обґрунтовано наявність підстав для відступу від вищевказаної правової позиції Верховного Суду, яка під час розгляду справи була правомірно врахована судом першої інстанції на виконання вимог ч. 5 ст. 242 КАС України.

Відносно інших доводів відповідача, які викладені в апеляційній скарзі та які зводяться до незгоди з судовим рішенням слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Всі інші аргументи апеляційної скарги не є доречними і важливими аргументами, оскільки не спростовують висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області - залишити без задоволення, а рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2026 року у справі №340/6740/25 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України

Повне судове рішення складено 27 липня 2026 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя В.А. Шальєва