Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №520/4143/24 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 р. Справа № 520/4143/24

Другий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,

Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. (пос ановлену суддею Рубан В.В.) по справі № 520/4143/24

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 р. на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 33/41-9049 від 17.11.2023 р., виданої станом на листопад 2019 року, відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області з 01.12.2019 р. перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 33/41-9049 від 17.11.2023 р., виданої станом на листопад 2019 року, відповідно до вимог ст. ст. 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 р. по день проведення перерахунку.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 р., яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області які полягають у відмові здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 100/35061 вх.33/41-9049 від 17.11.2023 р. про розмір його грошового забезпечення; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 100/35061 вх. 33/41-9049 від 17.11.2023 р., з 01.12.2019 р.; в іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.

27.05.2025 р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про заміну способу або порядку виконання судового рішення, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення Харківський окружний адміністративний суд від 06.05.2024 р. у справі № 520/4143/24 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області» № 100/35061 вх. 33/41-9049 від 17.11.2023 р., з 01.12.2019 р., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 р. по день проведення перерахунку, в сумі 399495,93 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р. , яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2025 р., заяву про зміну способу або порядку виконання рішення залишено без задоволення.

09.06.2026 р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про зміну способу або порядку виконання рішення, в якій просив: змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Харківський окружний адміністративний суд від 06.05.2024 р. у справі № 520/4143/24 із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі нової довідки Державної установи “Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Харківській області” №100/35061 вх.33/41-9049 від 17.11.2023 р., з 01.12.2019 р., на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 р. по день проведення перерахунку, в сумі 398729,88 грн.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. вищевказану заяву залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції законодавства, а саме: Кодексу адміністративного судочинства України та на невідповідність висновків суду обставинам справи.

Згідно із ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без розгляду заяву позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що дії представника позивача щодо подання 09.06.2026 р. заяви про зміну способу і порядку виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/4143/24 визнані судом зловживанням процесуальними правами, відповідно до п.1 ч.2 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки питання про заміну способу і порядку виконання судового рішення у вказаний спосіб вирішене ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі "Zаndv. Аustria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Згідно із ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Пунктом 2 частини 2 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що, з урахуванням конкретних обставин справи суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.

Згідно із ч. 3 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що під зловживанням процесуальними правами розуміється форма умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних із наслідками, до яких вони можуть призвести, використанні наданих прав всупереч їх призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження, перешкоджання діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ, необґрунтованого перевантаження роботи суду.

При цьому вирішення питання про наявність чи відсутність факту зловживання віднесене на розсуд суду, що розглядає справу.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що 27.05.2026 р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 р., яка залишена без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2025 р., вказану заяву повернуто позивачу без розгляду.

09.06.2026 р. позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з заявою про розгляд заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 383 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Тобто, в спірних правовідносинах, відповідно до вимог ч. 2 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України та ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України не може вважатися зловживанням процесуальними правами повторне (друге) звернення до суду з аналогічними заявами, оскільки таке право передбачено Кодексом адміністративного судочинства України

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про повернення заяви ОСОБА_1 на підставі ч. 3 ст. 45 Кодексу адміністративного судочинства України.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали порушені норми процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, що відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 5, 205, 238, 240, 243, 308, 320, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 11.06.2026 р. по справі № 520/4143/24 - скасувати.

Справу № 520/4143/24 направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.В. Присяжнюк

Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова