Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №520/33189/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 р. Справа № 520/33189/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: П`янової Я.В.,

Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 10.04.26 у справі № 520/33189/25

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області

про визнання дій протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківський області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, у якому просив:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області по відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 неправомірними.

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 08 травня 2025 року № 204450021088 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Харківському гідрометеорологічному технікумі з 01.09.1984 року по 28.06.1988 року згідно диплому НОМЕР_1 , виданому 28 червня 1988 року.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Новоселівському гірничо-збагачувальному комбінаті з 22.08.1992 по 02.01.2002, з 03.01.2002 по 21.05.2002, з 22.05.2007 по 05.07.2007 до пільгового стажу, який надає право на пенсію на пільгових умовах відповідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 22 вересня 2024 року.

- стягнути з відповідачів по справі, Головного Управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області витрати на оплату правової допомоги в сумі 8000,00 /вісім тисяч/ гривень.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2026 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області по відмові в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 неправомірними.

Скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 08 травня 2025 року № 204450021088 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Харківському гідрометеорологічному технікумі з 01.09.1984 року по 28.06.1988 року згідно диплому НОМЕР_1 , виданому 28 червня 1988 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 період роботи в Новоселівському гірничо-збагачувальному комбінаті з 22.08.1992 по 02.01.2002, з 03.01.2002 по 21.05.2002, з 22.05.2007 по 05.07.2007 до пільгового стажу, який надає право на пенсію на пільгових умовах відповідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах відповідно до пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 22 вересня 2024 року.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області суму сплаченого судового збору у розмірі 2906,88 грн (дві тисячі дев`ятсот шість гривень 88 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, зазначає, що за результатами розгляду заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивачу не зараховано до страхового стажу період навчання з 01.09.1984 по 28.06.1988, згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки відсутній підпис Голови Державної кваліфікаційної комісії. Вказує що, до пільгового стажу роботи за Списком №2 не зараховано періоди роботи з 22.08.1992 по 02.01.2002, оскільки Комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, яка створена при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, своїм рішенням про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи від 30.08.2024 за №73/8-24 указаний період роботи не підтвердило. Враховуючи наведене, у позивача відсутнє право на призначення пенсії відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За результатами апеляційного розгляду Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України у відповідності до положень п.2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які передбачають право на пільгову пенсію чоловіків після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах та підтвердження стажу роботи. До заяви були надані всі необхідні документи на підтвердження наявного страхового та пільгового стажу.

Листом № 2000-0306-8/160554 від 10.09.2024 року ГУ Пенсійного фонду України повідомило про ухвалене рішення від 30.08.2024 року № 73/8-24 Комісією з питань підтвердження стажу роботи часткове підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії. При цьому копія рішення на адресу позивача направлена не була.

Листом № 2000-0310-8/37146 позивача було повідомлено про прийняте рішення про відмову щодо призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до Закону № 1058, зазначено, що заява від 22.01.2025 року щодо призначення пенсії опрацьовувалася спеціалістами головних управлінь Пенсійного фонду України в Івано-Франківській та Черкаській областях, при цьому копію рішення на адресу позивача направлено не було.

18 лютого 2025 року позивач повторно звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України у відповідності до положень п.2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які передбачають право на пільгову пенсію чоловіків після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

До заяви були надані документи, які необхідні для призначення пенсії та передбачені Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 (у редакції зі змінами), а саме: трудова книжка НОМЕР_2 , особиста карта працівника ОСОБА_1 , архівна довідка № 06-14/196 від 21 травня 2024 року про відомості роботи з 14 лютого 1991 року по 02 січня 2002 року, лист ТОВ «Науково-виробничий сервісний центр «Харківський народний архів»» №06-14/197 від 21 травня 2024 року, наказ по Акціонерному товариству закритого типу «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» №163-к від 10 грудня 1999 року про результати проведення атестації робочих місць за умовами праці за 1999 року, наказ по Закритому акціонерному товариству «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» №79-к від 22 травня 2002 року, довідки Приватного акціонерного товариства «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» : №5/447 від 24 травня 2024 року -3, №5/448 від 24 травня 2024 року-3, №5/449 від 24 травня 2024 року, №5/450 від 24 травня 2024 року, наказ/розпорядження/ №434-к про прийняття на роботу від 31 грудня 2001 року, накази /розпорядження/ № Н/К-000042 від 10 листопада 2006 року, наказ № 156-к від 06.07.2007 року по результатам проведення атестації робочих місць по умовам праці в 2007 році, № Н/К-000085 від 08 липня 2009 року про переведення на іншу роботу, архівна довідка № 06-14/ б/н від 21 травня 2024 року про перейменування підприємства, наказ ПАТ «Новоселівський гірничо-збагачувальний комбінат» №2/к від 05 січня 2024 року про призначення працівника, якому делеговано право підпису довідок, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, архівна довідка № 06-14/196А від 21 травня 2024 року.

Для прийняття рішення за результатами поданої заяви за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

На звернення позивача 08 травня 2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області прийняте рішення № 204450021088 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком за Списком 2, відповідно до п.2 ч. 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного пільгового стажу 12 років 6 місяців.

Відмовляючи в призначенні пільгової пенсії, відповідач вказує, що страховий стаж особи становить 36 років 01 місяць 07 днів. Пільговий стаж становить 08 років 06 місяців 11 днів. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 по 28.06.1988 згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки відсутній підпис Голови Державної кваліфікаційної комісії. До пільгового стажу не зараховано: період роботи з 22.08.1992 по 02.01.2002, оскільки рішенням комісії про результати розгляду заяви про підтвердження стажу роботи № 73/8-24 від 30.08.2024 даний період роботи не підтверджено. У зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу, право на призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» відсутнє.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.05.2025 року, отриманим 23 червня 2025 року простою кореспонденцією, про розгляд звернення повідомлено ОСОБА_1 про те, що до стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах частково зараховано періоди роботи, зазначені в довідках про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності книжки або відповідних записів у ній № 5/447 та 5/448 від 24.05.2024. До пільгового стажу роботи не зараховано період роботи з 03.01.2002 по 21.05.2002, та з 22.05.2007 по 05.07.2007р., оскільки відсутня атестація робочих місць за зазначені періоди на гірничо-транспортній дільниці.

Крім того, до загального страхового стажу не зараховано період навчання з 01.09.1984 року по 28.06.1988 року згідно диплому НОМЕР_1 , оскільки відсутній підпис Голови Державної кваліфікаційної комісії.

Згідно з відповіддю на адвокатський запит № 81/25 від 07.11.2025 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області було надано форми ПС право – стаж для розрахунку пенсії ОСОБА_1 . До пільгового стажу роботи за списком 2 не зараховано періоди: з 22.08.1992 по 02.01.2002, з 03.01.2002 по 21.05.2002, з 22.05.2007 по 05.07.2007.

Вважаючи рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах таким, що не відповідає нормам діючого пенсійного законодавства та порушує, передбачені законом, права на отримання пенсії за віком на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що відомості, зазначені в трудовій книжці позивача, підтверджують наявність в нього стажу роботи, необхідного для призначення пенсії за віком, що, у свою чергу, доводить протиправність рішення відповідача щодо відмови в призначенні йому цього виду пенсії.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Виходячи з положень вказаної норми законодавства, колегія суддів переглядає рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції в цій частині, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року (далі по тексту - Закон України № 1058) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Пунктом 2 розділу XY Прикінцевих положень Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення".

Статтею 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з п. а. ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п.п.2 п.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, які працювати на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, вставленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 01 квітня 2020 року по 31 березня 2021 - не менше 28 років у чоловіків.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи, пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України №1058-ІV: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи.

Стаття 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 року №637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Тобто, відповідно до вказаних приписів законодавства, обов`язок щодо підтвердження трудового стажу на підставі відповідних довідок, покладається на особу, яка звертається із заявою про призначення пенсії, у разу відсутності у неї (особи) трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Згідно з п.20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства слідує, що використання норм Постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи: розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні доку менти за час виконання роботи, на підставі яких видана довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Тобто надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі № 234/13910/17, від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 25.04.2019 №159/4178/16-а.

В матеріалах справи наявна трудова книжка НОМЕР_2 , якою, зокрема, підтверджено наступні періоди роботи,з 22 серпня 1992 року 02.01.2002 року, з 03.01.2002 року по 21.05.2002 року та з 22.05.2007 року по 05.07.2007 року за професіями помічника машиніста екскаватора, машиніста екскаватора, машиніста навантажувача, водія навантажувача, майстра гірничого ГТУ, заступника начальника дільниці гірничо-транспортної дільниці, старшого майстра, майстра зміни, передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком /по старості/ на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 /зі змінами/ в розділі «ГІРНИЧІ РОБОТИ».

Колегія суддів зазначає, що записи в трудовій книжці позивача виконані без перекреслень, виправлень, чітким правописом, у чіткій послідовності та відповідності дати, номеру запису з посиланням на відповідний наказ, на підставі якого внесено відповідний запис, і завірені печаткою роботодавця, тобто здійснені відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 року №58.

Отже, позивач має відповідні записи у трудовій книжці щодо спірних періодів роботи, та ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження його трудового стажу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 275/615/17 (К/9901/768/17).

Віднесення професії, за якими працював позивач у спірні періоди (помічника машиніста екскаватора, машиніста екскаватора, машиніста навантажувача, водія навантажувача, майстра гірничого ГТУ, заступника начальника дільниці гірничо-транспортної дільниці, старшого майстра, майстра зміни), до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідачем не заперечується.

Окрім того, суд зауважує, що Постановою Кабінету Міністрів від 16 січня 2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачались професії: помічника машиніста екскаватора, машиніста екскаватора, машиніста навантажувача, водія навантажувача, майстра гірничого ГТУ, заступника начальника дільниці гірничо-транспортної дільниці, старшого майстра, майстра зміни.

Отже, професії займані позивачем в спірний період передбачені в усіх Списках №2.

Посилання відповідача на відсутність наказів про проведення атестації робочих місць, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній до пільгового стажу, не нівелює сам факт роботи позивача, які підтверджені трудовою книжкою НОМЕР_2 , якою, зокрема, підтверджено наступні періоди роботи, з 22 серпня 1992 року 02.01.2002 року, з 03.01.2002 року по 21.05.2002 року та з 22.05.2007 року по 05.07.2007 року за професіями помічника машиніста екскаватора, машиніста екскаватора, машиніста навантажувача, водія навантажувача, майстра гірничого ГТУ, заступника начальника дільниці гірничо-транспортної дільниці, старшого майстра, майстра зміни, передбачені Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком /по старості/ на пільгових умовах, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162 /зі змінами/ в розділі «ГІРНИЧІ РОБОТИ», з огляду на що суд уважає безпідставним не зарахування відповідачем до пільгового стажу позивача за Списком №2 періодів його роботи.

Щодо невключення до загального страхового стажу періоду навчання з 01.09.1984 року по 28.06.1988 року згідно з дипломом НОМЕР_1 , оскільки відсутній підпис Голови Державної кваліфікаційної комісії, суд зазаначає таке.

Основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а період навчання підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.

Відповідач зазначив, що підставою відмови у зарахуванні спірного стажу роботи є те, що у Дипломі ИТ № 893117 відсутній підпис Голови Державної кваліфікаційної комісії.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , у 1984 році вступив, а в 1988 році закінчив Харківський гідрометеорологічний технікум. Згідно з рішенням Державної кваліфікаційної комісії від 29 червня 1988 року ОСОБА_1 присвоєно кваліфікацію радіотехнік-аеролог. У даному дипломі міститься підпис директора та секретаря училища та проставлена відповідна печатка. Наявна також виписка із семестрових та екзаменаційних відомостей до диплому № НОМЕР_3 , підписана зам. директора та секретарем по учбовій частині, та завірена печаткою. Диплом містить повну інформацію про здобуття середньої технічної освіти, а відсутність підпису голови кваліфікаційної комісії не може мати негативних наслідків для особи, яка звертається за призначенням пенсії та не є підставою для незарахування періоду навчання до страхового стажу.

Крім того, період навчання у Харківському гідрометеорологічному технікумі підтверджується також записами в трудовій книжці.

Відповідно до трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , дата заповнення 05 липня 1988 року, до початку запису під номером «1» міститься запис: «Навчання у Харківському гідрометеорологічному технікумі з 01.09.1984 року по 28.06.1988 року".

Підставою внесення запису є Диплом НОМЕР_1 , виданий 28.06.88 року.

Згідно з пунктом 2.19 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організація, до трудових книжок за місцем роботи вносяться окремим рядком з посиланням на дату, номер та найменування відповідних документів такі записи: а) про час служби у складі Збройних Сил України та інших військах, де на тих, які проходять службу, не поширюється законодавство про працю і державне соціальне страхування, із зазначенням дати призову (зарахування) і дати звільнення із служби; б) про час навчання у професійних навчально-виховних закладах та інших закладах у навчально-курсових комбінатах (центрі, пункті тощо).

Отже, зазначеними доказами у повній мірі підтверджується період навчання позивача у Харківському гідрометеорологічному технікумі.

Стосовно належного відновлення порушеного права позивача суд зазначає, що дії зобов`язального характеру як спосіб відновлення порушених прав можуть бути застосовані судом до того органу, рішення якого оскаржується.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області не приймалося рішення по суті звернення позивача, а відтак, оскільки оскаржуване рішення прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області, саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області має бути покладений обов`язок щодо зарахування стажу та призначення пенсії.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про визнання неправомірними дії та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 08 травня 2025 року № 204450021088 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу період навчання в Харківському гідрометеорологічному технікумі з 01.09.1984 року по 28.06.1988 року згідно диплому НОМЕР_1 , виданому 28 червня 1988 року, також зарахувати період роботи в Новоселівському гірничо-збагачувальному комбінаті з 22.08.1992 по 02.01.2002, з 03.01.2002 по 21.05.2002, з 22.05.2007 по 05.07.2007 до пільгового стажу, який надає право на пенсію на пільгових умовах відповідно пп.2 п.2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", з подальшим призначенням пенсії з 22 вересня 2024 року.

Апеляційна скарга не містить належних та обґрунтованих доводів, які б спростовували наведені висновки суду. У ній також не зазначено інших міркувань, які б не були предметом перевірки суду першої інстанції та щодо яких не наведено мотивів відхилення таких аргументів.

Судом апеляційної інстанції критично оцінюються доводи відповідача, що стосуються обставин справи та містять посилання на загальні норми законодавства, які жодним чином не спростовують обґрунтування суду першої інстанції.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків, якими мотивоване рішення суду першої інстанції, та не дають підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими, а застосування судом норм матеріального права - неправильним.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на результати апеляційного розгляду оскарженого судового рішення та положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2026 у справі № 520/33189/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Я.В. П`янова

Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц