Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №580/8377/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року справа № 580/8377/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Орленко В.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 30.06.2026 адміністративний позов задоволено.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) представником позивача подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення, в якій просить ухвалити додаткове рішення у справі № 580/8377/25 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу з Військової частини НОМЕР_1 (Код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) у сумі 8000,00 (вісім тисяч) гривень пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач надав до суду клопотання, де у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі відмовити.

Згідно із частиною 2 статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, а відповідно до частини 3 статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення частин 2,3 статті 252 КАС України, а також те, що рішення в адміністративній справі №580/8377/25 ухвалено в результаті розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути питання про судові витрати без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.

Так, відповідно до наявних у матеріалах справи доказів позивачем, за наслідками розгляду адміністративної справи №580/8377/25 очікується понесення судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, у розмірі 8000 грн.

На підтвердження наданих послуг, представник позивача суду надав:

- копію договору про надання професійної правової допомоги від 26.06.2025;

- копію акта наданих послуг від 26.06.2025;

- копію квитанції до прибуткового касового ордеру від 26.06.2025.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У цій справі судом задоволено позов фізичної особи, яке в розумінні КАС України не є суб`єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який порушив права позивача.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини 3 цієї ж статті КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, відповідно до частин 3,4 цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником Тонкогласа Романа Миколайовича надано суду копію договору про надання професійної правової допомоги від 26.06.2025; копію акта наданих послуг від 26.06.2025, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.

Відповідно до частини 5 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини 6 статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 7 статті 134 КАС України).

Приписами частини 1 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини 2, 3 статті 30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 72 КАС України).

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами витрат на надану професійну правничу допомогу є: договір про надання правової допомоги, акт прийому-передачі наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги, платіжні доручення на оплату послуг адвоката та квитанції про оплату клієнтом цих доручень.

Таку позицію висловив у своїй постанові Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у справі №19/64/2012/5003 від 31.01.2019.

Суд наголошує, що витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Підсумовуючи наведене для відшкодування витрат на правничу допомогу слід дотриматись певних умов, зокрема: укладання договору про надання юридичних послуг, наявність розрахунку понесених витрат та фактична сплата відповідної суми.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.05.2020 р. у справі №643/3720/15-ц, провадження №61-18762св19, від 22.12.2018 р. №826/856/18 №19/64/2012/5003 від 31.01.2019 р., у справі №755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) від 19.02.2020 р., №904/4507/18 від 12.05.2020 р., від 13.02.2019 р. у справі №756/2114/17 та від 14 липня 2021 року № 808/1849/18.

Представлена суду на підтвердження розміру понесених витрат на правову допомогу квитанція до прибуткового касового ордера №б/н від 26.06.2025 не приймається судом до уваги в якості належного та допустимого доказу з огляду на таке:

відповідно до п.11 Розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148 готівка, що надходить до кас, оприбутковується в день одержання готівки в повній сумі.

Квитанція до прибуткового касового ордеру №21/05/26 від 21.05.2026 містить посилання на договір про надання правової допомоги №766 від 09.10.2025, проте не містить жодного посилання на акт наданих послуг, у зв`язку з чим у суду відсутня можливість встановити за яким саме актом наданих послуг було сплачено відповідні кошти.

Крім того, за змістом п. 1.2 постанови правління Національного банку України «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15 грудня 2004 року № 637 касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форми касових ордерів, що використовуються спеціалізованими підприємствами та установами Національного банку України, які не мають оборотної каси, установлюються відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України.

Бланк прибуткового касового ордера (форма № КО-1, далі - ПКО) затверджено «Положенням про ведення касових операцій в Україні» від 15 грудня 2004 року № 637 (далі - положення) і є первинним документом, який використовується для оформлення надходжень грошових коштів у касу підприємства.

Даний документ має дві частини: «корінець» ПКО і відривна квитанція до ПКО. Обидві частини цього документа обов`язково підписуються касиром підприємства або особою, що здійснює його функції і головним бухгалтером підприємства. Після чого документ скріплюється печаткою підприємства.

Після отримання готівки до каси підприємства відривна квитанція видається особі, яка здійснила це внесення. «Корінець» ПКО залишається в касі підприємства і обов`язково реєструється в журналі прибуткових і видаткових касових документів.

Обов`язковими реквізитами при заповненні «корінця» і відривної квитанції цього бланка є: назва підприємства, податковий код підприємства, порядковий номер документа, дата складання документа, кореспондуючий рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при проведенні даної операції, сума, яка вноситься до каси підприємства (проставляється цифрами), найменування організації або прізвище, ім`я та по батькові того, від чийого імені вноситься готівка в касу підприємства, сума прописом (дублюється отримана сума прописом), назва документа, на підставі якого вноситься готівка, підписи уповноважених на це осіб (касира підприємства або особи, що здійснює його функції і головного бухгалтера підприємства).

Аналогічна правова позиція відображена у постанові Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 335/8855/15-ц.

Крім того, після складання до передачі в касу видатковий касовий ордер реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (п. 33 розділу ІІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою КМУ від 29.12.2017 № 148).

При цьому, реквізити касового ордеру "Найменування підприємства (установи, організаці)" та "Прибутковий касовий ордер № повинні збігатися з номером та датою реєстрації ордера в журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів.

Разом з цим, витягу з журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових документів для підтвердження реальності отримання надходжень готівки до каси адвокатом не надано.

Суд враховує правові висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішеннях від 26.02.2015 у справі Баришевський проти України, від 10.12.2009 у справі Гімайдуліна і інших проти України, від 12.10.2006 у справі Двойних проти України, від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України, в яких ЄСПЛ, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними, а їх розмір обґрунтованим.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що представником позивача не надано належних та допустимих доказів оплати фактично понесених витрат на правничу допомогу, тому суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-142, 252, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення - відмовити.

Копію цього рішення направити учасникам справи.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Валентина ОРЛЕНКО