Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 02 серпня 2026 р.
Справа: №560/3724/26
Суддя: Драновський Я.В.
Справа № 560/3724/26
РІШЕННЯ
іменем України
03 серпня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Хмельницького окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про те, що 01 квітня 2023 року ОСОБА_1 прийнятий на службу у військову частину НОМЕР_2 за контрактом на посаду понтонера. Контракт набув законної сили 01 квітня 2023 року. До того моменту позивач проходив строкову військову службу. В подальшому, як вказує позивач, без його відома та згоди контракт було продовжено.
Позивач зазначає, що 05 липня 2025 року його було переведено на службу до військової частини НОМЕР_1 та він подав рапорт про звільнення з служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту, який було не прийнято до розгляду.
Зі слів позивача, 30 січня 2026 року через його представника було подано рапорт про розірвання контракту та звільнення із військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", однак в усному порядку йому було протиправно відмовлено.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Хмельницького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за вказаним позовом, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву, де вказують про безпідставність позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Крім того, військова частина НОМЕР_1 вказує, що позивач з рапортами про звільнення до керівництва не звертався, жодні документи про його бажання звільнитись із служби у військовій частині не зареєстровані.
Додатково відповідачі повідомляють, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без руху після відкриття провадження у справі, запропоновано позивачу усунути недоліки позовної заяви у спосіб подання (надіслання) до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою суду позовну заяву залишено без розгляду в частині вимог щодо оскарження наказу командира військової частини НОМЕР_3 від 01.04.2024, що стосується продовження дії попереднього контракту про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ понад встановлений строк на період дії воєнного стану до оголошення демобілізації ОСОБА_1 ..
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
05 лютого 2025 року ОСОБА_1 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 04.02.2025 №50-РС на посаду водія-санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_1 , який прибув з військової частини НОМЕР_4 .
З 05 лютого 2025 року військовослужбовця зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по особовому складу) від 04.02.2025 №50-РС.
Також, із прибуттям військовослужбовця до військової частини НОМЕР_1 надійшла його особова справа, що зберігається у діловодстві військової частини. В особовій справі ОСОБА_1 на теперішній час знаходиться ряд документів, в тому числі: контракти про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 6 (шість) місяців ОСОБА_1 від 01 квітня 2023 року та від 01 жовтня 2023 року та витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №107 від 01.04.2024 про продовження строку дії контракту понад встановлені строки до оголошення рішення про демобілізацію ОСОБА_1 .
Як стверджує позивач, ним через представника подано рапорт про звільнення з військової служби на підставі п. п. «ж» п.3 ч.5 ст. 26 Закону №2232-ХІІ у зв`язку із закінченням строку дії контракту, про що зазначено у позовній заяві, однак в усній формі йому відмовлено у задоволенні такого рапорту, що слугувало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Надаючи оцінку спірним обставинам, суд врахував наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25 березня 1992 року № 2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Відповідно до ч.1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Пунктом 6 ст.2 Закону №2232-XII передбачені такі види військової служби: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 Про введення воєнного стану в Україні (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб. На момент розгляду адміністративної справи строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Позивач проходить строкову військову службу та, виявивши небажання продовжувати військову службу, вказує, що подав рапорт про звільнення з неї на підставі п.п. «ж» п.3 ч.5 ст.26 Закону №2232-ХІІ у зв`язку з закінченням строку служби (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі закінчення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Так, в матеріалах справи наявний контракт про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України на посадах осіб рядового складу строком на 6 (шість) місяців ОСОБА_1 від 01 жовтня 2023 року із строком контракту продовженим до оголошення рішення про демобілізацію.
Станом на дату виникнення вказаних правовідносин, п.2 ч.8 ст.23 Закону №2232-XII передбачав, що під час дії особливого періоду для військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, дія контракту продовжується понад встановлені строки:
на період проведення мобілізації, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону;
до дня завершення виконання завдань в інтересах оборони України, безпосередньої участі у веденні воєнних (бойових) дій, у тому числі на території проведення антитерористичної операції, а також у районах здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії держави, що формально чи фактично є учасником воєнних дій проти України;
на період дії воєнного стану, крім випадків, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.
Підстави для звільнення з військової служби визначені статтею 26 Закону №2232-XII.
Суд зазначає, що з 18.05.2024 у Законі №2232-XII з`явилася підстава для звільнення з військової служби, у зв`язку із закінченням строку служби (за умови, що військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) у разі завершення строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану.
Разом з тим, норма пп. «ж» п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону №2232-XII, яка набула чинності 18.05.2024, не може бути застосована до контракту, який було продовжено 01.10.2023 до набрання чинності зазначеною нормою, та термін дії якого, а також строк служби позивача, станом на цей час - не закінчився.
Виходячи з цього підстави для звільнення позивача з військової служби у зв`язку закінченням строку контракту, укладеного під час дії воєнного стану відсутні.
Стосовно викладених у позові аргументів позивача, суд зазначає наступне: безпосередній командир матроса ОСОБА_1 тимчасово - виконуючий обов`язки начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 капітан медичної служби ОСОБА_2 повідомив, що 05 липня 2025 року матрос ОСОБА_1 повернувся з основної щорічної відпустки за 2025 рік, про що командир доповів рапортом №740/36/6609 від 05.07.2025.
Того ж дня матрос ОСОБА_1 був залучений до виконання бойових (спеціальних) завдань з відсічі збройної агресії російської федерації на території Донецької області так як командиром позивача було подано відповідний рапорт від 05.07.2025.
Також, цього дня інших рапортів від матроса ОСОБА_1 не надходило. Рапорт про звільнення з служби у зв`язку із закінченням строку дії контракту матрос ОСОБА_1 командиру не подавав.
Капітан медичної служби ОСОБА_2 зазначив, що оперативно реагував на звернення військовослужбовця, та клопотав перед командуванням військової частини з приводу задоволення законних прав та інтересів матроса ОСОБА_1 .
Так, після повернення із щорічної відпустки в липні 2025 року, до командира позивача в усній розмові звернувся матрос ОСОБА_1 із проханням з`ясувати у посадових осіб військової частини НОМЕР_1 чи є у нього підстави на звільнення із військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".
Враховуючи це, капітан медичної служби ОСОБА_2 звернувся до начальника групи персоналу штабу військової частини НОМЕР_1 з метою роз`яснення відповідного питання, на що отримав відповідь, що у діловодстві військової частини НОМЕР_1 знаходиться особова справа матроса ОСОБА_1 . У цій особовій справі зберігаються примірники контрактів військовослужбовця укладені у 2023 році, під час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_2 , а також наказ командира військової частині НОМЕР_2 №107 від 01.04.2024, яким строк дії контракту продовжено понад встановлені строки до оголошення рішення про демобілізацію.
Тоді ж, у липні 2025 року, на підставі отриманих відомостей командир позивача звернувся до матроса ОСОБА_1 і доповів йому про з`ясоване. Після цього військовослужбовець не подавав жодних рапортів у яких він просив клопотання перед командиром військової частини НОМЕР_1 про звільнення його з військової служби. Відповідно, усно чи письмово командир позивача йому у звільненні чи поданні рапорту не відмовляв.
Також безпосередньому командиру позивача нічого не відомо про подання через представника матроса ОСОБА_1 рапорту про розірвання контракту та звільнення із військової служби на підставі підпункту "ж" пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у січні 2026 року (пояснення тимчасово виконуючого обов`язки начальника медичної служби військової частини НОМЕР_1 капітана медичної служби ОСОБА_2 міститься в матеріалах справи).
За наведених обставин, суд дійшов висновку про те, що відповідачами доведено правомірність власних дій і підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд зауважує, що в ході розгляду справи позивач не довів правомірності своїх вимог у спірних правовідносинах, натомість доводи відповідачів обґрунтовані, підтверджені належними та допустимими доказами, тому позов не підлягає до задоволення.
Оскільки у задоволенні позову відмовлено, то підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 ) Військова частина НОМЕР_2 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_7 )
Головуючий суддя Я.В. Драновський
Оригінал: reyestr.court.gov.ua