Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №560/3297/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/3297/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , прийняте протоколом №10 від 20.02.2026 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 в особі комісії, оформити ОСОБА_1 відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згідно із заявою від 16.02.2026.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ( мають право на відстрочку жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці), однак відповідач протиправно відмовив у наданні відстрочки.

Ухвалою суду від 05.03.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач 16.02.2026 року звернувся із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час загальної мобілізації на підставі пункту 3 частини 1 ст. 23 Закону України " Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію "

До заяви додав : витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища ОСОБА_1 з громадянкою ОСОБА_2 з обранням прізвища нареченого " ОСОБА_3 », свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 з громадянкою ОСОБА_4 з обранням прізвища нареченого " ОСОБА_3 " , свідоцтв про народження сина від першого шлюбу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтв про народження дітей від повторного шлюбу ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , довідку №3497 від 06.02.2026 начальника Полонського відділу Державної виконавчої служби у Шепетівському районі Хмельницької області, квитанції про сплату аліментів в добровільному порядку з січня 2025 року по лютий 2026 року.

Протоколом №10 від 20.02.2026 року позивачу відмовлено у наданні відстрочки з підстав відсутності підтверджуючих документів про утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Вважаючи, таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України. Громадяни проходять військову службу відповідно до закону.

Згідно пункту 3 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII) не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Так, процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (Порядок №560).

Згідно пункту 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Відповідно до пункту 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії .

Пунктом 58 Порядку №560 визначено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16 - 23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

Згідно п. 60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

Встановлено, що протоколом від 20.02.2026 № 10 відповідач відмовив у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, мотивуючи рішення ненаданням документів, передбачених додатком № 5 до Порядку № 560.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач є батьком трьох дітей віком до 18 років, а саме: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , що підтверджується відповідними свідоцтвами про народження, у яких позивач зазначений батьком дітей.

Свідоцтвом про шлюб підтверджено перебування позивача у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 , яка є матір`ю ОСОБА_6 та ОСОБА_8 . Довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб свідчать, що позивач, його дружина та двоє молодших дітей фактично проживають за однією адресою, що підтверджує ведення ними спільного господарства та перебування цих дітей на утриманні позивача.

Батьківство позивача щодо ОСОБА_5 підтверджується свідоцтвом про народження. Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 14.11.2017 шлюб між позивачем та матір`ю цієї дитини розірвано.

Фактичне виконання позивачем обов`язку щодо утримання старшого сина підтверджується довідкою Полонського відділу державної виконавчої служби від 06.02.2026 №3497, згідно з якою виконавчі документи про стягнення аліментів із позивача на виконанні у відділі відсутні, а також квитанціями АТ КБ «ПриватБанк» про регулярне перерахування позивачем протягом січня 2025 року — лютого 2026 року коштів із призначенням платежу «аліменти від ОСОБА_1 ».

При цьому матеріали справи не містять відомостей про наявність у позивача заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Відповідач таких обставин не зазначив та відповідних доказів суду не надав.

Суд вважає подані документи належними та достатніми доказами утримання дітей, з огляду на наступне.

Положення Додатку 5 Порядку №560 визначають альтернативний не виключний перелік документів, що підтверджують факт утримання дітей.

Водночас, згідно п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII умовами надання відстрочки є: факт перебування на утриманні трьох і більше дітей віком до 18 років; відсутність заборгованості із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до ієрархії нормативно-правових актів, підзаконний акт (Порядок № 560) має застосовуватися лише в частині, що не суперечить Закону № 3543-XII. Закон не пов`язує право на відстрочку безпосередньо із перебуванням батьків у зареєстрованому шлюбі або виключно з кровним спорідненням, визначальним критерієм є саме факт утримання дитини.

Згідно приписів ст. 52 Конституції України та ст. 142 Сімейного кодексу України, діти мають рівні права та обов`язки незалежно від походження, а також від того, чи перебувають їхні батьки у шлюбі між собою. Обмеження прав батька лише через відсутність шлюбу або кровного споріднення з дітьми дружини, яких він фактично утримує, створює ризики дискримінації інтересів самих дітей.

Відсутність судового рішення про встановлення факту утримання дітей у даному випадку не може бути перешкодою для реалізації позивачем права на відстрочку, передбаченого ст. 23 Закону № 3543-XII, оскільки матеріалами справи факт утримання підтверджено іншими належними доказами.

Водночас, перевірка інформації щодо перебування на утримані позивача трьох неповнолітніх дітей, а також інформації про відсутність у заявника заборгованості зі сплати аліментів на неповнолітніх дітей повинна бути здійснена комісією районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки при розгляді заяви військовозобов`язаного про оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 3 частини першої статті 23 Закону №3543-XII.

Разом з тим, матеріали справи не містять доказів того, що відповідач здійснив належну перевірку поданих позивачем документів, як це визначає абзац перший пункту 60 Порядку №560.

Отже, серед підстав відмови відсутні ті, які стосуються безпосередньо змісту наданих позивачем (заявником) документів. Відповідачем не надана будь-яка оцінка або аналіз тим документам, які безпосередньо обґрунтовують доводи заявника та підтверджують обставини, на які він посилається. З огляду на це, підстава відмови, наведена відповідачем протоколі №10 від 20.02.2026, є необґрунтованою і протиправною.

Оскільки відповідач не розглянув заяву позивача належним чином та з урахуванням усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення питання, суд вважає необхідним зобов`язати повторно розглянути заяву від 16.02.2026 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на вказане, позов є обґрунтований в частині вимог та підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , оформлене протоколом №10 від 22.02.2026, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.

Зобов`язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16.02.2026 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та прийняти рішення відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», з урахуванням висновків суду.

У задоволенні решти вимог позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп. за рахунок асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя П.І. Салюк