Додаткове рішення від 30 липня 2026 р. у справі №734/2343/21 — Чернігівський апеляційний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

іменем України

31 липня 2026 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 734/2343/21

Головуючий у першій інстанції - Домашенко Ю.М.

Апеляційне провадження № 22-з/4823/61/26

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді: Скрипки А.А.

суддів: Онищенко О.І., Шарапової О.Л.

секретар: Зіньковець О.О.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: ОСОБА_2

третя особа: Козелецька селищна рада Чернігівського району

Чернігівської області

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, третя особа: Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, в якому просила: виділити їй в натурі 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; визначити порядок користування земельною ділянкою, площею 0,20 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованою в АДРЕСА_1 , між співвласниками вказаного домоволодіння; стягнути з ОСОБА_2 на її користь 10 000,00 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Козелецького районного суду Чернігівської області від 13.03.2025 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, про поділ майна, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди - задоволено частково. У порядку поділу виділено в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у власність:

- по житловому будинку "А": 1-4 житлову кімнату площею 9,3 кв. м, 1-5 сіни площею 5,2 кв. м, 1-6 кладову площею 6,0 кв.м, 1-7 кухню площею 10,5 кв. м, ганок "а";

- по господарським будівлям та спорудам: сарай "Б", сарай "б", сарай "В", сарай "Г", сарай "Е", ворота №3.

У порядку поділу виділено в натурі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у власність:

- по житловому будинку "А": 1-3 житлову кімнату площею 17,3 кв. м, 1-1 сіни площею 4,6 кв. м, 1-2 передпокій площею 11,3 кв. м;

- по господарським будівлям та спорудам: сарай "Д", погріб "П", вбиральня "У", хвіртка №5, огорожа №4.

Поділ горища житлового будинку "А" виконати по лінії розподілу першого поверху.

Зобов`язано ОСОБА_1 сплатити на користь ОСОБА_2 компенсацію у розмірі 7 648 грн., частка якої менша за ідеальну.

Припинено право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований по АДРЕСА_1 .

Визначено порядок користування земельною ділянкою площею 0,2900 га, розташованою по АДРЕСА_1 , між співвласниками вказаного домоволодіння відповідно до варіанту №12 висновку експерта за результатами проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи №КСЕ-19/125-21/10970 від 20.10.2022 року.

Встановлено ОСОБА_1 порядок користування земельною ділянкою площею 0,1450 га (Додаток 19 до висновку експерта, на плані заштрихована зеленим кольором), яка обмежена лінією розділу, що проходить через точки 1-13, 25-44, 24, 1. На частину цієї земельної ділянки накладено два земельні сервітути (на плані заштриховані помаранчевим кольором), сумарною площею 0,0128 га, а саме:

- площею 0,0002 га і шириною 1,00 м для догляду за будинком і здійснення поточного ремонту ОСОБА_2 , який обмежений лінією, що проходить через точки 26, 47 , 48, 27, 26;

- площею 0,0126 га і шириною 3,00 м для проїзду до частин земельної ділянки ОСОБА_2 , який обмежений лінією, що проходить через точки 12 , 13 , 49-54, 43, 44, 55-60, 12.

Встановлено ОСОБА_2 порядок користування земельною ділянкою площею 0,1450 га (Додаток 19 до висновку експерта, на плані заштрихована синім кольором), яка обмежена лінією розділу, що проходить через точки 13-24, 44-25, 24, 13. На частину цієї земельної ділянки накладено земельний сервітут (на плані заштрихований помаранчевим кольором), площею 0,0005 га, шириною 2,00 м для зручного використання приміщень житлового будинку, здійснення поточного догляду і ремонту будинку з боку стіни з вікнами ОСОБА_1 , який обмежений лінією, що проходить через точки 32, 45, 46, 33, 22.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 115,83 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування витрат на проведення комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи 6 328,80 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 6 000 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції від 13.03.2025 року у даній справі, ОСОБА_2 звернулася із апеляційною скаргою, в якій просила: - скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 13.03.2025 року по справі №734/2343/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між співвласниками та визначення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди - в частині задоволення позовних вимог щодо встановлення поділу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , та ухвалити нове рішення про проведення поділу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 між його співвласниками відповідно варіанту №2 поділу житлового будинку на 1/2 та 1/2 частки (Додаток 3) та Варіанту 2 поділу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, частки 1/2 та 1/2 (Додаток 4) Висновку експертів за результатами проведення повторної комплексної судової будівельно-технічної, земельно-технічної, оціночно-земельної експертизи у цивільній справі №734/2343/21 від 10.01.2024 року №1568/1569/23-24, складеного судовими експертами Чернігівського відділення КНДІСЕ Курінним В.В. та Скопом Г.І. ; - скасувати рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 13.03.2025 року по справі №734/2343/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ житлового будинку в натурі між співвласниками та визначення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди - в частині задоволення позовних вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині позовних вимог щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою та закрити провадження у справі №734/2343/21 в цій частині; - в інший частині рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 13.03.2025 року по справі №734/2343/21 залишити без змін; - вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 02.06.2026 року у даній цивільній справі №734/2343/21, за наслідками апеляційного перегляду справи, апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишено без задоволення; рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 13.03.2025 року, залишено без змін.

В ході апеляційного розгляду даної справи, до закінчення судових дебатів у справі, представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гуц Н.М., в порядку приписів ч.8 статті 141 ЦПК України, було зроблено заяву про надання відповідних доказів на підтвердження понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, та про стягнення даних судових витрат із відповідача на користь позивача.

05.06.2026 року, в межах встановленого ЦПК України строку, до Чернігівського апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гуц Н.М. про ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, та ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат позивача на професійну правову допомогу, в якій ставиться питання про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрати на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн., понесених у зв`язку із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 .

До заяви додано: копію договору про надання правничої допомоги №1/21-06-25 від 21.06.2025 року; розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката за договором про надання правничої допомоги №1/21-06-25 від 21.06.2025 року, укладеним між адвокатом Гуц Н.М. та ОСОБА_1 , на загальну суму 20 000 грн.; Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару; копію квитанції до платіжної інструкції від 23.06.2025 року на суму 20 000 грн., а також надано докази направлення копії даної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

22.06.2026 року від сторони відповідача надійшло заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в якому сторона відповідача просить зменшити розмір судових витарт позивача з 20 000 грн. до 6 000 грн., із посиланням на необгрунтованість розміру витрат позивача на правничу допомогу та незадовільний фінансовий стан відповідача.

З даного приводу апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Приписами п.3 ч.1 статті 270 ЦПК України регламентовано, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Відповідно до ч.3 статті 270 ЦПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, доводи заперечення відповідача ОСОБА_2 на заяву про ухвалення додаткового рішення, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ч.1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною 2 статті 137 ЦПК України регламентовано, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч.3 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Згідно ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно приписів ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У пунктах 34-47 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19, зазначено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно із ч.8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підставі наведеного, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до пунктів: 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України, основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей: 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі, і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними і публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін, без відповідних дій з боку такої сторони.

Вказаний висновок щодо застосування норм права наведено у постанові Верховного Суду від 20.01.2021 року у справі №750/2055/20, провадження №14-16723св20.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що при визначенні суми відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський Суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. У справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява №19336/04), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (п.268).

Як вбачається із матеріалів справи, інтереси позивача ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції представляла адвокат Гуц Н.М. на підставі: ордеру на надання правничої допомоги в Чернігівському апеляційному суді серії СВ №1133521 від 28.06.2025 року, договору про надання правничої допомоги №1/21-06-25 від 21.06.2025 року.

05.06.2026 року, в межах встановленого ЦПК України строку, до Чернігівського апеляційного суду надійшла заява представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Гуц Н.М. про ухвалення додаткового рішення у даній справі щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем в суді апеляційної інстанції, та ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат позивача на професійну правову допомогу, в якій ставиться питання про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 20 000 грн., понесених у зв`язку із розглядом апеляційної скарги ОСОБА_2 .

До заяви додано: копію договору про надання правничої допомоги №1/21-06-25 від 21.06.2025 року; розрахунок витрат на правничу допомогу адвоката за договором про надання правничої допомоги №1/21-06-25 від 21.06.2025 року, укладеним між адвокатом Гуц Н.М. та ОСОБА_1 , на загальну суму 20 000 грн.; Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару; копію квитанції до платіжної інструкції від 23.06.2025 року на суму 20 000 грн., а також надано докази направлення копії даної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи.

Договором про надання правничої допомоги №1/21-06-25 від 21.06.2025 року, укладеним між ОСОБА_1 та адвокатом Гуц Н.М. визначено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. За надання правничої допомоги відповідно до даного договору клієнт авансово сплачує адвокату гонорар згідно розрахунку витрат на правничу допомогу адвоката.

Згідно розрахунку витрат на правничу допомогу адвоката за договором про надання правничої допомоги №1/21-06-25 від 21.06.2025 року, укладеним між адвокатом Гуц Н.М. та ОСОБА_1 , адвокатом виконані наступні роботи: складання відзиву на апеляційну скаргу, вартість 15 000 грн., участь в суді апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги, вартість 5 000 грн., а всього на загальну суму: 20 000 грн.

Згідно копії квитанції до платіжної інструкції від 23.06.2025 року, ОСОБА_1 сплатила 20 000 грн. за надання правничої допомоги.

Необхідно зазначити, що склад витрат, пов`язаних із оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, які мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

Суд, вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, зобов`язаний врахувати подані стороною у строк, визначений ч.8 статті 141 ЦПК України, докази, надати їм належну оцінку і лише після цього прийняти відповідне судове рішення з даного питання.

Визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується із приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", враховуючи положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність і розумність.

У постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі №211/3113/16-ц, від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 зауважено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні із ринковими цінами адвокатських послуг.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи із конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи зазначене вище, приписи ч.4, ч.5, ч.6 статті 137 ЦПК України, законодавчо встановлені критерії відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, зважаючи на доводи заяви відповідача щодо неспівмірності витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, а також виходячи із критерію реальності адвокатських витрат, а саме, визначення їх дійсності та необхідності, конкретних обставин справи, апеляційний суд дійшов висновку, що стягненню із відповідача на користь позивача підлягає 10 000 грн., в рахунок відшкодування документально підтверджених понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції. Необхідно зазначити, що вказаний розмір відшкодування понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу відповідає засадам виваженості, обґрунтованості, розумності, співмірності та справедливості.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 13.03.2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, третя особа: Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області, необхідно задовольнити частково. При цьому, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями: 137, 141, 270, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правничу допомогу у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Козелецького районного суду Чернігівської області від 13 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є у спільній частковій власності, та визначення порядку користування земельною ділянкою, відшкодування моральної шкоди, третя особа: Козелецька селищна рада Чернігівського району Чернігівської області - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10 000 (десять тисяч) грн., в рахунок відшкодування понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної додаткової постанови.

Дата складення повної додаткової постанови - 31.07.2026 року.

Головуючий: Судді: