Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №560/2284/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2284/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 серпня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 виключити відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у листопаді 2025 року позивач у застосунку «Резерв+» виявив у своїх облікових даних статус «порушення правил військового обліку», після чого через сервіс «Штрафи онлайн» подав заяви про визнання порушень, на підставі яких постановами від 13.11.2025 №R196640 та від 18.11.2025 №R206428 його притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено штрафи, які він сплатив 19.11.2025, однак відповідний запис із Реєстру виключено не було. На адвокатський запит відповідач повідомив, що позивач не прибув за повісткою від 04.07.2025 №4247203, у зв`язку із чим створено звернення до органів Національної поліції, а адміністративне правопорушення є «триваючим» і буде усунуте лише після «фактичного усунення порушення безпосередньо в ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Позивач зазначає, що доказів належного формування, надсилання або вручення йому зазначеної повістки відповідач не надав, тоді як у Реєстрі причиною розшуку зазначено: «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК», що не відповідає наведеній відповідачем підставі, а тому внесення та подальше збереження відомостей про порушення правил військового обліку вважає протиправним.

Ухвалою суду від 17 лютого 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов у наданий йому строк згідно ухвали не скористався, жодних документів до суду не подав.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до військово-облікового документу сформованого 14.01.2026 через «Резерв+» за позивачем обліковується статус «порушення правил військового обліку». Причина звернення до Нацполіції «Не пройшли(відмовились від проходження) ВЛК», дата звернення 18.11.2025.

12.11.2025 позивач через застосунок «Резерв+» подав заяву про визнання порушення, за результатами розгляду якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову від 13.11.2025 №R196640 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 13.11.2025 №R196640 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку з неприбуттям за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці(ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

17.11.2025 позивач через застосунок «Резерв+» подав заяву про визнання порушення, за результатами розгляду якого начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 винесено постанову від 18.11.2025 №R206428 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

Відповідно до постанови у справі про адміністративне правопорушення від 18.11.2025 №R206428 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме у зв`язку з непроходженням (відмовою від проходження) ВЛК (п. 2 розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законів Українини щодо забезпечення прав в/сл та поліцейських на соціальний захист», та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

19 листопада 2025 року позивач оплатив штрафи за вищенаведеними постановами, що підтверджується квитанціями на суми 8610,50 грн.: № 8X75-8ME3- K3K9-79X3 від 19.11.2025 та №MMEX-5MEA-KHA9-X39M від 19.11.2025.

Представник позивача 03.12.2025 звернулась і адвокатським запитом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у якому просила: «надати інформацію щодо підстав внесення до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних, призовників та резервістів Оберіг відомостей про розшук та порушення правил військового обліку ОСОБА_1 яка, зокрема відображається у застосунку Резерв +, з наданням копій підтверджуючих документів (ухвала суду про розшук, повістка, конверт, докази вручення, протокол, постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, тощо); повідомити причини не виконання умов постанови №R196640 від 13.11.2025 року та постанови №R206428 від 18.11.2025 року, а саме не виключення запису у застосунку Резерв+ відносно ОСОБА_1 щодо порушення правил військового обліку».

У відповідь на адвокатський запит від ІНФОРМАЦІЯ_4 надійшла відповідь у якій зазначено, що військовозобов`язаний ОСОБА_1 01.11.2000 р. не прибув вчасно за повісткою 04.07.2025р. на 10:00 № 4247203 до ІНФОРМАЦІЯ_5 чим порушив ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не прибув вчасно за повісткою №4247203 створено автоматичне звернення ЕЗ926951 від 18.11.2025р. до органів національної поліції України, яке передбачене п.56 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. за № 1487, до органів національної поліції України про розшук та доставлення громадян. Постанови за справами Е3484171 та FЗ436141, було сформовано в результаті подання військовозобов`язаним ОСОБА_1 через мобільний застосунок «Резерв+» заяви про визнання порушення. Повідомлено, що адмінправопорушення є тривалим, і воно буде усунене лише після фактичного усунення порушення безпосередньо в ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Позивач вважаючи протиправними дії відповідача щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів запису про порушення ним правил військового обліку, звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України здійснює, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби Закон України від 25.03.1992 №2232-XII "Про військовий обов`язок і військову службу" (далі - Закон №2232-ХІІ).

Згідно з частинами першою, третьої статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до частин першої, третьої статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ визначено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (частина перша статті 34 Закону №2232-ХІІ).

На виконання ч. 5 статті 33 Закону №2232-ХІІ Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №1487 (далі Порядок №1487), пунктом 2 якого визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 року №1951-VIII(далі - Закон №1951-VIII) єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

За приписами частин восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

До Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості: 1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Пункт 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII передбачає що до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать: відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 затверджений Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі - Порядок № 560).

Згідно з пунктом 21 Порядку №560 за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відповідно до п. 28 Порядку №560 виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1) Відповідно до п. 34 Порядку №560 повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ може бути надіслана зазначеними органами військового управління (органами) засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення з повідомленням про вручення на адресу його місця проживання після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, у тому числі адреси місця проживання.

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб, а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

За пп. 2 п. 41 Порядку №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ, у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку, є:

- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Абзацом 18 пункту 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.

Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи, суд зазначає наступне.

Диспозиція статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність саме за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Відповідно до частини 3 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів - призовники, військовозобов`язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.

З матеріалів справи встановлено, що 12.11.2025 та 17.11.2025 позивач через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста подав заяви про визнання порушень правил військового обліку.

Відповідно до статті 279-9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.

У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.

Отже, звертаючись із такими заявами, позивач не оспорював факту допущення ним відповідних порушень та погодився на притягнення до адміністративної відповідальності.

На підставі поданих заяв постановами від 13.11.2025 №R196640 та від 18.11.2025 №R206428 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відповідно за неприбуття за викликом до ТЦК та СП і за непроходження ВЛК.

Доказів оскарження або скасування зазначених постанов матеріали справи не містять. Натомість позивач сплатив визначені ними штрафи, що свідчить про виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

Виконання постанов у частині сплати штрафів та завершення проваджень у справах про адміністративні правопорушення не є тотожними усуненню обставин, які стали підставою для внесення відомостей про порушення правил військового обліку. Зокрема, сплата штрафу за непроходження ВЛК не замінює проходження медичного огляду та не підтверджує виконання позивачем такого обов`язку.

Суд також звертає увагу, що встановлена у військово-обліковому документі позивача причина звернення до органів Національної поліції - «Не пройшли (відмовилися від проходження) ВЛК» - узгоджується зі змістом постанови від 18.11.2025 №R206428, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності саме за непроходження медичного огляду.

Матеріали справи не містять доказів того що позивач проходив ВЛК, або після винесення постанови від 18.11.2025 №R206428 позивач пройшов медичний огляд. Таким чином, доказів фактичного усунення порушення, яке стало підставою для внесення спірних відомостей та звернення до органів Національної поліції, позивач суду не надав.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів недостовірності відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, припинення обставин, які стали підставою для їх внесення.

Таким чином, дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення відомостей про порушення позивачем правил військового обліку вчинені на підставі та в межах повноважень, визначених законодавством, а тому підстави для визнання таких дій протиправними відсутні.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З огляду на зазначене, оцінюючи докази, які є у справі, в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

У зв`язку з відмовою у задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат не здійснюється

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )

Відповідач:ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_2 )

Головуючий суддя П.І. Салюк