Постанова від 28 липня 2026 р. у справі №683/3450/25 — Хмельницький апеляційний суд

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 683/3450/25

Провадження № 22-ц/820/1288/26

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Гринчука Р. С., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Демчук В. М.,

з участю: представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який діє у власних інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року (суддя Завадська О. П.) у справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання дитини та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, відкликання виконавчого документа та про стягнення аліментів на утримання дитини.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, суд

у с т а н о в и в :

У липні 2025 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду з первісним позовом, зазначала, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_3 їх спільний син ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 залишився проживати разом з нею. На підставі судового наказу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2020 року у справі № 683/2400/19 з батька стягуються аліменти на її користь на утримання дитини в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу). Вважає присуджений розмір аліментів недостатнім для гармонійного та повноцінного розвитку дитини. У 2025 році син має йти до школи, що значно збільшить витрати на утримання дитини-школяра.

Тому ОСОБА_1 просила збільшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 на підставі судового наказу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2020 року у справі № 683/2400/19 з 1/4 частини до 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів.

У липні 2025 року ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про припинення стягнення аліментів на утримання дитини, відкликання виконавчого документа та про стягнення аліментів на утримання дитини. В обґрунтування вимог зазначав, що на підставі судового наказу від 31 липня 2020 року у справі № 683/2400/19 з нього на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти для утримання сина ОСОБА_5 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття. З травня-червня 2020 року син проживає з ним і бабусею ОСОБА_6 в м. Вижниця Чернівецької області. Аліменти спочатку надходили на банківську картку ОСОБА_6 , а потім на банківську картку ОСОБА_1 , якою фактично користувалась ОСОБА_6 . З липня 2025 року ОСОБА_1 не надає матеріальної допомоги на утримання сина і не використовує сплачені ним аліменти на потреби дитини. Вважає, що мати дитини не має права на отримання аліментів, що стягуються з нього і зобов`язана утримувати малолітнього сина, якийпроживає з ним. Дитина потребує реабілітаційних занять. Доходи ОСОБА_1 , стан здоров`я і відсутність інших утриманців дозволяють сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини.

Тому ОСОБА_3 просив припинити з 01 липня 2025 року стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються з нього на підставі судового наказу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2020 року у справі № 683/2400/19 і відкликати виконавчий документ з органів державної виконавчої служби, стягнути аліменти з ОСОБА_1 на його користь на утримання дитини в розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 01 липня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року відмовлено в задоволенні первісного позову. Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено частково. Припинено стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття (справа № 683/2400/19, провадження № 2-н/683/218/2020). Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання малолітнього сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. В іншій частині позовних вимог зустрічного позову відмовлено. Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, в апеляційній скарзі просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду в цій частині, невідповідність висновків суду обставинам справи, неналежну оцінку доказів, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В порушення вимог ЦПК України справа розглянута в порядку спрощеного провадження. Вважає помилковим висновок суду про проживання малолітнього ОСОБА_5 з батьком. Від народження та до початку війни в Україні дитина проживала з нею. Після початку війни вона поїхала за кордон на роботу і тому домовилась з бабусею дитини ОСОБА_6 про тимчасове проживання сина з нею в м. Вижниця Чернівецької області, передавши їй банківську карту, на яку перераховувались аліменти. ОСОБА_3 є військовослужбовцем Державної прикордонної служби України та постійно проживає в місцях дислокації підрозділу. Дитина з ним не проживає. Через спір між ними вона не може реалізувати своє право на проживання дитини з нею. ОСОБА_3 не надав доказів на підтвердження факту нецільового витрачання нею отриманих аліментів. На її думку місце реєстрації сина не має значення у питаннях стягнення чи припинення стягнення аліментів. Суд не звернув увагу на ту обставину, що рішення органу опіки і піклування Вижницької міської ради Чернівецької області від 02.07.2025 про визначення місця проживання дитини з батьком не набрало законної сили та не є обов`язковим до виконання, оскільки спір про визначення місця проживання дитини за її позовом вирішується в суді.

ОСОБА_3 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову, в апеляційній скарзі просить його змінити в цій частині та припинити стягнення з нього аліментів з 01 липня 2025 року, відкликати виконавчий лист з органів державної виконавчої служби та стягувати з ОСОБА_1 на його користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_5 у розмірі 1/3 частини заробітної плати (доходів) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 липня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду в цій частині, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Суд не врахував ту обставину, що з 01 липня 2025 року ОСОБА_1 не витрачає отримані аліменти на утримання дитини, яка проживає разом з ним та перебуває на його утриманні, а тому саме з цього часу необхідно припинити стягнення з нього аліментів. Вважає, що визначений судом розмір аліментів 1/4 частина заробітку (доходів) ОСОБА_1 не відповідає якнайкращим інтересам дитини. При визначенні розміру аліментів суд не врахував рівень доходу матері дитини. Стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини буде необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку сина.

Рішення суду в частині вирішення первісного позову не оскаржуються, а тому не переглядаються апеляційним судом.

У засіданні апеляційного суду представники сторін підтримали кожен апеляційну скаргу свого довірителя і заперечували проти задоволення апеляційної скарги протилежної сторони.

Апеляційні скарги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Справа відповідно до ухвали Старокостянтинівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13 листопада 2025 року розглянута в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя.

Отже, справа за позовом про припинення стягнення аліментів підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

В цій частині заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Зазначене порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.

Установлено, що батьками ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , повторно виданим 24 травня 2025 року Вижницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Вижницькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління юстиції.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 18 червня 2020 року у справі № 683/2447/19 шлюб між сторонами розірвано.

На підставі судового наказу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2020 року у справі № 683/2400/19 з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 30 серпня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є будинок АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 і малолітній ОСОБА_5 зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 (довідка Центру надання адміністративних послуг Вижницької міської ради про склад осіб, місце проживання яких зареєстроване в житлі № 05-16/369 від 04 червня 2025 року).

Згідно з актом обстеження матеріально-побутових умов сім`ї від 06 червня 2025 року, складеним комісією служби у справах дітей Вижницької міської ради, при проведенні обстеження сім`ї ОСОБА_7 , яка проживає у АДРЕСА_2 , установлено, що ОСОБА_3 разом з малолітнім сином ОСОБА_5 проживають за зазначеною адресою і умови проживання відповідають інтересам дитини. Батько веде належний догляд за сином, піклується про його здоров`я та розвиток. Дитина забезпечена всім необхідним для нормального життя та розвитку.

ОСОБА_3 проходить військову службу за контрактом в Державній прикордонній службі України, є учасником бойових дій, що підтверджується довідкою Військової частини НОМЕР_2 № 12/154 від 28 лютого 2022 року, службовою характеристикою начальника відділу прикордонної служби від 03 червня 2025 року, довідкою управління соціального захисту населення Вижницької районної державної адміністрації № 920 від 03 червня 2015 року.

Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

На підставі судового наказу з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу).

За змістом частини 1 статті 10 СК України, якщо певні сімейні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами або домовленістю (договором) сторін, до них застосовуються норми цього Кодексу, які регулюють подібні відносини (аналогія закону).

Згідно з частиною 4 статті 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Зазначена норма не визначає чіткого переліку обставин, що впливають на припинення платежів, а тому ними можуть бути будь-які обставини, що з урахуванням інтересів дитини змінюють обов`язок щодо сплати цих платежів.

При вирішенні спору про припинення стягнення аліментів апеляційний суд враховує ту обставину, що син сторін ОСОБА_5 не проживає з матір`ю з 2022 року, а проживає з батьком і бабусею ОСОБА_6 та перебуває на утриманні батька, який зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання цієї ж дитини на користь матері дитини. Настання цих обставин впливає на звільнення позивача від сплати періодичних платежів (аліментів) на утримання дитини.

За своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто утримує дитину.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що батько є військовослужбовцем та не проживає з дитиною у зв`язку з несенням військової служби є необґрунтованими.

Перебування ОСОБА_3 на військовій службі не свідчить про його постійне не проживання з дитиною, відсутність його участі у вихованні та утриманні дитини.

З огляду на викладене не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для задоволення позову про припинення стягнення аліментів і слушними є доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про необхідність припинення стягнення аліментів з 01 липня 2025 року (з часу отримання матір`ю аліментів особисто на банківський рахунок).

Відкликання виконавчого документа з органів ДВС є правовим наслідком виконання судового рішення про припинення стягнення аліментів.

Підстав для задоволення такої вимоги позивача за зустрічним позовом немає.

Виконання ОСОБА_1 в повному обсязі батьківських обов`язків по утриманню сина ОСОБА_8 з липня 2025 року не підтверджені належними, допустимими і достатніми доказами.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов?язані піклуватися про здоров?я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Статтею 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов?язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред?явлення позову (частина 1 статті 191 СК України).

Оскільки домовленості між сторонами щодо виконання обов`язку по утриманню сина не досягнуто, колегія суддів вважає, що вимоги ОСОБА_3 про стягнення аліментів з ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково, оскільки син фактично проживає за зареєстрованим місцем проживання батька і останній бере більш активну участь в утриманні дитини.

Сплата аліментів матір`ю за рішенням суду є одним зі способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При визначенні розміру аліментів суд враховує потреби дитини відповідно до віку та стану здоров`я, рівність особистого обов`язку як матері, так і батька надавати матеріальну допомогу дитині до досягнення повноліття та вважає за необхідне визначити розмір аліментів 1/4 частина з усіх видів заробітку (доходу).

Мати дитини є працездатною, працює за кордоном і має дохід, інших утриманців не має.

Колегія суддів вважає, що такий розмір аліментів забезпечить виконання ОСОБА_1 законодавчо закріпленого обов`язку з утримання сина та право дитини на утримання.

Аліменти підлягають стягненню з дня звернення до суду з позовом згідно з частиною 1 статті 191 СК України і як просить в апеляційній скарзі ОСОБА_3 .

На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказів того, що дитина потребує сплати аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника ОСОБА_3 не надав.

У зв`язку з наведеним апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для стягнення аліментів у розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) ОСОБА_1 .

З урахуванням наведеного вище рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити нове судове рішення про припинення з 01 липня 2025 року стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання дитини ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються на підставі судового наказу Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 31 липня 2020 року у справі № 683/2400/19 та стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 на утримання сина в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 липня 2025 року та до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який діє у власних інтересах та інтересах малолітнього сина ОСОБА_5 , задовольнити частково.

Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 12 березня 2026 року в частині вирішення зустрічного позову скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

Зустрічний позов задовольнити частково.

Припинити з 01 липня 2025 року стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що стягуються на підставі судового наказу, виданого 31 липня 2020 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області.

Стягнути з ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 21 липня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

В решті вимог за зустрічним позовом відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 908,40 грн (дев`ятсот вісім грн 40 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 3028 грн (три тисячі двадцять вісім грн).

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 03 серпня 2026 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді Р. С. Гринчук

І. В. П`єнта