Суд: Хмельницький апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції
Дата: 30 липня 2026 р.
Справа: №681/576/26
Суддя: Вітюк І. В.
ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2026 року
м. Хмельницький
Справа № 681/576/26
Провадження № 33/820/609/26
Суддя Хмельницького апеляційного суду Вітюк І.В., за участю секретаря Жураківського В.А. розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року,
в с т а н о в и л а:
Постановою Полонського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 665 гривень 60 копійок.
За постановою суду, 26 квітня 2026 року о 23:43 годин в с. Варварівка Шепетівського району по вул. Купчани, 2 ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Opel» моделі «Movano», реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, від проходження у встановленому порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров`я відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху, відповідно до яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного сп`яніння, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП..
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі.
Свої вимоги аргументує незаконністю постанови, оскільки її висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує на недоведеність факту керування транспортним засобом. Належні та допустимі докази того, що саме він керував автомобілем у справі відсутні, а відеозапис не дозволяє ідентифікувати водія під час руху автомобіля та не фіксує момент виходу осіб із транспортного засобу.
Звертає увагу, що суд не надав належної оцінки письмовим поясненням апелянта та безпідставно відхилив письмові пояснення ключового свідка.
Також вказує на невідповідність протоколу вимогам статті 256 КУпАП, а саме протокол містить неправильні відомості щодо транспортного засобу – зазначено «Renault Master» замість фактичного «Opel Movano».
Крім того просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, вважає, що він пропущений з поважних причин, оскільки справу розглянуто 25 червня 2026 року, а повний текст постанови проголошено 30 червня 2026 року.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Згідно з вимогами ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно з вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.
З врахуванням того, що суд першої інстанції 25 червня 2026 року постановив резолютивну частину постанови, а повний текст постанови проголошено 30 червня 2026 року, апеляційний суд приходить до висновку про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження постанови Полонського районного суду від 25 червня 2026 року та вважає за необхідне його поновити.
У відповідності до ст.245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень та запобігання таким правопорушенням.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, суд, відповідно до положень ст.ст.280, 283 КУпАП, в повній мірі з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дослідив всі долучені докази, які проаналізував і дав їм належну оцінку у їх сукупності, та навів у постанові переконливі і достатні мотиви прийнятого рішення.
Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є однією з підстав притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП.
Фактичні обставини огляду, підстави та процедура його проведення, повністю узгоджуються з вимогами закону.
Дані відеозапису з нагрудної камери інспектора поліції достатньо повно відображають обставини зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються із ними і не викликають жодних сумнівів у їх відповідності фактичним обставинам справи. Так, відеозапис містить необхідну інформацію щодо обставин, які підлягають встановленню, зокрема, фактичні дані, які вказують на безперервний рух автомобіля. Після зупинки транспортного засобу водій залишив автомобіль і тікав від поліцейських. Останні затримали водія і ним виявився ОСОБА_1 , який неодноразово стверджував, що саме він перебував за кермом автомобіля, після чого самостійно дістав документи на транспортний засіб та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.
Щодо доводів апеляційної скарги про те, що протокол про адміністративне правопорушення містить неправильні відомості щодо марки транспортного засобу, апеляційний суд зазначає наступне. Хоча у протоколі помилково зазначено автомобіль «Renault Master» замість «Opel Movano» така неточність сама по собі не свідчить про недійсність протоколу та не впливає на правильність встановлених фактичних обставин справи. Так, судом першої інстанції під час розгляду справи встановлено, що правопорушення вчинено на автомобілі «Opel Movano», державний номерний знак НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, направленням на огляд, актом огляду, відеозаписом з місця події та іншими матеріалами справи. Отже, допущена помилка щодо марки автомобіля має технічний характер, не перешкодила ідентифікації транспортного засобу та не порушила право особи на захист.
Доводи апеляційної скарги про неналежну оцінку письмових пояснень апелянта та безпідставне відхилення письмових пояснень свідка є необґрунтованими. Суд першої інстанції надав оцінку доводам апелянта щодо причин надання ним суперечливих пояснень під час події, однак обґрунтовано не прийняв їх до уваги, оскільки вони спростовуються сукупністю інших досліджених доказів, зокрема відеозаписом, показаннями свідка ОСОБА_2 та матеріалами справи. Щодо письмових пояснень ОСОБА_3 , суд мотивовано відмовився покласти їх в основу рішення, оскільки зазначений свідок, незважаючи на неодноразові виклики, у судове засідання не з`явився, що унеможливило безпосереднє дослідження його показань та перевірку їх достовірності. Крім того, як встановлено судом, під час відеофіксації події ОСОБА_3 був присутній на місці зупинки транспортного засобу, однак не заявляв працівникам поліції про те, що саме він керував автомобілем. За таких обставин, суд обґрунтовано оцінив письмові пояснення свідка критично та не визнав їх такими, що спростовують інші належні та допустимі докази у справі.
Отже, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи й підтверджується сукупністю зібраних і перевірених апеляційним судом доказів, які є належними та достатніми для такого висновку.
Даних про те, що в справі неправильно застосовано норми матеріального права чи допущено порушення норм процесуального права при дослідженні місцевим судом доказів, перевіркою матеріалів справи не встановлено.
Доводи апеляційної скарги не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки суду і були б підставами для зміни або скасування судового рішення.
Протокол про адміністративне правопорушення складений в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою, відповідає вимогам ст.256 КУпАП щодо місця, часу вчинення та суті адміністративного правопорушення, повністю узгоджується з даними, які містяться у відеозаписі, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об`єктивності вищевказаних матеріалів, апелянтом не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Адміністративне стягнення на правопорушника накладено у відповідності до вимог ст.ст.33, 34 КУпАП України, з врахуванням його особи, ступеня та характеру скоєного, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП України.
За таких обставин, враховуючи підвищену суспільну небезпечність правопорушень, пов`язаних з керуванням транспортними засобами у стані сп`яніння та відмовою від проходження огляду на стан сп`яніння, апеляційний суд вважає, що накладене адміністративне стягнення є необхідним і достатнім для запобігання вчинення ОСОБА_1 нових правопорушень.
Таким чином, при апеляційному розгляді справи істотних порушень норм процесуального права не виявлено, підстав для скасування чи зміни постанови місцевого суду не встановлено.
З огляду на викладене, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,
п о с т а н о в и в:
Постанову Полонського районного суду Хмельницької області від 25 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а його апеляційну скаргу – без задоволення.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду І.В. Вітюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua