Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №331/54/26 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 331/54/26

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №331/54/26 Головуючий в 1 інст.Клименко Л.В.

Провадження №33/807/622/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.173-2 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою останнього на постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 25 лютого 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340,00 грн,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Згідно з постановою суду, 26 грудня 2025 року о 16 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , знаходячись за адресою місця проживання: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру щодо свого сина ОСОБА_2 , в ході якого висловлював словесні образи в бік останнього, штовхав його та дав ляпаса по обличчю, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному та фізичному здоров`ю потерпілого, чим порушив п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України про запобігання та протидію домашньому насильству».

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає про відсутність з його боку складу адміністративного правопорушення, вважає потерпілим себе, а ОСОБА_2 - кривдником.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що його колишня дружина ОСОБА_3 постійно створює конфліктні ситуації, негативно налаштовує проти нього їх сина.

26 грудня 2025 року виник конфлікт з підстав несплати його колишньою дружиною та сином - ОСОБА_2 50% комунальних послуг, якими вони також користуються.

Особисто він не застосовував по відношенню до сина ОСОБА_2 будь-якої фізичної сили, а саме ОСОБА_2 душив його за шию, зіпсував срібний ланцюг, який був у ОСОБА_1 на шиї.

Також, ОСОБА_1 зазначає, що домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність - намір досягнення бажаного результату, спричинення шкоди, порушення прав і свобод людини, значна перевага сил (фізичних, психологічних) тощо, хто чинить насильство. Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов`язковим існування вищезазначених ознак. У разі відсутності хоча б однієї ознаки, дії особи не можна розцінювати як насильство.

В судове засідання апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 не з`явився, про день та час судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, серед іншого здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом апеляційної інстанції забезпечено ОСОБА_1 можливість взяти участь у апеляційному розгляді справи. Раніше вже цей розгляд відкладався за клопотанням ОСОБА_1 . До чергового клопотання про відкладення апеляційного розгляду апелянтом не додано доказів поважності причин неявки ОСОБА_2 у судове засідання.

Потерпілий ОСОБА_2 у призначені судові засідання суду апеляційної інстанції також не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час і місце апеляційного розгляду, клопотань про відкладення розгляду не подавав.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 , що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з положеннями ст.245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зі змісту ст.283 КУпАП убачається, що постанова суду у справі про адміністративне правопорушення має бути законною, обґрунтованою та вмотивованою.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався не в повній мірі, оскільки не з`ясував повно і всебічно всіх обставин справи та не перевірив належним чином наявні в справі докази.

Так, щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №680458 від 26 грудня 2025 року, де зазначено, що 26 грудня 2025 року о 16-50 годині ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство фізичного та психологічного характеру стосовно свого сина ОСОБА_2 , що полягало у висловлюванні у його бік образливих слів, штовханням та завданням ляпаса, внаслідок чого було завдано шкоди психологічному та фізичному здоров`ю, чим порушив п. 7 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», за що відповідальність передбачена ч.1 ст.173-2 КУпАП;

До вказаного протоколу додано:

- інформаційну довідку інспектора СПДН Бердянського РВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Терещенка П., згідно з якою, останній доповідає, що 26 грудня 2025 року о 16-59 годині був отримай виклик домашнє насильство за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомила, що колишній чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , нападає та б`є сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Прибувши на місце поді,ї від ОСОБА_2 було прийнято заяву та пояснення про вчинення щодо нього домашнього насильства фізичного та психічного характеру з боку його батька ОСОБА_1 , що полягало у висловлюванні у його бік образливих слів та дав ляпасу по обличчю, та було проведено ФОР яка показала високий рівень небезпеки, також на місці події була опитана мати заявника - ОСОБА_3 , яка підтвердила даний факт, внаслідок чого стосовно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.173-2 КУпАП ВАД 680458 та винесено ТЗПсК АА 658449 п. 1.2.3 строком 10 діб, ОСОБА_1 від підпису у адміністративному протоколі та у ТЗПсК відмовився. Підчас дії ТЗПсК повідомив місце перебування АДРЕСА_2 . Відео фіксація БК 003625.

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26 грудня 2025 року;

- опитування особи ОСОБА_2 від 26 грудня 2025 року, згідно з яким він пояснив, що 26 грудня 2025 року о 16-50 годині, коли він повернувся додому, його батько - ОСОБА_4 почав звинувачувати його з матір`ю за те, що вони вкрали у нього барсетку, хоча його вдома не було. Після чого, ОСОБА_4 хотів зламати комп`ютер, у зв`язку із чим, ОСОБА_2 обхватив його ззаду обома руками, щоб заспокоїти, на що останній ображав ОСОБА_2 образливими словами, почав його штовхати та дав ляпасу. Потім, до приїзду наряду поліції ОСОБА_1 продовжував ображати ОСОБА_2 , знайшов свою барсетку, а після приїзду співробітників поліції - почав говорити неправду, що ОСОБА_2 його бив, хоча він цього не робив, а перешкоджав ОСОБА_4 пошкодити майно;

- опитування особи ОСОБА_3 від 26 грудня 2025 року, згідно з яким вона пояснила, що 26 грудня 2025 року о 16-50 годині її колишній чоловік ОСОБА_4 почав звинувачувати її та ОСОБА_2 за те, що вони вкрали у нього барсетку. Після чого, ОСОБА_4 хотів зламати комп`ютер, у зв`язку із чим, ОСОБА_2 обхватив його ззаду обома руками, щоб заспокоїти, на що останній ображав ОСОБА_2 образливими словами, почав його штовхати та дав ляпасу. Потім, до приїзду наряду поліції ОСОБА_1 продовжував ображати ОСОБА_2 , знайшов свою барсетку, а після приїзду співробітників поліції - почав говорити неправду, що ОСОБА_2 його бив, хоча він цього не робив, а перешкоджав ОСОБА_4 пошкодити майно;

- опитування особи ОСОБА_1 від 26 грудня 2025 року, що 26 грудня о 16-50 годині, згідно з яким останній пояснив, що коли він повернувся додому, де проживає разом з колишньою дружиною ОСОБА_3 та сином ОСОБА_2 , його зустрів син ОСОБА_5 та відразу почав казати про те, що не буде сплачувати комунальні послуги, після чого ОСОБА_5 накинувся на нього з кулаками та намагався душити, він ОСОБА_6 не чіпав, ніяких протиправних дій не вчиняв, фізичну силу стовно нього не застосував;

- форму оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, відповідно до якої працівником поліції визначено рівень небезпеки: високий, винесено стосовно кривдника терміновий заборонний припис серії ВАД №680458 від 26 грудня 2025 року;

- терміновий заборонний припис щодо ОСОБА_1 ;

-пам`ятки особі, стосовно якої винесено терміновий заборонний припис ( ОСОБА_1 ), про роз`яснення положення ст.173-8 КУпАП;

-зобов`язання на ім`я ОСОБА_1 про роз`яснення останньому в повному обсязі вимог та заборон винесеного відносно нього термінового заборонного припису стосовно кривдника та роз`яснення положень ст.173-2 КУпАП.

Перевіряючи доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідно до положень п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Пунктом 14 статті 1 вказаного Закону передбачено, що психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч.1 ст.173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство у розумінні цієї статті.

У протоколі про адміністративне правопорушення ідеться про те, що унаслідок дій ОСОБА_1 . ОСОБА_2 було завдано шкоди психологічного та фізичного характеру.

З наявних в матеріалах справи пояснень ОСОБА_2 , що між батьком та сином мала місце конфліктна ситуація. При цьому пояснення зазначених осіб щодо дій кожного учасника конфлікту суперечать одне одному.

Сторонніх та незацікавлених свідків в справі немає.

З наявних в справі доказів неможливо зробити однозначний висновок про те, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення дійсно мало місце за викладених в протоколі обставин.

З огляду на викладене, протокол та інші докази, що містяться в матеріалах справи, не можуть слугувати достатніми доказами для доведення винуватості ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні.

В свою чергу, суд має обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом», оскільки таке доведення може випливати із сукупності ознак чи не спростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.

Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості. При цьому, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Тягар доведення в діях особи складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган.

На думку апеляційного суду, зібрані в справі докази не відповідають критерію «поза розумним сумнівом».

Проте, суд першої інстанції повно і всебічно не з`ясував всіх обставин справи та не перевірив їх доказами, у зв`язку з чим висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вищевказаному правопорушенні є передчасними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

З урахуванням викладеного, оскаржувана постанова суду не може бути визнана законною та обґрунтованою, тому підлягає безумовному скасуванню із закриттям провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - через відсутність події і складу адміністративного правопорушення

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Олександрівського районного суду м.Запоріжжя від 25 лютого 2026 року щодо ОСОБА_1 , за ч.1 ст.173-2 КУпАП скасувати.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП - у зв`язку з відсутністю складу та події правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева