Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №317/4807/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 317/4807/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №317/4807/25 Головуючий в 1 інст.Мінгазов Р.В.

Провадження №33/807/467/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за апеляційною скаргою захисника останнього – адвоката Шевченко А.В. на постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 26 листопада 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449702 встановлено, що 10 вересня 2025 року о 10 год. 49 хв. на а/ш Бориспіль – Дніпро 475 км Запорізького району, Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mazda д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, водій відмовився у медичному закладі у лікаря нарколога, висновок медичного закладу №6686 від 10 вересня 2025 року. Від керування транспортного засобу відсторонений.

Даними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Шевченко А.В. просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що працівники поліції зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , провели незаконні дії, а саме обшукали автомобіль та водія, а потім вказали, що ОСОБА_1 мав проблеми з наркотиками у 2024 році, запропонували пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, при цьому не провели жодного огляду, і на відеозаписі чітко вбачається, що підставою пройти огляд були не якісь ознаки, а проблеми ОСОБА_1 в 2024 році. ОСОБА_1 послідовно заперечував у нього наявність ознак наркотичного сп`яніння. На відео немає ознак наркотичного сп`яніння, він веде себе як людина, яка заперечує обвинувачення, і робить це коректно, нервує тільки після дій працівників поліції. Вимога поліцейських щодо проходження обстеження не ґрунтувалась на фактичних обставинах та була безпідставною, тож порушень з боку апелянта не було.

Ні слина, ні змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук досліджені не були. ОСОБА_1 здав біологічні зразки, та цього не вистачило лікарю.

Заявлене захисником-адвокатом Шевченко А.В. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови суду підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, при розгляді судом першої інстанції справи ОСОБА_1 участі не брав, відомості про отримання останнім копії оскаржуваної постанови в матеріалах справи відсутні. Доводи захисника про те, що про існування постанови захисник-адвокат Шевченко А.В. дізналася лише з сайту «Судова влада України», не спростовані. Копію оскаржуваної постанови захисник-адвокат Шевченко А.В. отримала 23 грудня 2025 року та вже 31 грудня 2025 року остання подала апеляційну скаргу разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції. При цьому, зловживання своїми процесуальними правами з боку апелянта не убачається. Виходячи з того, що доводи апелянта щодо причин пропуску строку на апеляційне оскарження є переконливими, виходячи з принципу верховенства права, який визнається і діє в Україні (ст.8 Конституції України), задля забезпечення особі, що притягається до адміністративної відповідальності, можливості реалізувати свої процесуальні права, подана апеляційна скарга підлягає розгляду.

В судове засідання, призначене на 29 травня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Шевченко А.В. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином: за допомогою SMS – повідомлення за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

29 травня 2026 року на адресу апеляційного суду захисник-адвокат Шевченко А.В. надала клопотання про відкладення судового засідання, проте доказів поважності причин неявки сторони захисту у судове засідання не надала.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній своєї справи не цікавиться.

Апеляційний розгляд неодноразово відкладався за клопотаннями захисника, які також подавалися без підтвердження поважності причин неявки сторони захисту у судові засідання.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Шевченко А.В., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280,283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №449702 від 10 вересня 2025 року, з якого убачається, що 10 вересня 2025 року о 10-49 годині на а/ш Бориспіль – Дніпро 475 км Запорізького району, Запорізької області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки Mazda д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився у медичному закладі у лікаря нарколога, висновок медичного закладу №6686 від 10 вересня 2025 року. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив п.2.5 ПДР. Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських засобів;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 20 липня 2013 року;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 10 вересня 2025 року;

- у висновку №6686 від 10 вересня 2025 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з яким, ОСОБА_1 відмовився від проходження повного медичного огляду;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті командира взводу №1 роти №1 батальйону №2 УПП в Запорізькій області ДПП капітана поліції Стуброва В., згідно з яким, останній доповідає, що 10 вересня 2025 року о 10-49 годині за адресою Запорізька область, Запорізький район, А/Д Н- 08 Бориспіль-Дніпро-Запоріжжя 476, на підставі п.7 ч.1 ст35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено ТЗ Mazda 6 д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , який є діючим військовослужбовцем. Під час спілкування у водія виявлено ознаки наркотичного сп`яніння відповідно наказу МВС 1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме, розширені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Водію було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку, на що водій відмовився у присутності лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу №6686 від 10 вересня 2025 року. Про відповідальність попереджений. На ОСОБА_1 було складено протокол серії ЕПР1 №449702 за ч.1 ст.130 КУпАП (порушення п.2.5 ПДР України). Від керування ТЗ відсторонено шляхом паркування ТЗ без порушень ПДР України. Вилучено посвідчення водія НОМЕР_3 , видано тимчасовий дозвіл НОМЕР_4 . Фізична сила та спец засоби не застосовувались. Подія зафіксована на нагрудну боді камеру Motorola Solutions VB 400 471869 475857 474532.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Згідно з оскаржуваною постановою суду, у судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Крім того, 06 листопада 2025 року адвокат Шевченко А.В. ознайомилась з матеріалами справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , отримала відеоматеріали, та була обізнана про дату судового засідання.

05 листопада 2025 року до суду надійшла заява від адвоката Шевченко А.В., в якій просила розгляд справи відкласти на іншу дату, посилаючись на участь в іншому судовому засіданні по кримінальному провадженні в м. Дніпро, яке призначене на 26 листопада 2025 року о 11 год. 30 хв., хоча судове засідання про справі у відношенні ОСОБА_1 , призначене 26 листопада 2025 року на 09 год. 00 хв.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника - адвоката Шевченко А.В. правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Стосовно доводів захисника в апеляційній скарзі про те, що працівниками поліції замість поверхневої перевірки було проведено обшук водія і самого транспортного засобу за відсутності відповідних підстав, то суд апеляційної інстанції вважає ці доводи безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи.

З матеріалів справи, в т.ч. з відеозапису, жодних порушень з боку поліцейських при оформленні адміністративного матеріалу щодо ОСОБА_1 не убачається. Працівники поліції зазначили, що будуть проводити поверхневий огляд ОСОБА_1 та транспортного засобу на підставі ст.34 Закону України «Про Національну поліцію».

Згідно з відеозаписом, ОСОБА_1 без жодного примусу давав пояснення з приводу обставин справи та відповідав на запитання працівника поліції.

Більш того, в ході поверхневої перевірки транспортного засобу, яким керував ОСОБА_2 , працівники поліції виявили певну речовину, схожу на наркотичну.

Стаття 34 Закону України «Про Національну поліцію» визначає поверхневу перевірку як превентивний захід, що полягає у візуальному огляді особи, її речей чи транспортного засобу, а також проведенні по поверхні вбрання рукою або приладом.

Таким чином, поліція має право проводити поверхневий огляд (перевірку), зокрема, транспортного засобу (ТЗ). Це візуальний огляд, при якому водій сам відкриває багажник/сумку, а поліцейський не торкається речей.

Крім того, поверхневий огляд транспортного засобу (візуальний огляд салону/багажника) є превентивним заходом, який юридично не пов`язаний із процедурою огляду на стан сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводиться з відеофіксацією в закладі охорони здоров`я за наявності ознак такого сп`яніння, незалежно від того, чи проводився перед цим поверхневий огляд ТЗ.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 звертався з будь-якими скаргами на дії працівників поліції, суду не надано.

Перевіряючи доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі щодо відсутності у ОСОБА_1 будь-яких ознак наркотичного сп`яніння, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому Інструкція), за змістом яких, водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Відповідно до п.2 Інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до Розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 встановлено порядок проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським і оформлення його результатів.

Пунктом 12 Розділу 2 вказаної вище Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано вимоги законодавства про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак сп`яніння №1452/735 та після виявлення у водія ОСОБА_2 ознак наркотичного сп`яніння направлено останнього на огляд до відповідного медичного закладу.

Зокрема, у ОСОБА_2 , який керував транспортним засобом, працівниками поліції були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, що підтверджується відомостями, зазначеними в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та відеозаписом події.

Згідно з направленням від 10 вересня 2025 року, працівниками поліції в результаті огляду ОСОБА_2 були виявлені ознаки сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Огляд ОСОБА_2 за допомогою спеціального технічного приладу не проводився у зв`язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп`яніння. В результатах огляду зазначено, що огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 .

З відеозапису події убачається, що у працівників поліції виникла підозра про перебування водія ОСОБА_2 в стані наркотичного сп`яніння та останньому було повідомлено про те, які саме ознаки наркотичного сп`яніння в нього виявлено – розширені зіниці очей, що не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці. Після цього працівники поліції запропонували ОСОБА_2 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що останній погодився. Працівниками поліції ОСОБА_2 було доставлено до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Далі, вказаним відеозаписом зафіксовано, що після доставки ОСОБА_2 , лікар-нарколог провів візуальний огляд ОСОБА_2 та огляд за допомогою технічного засобу Драгер, результат – 0 ‰. Після цього лікар надав ОСОБА_2 одноразовий стаканчик та запропонував надати біологічний матеріал (сечу) для дослідження. Через певний час ОСОБА_2 зазначив, що надав біологічний матеріал, медична сестра зазначила, що цього замало. Лікарем зазначено, що в ОСОБА_2 є 2 години для здачі біоматеріалу. Далі, відеозаписом події зафіксовано, що через певний час ОСОБА_2 зайшов до кімнати для здачі біологічного матеріалу, проте не надав біологічний матеріал та повідомив лікарю-наркологу, що він не може надати сечу. Тоді лікар повідомив, що у зв`язку із тим, що ОСОБА_2 повторно не надав біологічний матеріал, він це буде розцінювати як відмову від проходження огляду.

У зв`язку із викладеним, лікарем-наркологом було складено висновок, де зазначено що ОСОБА_2 відмовився від проходження повного медичного огляду, що відповідає фактичним обставинам.

Зміст наявного в матеріалах справи відеозапису свідчить про те, що поведінка ОСОБА_2 свідчила про ухилення від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що узгоджується і з іншими доказами, наявними в матеріалах справи. При цьому ОСОБА_2 був наданий достатній час для того, щоб здати біологічну речовину – сечу.

Якихось даних, які б свідчили про те, що ОСОБА_2 з об`єктивних причин протягом наданого йому тривалого часу не зміг надати біологічну речовину – сечу, в матеріалах справи немає.

Суд апеляційної інстанції вважає, що за наведених обставин, інспектором поліції у відповідності до вимог ст.256 КУпАП, на підставі висновку лікаря та інших матеріалів обґрунтовано був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за порушення вимог п.2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Зокрема, у працівників поліції були обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом перебував з явними ознаками наркотичного сп`яніння.

Разом з цим, згідно з положеннями п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Статтею 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій зобов`язаний виконувати обов`язки, визначені Законом України "Про дорожній рух" і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов`язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.

Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти огляд з метою встановлення стану сп`яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 вересня 2021 року у справі № 11-21сап21, п.76 постанови Великої Палати Верховного Суду від 10 липня 2025 року у справі № 990SCGC/9/25).

В цьому випадку ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, що є окремим складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Перевіряючи доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_2 не було запропоновано здати інші біологічні зразки середовища для лабораторного дослідження, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до Розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858, передбачено порядок проведення огляду на стан сп`яніння в закладах охорони здоров`я і оформлення його результатів.

Відповідно до п.7 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння

Пунктом 12 вказаного Розділу Інструкції передбачено, що для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу.

В той же час, пунктом 13 визначено, що якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

При цьому, як убачається із матеріалів справи, в т.ч. відеозапису події, ОСОБА_2 перебував у свідомому стані та повний огляд останнього на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі у лікаря-нарколога не проведений у зв`язку з тим, що поведінка ОСОБА_2 свідчила про ухилення від проходження такого огляду.

Отже, наявними в справі доказами поза розумним сумнівом підтверджується вчинення ОСОБА_2 інкримінованого йому адміністративного правопорушення - а саме відмова ОСОБА_2 , як водія, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Вчинення ОСОБА_3 вказаного правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст.283 КУпАП, та є належним чином вмотивованою. Суд надав змістовні та обґрунтовані відповіді на всі доводи сторони захисту, які є аналогічними тим, що викладені в апеляційній скарзі.

При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст.33 КУпАП, оскільки врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

поновити захиснику - адвокату Шевченко А.В. строк на апеляційне оскарження постанови Запорізького районного суду Запорізької області від 26 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника - адвоката Шевченко А.В. залишити без задоволення.

Постанову Запорізького районного суду Запорізької області від 26 листопада 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева