Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №337/3262/25 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 337/3262/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №337/3262/25 Головуючий в 1 інст.Калугіна Г.Б.

Провадження №33/807/171/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою захисника останнього - адвоката Єлисеєва С.С. на постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04 серпня 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, місце роботи: військовослужбовець, місце реєстрації: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, 15 червня 2025 року о 11:31 в м.Запоріжжі по вул. Світлій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння, медичний огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря нарколога, стан сп`яніння підтверджується висновком лікаря 4231 від 15.06.2025, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджений чим порушив п. 2.9.а ПДР - керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник-адвокат Єлисеєв С.С. просить скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

В обґрунтування своїх вимог зазначає про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , рапорт працівника поліції не є однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень, сам по собі протокол не є доказом адміністративного правопорушення, при цьому, як убачається з самого протоколу, до нього додаються «матеріали справи», тобто не вказується чіткий перелік документів, що є порушенням Інструкції.

Крім того, до апеляційної скарги захисником-адвокатом Єлисеєвим С.С. додано клопотання про зупинення провадження по справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП до його звільнення з військової служби.

Щодо клопотання захисника-адвоката Єлисеєва С.С. про зупинення провадження у справі, апеляційний суд зазначає наступне.

За змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб - учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, клопотання захисника-адвоката Єлисеєва С.С. про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього до звільнення його з військової служби задоволенню не підлягає.

В судове засідання, призначене на 29 травня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Єлисеєв С.С. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від сторони захисту не надходило.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду за допомогою SMS - повідомлення за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, проте останній долею цього провадження не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Єлисеєва С.С. може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Єлисеєва С.С., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №362447 від 15 червня 2025 року, згідно з яким, 15 червня 2025 року о 11:31 в м.Запоріжжі по вул.Світлій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21099, державний номерний знак НОМЕР_2 , перебуваючи в стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан сп`яніння проводився в установленому законодавством порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога. Стан сп`яніння підтверджується висновком лікаря 4231 від 15 червня 2025 року. Від керування відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР України, про повторність попереджений, чим порушив п. 2.9.а ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15 червня 2025 року;

- у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №4231 від 15 червня 2025 року, відповідно до якого, ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_2 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_3 ;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Зокрема, згідно з відеозаписом, транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений в установленому законом порядку та про причину зупинки останньому було повідомлено. Також, йому повідомлено про здійснення відеозапису. Під час спілкування з працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі, на що ОСОБА_1 погодився та повідомив працівникам поліції, що позавчора вживав коноплю. При проходженні огляду в медичному закладі було підтверджено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 1 роти 1 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП старшого лейтенанта поліції Кузменка С., згідно з яким, останній доповідає, що 15 червня 2025 року об 11-31 годині за адресою: м.Запоріжжя, Хортицький район, вул.Світла біля буд. 1А під час патрулювання згідно п.3 ч.1 ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» зупинено тз ВАЗ 21099 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем, у якого під час спілкування виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Водію запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у лікаря-нарколога, на що останній погодився. Результат - позитивний (наркотичне сп`яніння), що підтверджується висновком лікаря від 15 червня 2025 року, №4231.

Стосовно водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 №362447, за ч.1 ст.130 КУпАП, за порушення п.2.9 а ПДР України. ПВ не вилучалось, ТД не видавався. Від керування відсторонено шляхом паркувания ТЗ без порушень ПДР. Про повторність попереджений. Велась відеофіксація на нагрудну боді камеру Motorola Solution vb400:471826, 474286.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, в судове засідання правопорушник ОСОБА_1 та його захисник Єлисєєв С.С. не прибули з невідомої суду причини, про місце, день та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Зважаючи на те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної вимоги розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за обов`язкової присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, враховуючи обізнаність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також той факт, що ОСОБА_1 скористався правовою допомогою адвоката Єлисєєва С.С., який в його інтересах має право подати суду пояснення, клопотання та докази у даній справі, чим останній і скористався, суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника, що не суперечить ст. 268 КУпАП.

Від захисника ОСОБА_1 - адвоката Єлисеєва С.С. до суду надійшло клопотання про зупинення провадження по справі, яке він мотивує тим, що хоча КУпАП не містить спеціальних норм, що передбачають можливість зупинення судового провадження у зв`язку з проходженням особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, військової служби за призовом під час мобілізації, разом з тим, законодавець визначив, що у разі коли положення законодавства про адміністративні правопорушення не регулюють або неоднозначно регулюють питання судового провадження, то застосовуються загальні (основні) засади (принципи) судочинства України, передбачені у ст. 129 Конституції України, розділі І Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та інших нормативно-правових актах. Системний аналіз законів України і усталеної судової практики ЄСПЛ надає можливість при вирішенні питання про зупинення судового провадження у зв`язку з проходженням особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, військової служби за призовом під час мобілізації, застосувати аналогію закону, тобто застосувати у межах своєї компетенції до КУпАП іншої норми закону, зокрема положень КПК, які регламентують подібні відносини. Відповідно до ч. 1ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби. ОСОБА_1 призваний на військову службу у Збройні Сили України, та наразі проходить військову службу в певній військовій частині Національної Гвардії України, що підтверджується відповідним посвідченням. По справі ОСОБА_1 бажає особисто надати пояснення, однак це унеможливлюється через проходження ним військової служиш. Просить суд зупинити судове провадження за про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП до його звільнення з військової служби.

Також від захисника ОСОБА_1 - адвоката Єлисеєва С.С. до суду надійшло клопотання про закриття провадження по справі, яке він мотивує тим, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначається, що 15 червня 2025 року о 11:31:00 м. Запоріжжя, вул. Світла, 1А, водій ОСОБА_1 керував ТЗ ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря нарколога та підтверджується висновком мед. закладу № 4231 від 15.06.2025. Вважають, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому провадження про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з наступних підстав. Так, з відеозапису вбачається, що дійсно співробітники поліції зупинили транспортний засіб ВАЗ 21099, д.н.з. НОМЕР_2 , а на питання водія про підставу зупинки транспортного засобу співробітники поліції під відеозапис повідомили: Ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію». При цьому співробітники поліції не повідомили пункт статті 35 ч. 1 ЗУ «Про національну поліцію», за яким було зупинено транспортний засіб. Не назвавши конкретну підставу зупинки співробітники поліції тим самим незаконно зупинили транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 . Щодо рапорту поліцейського, як доказу адміністративного правопорушення слід зазначити наступне. Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 у справі № 524/5741/16-а). За наведених обставин, за відсутності інших доказів вчинення адміністративного правопорушення рапорт не слугує таким доказом. Протокол про адміністративне правопорушення є процесуальною дією суб`єкта владних повноважень, яка спрямована на фіксацію адміністративного правопорушення, а тому не може вважатися доказом вчинення правопорушення в розумінні ст. 251 КУпАП, а обставини, викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і не викликали сумніву у суду. Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Отже, сам по собі протокол не є доказом адміністративного правопорушення. При цьому, як вбачається з самого протоколу, до нього додаються «матеріали справи», тобто не вказується чіткий перелік доказів, що додаються до протоколу, відповідно що є порушенням Інструкції. Просить суд провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення.

На думку апеляційного суду, доводи, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зокрема, доводи сторони захисту, викладені в апеляційній скарзі, про безпідставність зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , є необґрунтованими, оскільки, як убачається з рапорту працівника поліції, зупинено транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 на підставі п.3 ч.1 ст.35 Закону України «Про Національну поліцію».

Більш того, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію", визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Поліцейський, згідно з п.п.2, 3 ч.1 ст.32 Закону України "Про Національну поліцію", має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, у таких випадках: якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжено і діє на даний час.

Згідно з п. 5 та 7 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII, в Україні або в окремих її місцевостях, де введено воєнний стан, військове командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення) можуть самостійно або із залученням органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати в межах тимчасових обмежень конституційних прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб, передбачених указом Президента України про введення воєнного стану, такі заходи правового режиму воєнного стану: - запроваджувати у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комендантську годину (заборону перебування у певний період доби на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень), а також встановлювати спеціальний режим світломаскування; - перевіряти у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, документи у осіб, а в разі потреби проводити огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України.

У пункті 5 "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2021 року №1456, право на проведення перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян надано відповідним уповноваженим особам Національної поліції, СБУ, Національної гвардії, Держприкордонслужби, ДМС, Держмитслужби та Збройних Сил, які визначені в наказі коменданта.

Із долученого до матеріалів справи відеозапису вбачається, що працівники поліції діяли в межах повноважень та у спосіб, встановлений Законом України "Про Національну поліцію" та Закону України "Про правовий режим воєнного стану", з дотриманням вимог "Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану", порушень працівниками поліції вимог чинного законодавства не встановлено.

На думку апеляційного суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 складений з дотриманням вимог ст.ст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, якихось істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до протоколу.

Об`єктивних даних, які б давали обґрунтовані підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту у встановленому законом порядку не спростовано.

Доводи захисника про те, що у протоколі зазначено, що до нього додаються «матеріали справи», тобто не вказується чіткий перелік документів, що є порушенням Інструкції, не є слушними, оскільки, згідно з матеріалами справи, до протоколу додано рапорт поліцейського, направлення водія для проведення огляду на стан сп`яніння, висновок про результати огляду на стан сп`яніння, інші матеріали справи. Викладено відображене у описі матеріалів, які направлені до суду.

Крім того, зазначений протокол містить підпис ОСОБА_1 без жодних зауважень та доповнень.

Доводи захисника про те, що рапорт працівника поліції не може бути доказом в справі, також, на думку суду апеляційної інстанції, є безпідставними, оскільки вказаний вище рапорт працівника поліції не є єдиним доказом вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення. Цей рапорт узгоджується з іншими доказами.

Вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується як відомостями з протоколу про адміністративне правопорушення, так і доданими до протоколу доказами, які дослідив суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення.

Підсумовуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог закону при розгляді цієї справи, в повному обсязі з`ясував обставини справи, дослідив всі докази, які наявні в матеріалах справи, надав цим доказам правильну оцінку.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу захисника-адвоката Єлисеєва С.С. залишити без задоволення.

Постанову Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04 серпня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева