Постанова від 28 травня 2026 р. у справі №333/10059/24 — Запорізький апеляційний суд

Дата документу Справа № 333/10059/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний №333/10059/24 Головуючий в 1 інст.Ходько В.М.

Провадження №33/807/84/26 Доповідач в 2 інст.Дадашева С.В.

Категорія ч.1 ст.130 КУпАП

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року місто Запоріжжя

Суд апеляційної інстанції у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Дадашевої С.В., розглянув в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , за апеляційною скаргою останнього на постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10 лютого 2025 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік,

стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.

Згідно з постановою суду, стосовно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що він 10 листопада 2024 року о 17 год. 23 хв. в м.Запоріжжі, по вул.Космічна, біля буд.144, керував автомобілем Audi A4, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився зі згоди водія на місці зупинки в установленому законом порядку із використанням спеціального технічного приладу алкотестера АLCOTEST "Drager" 6820 (тест № 2329), результат 1,77 ‰. Від керування відсторонений шляхом передачі керування транспортного засобу тверезому водію, про повторність попереджений. Чим порушив вимоги п.2.9 "а" Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що він є військовослужбовцем та наразі проходить військову службу в певній військовій частині.

Вказує на те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з проходженням ним військової служби.

Звертає увагу на те, що позбавлення його права керування транспортними засобами фактично призведе до неможливості ним виконувати обов`язки військової служби, що вкрай негативно відобразиться на боєздатності підрозділу.

Також, на думку апелянта, його огляд, як військовослужбовця, мав здійснюватись у порядку, визначеному ст.266-1 КУпАП.

Проте, вищевказаний порядок працівниками поліції не був дотриманий, тому результати такого огляду не можуть вважатись дійсними, оскільки отримані всупереч порядку, встановленому законом.

Крім того, 04 червня 2025 року на адресу апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, у зв`язку із тим, що судом вже було прийнято відповідне рішення про зупинення провадження у справі на період проходження ним військової служби.

29 травня 2026 року на адресу апеляційного суду надійшла заява захисника – адвоката Бурлаченка С.Ю. про закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП – через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.

Щодо клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі, апеляційний суд звертає увагу на таке.

За змістом положень ст.294 КУпАП, участь в апеляційному розгляді осіб – учасників провадження у справі про адміністративне правопорушення не є обов`язковою.

Апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Крім того, відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

У листі Верховного Суду від 04 грудня 2025 року №718/0/158-25, який адресований апеляційним та місцевим судам загальної юрисдикції, зазначено, що зупинення розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.130 КУпАП, у зв`язку з перебуванням осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності, на військовій службі, можливе лише після внесення відповідних змін до КУпАП.

У зв`язку з наведеним, клопотання особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього до звільнення його з військової служби задоволенню не підлягає.

В судове засідання, призначене на 29 травня 2026 року, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 та його захисник-адвокат Бурлаченко С.Ю. не з`явилися, про день та час судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, причини неявки до суду апеляційної інстанції не повідомили, клопотань про відкладення судового засідання від сторони захисту не надходило.

Суд апеляційної інстанції неодноразово відкладав апеляційний розгляд справи задля виклику ОСОБА_1 , останній викликався до суду за допомогою SMS – повідомлення за номером телефону, вказаному в рапорті працівника поліції, згідно з відповідними довідками у додатку «Viber» судові повістки є доставленими, також здійснено відповідне оголошення на сайті Судової влади України.

Вирішуючи питання про розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 , суд апеляційної інстанції враховує практику Великої Палати Верховного суду, викладеній у постанові від 23 серпня 2018 року у справі №11-237сап18 згідно з якою, право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на особисту участь при розгляді її справи чи участь її адвоката встановлене ч.1 ст.268 та ч.6 ст.294 КУпАП, не є абсолютним.

Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі №910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» (Заява №3236/03, п.41) від 03 квітня 2008 року наголосив, що «сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження».

Суд не зобов`язаний сам з`ясовувати причини неявки належно сповіщених учасників справи, оскільки обов`язок повідомити про ці причини і надати докази поважності неявки покладається на учасників справи.

Судом апеляційної інстанції було вжито всіх можливих заходів для повідомлення ОСОБА_1 та забезпечення його права на особисту участь під час апеляційного розгляду справи, апеляційний розгляд справи неодноразово відкладався через неявку ОСОБА_1 . Через Міністерство оборони України останньому було роз`яснено можливість взяти участь в апеляційному розгляді в режимі відеоконференції. Проте останній долею своєї справи не цікавиться.

В свою чергу, подальше відкладення апеляційного розгляду через неявку ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Бурлаченка С.Ю. може затягнути цей розгляд на невизначений час.

З урахуванням викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника-адвоката Бурлаченка С.Ю., що узгоджується з положеннями ст.294 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи та доводи, викладені в апеляційній скарзі, апеляційний суд доходить таких висновків.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Цих вимог закону суд першої інстанції дотримався при розгляді справи.

Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 судом виконані вимоги ст.ст.280, 283 КУпАП та повно, всебічно з`ясовані обставини справи, дотримані вимоги закону щодо змісту постанови про адміністративне правопорушення.

Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в повному обсязі підтверджена наявними в справі доказами, зокрема відомостями, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №170548 від 10 листопада 2024 року, згідно з яким, 10 листопада 2024 року о 17-23 годині в м.Запоріжжі, по вул.Космічна, біля буд.144, ОСОБА_1 керував автомобілем Audi A4, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу. Проба позитивна, 1,77 ‰, водій з результатом згоден. Тест 2329. Від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі тверезому водію, про повторність попереджений, чим порушив вимоги п.2.9а) ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП;

- у роздруківці Alcotest Drager 6820 від 10 листопада 2024 року, тест №2329, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов тест на стан алкогольного сп`яніння, результат позитивний –1,77 ‰;

- у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з яким, у зв`язку з виявленими ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, огляд ОСОБА_1 проведений, за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820, результати огляду на стан сп`яніння: позитивна, 1,77‰;

- у картці обліку адміністративного правопорушення, відповідно до якої 10 листопада 2024 року о 17-23 годині в м.Запоріжжі, по вул.Космічна, біля буд.144, ОСОБА_1 керував автомобілем Audi A4, державний номерний знак НОМЕР_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у встановленому законодавством за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820 на місці зупинки транспортного засобу. Проба позитивна, 1,77 ‰, водій з результатом згоден. Тест 2329. Від керування ТЗ відсторонений шляхом передачі тверезому водію, про повторність попереджений;

- у довідці про відсутність повторності за ст.130 КУпАП щодо ОСОБА_1 та отримання останнім посвідчення водія серії НОМЕР_2 ;

- відеозаписом події, який узгоджується із обставинами, вказаними в протоколі та долучених до нього матеріалах.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 2 роти 2 батальйону 2 УПП в Запорізькій області ДПП лейтенанта поліції Лисака О., згідно з яким, останній доповідає, що під час несення служби з охорони громадського порядку та безпеки дорожнього руху, 10 листопада 2024 року о 17-23 годині, за адресою: м.Запоріжжя, Комунарський район, вул.Космічна, 144, на підставі ст.35 ЗУ "Про Національну поліцію" було зупинено ТЗ Ауді А4 днз НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який є діючим військовослужбовцем.

Під час спілкування з водієм, в нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови. Водієві було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820 на місці зупинки ТЗ, на що ОСОБА_1 , відповів згодою. Результат огляду позитивний - 1.77%о проміле, тест номер 2329, з результатом згоден .

Стосовно водія було складено електронний протокол серії ЕПР1 170548 за ч. 1 .ст. 130 КУпАП. Посвідчення водія не вилучалось. Тимчасовий дозвіл не видавався. Від керування відсторонений шляхом передачі ТЗ тверезому водієві, про повторність попереджений. Велась відеофіксація на персональний мобільний відеореєстратор Motorola Solution VB-400 470692.

Дослідивши всі наявні докази у їх сукупності, суд дійшов до правильного висновку про те, що ці докази підтверджують вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, при викладених в постанові суду обставинах.

Висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими та повністю відповідають фактичним обставинам справи, ґрунтуються на досліджених доказах, які є належними та допустимими.

Як убачається з оскаржуваної постанови, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повідомлена належним чином про час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суду не повідомила.

Від адвоката Бурлаченка Сергія Юрійовича надійшли клопотання про відкладення справи від 25 листопада 2024 року та 23 грудня 2024 року та клопотання про зупинення провадження по справі від 15 січня 2025, які суддею залишені без розгляду у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують його повноваження, як захисника у цій справі.

На думку апеляційного суду, доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Зокрема доводи апелянта про те, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, у зв`язку з проходженням ним військової служби, не є слушними з підстав, наведених вище.

Як убачається з оскаржуваної постанови, від адвоката Бурлаченка Сергія Юрійовича надійшли клопотання про відкладення справи від 25 листопада 2024 року та 23 грудня 2024 року та клопотання про зупинення провадження по справі від 15 січня 2025 року, які суддею залишені без розгляду у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують його повноваження, як захисника у цій справі.

Відповідаючи на доводи сторони захисту про безпідставність накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

Відповідно до вимог ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ч.4 ст.30 КУпАП, позбавлення права керування засобами транспорту не може застосовуватись до осіб, які користуються цими засобами в зв`язку з інвалідністю, за винятком випадків керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі невиконання вимоги поліцейського про зупинку транспортного засобу, залишення на порушення вимог встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, учасниками якої вони є, ухилення від огляду на наявність алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Санкція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, у рішенні в справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Діяння, які кваліфікуються за ст.130 КУпАП, є найбільш суспільно шкідливими правопорушеннями у сфері безпеки дорожнього руху.

Законодавством України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості накладення на особу, яка вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, іншого стягнення, ніж передбачене санкцією цієї статті, або ж звільнення від стягнення.

Доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі, про те, що його огляд, як військовослужбовця, мав здійснюватись в порядку, передбаченому ст.266-1 КУпАП, є безпідставними. Ці доводи ґрунтуються на помилковому розумінні норм права.

Так, відповідно до ч.ч.1-3 ст.266-1 КУпАП військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов`язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп`яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.

У разі незгоди військовозобов`язаного та резервіста під час проходження зборів, а також військовослужбовця Збройних Сил України на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, уповноваженими особами з використанням спеціальних технічних засобів та тестів або у разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

З матеріалів справи, серед іншого і з відеозапису, убачається, що ОСОБА_2 керував не військовим автомобілем на час його зупинки працівниками поліції, та не виконував саме у час зупинки транспортного засобу завдання, пов`язаного з військовою службою, та жодного разу не казав про таке працівникам поліції, разом з цим зазначав про те, що вжив алкогольні напої.

Отже, підстав для застосування процедури, передбаченої ст.266-1 КУпАП не було.

Окрім того, відповідно до вимог ст.15 КУпАП, військовослужбовці несуть відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, на загальних підставах.

Тому, в цьому випадку адміністративні матеріали оформлені та протокол про адміністративне правопорушення обґрунтовано складені працівником поліції, що повністю відповідає вимогам ст.255 КУпАП.

Об`єктивних даних, які б давали підстави вважати, що протокол про адміністративне правопорушення та інші адміністративні матеріали складені не уповноваженими особами, в матеріалах справи немає.

Всі докази, наявні в справі, узгоджуються між собою та істотних суперечностей не мають.

Достовірність цих доказів стороною захисту в т.ч. самим ОСОБА_1 у встановленому законом порядку не спростовано.

З приводу заяви ОСОБА_1 про закриття провадження у справі, у зв`язку із тим, що судом вже було прийнято відповідне рішення, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.

З матеріалів справи убачається, що стосовно ОСОБА_1 складено два протоколи за ч.1 ст.130 КУпАП та за ч.3 ст.172-20 КУпАП, стосовно подій, які мали місце 10 листопада 2024 року о 17:23 год.

Разом з цим, постановою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 січня 2025 року провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП закрите у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Однак, те, що суд першої інстанції закрив провадження в справі щодо ОСОБА_1 за ч.3 ст.172-20 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, не є підставою для закриття провадження в справі щодо ОСОБА_1 і за ч.1 ст.130 КУпАП, з урахуванням наявних в цій справі доказів, якими доведено факт вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.

Оскаржувана постанова суду містить всі відомості, передбачені ст..283 КУпАП.

При накладені адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст..33 КУпАП, і наклав стягнення у межах, встановлених цим Кодексом.

Порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.

Заява захисника про закриття провадження в цій справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП – через закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Згідно з встановленими судом обставинами, адміністративне правопорушення, вчинене ОСОБА_1 , мало місце 10 листопада 2024 року.

Отже, на момент розгляду справи судом першої інстанції – 10 лютого 2025 року, строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ч.6 ст.38 КУпАП, не закінчились.

Тому підстави для закриття провадження в справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП відсутні, а думка сторони захисту про протилежне не узгоджується з положеннями законодавства України про адміністративні правопорушення.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 10 лютого 2025 року стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.

Суддя Запорізького

апеляційного суду С.В. Дадашева