Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №594/1017/26 — Борщівський районний суд Тернопільської області

Справа № 594/1017/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м.Борщів

Борщівський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої – судді ОСОБА_1

з участю:

секретаря – ОСОБА_2

прокурора – ОСОБА_3

захисника – адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено 18 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 6202524003002165 щодо обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Вербка Кам`янець-Подільського району Хмельницької області, громадянина України, з середньою освітою, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2 , не одруженого, курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого:

-05 січня 2018 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч. 3 ст. 152 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 18.10.2023 року по відбуттю строку покарання,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -

в с т а н о в и в:

Верховною Радою України 24 лютого 2022 року прийнято Закон України «Про затвердження Указу Президенти України «Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-ІХ, яким затверджено Указ Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», відповідно до якого в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022, який триває по даний час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану » воєнний стан - особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпеченні аліональної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі чого, 31 жовтня 2024 року громадянина ОСОБА_5 призвано на військову службу під час мобілізації, як солдата, та зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду курсанта навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 .

Солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов`язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обрв`язок, дорожити честю й гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків самому та утримувати від їх вчинення товаришів по службі, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, показувати приклад дисциплінованості, неухильного виконання вимог законодавства. Військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності військовій присязі.

Натомість, солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам сяужби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення злочину (кримінального правопорушення) проти встановленого порядку несення військової служби, за наступних обставин.

Так, в період з 12 по 15 листопада 2024 року солдат ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному зідділенні КНП «Олександрійська лікарня» Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

16 листопада 2024 року під час звірки з медичним закладом щодо перебування військовослужбовців 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 на стаціонарному лікуванні в КНП «Олександрійська лікарня» Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області, виявлено відсутність солдата ОСОБА_5 , якого 15 листопада 2024 року було виписано із КНП «Олександрійська лікарня».

Не пізніше 15 листопада 2024 року ОСОБА_5 повинен був прибути до розташування військової частини НОМЕР_1 , проте, з метою ухилення від військової служби, до розташування військової частини НОМЕР_1 не прибув.

Таким чином, ОСОБА_5 , являючись солдатом військової служби за призовом під час мобілізації, будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , всупереч ст.ст. 9, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 - 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в умовах воєнного стану, з метою тимчасового ухилення від військової служби, в умовах 16 листопада 2024 року о 08 год. самовільно не прибув у розташування військової частини НОМЕР_1 (населений пункт АДРЕСА_3 ), проводячи час на власний розсуд, тобто не з`явився вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 , не оспорюючи фактичних обставин справи, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю. При цьому, суду показав, що являючись військовослужбовцем, будучи курсантом навчального взводу навчальної роти 1 навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , перебуваючи у Рівненській області, захворів, у зв`язку з чим перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Олександрійська лікарня». Проте, ліки необхідно було купляти за власні кошти, яких в достатній кількості не мав. Тому, так як у нього було тяжке захворювання – запалення легенів, самовільно залишив медустанову та поїхав у м.Борщів, де проживала його співмешканка, де продовжив лікування. На даний час бажає продовжити службу, що просив суд врахувати.

В своїх діях щиро розкаявся. Правильно розуміє зміст фактичних обставин справи і вважає недоцільним їх дослідження, оскільки вони ніким не оспорюються.

Покази обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи, ним та іншими учасниками судового провадження не оспорюються.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї вини у вчинені кримінального правопорушення, за відсутності заперечень учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст фактичних обставин справи, які ними не оспорюються, встановлено добровільність їх позицій, а також роз`яснено, що у такому випадку вони позбавляються права оскаржити ці обставини у апеляційному порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем, своїми діями, які виразились у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, що було вчинено в умовах воєнного стану, скоївзлочин передбачений ч. 5 ст. 407 КК України.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який є тяжким, дані про його особу, мотиви та наслідки злочину, пом`якшуючі та обтяжуючі обставини.

Так, обвинувачений ОСОБА_5 раніше судимий, має непогашену судимість за вчинення особливо тяжкого злочину.

Відповідно до даних ДІЗ Національної поліції України УІАП ГУНП в Тернопільській області станом на 01.06.2026р. слідує, що 05 січня 2018 року Хмельницьким міськрайонним судом ОСОБА_5 був засуджений за ч. 3 ст. 152 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 18.10.2023 року по відбуттю строку покарання.

Крім того, 29 червня 2026 року засуджений Борщівським районним судом за ч. 1 ст. 263 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки. Вчинив кримінальне правопорушення в період з 13 січня 2025 року по 05 квітня 2025 року. Вирок набрав законної сили 30 липня 2026 року.

Є військовослужбовцем, визнаний придатним до військової служби.

Відповідно до інформації адміністрації КНП «Олександрійська лікарня» Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 22.11.2024р. вбачається, що ОСОБА_5 перебував на стаціонарному лікуванні у терапевтичному відділенні з 12 по 15 литсопада 2024 р. Самовільно залишив стаціонар. Виписаний за порушення режиму.

З інформації КНП «Багатопрофільна центральна районна лікарня» Слобідсько-Кульчієвецької сільської ради Кам`янець-Подільського району Хмельницької області від 29.05.2026р. слідує, що ОСОБА_5 під динамічним спостереженням у лікаря нарколога не перебуває. На обліку у лікаря психіатра не перебуває.

З інформації КНП «Борщівська міська лікарня» Борщівської міської ради від 29.05.2026р. слідує, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря психіатра не перебуває. Перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом : розляди психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю.

З інформації ЦНАП Борщівської міської ради від 01.06.2026р. вбачається, що за місцем фактичного проживання – у АДРЕСА_2 , де за твердженням самого обвинуваченого він з 2023 року проживав у квартирі співмешканки, характеризується як особа, щодо якої заяв чи скарг не надходило.

З акту огляду № 156 спеціальної медичної комісії КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» ТОР від 23 червня 2026 року слідує, що у ОСОБА_5 виявлено розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю; синдром залежності. У зв`язку з чим йому рекомендовано пройти добровільне лікування.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 384 від 23 червня 2026р. слідує, що ОСОБА_5 в період скоєння злочину виявляв ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю, що не досягає рівня хронічного психозу чи вираженого недоумства, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. На даний час виявляє ознаки розладу психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю. Тимчасовими розладами психічної діяльності не страждає, тому може усвідомлювати свої дії і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому є рецидив злочинів.

Пом`якшуючою покарання ОСОБА_5 обставиною суд визнає його щире каяття, бажання продовжити службу у ЗСУ.

З врахуванням цих обставин, думки прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання відповідно до найнижчої міри покарання відповідно до санкції ч. 5 ст.407 КК України у виді 5-ти років позбавлення волі, думки сторони захисту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 слід обрати покарання відповідно до санкції ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі.

В строк відбуття покарання ОСОБА_5 підлягає зарахуванню термін утримання під вартою, з моменту його затримання, що мало місце 18 червня 2026 року.

Запобіжний захід застосований щодо ОСОБА_5 на підставі ухвали слідчого судді Борщівського районного суду 18 червня 2026 року у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, підлягає продовженню до набрання вироком суду законної сили, але не довше на 2 місяці.

Керуючись ст. ст. 349, 373,374 КПК України, суд -

у х в а л и в :

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, призначивши покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, що призначене за вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 29 червня 2026 року, більш суворим, що призначене за даним вироком, визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Зарахувати ОСОБА_5 в строк відбуття покарання термін утримання під вартою у період з 18 червня 2026 року.

Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою - продовжити до набрання вироку законної сили, але не довше 2 місяців.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через Борщівський районний суд.

Копія вироку негайно після його проголошення підлягає врученню обвинуваченому і прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуюча: