Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №466/4049/26 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4049/26

Провадження № 2/466/3070/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

“06“ липня 2026 року Шевченківський районний суд м.Львова у складі:

головуючої – судді ЛУЦІВ-ШУМСЬКОЇ Н.Л.

учасники справи

секретар ГУРАШ М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

в с т а н о в и в :

06.05.2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 104 546,63 грн. пені (неустойки) за прострочення сплати аліментів на утримання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В обґрунтування своїх позовних вимог покликається на те, що 18.01.2024 року Шевченківським районним судом м. Львова стягнуто з відповідача ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини.

20.03.2024 року було відкрито виконавче провадження №74501166. Відповідач ОСОБА_2 був проінформований про існування виконавчого провадження та необхідність сплачувати аліменти, проте аліменти не сплачував, в результаті чого утворилась заборгованість.

Згідно з проведеним розрахунком за період з травня 2025 року по березень 2026 року розмір пені складає 104 546,63 грн.

Загальна заборгованість зі сплати аліментів складає 114 895,75 грн.

Просить стягнути з відповідача на користь позивача пеню (неустойку) у розмірі 104 546,63грн, що не перевищує 100% суми основного боргу по аліментам за вказаний період щомісячно.

08.05.2026 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивачка у судове засідання не з`явилась, подала на адресу суду заяву, в якій позов підтримала, просила такий задовольнити, справу розглядати у її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату та час розгляду справи. Відзиву на позов не подав. За таких обставин, за згоди позивачки, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи.

Суд, у відповідності до вимог ст.ст. 223, 280 ЦПК України, зі згоди позивачки, ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У відповідності до ст.247 ЦПК України у зв`язку з неявкою всіх учасників процесу, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши зібрані по справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з таких мотивів.

Правилами ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частиною першою ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За загальними положеннями ЦПК України обов`язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 13.12.2024 шлюб між сторонами розірвано.

Судовим наказом Шевченківського районного суду м.Львова від 18.01.2024 року у справі №466/359/24, провадження №2-н/466/59/24, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалено стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно у розмірі 1/4 частини із всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Вказаний судовий наказ від 18.01.2024 року знаходиться на примусовому виконанні в Шевченківському ВДВС м.Львів Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) (ВП №74501166) з 20.03.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості по аліментах, здійсненого державним виконавцем Шевченківського ВДВС м. Львові ЗМУМЮ Оприск О.С. від 24.04.2026р., заборгованість ОСОБА_2 по аліментах станом за період з січня 2024 року по березень 2026 року включно складає 114 895,75 грн.

У зв`язку із зазначеною заборгованістю, позивачка просить стягнути з відповідача 104 546,63грн. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

Також судом встановлено, що рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 11.08.2025 року з відповідача стягнуто на користь позивачки пеню за прострочення сплати аліментів за період з січня 2024 року по квітень 2025р. в розмірі 51744грн.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Цей обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Згідно з ч. 2 ст. 141 СК України, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», передбачена ст. 196 Сімейного кодексу відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема, у зв`язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №572/1762/15-ц, провадження №14-37цс18, правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Із позовною заявою про відстрочення або розстрочення сплати заборгованості за аліментами, про повне або часткове звільнення від сплати заборгованості за аліментами, якщо вона виникла у зв`язку з тяжкою хворобою або іншою обставиною, що має істотне значення, згідно з вимогами ст. 197 СК України, відповідач до суду не звертався.

Судом встановлено, що відповідачем допущено прострочення сплати аліментів на утримання дитини. Позивачка просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) у розмірі, який не перевищує 100% суми основного боргу по аліментах за вказаний період.

Проте, позивачка вказує загальний розмір заборгованості 114895,75грн. за період з січня 2024р. по березень 2026р.

Судовим рішенням від 11.08.2025 року з відповідача уже присуджено стягнення на користь позивачки пені за прострочення сплати аліментів за період з січня 2024 року по квітень 2025р. в розмірі 51744грн.

У даній справі суд вирішує питання стягнення пені за прострочення сплати аліментів за період з травня 2025р. по березень 2026р. Сума нарахованої за цей період заборгованості зі сплати аліментів складає 63151,75грн.

Враховуючи припис ч.1 ст.196 СК України, за яким розмір неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків заборгованості, розмір пені не може перевищувати нарахованої за цей період заборгованості у 63151,75грн.

Вивчивши наявні у позовній заяві матеріали, у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до положень ст. 263 ЦПК України, а також з урахуванням абз. 4 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з ч. 5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, повинні відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи із вищенаведеного, після всебічного, повного та об`єктивного дослідження обставин справи, викладені позивачем у позовній заяві обґрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, доводи є достовірними, обґрунтованими, підтверджені письмовими доказами, та сумніву у суду не викликають.

Частиною 6 статті 141 ЦПК України, передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивача відповідно до Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору за подачу позовної заяви про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, та позовні вимоги задоволені частково, то він має бути стягнутий із сторін пропорційно задоволеним вимогам в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 5, 10, 12, 13, 76, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) пеню (неустойку) за прострочення сплати аліментів за період з травня 2025 року по березень 2026 року включно в розмірі 63151 (шістдесят три тисячі сто п`ятдесят одна) гривня 75коп.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) в доход держави 804,12грн. судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в доход держави 527,08грн. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03.08.2026 року.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська