Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №727/8312/26 — Чернівецький апеляційний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Потоцький В.П., за участю потерпілого ОСОБА_1 , представника КП «Чернівецьке тролейбусне управління» - Бушкевича О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_2 на постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 липня 2026 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 липня 2026 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850,00 грн.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

На вказане рішення районного суду, особа яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 липня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_2 зазначає, що постанова районного суду ухвалена з істотним порушенням норм процесуального права, а висновок про її винуватість не відповідає фактичним обставинам справи.

Стверджує, що суд першої інстанції не забезпечив їй можливості належним чином ознайомитися з матеріалами справи. Зазначає, що 16 та 26 червня 2026 року зверталася із заявами про надання доступу до матеріалів через підсистему «Електронний суд», однак у її електронному кабінеті відображалися не всі матеріали справи, що у свою чергу позбавило її можливості належно підготуватися до судового розгляду, залучити захисника та реалізувати права, передбачені ст.268 КУпАП.

ЄУНСС: 727/8312/26 Головуючий у І інстанції: Танасійчук Н.М.

Провадження №33/822/334/26 Доповідач: Потоцький В.П.

Категорія: ст. 124 КУпАП

Уважає, що районний суд безпідставно відмовив у задоволенні її клопотання про направлення справи для розгляду до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, тобто за місцем її проживання.

Окремо заперечує правильність установленого судом механізму дорожньо-транспортної пригоди. Вказує, що умисного руху заднім ходом не здійснювала, а її автомобіль лише незначно відкотився назад під час початку руху вперед на ділянці дороги з підйомом.

Вважає, що зіткнення сталося внаслідок недотримання водієм транспортного засобу «Mercedes-Benz Citaro» безпечної дистанції.

На думку ОСОБА_2 , сам протокол про адміністративне правопорушення не може бути безумовним та самодостатнім доказом її вини. Також ставить під сумнів належність і допустимість схеми місця ДТП, повноту наданих суду матеріалів та зазначає про відсутність належних фото- і відеоматеріалів, які об`єктивно підтверджували б викладений у протоколі механізм пригоди.

Уважає, що районний суд не встановив усіх ознак складу адміністративного правопорушення, причинного зв`язку між її діями та пошкодженням транспортних засобів, а тому просить скасувати постанову і закрити провадження на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання до суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з`явилася, однак від неї надійшла заява, у якій вона просила розглянути справу про адміністративне правопорушення без її участі, а тому апеляційний суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 .

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та представника КП «Чернівецьке тролейбусне управління» - Бушкевича О.А., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить такого висновку.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На переконання апеляційного суду, районний суд вказаних вимог закону дотримався повністю, а його висновок про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є правильним та підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, досліджених під час судового розгляду та оцінених у їх взаємозв`язку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Так, потерпілий ОСОБА_1 у суді апеляційної інстанції пояснив, що 07.06.2026 року в обідній час керував транспортним засобом «Mercedes-Benz Citaro» по вулиці Вокзальна у місті Чернівці та рухався позаду транспортного засобу «Ford Fusion» під керуванням ОСОБА_2 . Після того як автомобіль «Ford Fusion» почав зменшувати швидкість та зупинився, він також зупинив керований ним транспортний засіб на відстані близько чотирьох метрів. Об`їхати автомобіль під керуванням ОСОБА_2 він не мав можливості через рух інших транспортних засобів суміжною смугою. Надалі автомобіль «Ford Fusion» почав рухатися назад у напрямку керованого ним транспортного засобу. Побачивши це, ОСОБА_1 подав звуковий сигнал, намагаючись попередити водія про небезпеку, однак автомобіль продовжив переміщення назад, унаслідок чого відбулося зіткнення із передньою частиною транспортного засобу «Mercedes-Benz Citaro». Наголосив, що до початку руху автомобіля «Ford Fusion» назад він дотримувався безпечної дистанції, а безпосередньою причиною дорожньо-транспортної пригоди стало те, що ОСОБА_2 не проконтролювала рух свого автомобіля та допустила його переміщення назад.

Такі пояснення ОСОБА_1 є послідовними, логічними та узгоджуються як з його письмовими поясненнями, наданими безпосередньо після ДТП, так з іншими письмовими доказами.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_1 , автомобіль «Ford Fusion» зупинився попереду керованого ним транспортного засобу, після чого почав рухатися назад. Побачивши небезпеку, він подав звуковий сигнал, однак водій автомобіля «Ford Fusion» не припинила руху, внаслідок чого сталося зіткнення (а.с.6).

Пояснення, викладені ОСОБА_1 , узгоджуються також із протоколом про адміністративне правопорушення, відповідно до якого ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Ford Fusion», не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, перед початком руху не переконалася у його безпечності та під час переміщення транспортного засобу назад допустила зіткнення з транспортним засобом «Mercedes-Benz Citaro», що спричинило механічні пошкодження обох транспортних засобів (а.с.1).

Механізм дорожньо-транспортної пригоди підтверджується і схемою місця ДТП, складеною уповноваженим працівником поліції безпосередньо після події. На схемі зафіксовано місце пригоди, розташування транспортних засобів, напрямки їх руху, дорожню обстановку, а також локалізацію механічних пошкоджень (а.с.3).

Зі змісту схеми вбачається, що пошкодження зосереджені на задній частині автомобіля «Ford Fusion» та передній частині транспортного засобу «Mercedes-Benz Citaro». Такий характер контакту відповідає поясненням ОСОБА_1 про те, що автомобіль ОСОБА_2 рухався назад у напрямку нерухомого транспортного засобу, розташованого позаду.

Схема місця ДТП підписана ОСОБА_2 . Під час її складення будь-яких письмових зауважень щодо неправильного відображення місця пригоди, взаємного розташування транспортних засобів, локалізації пошкоджень чи інших істотних обставин нею зазначено не було.

Наведені ОСОБА_2 у поданому до апеляційного суду клопотанні зауваження щодо відсутності на схемі окремих координат, сталих орієнтирів, ширини проїзної частини, розмітки та інших елементів не свідчать про недопустимість цього доказу. На думку апеляційного суду, зазначені недоліки не перешкоджають установленню істотних для вирішення справи обставин, а саме взаємного розташування транспортних засобів, напрямку їх переміщення та характеру контакту між ними.

Не впливає на висновки районного суду й зазначення на зворотному боці схеми виду пригоди як «лобове зіткнення», оскільки така неточність у назві виду ДТП не змінює зафіксованих фактичних даних про розташування транспортних засобів та локалізацію їх пошкоджень і сама по собі не спростовує встановленого механізму події.

Водночас матеріали справи не містять об`єктивних відомостей, які б свідчили, що безпосередньо перед зіткненням транспортний засіб «Mercedes-Benz Citaro» рухався вперед та здійснив наїзд на автомобіль «Ford Fusion». Припущення ОСОБА_2 про недотримання ОСОБА_1 безпечної дистанції не підтверджене жодним належним доказом.

При цьому твердження ОСОБА_2 про те, що вона не здійснювала цілеспрямованого руху заднім ходом, а автомобіль лише відкотився назад під час початку руху вперед на підйомі, не спростовує встановлених обставин. Навпаки, наведене нею пояснення підтверджує факт фактичного переміщення транспортного засобу назад та відсутність належного контролю за його рухом.

Відповідно до п. 10.1 Правил дорожнього руху перед початком руху водійзобов`язаний переконатися, що такий рух буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху. Обов`язок контролювати транспортний засіб та не допускати його неконтрольованого переміщення покладається саме на водія цього транспортного засобу.

Отже, ОСОБА_2 зобов`язана була забезпечити безпечність початку руху та не допустити зіткнення з транспортним засобом, який знаходився позаду.

За таких обставин сукупність наведених доказів підтверджує, що невиконання ОСОБА_2 вимог пунктів 2.3 «б», 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху, перебуває у безпосередньому причинному зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та пошкодженням транспортних засобів.

Що стосується доводів ОСОБА_2 про відсутність відеозапису моменту зіткнення, то вони є безпідставними, оскільки ст.251 КУпАП не передбачає обов`язкового підтвердження обставин ДТП виключно засобами фото- чи відеофіксації.

Не підтвердилися й твердження ОСОБА_2 про порушення права на ознайомлення з матеріалами справи, оскільки за її заявами від 16 та 26 червня 2026 року останній було надано доступ до електронної справи, а за клопотанням від 01 липня 2026 року розгляд справи відкладено до 07 липня 2026 року. Таким чином, ОСОБА_2 мала достатній час для ознайомлення з матеріалами, підготовки заперечень та залучення захисника.

Крім того, під час апеляційного перегляду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та окреме клопотання, у яких детально виклала заперечення щодо доказів. Тому підстав вважати, що вона була позбавлена можливості ефективно реалізувати право на захист, немає.

Безпідставними є й доводи щодо незаконності відмови у направленні справи до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Так, відповідно до матеріалів справи, ДТП сталася по вул. Вокзальна у м. Чернівці, а тому справа правомірно розглянута судом за місцем вчинення правопорушення, як те перердбачено ст.276 КУпАП. При цьому, наявність альтернативної територіальної підсудності не покладає на суд обов`язку передати справу за місцем проживання особи лише на підставі її клопотання.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують установлених судом першої інстанції обставин, а фактично зводяться до іншої оцінки доказів та власної версії події.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для зміни чи скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено, а відтак апеляційний суд доходить переконання, що постанова суду є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.

На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Шевченківського районного суду м. Чернівці від 07 липня 2026 року щодо неї за ст.124 КУпАП – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду В.П. Потоцький