Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №405/4503/23 — Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Кропивницький

справа № 405/4503/23

провадження № 22-ц/4809/1470/26

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С.М. (суддя-доповідач), суддів: Карпенка О.Л., Чельник О.І.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 травня 2026 року (повний текст складено 22 травня 2026 року) у складі головуючого судді Драного В.В.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, клопотання про зупинення провадження і ухвали суду першої інстанції.

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив виселити відповідача з житлової літньої кухні, зазначеної в технічній документації у схемі розташування будівель та споруд під літерою «Бб», житлового будинку АДРЕСА_1 .

19 травня 2026 року представник відповідача - адвокат Іванов С.І. подав до суду клопотання про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №405/6525/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно.

В обгрунтування поданого клопотання зазначив, що відповідач ОСОБА_2 повторно звернувся до Подільського районного суду м. Кропивницького з позовною заявою про визнання того, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірний житловий будинок становить 1/2 частку та про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно спільної сумісної власності.

Вказує, що відповідачами у цій справі є – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . При цьому, зазначає, що в справі №405/4539/23 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову з процесуальних підстав у зв`язку з неналежним процесуальним складом сторін.

Представник зауважив, що в разі задоволення позову ОСОБА_2 у справі №405/6525/25 він набуде право власності на частину домоволодіння за зазначеною адресою, а отже в такому разі буде відсутній предмет спору про виселення з нього (а.с.110-113).

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 травня 2026 року зупинено провадження у справі № 405/4503/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виселення до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням в цивільній справі №405/6525/25 (провадження № 2/405/2196/25) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, яка розглядається у Подільському районному суді міста Кропивницького.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд вважав, що факти, які можуть бути встановлені під час розгляду справи № 405/6525/25, а саме належність відповідачу ОСОБА_2 частини житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , матимуть преюдиційне значення для розгляду справи № 405/4503/23, оскільки між ними існує тісний матеріально-правовий зв`язок. Даний зв`язок проявляється в тому, що предметом позову у справі № 405/4503/23 є виселення відповідача ОСОБА_3 з житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тобто того об`єкту нерухомого майна, щодо якого у сторін виник спір про право власності у справі № 405/6525/25.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права, ставить питання про скасування ухвали Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 травня 2026 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обгрунтування зазначено, що своєю поведінкою відповідач порушує право позивача на спокійне життя та завдає моральних страждань.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Відзиву на апеляційну скаргу відповідачем не подано, що згідно вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі.

Частиною 2 ст. 369 ЦПК України встановлено, що апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не встановлено обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Статтею 129 Конституції України визначено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Право на суд стосується як інституційних та організаційних аспектів, так і особливостей здійснення окремих судових процедур.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Отже, реалізація права особи на судовий захист здійснюється в порядку, встановлено процесуальним законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина перша та друга статті 2 ЦПК України).

Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Звертаючись до суду із заявою про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі №405/6525/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно,представник відповідача зазначав про те, що відповідач ОСОБА_2 повторно звернувся до Подільського районного суду м. Кропивницького з позовною заявою про визнання того, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на спірний житловий будинок становить 1/2 частку та про визнання за ОСОБА_2 права власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно спільної сумісної власності. Вказує, що відповідачами у цій справі є – ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Представник зауважив, що в разі задоволення позову ОСОБА_2 у справі №405/6525/25 він набуде право власності на частину домоволодіння за зазначеною адресою, а отже в такому разі буде відсутній предмет спору про виселення з нього.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, місцевий суд вважав, що факти, які можуть бути встановлені під час розгляду Подільським районним судом міста Кропивницького у справі № 405/6525/25, а саме належність відповідачу ОСОБА_2 частини житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , матимуть преюдиційне значення для справи № 405/4503/23, оскільки між ними існує тісний матеріально-правовий зв`язок. Предметом позову у справі № 405/4503/23 є виселення відповідача ОСОБА_3 з житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тобто об`єкту нерухомого майна, щодо якого у сторін виник спір про право власності у справі № 405/6525/25.

Колегія суддів погоджується із такими висновками місцевого суду з огляду на таке.

Згідно з вимогами п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Визначаючи наявність передбачених ст. 251 ЦПК України підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 6 частини першої цієї статті, застосовується у тому разі, коли у цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

З огляду на наведене, для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Пов`язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для цієї справи, тобто зупинення провадження у цивільній справі, виходячи з мотивів наявності іншої справи, може мати місце тільки у випадку, коли у цій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав заявлених позовних вимог або умов, від яких залежить їх розгляд.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 01 лютого 2017 року у справі №6-1957цс16, вирішуючи питання про наявність підстав для обов`язкового зупинення провадження у справі, суд повинен враховувати, що положення пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України застосовуються лише у тому випадку, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, які стосуються підстав заявлених вимог або умов, від яких залежить можливість розгляду справи. Необхідність у зупиненні провадження виникає тоді, коли ухвалення рішення у справі є неможливим до вирішення іншої справи. При цьому між справами має існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, за якого факти, встановлені в одній справі, матимуть преюдиційне значення для іншої.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 25 травня 2022 року у справі №759/7515/21 (провадження №61-17497св21), у якій зазначено, що при вирішенні питання про зупинення провадження суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати, яким чином пов`язана справа, що розглядається, зі справою, яка перебуває на розгляді іншого суду, а також чим саме обумовлюється об`єктивна неможливість її розгляду. Верховний Суд наголосив, що неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що обставини, які є предметом дослідження в іншому провадженні, не можуть бути встановлені судом самостійно у межах цієї справи.

При цьому пов`язаність справ виражається у тому, що рішення в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання, дослідження та оцінку доказів у справі, що розглядається, а такі обставини повинні мати істотне значення для її правильного вирішення. Отже, необхідність у зупиненні провадження виникає лише тоді, коли без попереднього вирішення іншої справи неможливо ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі, яка перебуває на розгляді суду.

Апеляційним судом з`ясовано, що в червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив виселити відповідача з житлової літньої кухні, зазначеної в технічній документації у схемі розташування будівель та споруд під літерою «Бб», житлового будинку АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову зазначав, що позивач є власником житлового будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади його син – ОСОБА_2 був знятий з реєстрації за вищевказаною адресою. Разом з тим, незважаючи на викладене, відповідач разом зі своєю співмешканкою продовжує проживати у житловій літній кухні, поряд з будинком позивача в одному подвір`ї, постійно вчиняючи сварки та ображаючи нецензурними словами, чим перешкоджає у користуванні його власністю.

Ухвалою суду від 03 липня 2023 року відкрито провадження у справі за цим позовом.

У свою чергу, в червні 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_1 , третя особа – ОСОБА_3 , в якому просить: 1) визнати, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2; 2) визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно спільної сумісної власності.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 1 квітня 2025 року в справі № 405/4539/23, залишеним без змін постановою Кропивницького апеляційного суду від 06 жовтня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено. У мотивувальній частині вказаних судових рішень вказано про неналежний склад учасників справи.

В подальшому, у жовтні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до Подільського районного суду міста Кропивницького з позовом до відповідачів ОСОБА_1 ОСОБА_3 , в якому просить: 1) визнати, що частка ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , становить 1/2; 2) визнати за ОСОБА_2 право власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на 1/6 частину житлового будинку з господарсько-побутовими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , як на майно спільної сумісної власності.

Ухвалою Подільського районного суду міста Кропивницького від 28 жовтня 2025 року відкрито провадження у справі № 405/6525/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно.

З урахуванням зазначеного, апеляційний суд вважає, що обставини, які можуть бути встановлені під час розгляду Подільським районним судом міста Кропивницького у справі № 405/6525/25, а саме належність відповідачу ОСОБА_2 частини житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , матимуть преюдиційне значення для справи № 405/4503/23, оскільки між ними існує тісний матеріально-правовий зв`язок.

Предметом позову в справі № 405/4503/23 є виселення відповідача ОСОБА_3 з житлового приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , тобто того об`єкту нерухомого майна, щодо якого у сторін виник спір про право власності у справі № 405/6525/25.

Отже, питання щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_2 права власності на спадкове майно має суттєве значення для встановлення обсягу його прав щодо спірного житлового приміщення, а відтак і для вирішення питання про наявність правових підстав для виселення відповідача.

Таким чином, факти, які встановлюватимуться у справі №405/6525/25, матимуть преюдиційне значення для правильного вирішення даного спору, оскільки між указаними справами наявний безпосередній матеріально-правовий зв`язок, а результат розгляду справи №405/6525/25 прямо впливатиме на вирішення спору про виселення та визначатиме наявність чи відсутність у позивача матеріально-правових підстав для заявлених вимог.

За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, належним чином оцінив взаємозв`язок між справами, дійшов обґрунтованого висновку про неможливість розгляду справи про виселення до вирішення спору про визнання права власності на спадкове майно та правомірно зупинив провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у пов`язаній справі.

Доводи апеляційної скарги наведених висновків суду не спростовують та фактично зводяться до незгоди апелянта із процесуальним рішенням суду.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 травня 2026 року постановлена з додержанням вимог процесуального законодавства, внаслідок чого підстав для її скасування, з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не встановлено.

З підстав, передбачених статтею ст. 375 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції – без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 384 ЦПК України ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Подільського районного суду міста Кропивницького від 19 травня 2026 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку відповідно до вимог статті 389 ЦПК України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту.

Повна постанова складена 03.08.2026.

Судді С. М. Єгорова

О. Л. Карпенко

О. І. Чельник