Постанова від 29 липня 2026 р. у справі №352/1155/26 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 352/1155/26

Провадження № 33/4808/450/26

Категорія ст.130 ч.1 КУпАП

Головуючий у 1 інстанції ГРИНЬКІВ Д. В.

Суддя-доповідач Васильєв

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Васильєв О.П.,

за участю захисника адвоката Стрипи І.С.,

розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника адвоката Стрипи І.С. на постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто в дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, -

в с т а н о в и в:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП за наступних обставин:

26.04.2026 року о 18:08 год в с. Ямниця по вул. Галицька, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Renault, номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився відповідно до встановленого із використанням газоаналізатора Драгер 6810. Відповідно до тесту 11063, результат огляду - 1,12 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, захисник адвокат Стрипа І.С. подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Тисменицького районного суду від 19.06.2026 року у справі №352/1155/26 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, а провадження в справі закрити. В судовому засіданні дослідити показання ОСОБА_1 , долучені до матеріалів справи відеоматеріали, додатки до клопотання захисника від 19.06.2026 року.

Вважає, що суддя першої інстанції допустив неповноту судового розгляду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні висновки про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення не відповідають фактичним обставинам та не підтверджені доказами, які містяться в матеріалах справи. Стверджує, що постанова суду містить неправильне застосування закону України, а тому є незаконною та підлягає скасуванню.

Зазначає, що існують істотні суперечності у документальних доказах, в тому числі відеоматеріалах та показаннях ОСОБА_1 , оскільки вбачається, що дії працівників були упередженими щодо ОСОБА_1 . Працівниками поліції не було вказано конкретно причину зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , крім того до матеріалів справи не долучені дані, які б свідчили про законність цієї зупинки.

Вказує, що працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про те, що у нього є право скористатися правовою допомогою адвоката на місці зупинки, що передбачено ст. 268 КУпАП та те, що він має право не свідчити проти себе, ст. 63 Конституції України.

Звертає увагу, що у протоколі про адміністративне правопорушення не були зазначені ознаки стану сп`яніння та вважає, що працівниками поліції були допущені певні «маніпуляції» із приладом Драгер, за допомогою якого було проведено огляд, оскільки заміри зовнішньої температури під час тестування відрізняється від офіційних даних з Інтернет сторінки Івано-Франківського обласного центру з гідрометеорології та відповіді на адвокатський запит від 03.06.2026 року.

28.07.2026 року захисником адвокатом Стрипа І.С. подані доповнення до апеляційної скарги в яких він звертає увагу на те, що ОСОБА_1 у своїх поясненнях стверджував, що працівники поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 переслідують його після його відмови виконати їх незаконні вимоги щодо безкоштовної заправки їх службового автомобіля 16.03.2026 року.

В судове засідання апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився, хоча в установленому законом порядку повідомлявся про розгляд апеляційної скарги, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не підтвердив поважність причин щодо неможливості явки в судове засідання апеляційної інстанції.

Зі змісту доводів захисника адвоката Стрипа І.С. вбачається, що ОСОБА_1 знає про розгляд апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, однак повністю довіряє йому представництво своїх інтересів в суді та не заперечує проти розгляду апеляційної скарги за його відсутності.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, особиста присутність підсудного під час провадження в суді апеляційної інстанції не має такого ж вирішального значення, як в суді першої інстанції. Умови застосування статті 6 Конвенції стосовно провадження в суді апеляційної інстанції залежать від особливостей певного провадження; слід взяти до уваги загалом проведений судовий процес у національній правовій системі, а також роль, яку відіграє у ньому суд апеляційної інстанції (Ермі проти Італії ) При цьому, обвинувачений може відмовитися від свого права брати участь або бути заслуханим в апеляційному провадженні, або прямо, або своєю поведінкою (Кашлев проти Естонії, Хернандес Ройо проти Іспанії).

Апеляційний суд приймає до уваги, що в апеляційній скарзі не ставиться питання про погіршення становища особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у зв`язку з чим участь цієї особи в суді апеляційної інстанції не є обов`язковою.

Апеляційний суд, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 знає про наявність відповідного провадження в суді апеляційної інстанції, повідомлявся про розгляд апеляційної скарги в установленому законом порядку, не подав клопотання про відкладення розгляду справи та не повідомив про бажання приймати участь у судовому засіданні, враховуючи що участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності не є обов`язковою під час розгляду справи в апеляційній інстанції, вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 .

В судовому засіданні апеляційної інстанції захисник адвокат Стрипа І.С.. підтримав вимоги апеляційної скарги в повному обсязі, просив скасувати постанову суду та закрити провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову судді необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що Європейський суд неодноразово вказував, що адміністративне правопорушення, санкція за вчинення якого у КУпАП передбачає адміністративний арешт, визнається кримінальним правопорушенням у розумінні Конвенції (справа "Гурепка проти України"), а позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки “право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності.

Визнання кримінально-правового змісту справи свідчить про те, що особа, яка притягається до відповідальності за вчинення такого правопорушення повинна користуватися основними гарантіями, які забезпечуються при обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, серед яких право знати, у вчиненні якого правопорушення його підозрюють або обвинувачують, бути чітко і своєчасно повідомленим про свої права та обов`язки, мати захисника, оскаржувати судові рішення в апеляційному та касаційному порядку та інші.

Апеляційний суд також неодноразово звертав увагу на недосконалість КУпАП, який було введено в дію Постановою Верховної Ради Української РСР №8074-10 від 07.12.1984 року та вказував на необхідність здійснення правосуддя, виходячи з загальних принципів здійснення судочинства, з метою забезпечення справедливої процедури і юридичної визначеності.

Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ЄСПЛ неодноразово зазначав, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. («Пономарьов проти України»)

Так, під час апеляційного розгляду справи, судом апеляційної інстанції у повному обсязі були реалізовані права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності щодо права скористуватись юридичною допомогою професійного захисника та були перевірені її доводи щодо невинуватості у вчиненні правопорушення, внаслідок чого було встановлено, що вони є безпідставними та повністю спростовуються сукупністю досліджених доказів.

Апеляційний суд вважає, що допущені судом першої інстанції порушення процесуального закону не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення та ухвалення іншого судового рішення аналогічного за своїм змістом.

Апеляційний суд вважає, що підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції можуть бути тільки істотні порушення вимог процесуального законодавства, які перешкодили суду правильно встановити фактичні обставини та надати вірну оцінку сукупності досліджених доказів та прийти до обґрунтованого висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення.

Так, діючий КУпАП не містить визначення правових підстав для скасування судового рішення суду першої інстанції у зв`язку з чим при вирішанні цього питання необхідно виходити із загальних принципів здійснення судочинства.

Апеляційний суд вважає, що судове рішення суду першої інстанції підлягає обов`язковому скасуванню у тому, випадку, коли за наявності підстав для закриття провадження суд не закрив провадження по справі, або коли рішення було ухвалено незаконним складом суду.

Зокрема, підлягає обов`язковому скасуванню судове рішення у тому разі, коли вину обвинуваченого не доведено сукупністю належних та допустимих доказів по справі, коли відсутня подія правопорушення або коли в діях особи, яка притягається до відповідальності відсутній склад відповідного правопорушення.

Так, враховуючи, що в своїх доводах ОСОБА_1 та його захисник адвокат Стрипа І.С. посилаються на те, що суд першої інстанції прийшов до безпідставного висновку про доведеність вини у вчиненні правопорушення, суд апеляційної інстанції у повному обсязі перевірив вищевказані доводи та прийшов до висновку, що вони повністю спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Дослідивши у повному обсязі сукупність зібраних по справі доказів та оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, згідно даних протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №650606 від 26.04.2026 (а.с. 1), ОСОБА_1 звинувачується в тому, що 26.04.2026 року о 18 год. 08 хв. в с. Ямниця, вул. галицька керуючи автомобілем Рено д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився відповідно до встановленого порядку із використанням газоаналізатора Драгер 6810 відповідно до тест 11063 результат 1.12 %, чим порушив п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до виписаних у статтях 254, 255, 256 КУпАП положень, протокол про адміністративне правопорушення – це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння, яке містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, у якому крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факти неправомірних дій і розцінюється як основне джерело доказів.

В своїх судових рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

В рішенні у справі «Маттоціа проти Італії» Європейський Суд зазначив, що «обвинувачений у вчиненні злочину має бути негайно і детально проінформований про причину обвинувачення, тобто про ті факти матеріальної дійсності, які нібито мали місце і є підставою для висунення обвинувачення». Хоча ступінь «детальності» інформування обвинуваченого залежить від обставин конкретної справи, однак у будь-якому випадку відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту.

Апеляційний суд вважає, що обвинувачення висунуте ОСОБА_1 є конкретним, оскільки зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть обвинувачення полягає в тому, що він звинувачується у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, тобто порушенні вимог п. 2.9 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Протокол складений уповноваженою особою – інспектором відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РВП ГУНП в Івано-франківській області капітаном поліції Костюком Д.Р. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановлених ст. 256 КУпАП та підписаний уповноваженою особою та особисто ОСОБА_1 .

При цьому, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був присутній при його складанні, ознайомлений із його змістом, йому були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомлено про розгляд справи в Тисменицькому районному суді.

У графі протоколу, де передбачені пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, нічого не зазначено.

Додатково в протоколі зазначено про те, що у водія було не тимчасово вилучене посвідчення водія.

Відповідно до роздруківки приладу «Драгер Алкотест 6810», огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку зі згоди водія ОСОБА_1 проводився із застосуванням спеціального приладу «Drager Alkotest 6810», результат огляду становить 1,12 % проміле. ОСОБА_1 власним підписом засвідчив, що він ознайомлений із результатом огляду. (а.с. 2).

Так, відповідно до Акту огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів вбачається, що у зв`язку із наявністю в ОСОБА_1 ознак сп`яніння у вигляді: запаху алкоголю з порожнини рота,порушенням мови, порушенням координації рухів поліцейським було проведено огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу Алкотест 6810 та отримано позитивний результат огляду – 1,12 % проміле, з яким водій ознайомлений, що засвідчив власним підписом. (а.с. 4)

Згідно даних направлення в КНП «ПОК ЦПЗ ІФ ОР» на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів у водія ОСОБА_1 виявлено ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мовлення, порушення координації рухів. Від огляду особа, яка притягається до адміністративної відповідальності відмовився. (а.с. 4)

Також до матеріалів справи долучені: розписка до протоколу про адміністративне правопорушення про відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом та передачу його іншому водію (а.с. 3), копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с. 6).

Так, відповідно до статті 251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції.

Судом апеляційної інстанції були досліджені відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав відеозаписи належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяє повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення. (а.с. 7).

Відеозаписом, що міститься у файлі «0000000_00000020260426181159_0086», зафіксовано, як водій ОСОБА_1 пред`являє посвідчення водія через застосунок «Дія». На запитання працівника поліції щодо вживання алкогольних напоїв повідомляє, що алкоголю не вживав, зазначає, що стосовно нього ще не завершено розгляд попередньої справи, та висловлює згоду пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Працівники поліції роз`яснюють водію, що він може або проїхати разом із ними до медичного закладу для проходження огляду, попередньо закривши свій транспортний засіб, після чого його буде доставлено назад до автомобіля, або пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу. Також водія повідомлено про здійснення безперервної відеофіксації та роз`яснено, що у разі незгоди з результатом огляду на місці він матиме право пройти огляд у медичному закладі.

Під час перевірки мундштука водій повідомляє, що його упаковка, на його думку, була пошкоджена, у зв`язку з чим на його прохання працівники поліції замінюють мундштук на інший. Після цього водій проходить огляд за допомогою спеціального технічного засобу. Під час проведення аналізу працівник поліції повідомляє, що від водія відчувається запах алкоголю, у зв`язку з чим він сумнівається у правдивості пояснень останнього щодо невживання алкогольних напоїв. У відповідь водій пояснює, що у нього підвищений рівень ацетону.

За результатами огляду приладом «Drager» встановлено результат 1,12 проміле, про що працівники поліції повідомляють водія, зазначаючи, що такий показник значно перевищує допустиму норму. Водій повідомляє, що з результатом огляду погоджується та не бажає проходити повторний огляд у медичному закладі.

Після цього працівники поліції повідомляють водія про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, роз`яснюють йому права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, після чого складають відповідні адміністративні матеріали.

Відеозаписом, що міститься у файлі «Z0000Z_Z0000Z20260426181145_0071», зафіксовано, як працівники поліції подають водію автомобіля Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , вимогу про зупинку транспортного засобу. Після зупинки працівники поліції підходять до водія та просять пред`явити посвідчення водія і свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. На запитання водія про причину зупинки працівники поліції повідомляють, що мають підстави вважати, що він не має права керування транспортним засобом. Надалі на відеозаписі зафіксовано події, викладені вище.

Відеозаписом, що міститься у файлі «Z0000Z_Z0000Z20260426182047_0072», зафіксовано процес складання працівниками поліції адміністративних матеріалів. Зокрема, водія ознайомлено з роздруківкою результату огляду, отриманого за допомогою приладу «Drager», про що він ставить свій підпис. Також водій підписує протокол про адміністративне правопорушення, підтверджує отримання його копії та ознайомлюється з актом огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Відеозаписами «WhatsApp Video 2026-05-07 at 11.13.14» зафіксовано рух транспортного засобу Renault Megane, державний номерний знак НОМЕР_1 , та момент його зупинки на законну вимогу працівників поліції.

Так, в матеріалах справи відсутні дані, які свідчать про те, що водій транспортного засобу не погоджувався із результатами огляду, який було проведено поліцейським за допомогою спеціального технічного засобу, а його процесуальна поведінка після проходження огляду свідчить про те, що він не заперечував результати огляду та погоджувався з ними.

Так, з відеозапису вбачається, що перед проведенням огляду на стан алкогольного сп`яніння працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 порядок проходження такого огляду, принцип роботи спеціального технічного засобу «Drager», а також допустимі норми вмісту алкоголю в організмі. Крім того, водію було надано можливість перевірити цілісність упаковки мундштука перед проведенням тестування. Після отримання результату огляду працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я, однак останній від такого огляду відмовився.

Відмова водія транспортного засобу пройти огляд на стан сп`яніння у медичному закладі свідчить про те, що він не бажає скористатися своїм правом на спростування отриманого результату шляхом проведення такого огляду професійним лікарем у закладі охорони здоров`я та фактично погоджується з отриманим позитивним результатом огляду на стан сп`яніння.

Дані відеозапису повністю узгоджуються із даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3).

Апеляційний суд вважає безпідставними доводи захисника про упередженість дій працівників поліції, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду. Із досліджених відеозаписів убачається, що після зупинки транспортного засобу працівники поліції повідомили водію причину зупинки, діяли коректно, роз`яснили порядок проведення огляду, право пройти його в закладі охорони здоров`я, а також здійснювали безперервну відеофіксацію.

Апеляційний суд приймає до уваги, що матеріали адміністративного провадження не містять жодних відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд враховуючи, що презумпція невинуватості є одним з основоположних конституційних принципів судочинства, у зв`язку з чим доводи про про перевищення працівниками поліції своїх повноважень та упереджене ставлення до правопорушника, можуть бути належним чином перевірені в межах відповідного кримінального провадження, оскільки свідчать про наявність певних ознак вчинення кримінального правопорушення.

Доводи про те, що працівники поліції не виконали свої обов`язки стосовно роз`яснення правопорушнику прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП не відповідають дійсності, оскільки з відеозапису вбачається, що перед складанням протоколу працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права, після чого він ознайомився з протоколом та отримав його копію.

Посилання захисника на відсутність у протоколі ознак стану сп`яніння не спростовує доведеності вини ОСОБА_1 , оскільки факт його перебування у стані алкогольного сп`яніння підтверджується результатом огляду на приладі «Drager» (1,12 проміле), актом огляду, роздруківкою результату тестування та відеозаписом, при цьому ОСОБА_1 погодився з результатом огляду та відмовився від проходження повторного огляду в закладі охорони здоров`я.

Також апеляційний суд відхиляє доводи захисника щодо необ`єктивності результату огляду за допомогою приладу «Drager», оскільки різниця між показниками температури, відображеними приладом, та відомостями з інших джерел не свідчить про несправність приладу чи недостовірність результатів огляду. Жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували такі твердження, стороною захисту не надано, а наведені доводи ґрунтуються виключно на припущеннях.

Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що судом першої інстанції у мотивувальній частині постанови допущено технічну помилку, щодо результату позитивного огляду, який було отримано під час проведення огляду поліцейським із застосуванням приладу та який склав 1.12 проміле. Разом з тим, вищевказана помилка носить суто технічний характер, не впливає на правильність висновків суду про доведеність винуватості у вчиненні правопорушення та може бути виправлена самостійно судом першої інстанції.

Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Апеляційний суд неодноразово вказував на те, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що у рішенні по справі "О`Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007 року Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди.

Апеляційний суд вважає, що відеозаписи є вичерпно інформативними, належними та допустимими доказами, отриманими у встановленому законом порядку, дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав відеозаписи належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчиненого адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вищевказані відеозаписи було зроблено з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) інспекторів патрульної поліції, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення.

Так, зафіксовані відеозаписом обставини, які були здійснені поліцейським за допомогою нагрудного відео реєстратора, безумовно стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об`єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Досліджений судом відеозапис має достатньо високу інформативність, позбавлений упередження і суб`єктивного ставлення, має безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності із іншими доказами по справі.

Вищевказані відеозаписи у сукупності з іншими доказами по справі повністю доводять факт керування транспортним засобом водієм ОСОБА_1 , який перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційним судом не встановлено істотних порушень Інструкції із застосуванням органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото-і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України №1026 від 18.12.2018р. які свідчать про те, що вказані відеозаписи необхідно визнати як недопустимі докази.

Апеляційний суд неодноразово звертав увагу на те, що користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов`язки, які пов`язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.

Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п.2.5 ПДР України кореспондується із обов`язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Апеляційний суд неодноразово вказував на те, що керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Апеляційний суд вважає, що сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП , за своїм характером є грубим суспільно небезпечним проступком у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та створює підвищену небезпеку, як для самого водія, так і для його пасажирів та інших учасників дорожнього руху і може призвести до тяжких непоправних наслідків.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що притягнення до адміністративної відповідальності водіїв, які керують транспортним засобом у стані сп`яніння пов`язано із необхідністю створення безпечних умов для учасників дорожнього руху, збереження життя і здоров`я громадян.

Підвищення ефективності впливу на дисципліну учасників дорожнього руху забезпечується чітким визначенням правових санкцій за вчинення такого правопорушення.

Апеляційний суд вважає, що обране судом адміністративне стягнення відповідає вимогам ст. 23 КУпАП, відповідно до якої адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень самим правопорушником та іншими особами.

При накладенні стягнення судом першої інстанції враховано характер вчиненого та його суспільну небезпеку, особу правопорушника, ступінь його вини та ставлення до вчиненого.

З огляду на наведене підстав для скасування постанови не вбачається.

Керуючись ст. 294 КУпАП,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника адвоката Стрипи І.С. залишити без задоволення.

Постанову Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 19 червня 2026 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення.

Суддя Івано-Франківського

апеляційного суду О.П. Васильєв