Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №339/524/25 — Івано-Франківський апеляційний суд

Справа № 339/524/25

Провадження № 22-ц/4808/1149/26

Головуючий у 1 інстанції Кілик М. П.

Суддя-доповідач Томин

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд у складі:

головуючої Томин О. О.,

суддів: Бойчука І. В., Пнівчук О. В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Тимащук Вікторії Анатоліївни на заочне рішення Болехівського міського суду від 25 лютого 2026 року, ухвалене у складі судді Кілик М. П. в м. Болехові, повний текст якого складено 25 лютого 2026 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У грудні 2025 року ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 19.10.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (кредитодавець) та відповідачем ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3746368 шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання умов, підписаний в порядку, визначеному ст. 12 Закону «Про електронну комерцію». Договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням ІТС, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до умов указаного договору кредиту кредитодавець надав відповідачу кредит в сумі 12 000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування коштами в порядку та строки, визначені Договором. Сторони визначили, що строк позики складає 30 днів із базовою процентною ставкою 1,6 % в день та розміром акційних процентів 0,52 % в день; розмір процентів на прострочену позику (строк користування коштами понад строки договору) – 2,7 % в день.

Відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору, станом на 30.06.2021 його заборгованість становить 30 181 грн, яка складається із заборгованості за основним боргом – 10 428,80 грн, заборгованості за нарахованими процентами – 19 752,20 грн.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Профіт Капітал» укладено Договір факторингу № 10072020. 30.06.2021 між сторонами договору факторингу підписано Реєстр прав вимоги № 119 за Договором факторингу № 10072020, відповідно до якого право вимоги за Договором позики № 3746368 від 19.10.2020 перейшло до ТОВ «ФК «Профіт Капітал». Станом на вказану дату заборгованість відповідача перед позивачем становить 30 181 грн.

Відтак, позивач просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за Договором позики № 3746368 від 19.10.2020 в сумі 30 181 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту – 10 428,80 грн; заборгованості за процентами – 19 752,20 грн; та суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн, а також судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду

Заочним рішенням Болехівського міського суду від 25 лютого 2026 року позов задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором позики № 3746368 від 19.10.2020 в загальному розмірі 30 181,00 грн, а також судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 2422,40 грн та 2000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Ухвалою Болехівського міського суду від 15 квітня 2026 року заяву відповідачки ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Болехівського міського суду від 25 лютого 2026 року у цій справі залишено без задоволення.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи апеляційної скарги

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 – адвокат Тимащук В. А. подала апеляційну скаргу. Вважає таке рішення незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Зазначає, що згідно правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) від 28.03.2018, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачу коштів по кредитному договору – розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Позивачем долучено до позову Довідку ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПЕРТ» від 02.12.2025 № КД-000091287/ТНПП, яка видана ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та яка не міститься відомостей про те, що кошти перераховуються на підставі відповідного договору, а саме посилання на договір позики, призначення платежу в реквізитах взагалі відсутнє. Такий лист не є розрахунковим документом та не підтверджує переказу коштів, операцій по банківському рахунку, оскільки не містить відмітки про час його прийняття та виконання банком, повного номера картки, з чого можна було б встановити факт перерахування коштів на картковий рахунок саме відповідача.

Також, у наданому позивачем кредитному договорі відсутні будь-які відомості про те, що кредитні кошти будуть перераховуватися іншою особою, яка не виступає стороною за кредитним договором.

Крім того, згідно Паспорту позики кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківську карту споживача без зазначення реквізитів такої карти. Дані умови не дають можливості ідентифікувати чи зазначена у вищезазначеній довідці операція могла бути проведена на виконання договору позики.

Більше того, реквізити повного карткового рахунку позичальника (на який мало бути здійснено перерахування кредитних коштів), матеріали справи не містять.

Також зі справи не зрозуміло, яке відношення ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПЕРТ» має до даного кредитного договору, укладеного між відповідачкою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке станом на дату надання такого листа вже передало права вимоги ТОВ «ФК «Профіт капітал» за договором факторингу від 10 липня 2020 року згідно з Реєстром прав вимоги № 119 від 30 червня 2021 року.

Відтак, позивачем не доведено, що позичальнику надано кредитні грошові кошти в строк, у розмірі та на умовах встановлених договорами.

Крім того вказує, що доданий до позовної заяви розрахунок заборгованості є необґрунтованим, оскільки він є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б перевірити, чи передавалися кошти позичальнику в кредит.

З наданого розрахунку вбачається, що відсотки кредитором нараховувалися поза межами строку кредитування (30 днів, передбаченого п. 2 договору позики). В даному випадку пролонгації строку договору не відбувалось. А тому строк кредитування сплив 18.11.2020. Таким чином, за період кредитування тривалістю 30 днів відсотки мають становити 5760,00 грн (12 000,00 грн*1,6 %*30 днів).

Просить змінити заочне рішення суду від 25 лютого 2026 року у справі № 339/524/25, задовольнивши позов частково. Стягнути 16 188,80 грн, з яких 10 428,80 грн – заборгованість за кредитом, 5760,00 грн – заборгованість по нарахованим відсотках за користування кредитними коштами. В задоволенні решти вимог відмовити.

Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Позиція Івано-Франківського апеляційного суду

Згідно з частиною 1 ст. 369 ЦПК України, ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Отже, справа є малозначною в силу прямої вказівки закону.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заочне рішення Болехівського міського суду від 25 лютого 2026 року зазначеним вимогам в повній мірі не відповідає.

Фактичні обставини справи

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 19.10.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3746368 (а.с. 40).

Договір укладено в електронній формі, у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема, відповідно до п. 5 Договору його укладення здійснюється дистанційно в електронній формі, з використанням ІТС, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Довідкою про ідентифікацію підтверджується, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 19.10.2020 відправило ОСОБА_1 одноразовий ідентифікатор для підписання договору на вказану нею електронну пошту, який був використаний нею при підписанні договору позики (а.с. 11 (зворот), 40).

За умовами вказаного Договору, підписаного відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» надає позичальнику ОСОБА_1 кошти (позику) в сумі 12 000 грн шляхом перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у день закінчення строку позики або достроково та сплатити плату (проценти) від суми позики. Строк позики (строк договору) – 30 днів, базова процентна ставка 1,6 % в день, розмір зниженої процентної ставки 0,52 % в день; процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,7 % в день. Кошти надаються шляхом зарахування на банківський рахунок позичальника (№ НОМЕР_1 ). Проценти за цим договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок позики. Договір укладений в результаті зваженого рішення сторін на взаємовигідних умовах на принципах ст.ст. 6, 627 ЦК України з урахуванням вимог розумності та справедливості (п. 1-6 Договору).

Згідно Паспорта позики встановлено інформацію, яка надається позичальнику до укладення договору про кредит.

Відповідно до копії Довідки № КД-000091287/ТНПП від 02.12.2025 ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідно до умов Договору про переказ коштів № 23-01-18/5 від 23.01.2018, укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», та завершення наступної платіжної операції: дата – 19.10.2020; сума – 12 000,00 грн; отримувач – Вікторія Микитюк – ЕПЗ номер НОМЕР_1 .

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 30.06.2021 заборгованість ОСОБА_1 за Договором позики № 3746368 від 19.10.2020 становить 30 181,00 грн, з яких: 10 428,80 грн – заборгованість за тілом кредиту, 19 752,20 грн – заборгованість за процентами.

10.07.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» укладено Договір факторингу № 10072020, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується прийняти такі права вимоги та передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна придбання) за відповідний реєстр за плату, у передбачений цим Договором спосіб.

Згідно п. 2.1.3 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги відбувається в день підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників та набуває всіх прав щодо боржників в обсязі та на умовах, що існували на момент такого переходу, відповідно до вимог чинного законодавства.

Протягом 30 робочих днів з дня переходу права вимоги клієнт зобов`язаний передати фактору документи щодо кожного боржника, вказаного в Реєстрі, в електронному вигляді в погоджений сторонами спосіб. Факт прийому-передачі документів фіксується сторонами шляхом підписання Акту прийому-передачі документів за формою, погодженою сторонами у відповідному додатку до цього Договору (п. 2.2 Договору факторингу).

Відповідно до п.п. 4.1-4.2 Договору факторингу загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним Реєстром, ціна придбання та одинична ціна визначаються окремо для кожного Реєстру і вказується в таких Реєстрах. Фактор сплачує клієнту 100 % ціни придбання протягом 3 робочих днів з моменту підписання відповідного Реєстру прав вимог, шляхом безготівкового перерахування коштів на рахунок клієнта.

Згідно витягу з Реєстру прав вимог № 119 від 30.06.2021 до ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором позики № 3746368 від 19.10.2020 на суму 30 181,00 грн, з яких: 10 428,80 грн – заборгованість за тілом кредиту, 19 752,20 грн – заборгованість за процентами.

Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено укладення 19.10.2020 Договору позики № 3746368 та отримання кредитних кошти у розмірі 12 000 грн, і відповідачем таке не спростовано. Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_1 взятих на себе зобов`язань перед первісним кредитором з повернення кредитних коштів, внаслідок чого утворилась заборгованість, та стягнення заборгованості в примусовому порядку на користь позивача як правонаступника первісного кредитора. При цьому, позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідачки за вищезазначеним Договором № 3746368 від 19.10.2020.

Також судом враховано, що за змістом Правил надання грошових коштів у позику ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передбачено порядок продовження строку користування позикою та нарахування процентів кожен день понадстрокового користування позикою. Тому суд прийшов до висновку, що сторонами договору погоджено у належній формі строк позики, нарахування відсотків здійснено у погодженому сторонами розмірі та у межах погодженого строку.

Оскільки суд ухвалив рішення про задоволення позову, з відповідачки підлягає стягненню в користь позивача сума оплаченого судового збору, а також 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу, які суд зменшив відповідно до вимог розумності та справедливості, реальності адвокатських витрат.

Однак, апеляційний суд не може в повній мірі погодитися із такими висновками, з огляду на наступне.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів (ч. 3).

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У ст. 3 Закону визначено, що електронний договір – це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 3, 4, 6 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Статтею 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи вбачається, що 19.10.2020 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір позики № 3746368 в електронній формі, підписаний відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». На виконання договору позикодавець перерахував на банківський рахунок відповідачки 12 000,00 грн.

За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що договір є належним чином укладеним та прирівнюється до письмової форми.

Щодо доводів представника відповідачки про те, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження перерахування відповідачці коштів по кредитному договору – розрахункового документа (платіжного доручення, меморіального ордеру, тощо) або виписки з банківського рахунку, які б відповідали вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», то такі спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів враховує, що відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» наявність заборгованості та її розмір підтверджуються первинними документами. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2021 у справі № 278/2177/15-ц.

Зважаючи на встановлені обставини у цій справі, колегія суддів вважає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є належним та допустимим доказом у справі, а в сукупності з іншими доказами, зокрема Довідкою ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000091287/ТНПП від 02.12.2025, яка відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підтверджує факт перерахування та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у розмірі 12 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 . Послання апелянта на те, що в Паспорті позики не зазначено реквізити такої карти, і матеріали справи не містять повного карткового рахунку позичальника – безпідставні. Паспорт позики містить тільки попередню інформацію до укладення договору. Вищезазначений номер картки НОМЕР_1 вказано в підписаному позичальником Договорі позики, і маска такої картки повністю збігається.

Таким чином, оскільки номер банківської картки отримувача у звіті платіжного оператора збігається з реквізитами, вказаними відповідачкою при підписанні договору, а сама боржник, маючи доступ до свого рахунку, не надала банківської виписки на спростування отримання грошей, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про недоведення отримання таких коштів на її рахунок.

Твердження представника апелянта про те, що їй не зрозуміло, яке відношення ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПЕРТ» має до даного кредитного договору, укладеного між відповідачкою та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», яке станом на дату надання такого листа вже передало права вимоги ТОВ «ФК «Профіт капітал» за договором факторингу від 10 липня 2020 року згідно з Реєстром прав вимоги № 119 від 30 червня 2021 року, також не спростовують висновків суду. У вищевказаній Довідці ТОВ «Фінансова компанія «ФІНЕКСПРЕС» № КД-000091287/ТНПП від 02.12.2025 міститься інформація про проведення платіжної операції 19.10.2020.

Відтак, з наведеного вбачається, що відповідачка отримала кредит, користувалася кредитними коштами та частково сплачувала заборгованість за договором, що підтверджує факт укладення кредитного договору та видачі кредиту. Вказаний договір недійсним не визнавався. Розмір заборгованості контррозрахунком відповідачки не спростовувався.

Більше того, в подальшому представник відповідачки в апеляційній скарзі просила суд змінити рішення суду, стягнувши 16 188,80 грн, з яких 10 428,80 грн – заборгованість за кредитом, 5760,00 грн – заборгованість по нарахованим відсотках за користування кредитними коштами. Тобто фактично визнавала укладення такого договору і користування кредитом.

Також апеляційний суд зазначає, що за змістом положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина 1 статті 1077 ЦК України).

Згідно статті 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Матеріали справи містять докази переходу прав вимоги за договором факторингу від первісного кредитора до позивача та підписаний сторонами реєстр боржників із зазначенням серед таких відповідачки за Договором позики № 3746368 від 19.10.2020. Вказані документи містять підписи уповноважених осіб обох сторін, скріплені печатками товариств, що не дає підстав сумніватися у їх правдивості. А будь-які внутрішні розрахунки чи можлива відсутність фінансування між фактором та клієнтом є предметом їхніх окремих договірних відносин і жодним чином не впливають на дійсність заміни кредитора у зобов`язанні відносно боржника (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 905/306/17).

Разом з тим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги щодо безпідставності нарахування процентів за користування позикою після спливу встановленого договором строку кредитування.

Позивач просив стягнути з відповідачки 30 181,00 грн, з яких: 10 428,80 грн – заборгованість за тілом кредиту, 19 752,20 грн – заборгованість за процентами.

Згідно з Договором позики № 3746368 від 19.10.2020 строк користування позикою становив 30 днів, тобто до 18.11.2020.

За змістом усталеної правової позиції Великої Палати Верховного Суду, право кредитодавця нараховувати передбачені договором щоденні проценти як плату за правомірне користування фінансовими коштами припиняється зі спливом визначеного в договорі строку кредитування (правовий висновок у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12). Після настання строку виконання зобов`язання характер правовідносин змінюється з регулятивних на охоронні, а інтереси кредитора захищаються шляхом застосування заходів відповідальності, передбачених статтею 625 ЦК України або умовами про неустойку, нарахування яких у даній справі позивачем не заявлялося.

Включення до Правил надання коштів умов про автоматичну пролонгацію чи правомірне нарахування відсотків протягом додаткових 90 днів у разі прострочення боржника створює істотний дисбаланс договірних прав на шкоду споживачу, суперечить принципам добросовісності та є несправедливим у розумінні статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Будь-яка зміна істотних умов споживчого кредиту, включаючи продовження строку дії договору, за змістом статей 12 та 13 Закону України «Про споживче кредитування» вимагає обов`язкового укладення додаткової угоди у письмовій або електронній формі з накладенням підписів обох сторін, а одностороннє продовження строку та ретроспективне підвищення фінансового навантаження є неправомірним.

Таким чином, обґрунтованим є нарахування процентів виключно в межах базового тридцятиденного строку користування кредитом за ставкою 1,6 % на день (фіксована процентна ставка), що в розрахунку від тіла кредиту становить 5760,00 грн за 30 днів. Нарахування щоденних процентів поза межами цього строку є незаконним.

Крім того, із наданого позивачем розрахунку вбачається, що позичальником було сплачено 19.11.2020 1996,80 грн та 07.01.2021 50,00 грн, які зараховано на погашення відсотків.

З урахуванням зазначених добровільних платежів, розмір процентів за час правомірного користування кредитом, який підлягає стягненню, становить 3713,20 грн (5760,00 – 1996,80 – 50,00).

З огляду на встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги знайшли часткове підтвердження, адже судом першої інстанції не враховано норми матеріального права щодо строку стягнення відсотків та неможливості автоматичної пролонгації у споживчому кредитуванні, з огляду на що рішення суду про повне задоволення позовних вимог підлягає скасуванню з підстав, визначених статтею 376 ЦПК України, із ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення основного боргу в розмірі 10 428,80 грн та заборгованості за процентами в розмірі 3713,20 грн.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням викладеного, на підставі ч. 1 ст. 376 ЦПК України апеляційну скаргу слід задовольнити частково, заочне рішення Болехівського міського суду від 25 лютого 2026 року змінити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованість за Договором позики № 3746368 від 19.10.2020 в сумі 14 142 грн 00 коп, з яких: 10 428,80 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3713,20 грн – заборгованість за процентами. В задоволені решти вимог позову слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до положень частини першої ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 13 вказаної статті передбачено, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позовні вимоги підлягають до часткового задоволення в сумі 14 142 грн 00 коп., пропорційно слід стягнути з відповідачки на користь позивача 1135,07 грн судового збору, сплаченого за подання позову, а з позивача на користь відповідачки – 1930,99 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги. Тому шляхом взаємозарахування підлягає стягненню з позивача на користь відповідачки – 795,92 грн судового збору.

При цьому, колегія суддів вважає обґрунтованим стягнення з відповідачки на користь позивача витрат за надання правничої допомоги в сумі 2000 грн з урахуванням складності справи, обсягу послуг, витраченого часу на участь у справі.

За вимогами п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Враховуючи, що ціна позову в цій справі не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа є малозначною, то судове рішення у ній в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – адвоката Тимащук Вікторії Анатоліївни задовольнити частково.

Заочне рішення Болехівського міського суду від 25 лютого 2026 року змінити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) заборгованість за Договором позики № 3746368 від 19.10.2020 в сумі 14 142 (чотирнадцять тисяч сто сорок дві) грн 00 коп, з яких: 10 428,80 грн – заборгованість за тілом кредиту, 3713,20 грн – заборгованість за процентами, а також 2000 (дві тисячі) грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції.

В задоволені решти вимог позову відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» (код ЄДРПОУ 39992082, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, 8) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) 795 (сімсот дев`яносто п`ять) грн 92 коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з її ухвалення, касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Головуюча: О. О. Томин

Судді: І. В. Бойчук

О. В. Пнівчук