Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №480/5043/26 — Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року Справа № 480/5043/26

Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шаповала М.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5043/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, які полягають у відмові щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії, без обмеження її максимальним розміром, починаючи з 01 березня 2026 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої з 01 березня 2026 року пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2026 року № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", з урахуванням раніше проведених виплат;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо проведення нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в Сумській області здійснити з 14.10.2025 виплату ОСОБА_1 перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 в справі №480/3948/25 суми пенсії, без застосування положень "Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідач на виконання судового рішення здійснив перерахунок його пенсії, однак виплачує її не в повному розмірі із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821. Крім того, з 01.03.2026 відповідач нарахував індексацію пенсії, проте обмежив її виплату максимальним розміром. Позивач вважає такі дії протиправними та просить виплачувати пенсію у повному розмірі з урахуванням індексації, без обмеження максимальним розміром та без застосування постанови № 821.

Ухвалою суду від 03.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження по справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позов не надав, про причини неподання відзиву суд не повідомив, тому у відповідності до ч. 4 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання ГУ ПФУ в Сумській області відзиву на позов кваліфікується судом як визнання позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об`єктивно оцінивши докази в їх сукупності, встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 480/3948/25, зокрема, зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивача з 01.03.2024 та з 01.03.2025 з урахуванням відповідних сум індексації без обмеження пенсії максимальним розміром.

28.04.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою про надання документів та інформації щодо нарахування і виплати його пенсії.

Листом від 20.05.2026 № 1800-0202-8/25913 відповідач повідомив, що після перерахунку, проведеного на виконання рішення суду у справі № 480/3948/25, розмір пенсії позивача склав 40064,36 грн, тоді як розмір пенсії, визначений з урахуванням нормативно-правових актів до виконання цього рішення, становив 33903,95 грн. При цьому пенсія виплачувалася позивачу в розмірі 33903,95 грн, а виплата різниці між указаними розмірами здійснювалася відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

Також у зазначеному листі відповідач повідомив, що з 01.03.2026 провів індексацію пенсії позивача, унаслідок чого її загальний розмір склав 42717,86 грн, однак з урахуванням установленого максимального розміру пенсію обчислено в сумі 40064,36 грн.

21.05.2026 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив здійснити перерахунок та виплату його пенсії без обмеження максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236.

Листом від 29.05.2026 № 1800-0202-8/27811 відповідач повідомив, що індексацію пенсії позивача з 01.03.2026 проведено в розмірі 2595 грн та в межах її максимального розміру. При цьому зазначив, що загальний розмір пенсії з урахуванням індексації становить 42717,86 грн, однак пенсію обчислено в розмірі 40064,36 грн, виплата якого здійснюється відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821.

08.06.2026 позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням індексації без обмеження її максимальним розміром, у якій також послався на визнання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 протиправною та нечинною.

11.06.2026 позивач подав окрему заяву, в якій просив виплачувати пенсію, перераховану на виконання рішення суду у справі № 480/3948/25, щомісяця в повному нарахованому розмірі без застосування часткового, пропорційного чи відстроченого порядку виплати, а також виплатити нараховані, але не виплачені суми пенсії.

Листом від 17.06.2026 № 1800-0202-8/31035 відповідач повідомив, що після визнання постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 протиправною та нечинною Кабінетом Міністрів України не прийнято іншого нормативно-правового акта, який визначав би порядок здійснення відповідних видатків. У зв`язку із цим відповідач зазначив, що виплата перерахованих на виконання судових рішень сум пенсії буде здійснена після прийняття відповідного порядку, в межах наявних бюджетних асигнувань та у встановленій черговості.

Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних приписів законодавства.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, є Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII.

Статтею 1-1 Закону № 2262-XII передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Щодо індексації пенсії позивача з 01.03.2026 та обмеження її максимальним розміром суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 64 Закону № 2262-XII у разі, якщо пенсії, призначені військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, та членам їх сімей у попередньому календарному році та до дати індексації пенсії включно у році, в якому проводиться індексація пенсій, не перераховувалися відповідно до частини четвертої статті 63 цього Закону, для забезпечення їх індексації проводиться перерахунок пенсій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Сума індексації враховується під час подальшого перерахунку пенсії відповідно до статті 63 цього Закону.

25.02.2026 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році".

Пунктом 1 постанови № 236 установлено, що з 1 березня 2026 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 "Питання проведення індексації пенсій у 2019 році", проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,121 з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 постанови № 236 з 1 березня 2026 року розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-XII, без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168, підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 і підпункту 1 пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом, крім військовослужбовців строкової служби, та членам їх сімей, строк призначення яких до 31 грудня 2025 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.

Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".

Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.

Як встановлено судом, на виконання постанови № 236 відповідач з 01.03.2026 провів індексацію пенсії позивача, внаслідок чого її загальний розмір з урахуванням надбавок та підвищень становив 42717,86 грн.

Водночас відповідач обмежив розмір пенсії позивача сумою 40 064,36 грн.

Надаючи оцінку правомірності такого обмеження, суд враховує наступне.

Законом України від 08.07.2011 № 3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" частину сьому статті 43 Закону № 2262-XII викладено в редакції, відповідно до якої максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України, тобто є неконституційними, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, згідно з якими максимальний розмір пенсії з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії з урахуванням зазначених складових не може перевищувати 10740 грн.

Пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2.3 мотивувальної частини Рішення від 20.12.2016 № 7-рп/2016 Конституційний Суд України зазначив, що норми-принципи частини п`ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер.

Заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, у зв`язку, зокрема, з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені.

Конституційний Суд України ствердив, що обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-XII, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п`ятою статті 17 Конституції України, які зобов`язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.

Законом України від 06.12.2016 № 1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01.01.2017, у частині сьомій статті 43 Закону № 2262-XII слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".

Однак на момент набрання чинності Законом № 1774-VIII частина сьома статті 43 Закону № 2262-XII вже втратила чинність на підставі Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016.

Отже, внесені Законом № 1774-VIII зміни до норми, яка втратила чинність, не відновили її дію та не створили правових підстав для обмеження пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, максимальним розміром.

Крім того, Рішенням Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(II)/2022 визнано такими, що не відповідають Конституції України, приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 № 3668-VI, що поширюють свою дію на Закон № 2262-XII, у тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України.

У цьому Рішенні Конституційний Суд України наголосив, що приписи Закону № 3668-VI, які обмежують максимальним розміром пенсії, призначені або перераховані відповідно до Закону № 2262-XII, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб.

Таким чином, на момент виникнення спірних правовідносин були відсутні чинні норми Закону № 2262-XII та Закону № 3668-VI, які надавали відповідачу право обмежувати пенсію позивача максимальним розміром.

Відтак проведення з 01.03.2026 індексації пенсії позивача з одночасним обмеженням її загального розміру сумою 40064,36 грн не відповідає вимогам чинного законодавства.

За таких обставин дії відповідача, які полягають у відмові щодо нарахування та виплати позивачу з 01.03.2026 пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою № 236, є протиправними.

З метою належного захисту порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити з 01.03.2026 виплату перерахованої пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою № 236, та раніше проведених виплат.

Щодо позовних вимог, пов`язаних із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, суд зазначає наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень.

Пунктом 1 Порядку № 821 передбачено, що цим Порядком визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, призначених або перерахованих на виконання судових рішень, зокрема за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати або фінансування.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 821 перераховані пенсії за рішенням суду - сума пенсії або щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, визначена як різниця між розміром призначеної або перерахованої на виконання судового рішення суми виплати та визначеним органом Пенсійного фонду України розміром з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Пунктом 4 Порядку № 821 передбачено, що видатки на виплату нарахованих пенсій за рішеннями суду за минулий час та перерахованих пенсій за такими рішеннями суду здійснюються за окремими напрямами, передбаченими в бюджеті Пенсійного фонду України на таку мету, за джерелами виплати відповідних сум, визначених законодавством.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 821 видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету або помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на перше число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата.

Відповідно до пункту 7 Порядку № 821 для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету або помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку.

Невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду пенсій за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду підлягали виплаті в наступному бюджетному періоді в межах установлених бюджетних асигнувань.

Отже, Порядком № 821 передбачено поділ належного пенсіонеру розміру пенсії на розмір, визначений органом Пенсійного фонду України з урахуванням положень нормативно-правових актів, та різницю, нараховану на виконання судового рішення, виплата якої поставлена в залежність від обсягу бюджетних асигнувань.

Водночас такий порядок виплати пенсії не відповідає положенням Закону № 2262-XII.

Відповідно до статті 52 Закону № 2262-XII особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, пенсія виплачується органами Пенсійного фонду України щомісяця, не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно у грошовій формі.

Таким чином, Закон № 2262-XII передбачає виплату пенсії щомісяця загальною сумою та не встановлює можливості поділу поточного розміру пенсії залежно від підстав, з яких його було визначено.

Закон № 2262-XII також не передбачає окремого виду поточної пенсійної виплати у вигляді різниці між розміром пенсії, перерахованим на виконання судового рішення, та розміром пенсії, визначеним органом Пенсійного фонду України з урахуванням положень нормативно-правових актів.

Після проведення перерахунку на виконання судового рішення визначений унаслідок такого перерахунку розмір є поточним щомісячним розміром пенсії та підлягає виплаті відповідно до статті 52 Закону № 2262-XII загальною сумою.

При цьому відповідно до статті 1-1 Закону № 2262-XII зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до Закону № 2262-XII та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Отже, Кабінет Міністрів України не уповноважений підзаконним нормативно-правовим актом змінювати встановлені законом умови та порядок виплати пенсії.

Крім того, частиною третьою статті 7 КАС України встановлено, що у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Отже, положення Порядку № 821, які передбачали виплату частини поточного розміру пенсії пропорційно виділеним бюджетним асигнуванням, не підлягають застосуванню до спірних правовідносин як такі, що не відповідають статтям 1-1 та 52 Закону № 2262-XII і конституційному принципу обов`язковості судових рішень.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 04.03.2026 у справі № 320/51895/25, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026, постанову Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 визнано протиправною та нечинною.

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, з 08.06.2026 постанова Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 втратила чинність та не могла надалі застосовуватися відповідачем.

Водночас втрата постановою № 821 чинності з 08.06.2026 не свідчить про правомірність її застосування до поточної пенсійної виплати позивача до цієї дати, оскільки положення цього підзаконного нормативно-правового акта не відповідали Конституції України та Закону № 2262-XII.

Як встановлено судом, на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 480/3948/25 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача та визначив її розмір у сумі 40064,36 грн.

Проте виплату пенсії відповідач продовжив здійснювати в розмірі 33903,95 грн, а різницю між зазначеними розмірами відніс до перерахованих пенсій за рішенням суду, виплата яких здійснювалася відповідно до Порядку № 821.

Таким чином, відповідач застосував Порядок № 821 до поточного щомісячного розміру пенсії позивача та внаслідок цього виплачував пенсію в меншому розмірі, ніж розмір, визначений після проведення перерахунку на виконання судового рішення.

Застосування Порядку № 821 не може бути підставою для зменшення поточного щомісячного розміру пенсії позивача, оскільки це суперечить статтям 1-1 та 52 Закону № 2262-XII і фактично змінює зміст та обсяг виконання судового рішення підзаконним нормативно-правовим актом.

За таких обставин дії відповідача щодо проведення нарахування та виплати пенсії позивачу із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 є протиправними.

З метою відновлення порушеного права позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача здійснити з 14.10.2025 виплату позивачу суми пенсії, перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 480/3948/25, без застосування положень Порядку № 821 та з урахуванням раніше виплачених сум.

Таким чином, суд визнає про задоволення позовних вимог.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 з 01.03.2026 пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити виплату ОСОБА_1 перерахованої з 01.03.2026 пенсії без обмеження її максимальним розміром з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2026 році", та раніше виплачених сум.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо нарахування та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 14.10.2025 виплату ОСОБА_1 пенсії, перерахованої на виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 12.09.2025 у справі № 480/3948/25, без застосування Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 № 821, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.М. Шаповал