Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №460/3290/26 — Рівненський окружний адміністративний суд

Суд: Рівненський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: зупинення, відмова в реєстрації податкових накладних

Дата: 02 серпня 2026 р.

Справа: №460/3290/26

Суддя: К.М. Недашківська

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 серпня 2026 року м. Рівне№460/3290/26

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Перемога” до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Перемога” (далі – Позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі – Відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі – Відповідач 2) в якому Позивач просить суд: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №13520020/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.09.2025, складеної ТОВ “Перемога”; визнати протиправним та скасувати рішення №159/00847920/2 від 05.01.2026 про залишення скарги ТОВ “ПЕРЕМОГА” без задоволення на рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 13520020/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.09.2025, складеної ТОВ “Перемога” без змін; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 02.09.2025, складену ТОВ “Перемога” на загальну суму ПДВ – 20200,00 грн.

Стислий виклад позиції Позивача та заперечень Відповідача.

Позивач зазначає, що за результатами здійснення господарських операції з контрагентом, платником податків сформована податкова накладна, яка подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, реєстрація податкової накладної зупинена з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, та запропоновано платнику податків надати пояснення та документи щодо такої операції. Позивач вказує, що ним у повному обсязі виконано обов`язок щодо надання документів, які підтверджували здійснення господарської операції, проте контролюючим органом прийняте рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в реєстрі без наявності на те правових підстав. Просив задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідачі зазначають, що у контролюючого органу були наявні усі правові підстави для зупинення реєстрації податкової накладної з підстав відповідності пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, оскільки таке зупинення відбувається в автоматизованому порядку. Платнику податків запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Проте, належних документів платником податків надано не було у повному обсязі, що слугувало підставою для відмови у реєстрації податкової накладної. Відповідачі вказують, що оскаржуване рішення є правомірним та відповідає нормам чинного законодавства. Просили відмовити Позивачу у задоволенні позовних вимог повністю.

Ухвалою суду від 02.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 18.03.2026 клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження або ж прощеного з повідомленням (викликом) сторін у судове засідання – залишене без задоволення.

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За відсутності у процесуальному законі вказівки (прямої чи опосередкованої) на необхідність розгляду справи (з огляду на її категорію) тільки за правилами загального позовного провадження, суд розглядає справу за правилами спрощеного позовного провадження (відповідно до частини другої статті 257 КАС).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Перемога” – юридична особа приватного права – організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; суб`єкт господарювання в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» №755-IV від 15.05.2003; перебуває на обліку у контролюючому органі, як платник податків; зареєстрований за юридичною/податковою адресою: вулиця Центральна, 14, село Нетреба, Сарненський район, Рівненська область, 34264; код ЄДРПОУ 00847920; види діяльності: 41.10 Організація будівництва будівель (основний); є платником ПДВ.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Перемога” має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та за значним (СС3) наслідками та є Генеральним підрядником у будівництві багатоповерхового житлового будинку у місті Сарни.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “Перемога” та Товариством з обмеженою відповідальністю “СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС” укладений договір генерального підряду № 1/ГП від 07.02.2025, відповідно до якого ТОВ “ПЕРЕМОГА” за замовленням ТОВ “СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС” здійснює нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Грушевського, м. Сарни, Сарненський район Рівненська область.

02.09.2025 ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» на підставі договору генерального підряду №1/ГП від 07.02.2025 оплачено в якості передоплати ТОВ «ПЕРЕМОГА» грошові кошти за будівельні роботи в сумі 121200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 200,00 грн.

За правилами підпунктів «а» та «б» пункту 185.1. статті 185 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (далі – ПК України), об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

За правилами пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

За результатами здійснення господарської операції Позивачем сформовано податкову накладну від 02.09.2025 №1 (далі – ПН №1) на загальну суму операцій – 121200,00 грн, в тому числі ПДВ – 20200,00 грн; опис (номенклатура) товарів / послуг продавця – «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення по вул. Грушевського, м. Сарни, Сарненський р-н, Рівненська обл.,» (а.с. 68 том 1), яка подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).

Контролюючим органом сформована Квитанція про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 18.09.2025, в якій зазначено:

«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 02.09.2025 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1.4154%, "Рпоточ"=18768. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі» (а.с. 70 том 1).

Позивачем подано контролюючому органу Повідомлення №3 від 03.12.2025 про подання пояснень та копій документів щодо податкової накладної/розрахунків коригування, реєстрацію якої зупинено; кількість додатків – 81; (а.с. 76 том 1); контролюючому органу також надані письмові Пояснення від 03.12.2025 (а.с. 72 том 1).

За результатами розгляду Повідомлення №3 від 03.12.2025 та додатних документів, контролюючим органом сформоване Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13498125/00847920 від 10.12.2025 (далі – Повідомлення №13498125/00847920) (а.с. 78 том 1).

У Повідомленні №13498125/00847920 міститься відмітка про необхідність подання платником податків: копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладеній / розрахунку коригування – «первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів».

Графа «Додаткова інформація» Повідомлення №13498125/00847920: «Згідно даних ЄРПН у 2025 році та даних митниці встановлено, що придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів / виконаних робіт / наданих послуг: бетон, обладнання для експлуатації макухи потужністю 60 тон на добу та ін., що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Надати пояснення та підтверджуючі документи по придбанню, транспортуванню, використанню придбаних ТМЦ. Акти списання ТМЦ для виконання робіт, залишки придбаних ТМЦ тощо».

16.12.2025 Позивач за допомогою «Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» подав додаткові пояснення вих. № 16/12-25-3 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній реєстрацію якої зупинено у кількості 69 штук. В своїх поясненнях Позивач вказав, що здійснює будівництво за рахунок грошових коштів ТОВ “СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС” і скеровує отримані від замовника грошові кошти, як на оплату наданих безпосередньо робіт та послуг самим Позивачем, так і на оплату робіт, послуг та будівельних матеріалів субпідрядникам. Позивачем 02.09.2025 отримано від ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» на підставі договір генерального підряду №1/ГП від 07.02.2025, передоплату за будівельні роботи в сумі 121 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 200,00 грн.та на підставі вищезазначеного договору та отриманої передоплати Позивачем 02.09.2025 складено податкову накладну за № 1 (а.с. 81-85 том 1).

Контролюючим органом прийняте Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13520020/00847920 від 19.12.2025 (далі – Рішення №13520020/00847920), яким відмовлено у реєстрації ПН №1 в ЄРПН з підстави:

«ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку» (а.с. 87 том 1).

Графа «Додаткова інформація (зазначити конкретні документи)» Рішення №13520020/00847920: «Згідно даних ЄРПН у 2025 році та даних митниці встановлено, що придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів / виконаних робіт / наданих послуг: бетон, обладнання для експлуатації макухи потужністю 60 тон на добу та ін., що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Відсутні підтверджуючі документи по придбанню, транспортуванню, зберіганню придбаних ТМЦ».

Позивачем подана Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с. 94 том 1), за результатами розгляду якої ДПС України прийняте Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2026 №159/00847920/2, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а Рішення №13520020/00847920 – без змін (а.с. 97 том 1).

Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів прийняття оскаржуваних Рішень №13520020/00847920 та №159/00847920/2, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.

За приписами пункту 201.10 статті 201 ПК України, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пункт 201.1. статті 201 ПК України: «На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України, зазначаються ті одиниці виміру товарів, які застосовуються при оформленні митної декларації на такі товари; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер; к) дата та номер митної декларації зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України; л) дата та номер договору (контракту) зазначаються у разі складання платником податкової накладної за операціями з вивезення товарів за межі митної території України. У податковій накладній, що складається за операціями з вивезення товарів за межі митної території України на підставі форвардного контракту, зазначається відповідна відмітка про форвардний контракт».

Пункт 192.1. статті 192 ПК України: «Якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних. Розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування. Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку, підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних: постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації; отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу. Складені платником податку розрахунки коригування до податкових накладних, складених до 1 лютого 2015 року, розрахунки коригування до податкових накладних, які не підлягали наданню отримувачу (покупцю) - платнику податку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних постачальником (продавцем). Зазначене не поширюється на розрахунки коригування, що передбачають зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику (зменшення податкового зобов`язання постачальника та податкового кредиту отримувача), складені після 1 липня 2015 року до податкових накладних, складених до 1 липня 2015 року на отримувача (покупця) - платника податку, які підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних отримувачем (покупцем) товарів/послуг. Розрахунок коригування до податкової накладної складається також у випадку виправлення помилок, допущених при складанні податкової накладної, у тому числі не пов`язаних із зміною суми компенсації вартості товарів/послуг».

Пункт 201.16 статті 201 ПК України: «Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України».

Зазначені вище норми свідчать про те, що протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття ПН / РК в електронному вигляді (з підстав, якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 ПК України) або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України).

У спірному випадку реєстрація ПН №1 в ЄРПН зупинена відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» №1165 від 11.12.2019 (набрання чинності 01.02.2020) затверджені: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок №1165).

Порядок №1165 визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165:

автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків (далі - автоматизований моніторинг) - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації;

критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту “а” або ”б” пункту 185.1 статті 185, підпункту “а” або ”б” пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку;

За приписами пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

За правилами пункту 7 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування (крім податкової накладної/розрахунку коригування, у яких відображена операція з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”) встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 8 та 9 Порядку №1165, платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет. Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

Пунктом 10 Порядку №1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

За приписами пункту 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Як зазначалося вище, зупинення реєстрації ПН №1 в ЄРПН відбулося з підстави відповідності п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій:

«Обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування (зокрема обсягом постачання за операціями з вивезення за межі митної території України товарів, до яких застосовується режим експортного забезпечення відповідно до вимог статті 19-2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”), зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку».

Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» №1246 від 29.12.2010 затверджений Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі – Порядок №1246),

Відповідно до пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктом 201.10 статті 201 та пунктом 97 підрозділу 2 розділу XX “Перехідні положення” Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги”, “Про електронні документи та електронний документообіг” та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Мінфіну від 6 червня 2017 р. № 557.

За правилами пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до пункту 15 Порядку №1246, у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (пункт 17 Порядку №1246).

Отже, зупинення реєстрації ПН в ЄРПН, як і формування Квитанцій про зупинення реєстрації ПН відбуваються в автоматичному режимі та виключають будь-яке втручання контролюючого органу в процедуру зупинення реєстрації ПН та генерування, надіслання квитанції про зупинення реєстрації ПН.

У спірному випадку, зупинення реєстрації ПН в ЄРПН відбулося автоматично з підстав відповідності п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

Верховний Суд у постанові від 02 липня 2024 року (справа №440/5004/23, адміністративне провадження № К/990/20991/24) виснував: «Суд не спростовує та не заперечує вказані вище висновки Верховного Суду, про те вважає за необхідне звернути увагу на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 21 лютого 2023 року у справі №2240/3271/18, відповідно до яких предметом доказування при вирішенні вимог про зобов`язання ДФС України зареєструвати податкову накладну (у разі скасування рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної) мають бути встановленими обставини достатності документів для її реєстрації».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Тобто, установленню підлягають обставини щодо надання платником податків контролюючому органу після зупинення реєстрації ПН в ЄРПН документів, які були б достатніми для їх реєстрації в ЄРПН.

Відповідно до пункту 4 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі– Порядок №520), у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пункту 5 Порядку №520, платник податку, який склав податкову накладну / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації таких податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Так, у Квитанції про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН зазначено:

«Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 02.09.2025 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=1.4154%, "Рпоточ"=18768. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі».

03.12.2025 Позивач за допомогою «Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» подав Відповідачу 1 пояснення вих. № 03/12-25-1 та копії документів щодо податкової накладної реєстрацію якої зупинено у кількості 81 штука.

В своїх поясненнях Позивач вказав, що має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та за значним (СС№3) наслідками та є Генеральним підрядником у будівництві багатоповерхового житлового будинку у місті Сарни. Позивач, як Генеральний підрядник здійснює будівництво за допомогою субпідрядних організацій, закуповує будівельні матеріали для будівництва та такі матеріали зберігаються на будівельному майданчику за адресою будівництва: вул. Грушевського, м. Сарни, Сарненський район Рівненська область.

16.12.2025 Позивач за допомогою «Автоматизованої системи «Єдине вікно подання електронних документів» подав Відповідачу 1 на його повідомлення №13498125/00847920 від 16.12.2025 додаткові пояснення вих. № 16/12-25-3 та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній реєстрацію якої зупинено у кількості 69 штук.

В своїх поясненнях Позивач вказав, що здійснює будівництво за рахунок грошових коштів ТОВ “СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС” і скеровує отримані від замовника грошові кошти, як на оплату наданих безпосередньо робіт та послуг самим Позивачем, так і на оплату робіт, послуг та будівельних матеріалів субпідрядникам. Позивачем 02.09.2025 отримано від ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» на підставі договір генерального підряду №1/ГП від 07.02.2025, передоплату за будівельні роботи в сумі 121 200,00 грн. в т.ч. ПДВ 20 200,00 грн.та на підставі вищезазначеного договору та отриманої передоплати Позивачем 02.09.2025 складено податкову накладну за № 1.

Крім того, Позивачем були надані пояснення та копії підтверджуючих документів, щодо обладнання для екстракції макухи потужністю 60 тон. Позивач зазначив, що окрім будівництва, він також займається продажом обладнання. Обладнання для екстракції макухи закуплене для подальшого перепродажу, з метою отримання прибутку в майбутньому. ТОВ «ПЕРЕМОГА» підписала відповідний договір купівлі-продажу обладнання з ТОВ «УКРЗЕРНОПРОМ АГРО». В жовтні 2025 року ТОВ «ПЕРЕМОГА» підписала контракт з іноземним постачальником, та отримала товар для ТОВ «УКРЗЕРНОПРОМ АГРО», за який митні платежі було сплачено до державного бюджету в сумі 1244341,00 грн.

Як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, що спірна податкова накладна була складена у зв`язку із настанням такої події, як дата зарахування коштів від ТОВ “СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС” на рахунок Позивача.

Вказані кошти перераховані в якості передоплати Позивачу за будівельні роботи, що підтверджується рядом первинних бухгалтерських документів, що досліджені судом та які були надані Відповідачу 1, що не заперечується останнім.

Також судом встановлено, що Позивачем у поясненнях повідомлено, що він має ліцензію на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та за значним (СС3) наслідками та є Генеральним підрядником у будівництві багатоповерхового житлового будинку у місті Сарни. Позивач, як Генеральний підрядник здійснює будівництво за допомогою субпідрядних організацій, закуповує будівельні матеріали для будівництва та такі матеріали, а також основні засоби зберігаються на будівельному майданчику за адресою будівництва: вул. Грушевського, м. Сарни, Сарненський район Рівненська область.

Крім того, Позивачем також надані Відповідачу 1 всі необхідні запитувані документи, що спростовує твердження Відповідача про нереальність здійснення господарської операції.

Отже, ПН №1 складена не у зв`язку із завершенням господарської операції, за якою вже відбулась поставка товару/виконані роботи, а у зв`язку із здійсненням передоплати за господарською операцією, що буде завершено в майбутньому.

Тому в цьому випадку є хибними, при відмові в реєстрації податкової накладної, посилання Відповідача 1 на те, що обсяги постачання товару, перевищують величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару та обсяги його постачання.

Так, суду надані документи, що стосуються господарської операції:

Банківська виписка 01.09.2025 - 13.09.2025 року ТОВ «ПЕРЕМОГА», Витяг з ЄДР ТОВ «ПЕРЕМОГА» від 11.04.2025 року, Витяг платника ПДВ ТОВ «ПЕРЕМОГА», Декларація про провадження господарської діяльності ТОВ «ПЕРЕМОГА», Інформація з ЄДС ТОВ «ПЕРЕМОГА», Інформація з Реєстру ТОВ «ПЕРЕМОГА», Наказ 2Ш штатний розпис з 01.05.2025 ТОВ «ПЕРЕМОГА», Договір генерального підряду 1//ГП від 07.02.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Договір поставки № 23/05/2025 від 23.05.2025 року між ТОВ «ТКАЧА ПЛЮС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА». 24. Договір поставки №БС23/04-900 від 23.04.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Договір №РВ-0125/18 від 23.04.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та ТОВ «Перший дім», Договір про надання послуг №10/04-02 від 10.04.2025 року між ТОВ «БУДТРАНС САРНИ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Договір № 07/04/2025 від 07.04.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та ТОВ «САРНИТРАНС», Договір №45/25 від 25.04.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та ТОВ «ВАРТІС», Договір оренди крану №07/08-КБ від 07.08.2025 року між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт виконаних робіт №2/2025 від 30.09.2025 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Договір оренди №2/БС-25 від 23.10.2025 року між ТОВ «УКРЗЕРНОПРОМ-ЛОПАТИЧІ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 690 від 30.09.2025 року між ТОВ «БУДТРАС САРНИ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 689 від 29.09.2025 року між ТОВ «БУДТРАС САРНИ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 639 від 27.09.2025 року між ТОВ «БУДТРАС САРНИ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 638 від 24.09.2025 року між ТОВ «БУДТРАС САРНИ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 748 від 14.10.2025 року між ТОВ «БУДТРАС САРНИ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №О-ПД-001404 03 від 24.10.2025 між ТОВ «Перший дім» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №15185 від 02.09.2025 року між ТОВ «Торгбут Сервіс» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №15195 від 02.09.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №19502 від 31.10.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №17400 від 03.10.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №17389 від 03.10.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №17381 від 03.10.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Акт 753 від 21.10.2025 року між ТОВ «БУДТРАС САРНИ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 754 від 22.10.2025 року між ТОВ «БУДТРАС САРНИ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Підсумкова ПВР від 30.06.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Довідка КБ3 від 30.06.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 1 КБ2 від 30.06.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Довідка КБ3 від 30.09.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Відомість ПВРПІД від 30.09.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 4 КБ2 від 30.09.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Відомість ПВРПІД від 29.08.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Підсумкова ПВР від 29.08.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Довідка КБ3 від 29.08.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 3 КБ2 від 29.08.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Відомість ПВРПІД від 31.07.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Підсумкова ПВР від 31.07.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Довідка КБ3 від 31.07.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт 2 КБ2 від 31.07.2025 року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Акт звірки розрахунків року між ТОВ «СИНТЕЗ-БУДСЕРВІС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», ГТД від 30.10.2025 №25UA100320041662U1 електронне декларування, Оборотно-сальдова рахунок 205 за серпень 2025 року, ТОВ «ПЕРЕМОГА», Оборотно сальдова рах. 361 за період з 01.05.25 по 26.11.2025 року, ТОВ «ПЕРЕМОГА», Оборотно сальдова рах. 631 за період з 01.05.25 по 26.11.2025 року, ТОВ «ПЕРЕМОГА», Договір поставки № 02/08-2025 від 12.08.2025 року, між ТОВ «АННАМАР» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №14525 від 22.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14520 від 22.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14515 від 22.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14509 від 22.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14499 від 22.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14491 від 22.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14449 від 21.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14448 від 21.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14445 від 21.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14439 від 21.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14434 від 21.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14431 від 21.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14430 від 21.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №14421 від 21.08.2025 року між ТОВ «ПЕРЕМОГА» та Приватне підприємство-фірма «Торгбуд-Сервіс», Видаткова накладна №94 від 07.10.2025 року між ТОВ «ТКАЧА ПЛЮС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №92 від 02.10.2025 року між ТОВ «ТКАЧА ПЛЮС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №91 від 01.10.2025 року між ТОВ «ТКАЧА ПЛЮС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №89 від 30.09.2025 року між ТОВ «ТКАЧА ПЛЮС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №88 від 30.09.2025 року між ТОВ «ТКАЧА ПЛЮС» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №О-ПД-001404/01 від 23.09.2025 року між ТОВ «ПЕРШИЙ ДІМ» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №141 від 15.08.2025 року між ТОВ «АННАМАР» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Видаткова накладна №140 від 14.08.2025 року між ТОВ «АННАМАР» та ТОВ «ПЕРЕМОГА», Рахунок на оплату № 30 від 02.09.2025 року на покупця, Рахунок 160 від 12.08.2025 від постачальника ТОВ «АННАМАР», Рахунок 161 від 12.08.2025 від постачальника ТОВ «АННАМАР», Сертифікат відповідності на арматуру, Сертифікат відповідності на бетон, Посвідчення кранівника ОСОБА_2 .

Такі ж документи надавалися до комісії регіонального рівня з Повідомленнями та поясненнями щодо господарської операції за ПН №1.

Відповідач 1 зазначає, що Банківська виписка 01.09.2025 - 13.09.2025 року ТОВ «ПЕРЕМОГА» Позивачем не надавалася, тому не є належним і допустимим доказом.

Щодо таких доводів контролюючого органу суд зазначає, що ненадання платником податків такого єдиного документа не може ставити під сумнів усі інші надані докази на підтвердження здійснення господарської операції за ПН №1.

Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджується те, що Позивач надав контролюючому органу усі належні документи, що стосувалися господарської операції за ПН №1, а їх обсяг був достатнім для прийняття рішення про реєстрацію ПН / РК в ЄРПН, оскільки документи повністю розкривали зміст (суть) господарської операції.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку:

або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування;

або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

У спірному випадку комісія прийняла рішення про необхідність надіслання платнику податків повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування - Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та / або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13498125/00847920 від 10.12.2025.

У Повідомленні №13498125/00847920 міститься відмітка про необхідність подання платником податків: копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладеній / розрахунку коригування – «первинних документів щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів».

Графа «Додаткова інформація» Повідомлення №13498125/00847920: «Згідно даних ЄРПН у 2025 році та даних митниці встановлено, що придбання товарно-матеріальних цінностей в об`ємах (обсягах) неспіввідносних з обсягами реалізованих товарів / виконаних робіт / наданих послуг: бетон, обладнання для експлуатації макухи потужністю 60 тон на добу та ін., що вплинуло на формування реєстраційного ліміту. Надати пояснення та підтверджуючі документи по придбанню, транспортуванню, використанню придбаних ТМЦ. Акти списання ТМЦ для виконання робіт, залишки придбаних ТМЦ тощо».

При цьому, у сформованих Відповідачем 1 документах не міститься жодного опису підстав для неврахування чи відхилення документів, які були надані платником податків.

Відповідно до пункту 9 Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги» за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

За приписами пункту 10 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання / часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

З матеріалів справи слідує, що господарська операція оформлена належними документами; до податкового органу подано усі документи, достатні для підтвердження та розкриття суті і змісту такої операції.

В постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 500/2237/20 Верховний Суд зазначив, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Вказана правова позиція підтримана Верховним Судом в постановах від 19 липня 2023 року по справі № 420/7850/22, від 29 червня 2023 року по справі № 500/2655/22, від 30 травня 2023 року по справі № 500/889/21, від 01 лютого 2023 року по справі №140/506/22, від 03 жовтня 2023 року по справі № 380/4146/22.

Верховний Суд у постанові від 12.03.2025 (справа №420/35189/23, адміністративне провадження № К/990/697/25) виснував: «При цьому податковим органом не зазначено, які з поданих платником податків копій документів складені/оформлені з порушенням законодавства, та в чому полягають такі порушення, а отже, підстави відмови у здійсненні реєстрації податкових накладних не з`ясовані належним чином у спосіб, який дозволив би зрозуміти й усунути недоліки».

Тобто, вирішуючи питання щодо реєстрації чи відмови в реєстрації ПН / РК в ЄРПН, контролюючий орган повинен у повній мірі дослідити надані платником податків документи на предмет їх достатності за господарською операцією, щодо якої подана на реєстрацію ПН / РК в ЄРПН.

У спірному випадку контролюючий орган не надав належної оцінки поданим Позивачем документам та не зазначив причини неврахування чи відхилення таких документів.

Суд констатує, що оскаржуване Рішення №13520020/00847920 не відповідає критерію «обґрунтованості».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі – ЄКПЛ або Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України №475/97-ВР від 17.07.1997; Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

За приписами статті 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Тому, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваного Рішення №13520020/00847920, яке підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Відповідача 2 зареєструвати ПН в ЄРПН, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 23 частини першої статті 4 КАС України, похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За правилами частини другої статті 245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

За приписами пункту 19 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Відповідно до пункту 20 Порядку №1246, внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи попередній висновок суду про протиправність оскаржуваного Рішення №13520020/00847920, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН.

При цьому, суд зазначає, що зобов`язання Відповідача 2 здійснити реєстрацію ПН в ЄРПН є належним способом захисту прав платника податків.

Такий спосіб захисту прав позивача не є втручанням у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень, оскільки під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він уважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

Дискреційні повноваження можуть закріплюватися в нормативно-правових актах, проектах нормативно-правових актів такими способами:

1) за допомогою оціночних понять, наприклад: «за наявності поважних причин орган вправі надати …», «у виключних випадках особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може дозволити…», «рішення може бути прийнято, якщо це не суперечить суспільним інтересам…» тощо;

2) шляхом перерахування видів рішень, що приймаються органом (особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування), не вказуючи підстав для прийняття того чи іншого рішення або шляхом часткового визначення таких підстав;

3) шляхом надання права органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) при виявленні певних обставин (настанні конкретних юридичних фактів) приймати чи не приймати управлінське рішення залежно від власної оцінки цих фактів;

4) за допомогою нормативних приписів, що містять лише окремі елементи гіпотези чи диспозиції правової норми, що не дозволяють зробити однозначний висновок про умови застосування нормативного припису або правові наслідки застосування такого припису.

Стосовно дискреційних повноважень, суд, за наслідками аналізу вказаних положень, зазначає, що такими є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Прикладом таких повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».

Зобов`язання Відповідача 2 зареєструвати ПН в ЄРПН не стосується дискреційних повноважень суб`єкта владних повноважень, оскільки йдеться про єдиний можливий правовий механізм захисту права платника податків на реєстрацію ПН в ЄРПН через констатацію факту протиправності Рішення, підставам прийняття якого надано правову оцінку.

Європейський суд з прав людини у п.50 рішення від 13 січня 2011 у справі «Чуйкіна проти України» (заява №28924/04) констатував: «що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп.28– 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції – гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)».

Тому, заявлена позовна вимога зобов`язального характеру також підлягає до задоволення.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення №159/00847920/2 від 05.01.2026 про залишення скарги ТОВ “ПЕРЕМОГА” без задоволення на рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 13520020/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.09.2025, складеної ТОВ “Перемога” без змін, суд зазначає таке.

Як встановлено судом, Позивачем подана Скарга щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, за результатами розгляду якої ДПС України прийняте Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.01.2026 №159/00847920/2, яким скаргу платника податків залишено без задоволення, а Рішення №13520020/00847920 – без змін.

За приписами пункту 12 Порядку №520, рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до пункту 12 Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня протягом строку, зазначеного у пункті 11-1 цього Порядку, приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня без змін.

За правилами пунктів 17 та 18 Порядку Порядку розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість, про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу. Задоволення скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі є підставою для реєстрації зазначених у скарзі податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за наявності суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 або 200-1.9 статті 200-1 Кодексу.

Отже, рішення, прийняте за результатами вирішення податкового спору у порядку досудового врегулювання, не створює, не змінює та не припиняє будь-яких прав та обов`язків. Таке рішення не є таким, що прийняте у зв`язку з реалізацією управлінських повноважень, а є актом вирішення спору в досудовому порядку, не створює юридичного наслідку для Позивача, а визнання цього рішення протиправним та його скасування не призведе до відновлення порушеного права.

За таких підстав, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення №159/00847920/2 від 05.01.2026 про залишення скарги ТОВ “ПЕРЕМОГА” без задоволення на рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 13520020/00847920 від 19.12.2025 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 02.09.2025, складеної ТОВ “Перемога” без змін, слід відмовити.

За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем 1 не доведено правомірності оскаржуваного Рішення №13520020/00847920 в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту, як шляхом визнання протиправним такого рішення суб`єкта владних повноважень, так і шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН.

Розподіл судових витрат.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

На користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 2662,40 грн, сплачена відповідно до Платіжної інструкції від 16.02.2026 №1151.

Також, Позивач просить суд стягнути на його користь суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 13000,00 грн.

За приписами статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга статті 134 КАС України).

За правилами частини третьої статті 134 КАС України, для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта статті 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята статті 134 КАС України).

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 134 КАС України).

За правилами частини сьомої статті 134 КАС України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За правилами частини третьої статті 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

За правилами частини сьомої статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За правилами частини дев`ятої статті 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05.07.2012, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016, встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» №3477-IV від 23.02.2006, суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Наведені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій № R(81)7Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя» (on measures facilitating access to justice), яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, яка виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла, відшкодування зборів і витрат, у тому числі, гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Також у пункті 4 цих Рекомендацій зазначено, що жодна зі сторін не повинна бути позбавлена можливості користуватися послугами адвоката.

У пункті 1 Резолюції № (78)8 Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) «Про безоплатну правову допомогу і юридичні консультації» (on legal aid and advice) зазначено, що ніхто не може бути в силу перешкод економічного характеру позбавлений можливості використання або захисту своїх прав у будь-яких судах, повноважних виносити рішення по цивільних, господарських, адміністративних, соціальних чи податкових справах. З цією метою кожна особа має бути наділена правом на необхідну правову допомогу в судовому провадженні. При розгляді питання, чи така допомога є необхідною, слід враховувати: а) фінансові можливості та зобов`язання відповідної особи; b) очікувані судові витрати.

Суд зазначає, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги адвоката, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані належні докази (документи), оформлені в установленому законодавством порядку.

Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зазначає, що вартість послуг (робіт) адвоката – розмір гонорару визначається двома способами: (1) фіксований розмір гонорару, який визначається під час укладення договору та зазначається безпосередньо у тексті такого договору (у такому разі оформлення додаткових документів щодо вартості послуг – розміру гонорару не потребується); (2) розмір гонорару визначається на підставі договору та розрахунку вартості послуг шляхом оформлення актів, додаткових угод тощо.

Позивач надав суду документи на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвоката:

Договір про надання правничої допомоги від 16.02.2026 №1/1/26;

Додаток №1 до Договору: Тарифи на надання правничої допомоги: консультування, вивчення, аналіз та підготовка матеріалів спору – 1000,00 грн / год.; написання адміністративного позову – 1500,00 / год.

Акт №1 приймання-передачі від 19.02.2026: вивчення та аналіз матеріалів спору – 4000,00 грн (4 години); написання адміністративного позову – 9000,00 грн (6 годин);

Платіжна інструкція на суму 13000,00 грн.

Щодо заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу адвоката за послугами: вивчення та аналіз матеріалів спору – 4000,00 грн (4 години), суд зазначає таке.

Відповідно до Акта №1 приймання-передачі від 19.02.2026 в якості окремих послуг адвоката визначено: вивчення та аналіз матеріалів спору – 4000,00 грн (4 години).

Верховний Суд у постанові від 25.05.2022 у справі № 560/868/21 (адміністративне провадження № К/9901/39125/21) виснував:

«Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зустріч адвоката з клієнтом, аналіз наданих матеріалів, надання первинної консультації та узгодження подальших дій щодо надання правової допомоги (750,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 08.07.2020 №42/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн), отримання відповіді виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 13.07.2020 та ознайомлення з цієї відповіддю (375,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 21.07.2021 №45/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (500,00 грн), отримання відповіді Хмельницької міської ради від 24.07.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн), вчинення дій щодо отримання додаткових доказів адвокатом в інтересах замовника: підготовка адвокатського запиту від 15.12.2020 №68/20, підготовка, роздрукування, засвідчення додатків до запиту та направлення запиту поштою (750,00 грн), отримання відповіді Управління торгівлі Хмельницької міської ради від 24.12.2021 та ознайомлення з цієї відповіддю (750,00 грн), зустріч адвоката з замовником, консультація, ознайомлення з витребуваними доказами та документами, узгодження кінцевої позиції, надання адвокату завдання щодо необхідності підготовки позовної заяви до суду (500,00 грн), необґрунтовано вказані в якості окремих послуг, оскільки безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви і є її частиною».

Отже, заявлена до стягнення сума витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 4000,00 за окремими визначеними послугами: вивчення та аналіз матеріалів спору, не підлягає стягненню, оскільки такі послуги безпосередньо пов`язані з підготовкою позовної заяви і є її частиною.

Принцип повного відшкодування витрат на професійну правничу допомогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, ґрунтується на загальних принципах справедливості та компенсації в правовій системі, що є особливо важливим у публічно-правових спорах, де відповідачам, як правило, виступає держава в особі уповноважених нею суб`єктів владних повноважень.

Зазначений принцип допомагає взаємно збалансувати тягар витрат і забезпечити ефективний доступ до правосуддя, оскільки це дає можливість:

1) стимулювати справедливі судові процеси: якщо сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, може очікувати відшкодування витрат на адвоката, це стимулює її використовувати правові засоби та користуватися послугами адвокатів для ефективного представлення своїх інтересів у суді, що сприяє справедливому та рівноправному судовому процесу;

2) захистити право на доступ до правосуддя: гарантування відшкодування витрат на професійну правничу допомогу забезпечує можливість захисту особою своїх прав у суді, незалежно від її фінансового стану, що сприяє реалізації принципу рівності перед законом;

3) збалансувати інтереси сторін: відшкодування витрат на професійну правничу допомогу сприяє встановленню балансу інтересів сторін та дає змогу стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, компенсувати витрати, що виникли внаслідок необхідності захищати свої права в суді;

4) забезпечити судову ефективність: якщо сторона, на користь якої ухвалено судове рішення, може очікувати відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, це сприяє ефективності судового процесу та робить його більш доступним та прозорим.

У постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі №201/14495/16-ц міститься висновок про те, що розглядаючи питання стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, суд має право самостійно визначати розмір таких витрат, виходячи з критерію розумної необхідності та співмірності, враховуючи характер виконуваної адвокатом роботи / послуг, складність виконуваної роботи / послуг, їх значимості, складності категорії справи тощо.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

У постанові Верховного суду від 04.02.2020 у справі №280/1765/19, адміністративне провадження №К/9901/607/20) міститься правовий висновок про те, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У постанові Верховного Суду від 15.04.2021 у справі № 160/6899/20 містяться правові висновки: «Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо»;

«У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям».

Суд констатує, що даний спір не належить до категорії справ значної складності; позовні вимоги були задоволені частково; а тому суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для розумного обмеження розміру витрат на правничу допомогу адвоката до 5000,00 грн, із застосуванням принципу співмірності.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Перемога” (вулиця Центральна, 4, село Нетреба, Сарненський район, Рівненська область, 34264; код ЄДРПОУ 00847920) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вулиця Сімферопольська, 17-А, місто Дніпро, 49005; код ЄДРПОУ 44118658) та Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, місто Київ, 04053; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.12.2025 №13520020/00847920.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю “Перемога” від 02.09.2025 №1 датою (днем) її подання на реєстрацію.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перемога” суму судового збору у розмірі 2662 грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Перемога” суму витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 5000 грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

У стягненні витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 8000 грн 00 коп – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 03 серпня 2026 року

Суддя К.М. Недашківська

Оригінал: reyestr.court.gov.ua