Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №440/6002/26 — Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/6002/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 наказ від 21.04.2026 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації), за яким ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення сержанта ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключити сержанта ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що згідно застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 мав звання сержант, ВОС 948082, номер в реєстрі Оберіг 020820201396784500043. Постановою ВЛК від 23.12.2024 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, мав своєчасно оновлені (уточнені) військово-облікові дані. 21 квітня 2026 року під час прямування на роботу ОСОБА_1 був затриманий доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) нібито для уточнення військово-облікових даних, хоча останній мав своєчасно оновлені дані. Діючи в інтересах ОСОБА_1 його представником було підготовлено та направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 адвокатський запит з проханням надати інформацію та копії документів щодо підстав мобілізації останнього на військову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. З відповіді на адвокатський запит, яка оформлена листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2026 №12/6/1027 стало відомо, що ОСОБА_1 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1451 від 21.04.2026 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 . Позивач вважає, що процедура призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період була проведена з грубим порушенням процедури, оскільки ВЛК щодо визначення придатності ОСОБА_1 в дійсності не проводилась, а результати ВЛК про придатність останнього до військової служби під час мобілізації є передчасними, необґрунтованими та такими, що зроблені не на підставі дійсного проведення військово-лікарської комісії, а внаслідок формального заповнення медичної документації лікарями про придатність ОСОБА_1 до військової служби. У зв`язку з вищезазначеним звернувся з позовом до суду для захисту свого порушеного права.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі №440/6002/26, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників справи у письмовому провадженні.

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 правом надання відзиву не скористався, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

01 червня 2026 через "Електронний суд" надійшов відзив від Військової частини НОМЕР_1 проти позову, в якому відповідачем позовні вимоги заперечуються в повному обсязі з огляду на наступне. З наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2024 № 114 вбачається, що Позивач, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, що з 22 квітня 2026 року зарахований до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 . Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є: - для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця. Саме поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_2 (вих. №2579 від 21.04.2026) є

підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 . Сержант ОСОБА_1 призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2026 № 118 на посаду старшого стрільця 3 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків. В подальшому сержант ОСОБА_1 приступив до виконання обов`язків військової служби. Отже, зараховуючи Позивача до списків військової частини, Відповідач-2 діяв у спосіб, визначений статті 19 Конституції України, а тому його дії не носять протиправного характеру.

05 червня 2026 через "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач наголошує, що саме внаслідок порушення процедури проведення військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка фактично не проводила медичний огляд позивача, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 було видано оскаржуваний наказ №451 від 21.04.2026 в частині призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації на особливий період та відправлення його для

проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

08 червня 2026 через "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якій представник Військової частини НОМЕР_1 зазначає, що Військова частина НОМЕР_1 організовує та забезпечує доукомплектування особовим складом відповідно до планів призову (поставки) людських мобілізаційних ресурсів вищого командування, прийом військовозобов`язаних, в кількості визначеній

вищим командуванням. Згідно керівних документів військовій частині НОМЕР_1 категорично заборонено оскаржувати постанови військово-лікарських комісій. Порушення зазначених вимог йде всупереч принципу єдиноначальності як одного із принципів будівництва і керівництва Збройними Силами України, закріпленого Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (стаття 28). Згідно п. 2.4.10 наказу Міністерства оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 №402 постанови військово-лікарських комісій регіонів можуть бути оскаржені у центральних військово-лікарських комісіях або у судовому порядку. Згідно п. 2.3.5 вищезазначеного наказу рішення, постанови центральних військово-лікарських комісій можуть бути оскаржені в судовому порядку. Натомість Представник заявника у Відповіді на відзив, зокрема, піддає сумніву правомірності винесення наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2026 №114 та наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2026 №118, оцінює діяння військової частини НОМЕР_1 як «плоди отруйного дерева» не піддаючи сумніву правомірності самого рішення військово-лікарської комісії винесеного стосовно Позивача та дій військово-лікарської комісії, про що свідчить відсутність відповідної військово-лікарської комісії в якості Відповідача по даній справі. Зазначений підхід позивача може мати характер вибірковості у встановленні винних осіб.

Відповідно до частини першої статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

За приписами частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

За викладених обставин, у відповідності до вимог статей 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступних висновків.

Згідно застосунку «Резерв+» ОСОБА_1 мав звання сержант, ВОС 948082, номер в реєстрі Оберіг 020820201396784500043. Постановою ВЛК від 23.12.2024 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, звязку, ОЗ, охорони, мав своєчасно оновлені (уточнені) військово-облікові дані.

21 квітня 2026 року під час прямування на роботу ОСОБА_1 був затриманий доставлений працівниками Національної поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) нібито для уточнення військово-облікових даних, хоча останній мав своєчасно оновлені дані.

Діючи в інтересах ОСОБА_1 його представником було підготовлено та направлено на адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 адвокатський запит з проханням надати інформацію та копії документів щодо підстав мобілізації останнього на військову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

З відповіді на адвокатський запит, яка оформлена листом ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2026 №12/6/1027 стало відомо, що ОСОБА_1 на підставі наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №1451 від 21.04.2026 (з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації) був призваний на військову службу під час мобілізації, на особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .

Позивач вважає, що процедура призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період була проведена з грубим порушенням процедури, оскільки ВЛК щодо визначення придатності ОСОБА_1 в дійсності не проводилась, а результати ВЛК про придатність останнього до військової служби під час мобілізації є передчасними, необґрунтованими та такими, що зроблені не на підставі дійсного проведення військово-лікарської комісії, а внаслідок формального заповнення медичної документації лікарями про придатність ОСОБА_1 до військової служби.

Вважаючи наказ з питань мобілізаційної підготовки, мобілізаційної готовності та мобілізації, за яким ОСОБА_1 було призвано на військову службу під час мобілізації, на особливий період та відправлено для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_2 , останній звернувся з цим позовом до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб (строк дії воєнного стану в Україні продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Одночасно із введенням воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 №65/2022 "Про загальну мобілізацію", затвердженого Законом України від 03.03.2022 №2105-IX, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом (строк проведення загальної мобілізації продовжено надалі іншими Указами до сьогоднішнього дня).

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон №2232 .

Відповідно до частини 2 статті 1 Закону №2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно із частиною 3 статті 1 Закону №2232-ХІІ військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Відповідно до ст.2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.

Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Згідно із частиною 5 статті 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Частиною 9 статті 1 Закону № 2232-ХІІ встановлено такі категорії громадяни України:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Закону № 2232-ХІІ для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров`я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Відповідно до п.2 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 (далі Порядок №560) на військову службу під час мобілізації, на особливий період призиваються резервісти та військовозобов`язані, які придатні до військової служби за станом здоров`я та не мають права на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, для комплектування (доукомплектування) з`єднань, військових частин, установ, організацій, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, навчальних частин (центрів) (далі - військові частини) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями (далі - Збройні Сили та інші військові формування).

Згідно п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-XII (у редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 за №3633-ІХ), регламентовано види військової служби:

строкова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 №3633-ІХ постановлено у тексті Закону №2232-XII слова "строкова військова служба" в усіх відмінках замінити словами "базова військова служба" у відповідному відмінку.

Так, відповідно до частини 6 статті 2 Закону №2232-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) регламентовано наступні види військової служби:

базова військова служба;

військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період;

військова служба за контрактом осіб рядового складу;

військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу;

військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів та закладів вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти), а також закладів фахової передвищої військової освіти;

військова служба за контрактом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб офіцерського складу;

військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина 14 статті 2 Закону №2232-XII).

В ході розгляду адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебував на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ). Відповідно до відомостей із мобільного застосунку «Резерв+», який є персональним кабінетом військовозобов`язаного в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, ОСОБА_1 мав звання сержант, ВОС 948082, номер в реєстрі Оберіг 020820201396784500043. Постановою ВЛК від 23.12.2024 був визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, НЦ, закладах (установах), медпідрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, ОЗ, охорони, мав своєчасно оновлені (уточнені) військово-облікові дані..

Отже, позивач був визнаний придатним до військової служби ще у 2024 році.

Позивачем ні у 2024 році, ні при поданні не оскаржені дії ВЛК щодо визнання його придатним до військової служби.

З наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.04.2024 № 114 вбачається, що Позивач, який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , вважається таким, що з 22 квітня 2026 року зарахований до списку особового складу військової частини НОМЕР_1 .

Згідно першого абзацу пункту 2 розділу ХІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, «…військовослужбовці військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період зараховуються в день прибуття до списків особового складу військової частини в порядку, установленому пунктами 30-32 розділу II цієї Інструкції».

Відповідно до пункту 32 розділу ІІ вищевказаної Інструкції, зарахування до списків особового складу військової частини здійснюється у день прибуття військовослужбовців до військової частини.

Підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини (про прийом на роботу працівника) є: для військовослужбовців - іменні списки команд, приписи і документи, що посвідчують особу військовослужбовця.

Саме поіменний список ІНФОРМАЦІЯ_2 (вих. №2579 від 21.04.2026) є підставою для видання наказу про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 сержанта ОСОБА_1 .

Відповідно до другого абзацу пункту 2 розділу ХІІ Інструкції з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 15.09.2022 №280, первинне призначення на посади військовослужбовців військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період… відповідно до їх мобілізаційного призначення за мобілізаційним планом, здійснюються наказом командира військової частини по стройовій частині незалежно від номенклатури посад для призначення.

Сержант ОСОБА_1 призначений наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 26.04.2026 № 118 на посаду старшого стрільця 3 відділення охорони 2 взводу охорони роти охорони військової частини НОМЕР_1 , справу та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов`язків.

Таким чином, зарахування Позивача Відповідачем-2 до списків військової частини НОМЕР_1 здійснено з беззаперечним дотриманням норм чинного законодавства про проходження громадянами України військової служби.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив відсутність доказів того, що до моменту призову позивач звертався до територіального центру комплектування та соціальної підтримки із заявою про надання відстрочки та документами, які підтверджують право на її отримання. Також матеріали справи не містили доказів того, що питання про надання відстрочки перебувало на розгляді відповідної комісії або що компетентним органом було прийнято рішення про її надання.

За таких обставин суд дійшов висновку, що станом на день призову територіальний центр комплектування та соціальної підтримки не мав правових підстав вважати позивача особою, яка користується правом на відстрочку.

Судом також враховується правова позиція Верховного Суду, викладена у постанові від 1 жовтня 2024 року у справі №160/10728/23, відповідно до якої право на відстрочку має бути реалізоване самим військовозобов`язаним шляхом вчинення активних дій та оформлення його у встановленому законом порядку компетентним органом. При цьому реалізація такого права можлива лише до моменту набуття особою статусу військовослужбовця.

Крім того, суд враховує висновок Верховного Суду, сформульований у постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2592/23, згідно з яким процедура призову під час мобілізації є незворотною. Навіть якщо окремі порушення процедури призову будуть встановлені, саме по собі це не відновлює становища особи, яке існувало до мобілізації.

Відтак, заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки в задоволенні позову відмовлено відсутні підстави для розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя Г.В. Костенко