Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №465/5896/26 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/5896/26

Провадження 2-а/465/167/26

РІШЕННЯ

Іменем України

03.08.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Баран О. І.

з участю секретаря судових засідань Щирби Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу

за адміністративним позовом ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),

до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області,

про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

в с т а н о в и в:

18 червня 2026 року на адресу суду надійшов указаний адміністративний позов, відповідно до якого позивач просить суд скасувати постанову серії ЕНА № 7333517 про адміністративне правопорушення від 08.06.2026 про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Ухвалою судді Франківського районного суду м. Львова від 23.06.2026 указану позовну заяву залишено без руху, встановлено процесуальний строк для усунення недоліків, який продовжено ухвалою від 06.07.2026.

14 липня 2026 року від позивача на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків (а.с.62-68).

Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 20.07.2025 відкрито провадження у справі, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с. 70-71).

Відповідно до Єдиного державного реєстру судових рішень указана ухвала надіслана судом: 20.07.2026, зареєстрована: 21.07.2026, із забезпеченням надання загального доступу: 22.07.2026 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/138347071).

21 липня 2026 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 73-92).

Аргументи позивача

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 08.06.2026, під час керування транспортним засобом «Mercedes-Benz» C 180, реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , та рухаючись ним ділянкою автодороги у с. Зимна Вода по дорозі М-11 Львів-Шегині 11 КМ, був зупинений працівниками патрульної поліції за перевищення швидкості руху понад 20 км.

Єдиним доказом ймовірного порушення правил дорожнього руху стали дані, зафіксовані за допомогою приладу TruCAM, однак такий використовувався інспектором поліції шляхом його утримування в руках, без його стаціонарного встановлення.

Зазначає про те, що відповідачем не додано документів, які б свідчили про сертифікацію приладу, також не надано документів щодо правомірності використання працівником поліції указаного приладу.

Стверджує про те, що за результатом огляду ним відеозапису (фотознімку) зафіксовано автомобіль, однак, на його думку «ідентифікувати вказаний транспортний засіб не видається можливим, оскільки на відеоматеріалах (фото) номерний знак такого розмито і чітко не простежується.

Заперечення відповідачів

Відповідачі з вимогами позовної заяви категорично не погодились. Звернули увагу на безпідставність доводів позивача щодо неможливості ідентифікації автомобіля та їх невідповідності обєктивній дійсності, адже працівники поліції чітко зафіксували факт допущения порушення вимог ПДР (рух у населеному пункті зі швидкістю 78 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год), після чого зупинили транспортний засіб під керуванням позивача. Дотримуючись при цьому вимог ст. ст. 278, 279 КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформления поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» № 1395 від 07.11.2015, та діючи як посадові особи єдиного контролюючого органу у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, які зобов`язані були відреагувати на факт вчинення правопорушення та відреагували на нього.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням положень параграфа 2 Глави 11 Кодексу адміністративного судочинства України.

За правилами статті 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

В силу вимог ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій, тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідачів на підставі наявних у ній доказів та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України.

Суд, з`ясувавши доводи на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, установив такі фактичні обставини справи, та відповідні до них правовідносини.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Постановою від 08.06.2026 серії ЕНА №7333517, складеною старшим інспектором УПП у Львівській області ДПП капітаном поліції Тарнавським Василем Богдановичем, про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до змісту указаної постанови ОСОБА_1 , 08.06.2026 близько 08 год. 15 хв. на автодорозі М-11 Львів-Шегині, 11 км (с. Зимна Вода), керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» C 180, реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , рухався у населеному пункті зі швидкістю 78 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год. Швидкість руху транспортного засобу вимірювалась лазерним приладом TruCam TC000683, чим порушив п. 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - ПДР) (а.с. 7).

На підтвердження вчиненого позивачем адміністративного правопорушення представником відповідача долучено до відзиву відеоматеріали та фотознімок на оптичному носієві інформації на диску DVD, який у судовому засіданні оглянуто, та роздруковано фотознімок «1780906107_hA000_0608_080827» (а.с. 92).

На розміщеному на диску фотознімку 1780906107_hA000_0608_080827, здійсненому сертифікованим приладом TruCam LTI 20/20 серії номер TC000683, 08.06.2026 о 08:08:27 зафіксовано назву знімку «1780906107_hA000_0608_080827», автомобіль «Mercedes-Benz», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , із швидкістю руху на автодорозі М-11, 11 км - 85 км/год., при допустимій швидкості - 50 км/год, дистанцію – 162,4 м, час вчинення правопорушення – 06.03.2025 о 12:06:27, серійний номер приладу – ТС008380,

Предметом доказування в даній справі є факт перевищення позивачем встановленої швидкості руху та допустимість встановлення указаного факту показами приладу вимірювання швидкості автотранспортних засобів TruCam.

Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/36173, виданого ДП «Укрметртестстандарт» 12.03.2026, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів TruCam LTI 20/20 TC000683 придатний до застосування до 12.03.2027.

За результатом перевірки встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам технічної документації на вимірювач, при цьому діапазон вимірювання швидкості від 2 км/год до 320 км/год, максимально допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимі +2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год. Тобто прилад має можливість працювати у двох режимах: автоматичному та ручному

Можливість використання лазерного вимірювача швидкості «TruCam LTI 20/20 TC000683» виробництва «Laser Technology Inc» (США) також підтверджується експертним висновком №04/04/02-15478/BH від 18.09.2024.

Оцінка суду

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

За правилами ч. 5 ст. 160 КАС України право оскаржити рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень мають особи, права, свободи та інтереси яких відповідні рішення, дії чи бездіяльність порушують.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 частини 1 статті 23 цього Закону визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху України (далі –ПДР України), затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.9 ПДР України передбачено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно із ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою:

1) запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Як встановлено судом із постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №7333517 замір швидкості руху керованого позивачем автомобіля «Mercedes-Benz» C 180, реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , здійснювався лазерним приладом TruCam LTI 20/20 TC000683.

Згідно з п. 12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність, у тому числі, за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Позивач в обґрунтування свого позову покликається на недопустимість як доказу у справі про адміністративне правопорушення даних вимірювача швидкості TruCam, оскільки відсутні докази на підтвердження факту, що згаданий прилад під час вимірювання швидкості руху його транспортного засобу був стаціонарно вмонтований та не утримувався поліцейським в руках.

Суд критично ставиться до доводів позивача стосовно невірного вимірювання працівниками поліції швидкості руху його транспортного засобу, з огляду на те, що пристрій не був закріплений стаціонарно, а тримався інспектором у руках.

Твердження позивача про те, що прилад TruCam не може застосовуватися працівниками поліції, тримаючи в руці, є хибним з тих підстав, що у відповідності до положень ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Частиною другою цієї ж статті зазначено, що інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці.

З приводу наведеного, суд вказує на те, що з аналізу згаданої норми закону, передбаченої ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», з її змісту випливає, що така норма не містить обов`язкової вимоги щодо роботи технічних приладів лише в автоматичному режимі.

Разом з цим, оскаржувана постанова накладає адміністративне стягнення на позивача за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. Лазерний вимірювач швидкості TruCam LTI 20/20 є засобом вимірювальної техніки, а не пристроєм, що здійснює автоматичну фото- та відеозйомку.

Крім цього, лазерний вимірювач TruCam LTI 20/20 TC000683 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань. При цьому у ст. 40 Закон України «Про Національну поліцію» було внесено ряд змін, якими усунуто колізійність чинного законодавства. Так ч. 2 ст. 40 вказаного вище Закону сформульована наступним чином: «Інформація про змонтовані/розміщені технічні прилади, технічні засоби повинна бути розміщена на видному місці». Зі змісту даної норми чітко зрозуміло що вона струється виключно приладів змонтованих/розміщених, тобто тих які стаціонарно змонтовані і працюють в автоматичному режимі.

Відтак, в даному випадку порушення позивачем ПДР України зафіксовано пристроєм вимірювання швидкості TruCam LTI 20/20 в ручному режимі, а не в автоматичному, тому вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» не розповсюджуються на спірні відносини.

Доводи позивача із посиланням на одиничну постанову суду апеляційної інстанції від 29.04.2026 є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Окрім цього, позивач не враховує постанов, винесених за часом пізніше (наприклад, Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2026 у справі № 344/21392/25, 30.06.2026 у справі № 462/351/26, 02.07.2026 у справі № 161/8675/26, 08.07.2026 у справі № 159/9552/25, 20.07.2026 у справі № 463/3684/26, 22.07.2026 у справі № 595/320/26, 23.07.2026 у справі № 166/766/26 тощо). У тому числі щодо порушень на автодорозі М-11 Львів-Шегині (с. Зимна Вода), 11 км., щодо якої на офіційному сайті Департаменту патрульної поліції розміщена інформація про ділянки дороги, на яких здійснюється вимірювання швидкості за допомогою приладу ТruCаm, із зазначенням про те, що зазначені ділянки дороги облаштовані відповідними дорожніми знаками, зокрема у постанові від 01.07.2026 у справі № 450/5417/25.

За приписами ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатньою та необхідною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях відповідного складу правопорушення, що повинно підтверджуватися належними і допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП та ст.73, 74 КАС України.

Із оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності встановлено наявність у ній посилання на відповідний технічних засіб, а саме вказано, що вимір проводився приладом TruCam LTI 20/20 TC000683.

Для всіх законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, згідно з наказом Мінекономрозвитку від 13.10.2016 №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» встановлено міжповірочні інтервали. У тому числі це стосується вимірювачів швидкості руху транспортних засобів дистанційних, до яких відноситься вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний «TruCam LTI 20/20». Міжповірочний інтервал для нього становить 1 рік.

Указаний прилад є сертифікованим, відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/36173 від 12.03.2026, чинного до 12.03.2027, має можливість працювати у двох режимах: автоматичному та ручному (а.с. 88-90).

Отже, прилад TruCam LTI 20/20 TC000683 пройшов повірку у встановленому законом порядку, за результатами якої було визнано його відповідність вимогам технічного регламенту, а відтак, є дозволеним до використання на території України.

Свідоцтвом Державного Підприємства «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів» № 22-01/36173 від 12.03.2027 встановлено, що лазерний вимірювач швидкості автотранспортних засобів TruCam LTI 20/20 TC000683 відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань.

Крім основного, ручного режиму роботи, вимірювач TruCam LTI 20/20 TC000683 також може бути встановлений на триногу для проведення вимірювань швидкості руху транспортних засобів у автоматичному режимі.

Алгоритми обробки вимірювальної інформації забезпечують отримання результатів вимірювань швидкості руху транспортних засобів у межах максимально допустимої похибки, як в ручному, так і в автоматичному режимі + - 2 км/год в діапазоні від 2 до 200 км/год, + - 1% в діапазоні від 201 до 320 км/год.

Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення.

Правильність реалізації у приладі LTI 20/20 TruCam зазначеного алгоритму підтверджено за результатами державної експертизи у сфері криптографічного захисту інформації.

Застосування алгоритму шифрування AES забезпечує контроль цілісності інформації не тільки в самому приладі TruCam, але, також в зашифрованих файлах, що скопійовані на будь-які інші електронні носії.

В об`єкті експертизи – лазерному вимірювачі швидкості «TruCam LTI 20/20 TC000683», правильно реалізований криптографічний алгоритм шифрування AES, визначений п. 5.2. ДСТУ ISO/ITC 18033-3:2015 (у режимі ЕСВ, визначеному ДСТУ ISO/IЕC 10116:2019, із довжиною ключа 128 біт), що підтверджується експертним висновком №04/04/02-15478/BH від 18.09.2024 (а.с. 90).

Тому, достовірність інформації про порушення правил дорожнього руху може бути перевірена в будь-який момент після її фіксації приладом TruCam, у тому числі під час її пред`явлення в якості речового доказу в адміністративному судовому процесі.

До того ж, Постановою Кабінету Міністрів України від 10.11.2017 № 833 «Про функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі», визначено, що технічні засоби (прилади контролю) - це пристрої, що дають змогу в автоматичному режимі здійснювати виявлення та фотозйомку або відеозапис подій, що містять ознаки адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та інформація в яких захищена згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах.

Такі технічні засоби входять до системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі (далі - система), визначення терміну якої встановлює, що це - взаємопов`язана сукупність технічних засобів (приладів контролю), програмних і апаратних засобів обробки отриманих за допомогою технічних засобів (приладів контролю) інформаційних файлів та метаданих, обміну з використанням телекомунікаційних мереж інформацією, необхідною для реалізації організаційних і процесуальних заходів під час здійснення контролю за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками, що функціонує в єдиній інформаційній системі МВС.

У даному випадку, лазерний вимірювач швидкості TruCam є засобом саме вимірювальної техніки, а не засобом фото-відеофіксації і відповідає вимогам Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», відповідно до статті 1 якого засоби вимірювальної техніки - засоби вимірювань, вимірювальні системи, матеріальні міри, стандартні зразки та будь-які частини засобів вимірювань або вимірювальних систем, якщо ці частини можуть бути об`єктом спеціальних вимог та окремого оцінювання відповідності.

Відтак, суд відхиляє твердження позивача щодо використання лазерного вимірювача ТruCam в ручному режимі.

При цьому, максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах +- 2 км/год. в діапазоні від 2 км/год до 200 км/год.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, факт руху автомобіля, яким керував позивач, зі швидкістю 78 км/год, підтверджується фотознімком, здійсненим за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam LTI 20/20 № TC000683, який отримав свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/31900 від 25.09.2024 року та сертифіката перевірки тину № UA.TR. 001 84-20 Rev. 0 від 13.07.2020, дійсного до 13.07.2030.

Враховуючи, що зафіксоване перевищення дозволеної швидкості руху транспортного засобу позивача становить 28 км/год, що суттєво перевищує допустимий рівень похибки вимірювального пристрою, суд дійшов висновку про безпідставність доводів позивача.

Відтак, на час фіксування допущення позивачем правил щодо швидкості руху у населеному пункті, фіксація такого здійснювалась працівниками патрульної поліції за допомогою засобу вимірювальної техніки – відповідного вимірювача швидкості автотранспортних засобів, який пройшов повірку та відповідав вимогам технічної документації, що позивачем спростовано не було.

З огляду на викладені обставини суд зазначає, що наданий відповідачем відеозапис, а також фотознімок, зроблений за допомогою приладу TruCam LTI 20/20 № TC000683 є належним та допустимим доказом вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 122 КУпАП, містить усі необхідні технічні дані фіксації правопорушення, а саме: назву файлу, дату та час здійснення фіксації, місце здійснення, серійний номер приладу, зафіксовану швидкість руху транспортного засобу, відстань, на якій здійснювався вимір швидкості, встановлене обмеження швидкості на відповідній ділянці дороги.

Дослідивши постанову про накладення адміністративного стягнення, відеозаписи та фотознімок, які міститься в матеріалах справи, суд встановив, що позивач, керуючи транспортним засобом «Mercedes-Benz» C 180, реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , був зупинений працівниками патрульної поліції саме у зв`язку із допущенням перевищення встановленої швидкості руху.

В фабулі оскаржуваної постанови зазначено, що швидкість руху вимірювалася приладом - Tru cam ТС 000683 (п. 5 постанови). Указаний запис надано позивачу для огляду на місці, про що ним зазначено у позовній заяві. Відтак, докази, яким керувався поліцейський зазначені в фабулі постанови, при формулюванні часу, місця, суті і обставин правопорушення.

Відтак, твердження позивача про те, що за результатом огляду ним відеозапису (фотознімку) зафіксовано автомобіль, однак, на його думку «ідентифікувати вказаний транспортний засіб не видається можливим, оскільки на відеоматеріалах (фото) номерний знак такого розмито і чітко не простежується, оцінюються судом критично, як намагання уникнути адміністративної відповідальності.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем доведено в установленому порядку факт скоєння позивачем правопорушення, про яке зазначено в оскаржуваній постанові, а саме порушення п. 12.4 Правил дорожнього руху, що свідчить про обґрунтованість постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА №7333517 від 08.06.2026.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Разом з тим, із врахуванням положення статті 71 КАС України вбачається, що обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що позивач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує позовні вимоги, тобто підставу позову, а відповідач повинен довести обставини, якими він обґрунтовує заперечення проти позову.

Тобто, обов`язок відповідача доказування правомірності винесеного ним рішення не слід розуміти, як те, що позивач повністю звільнений від обов`язку доказування своїх вимог.

Наведене узгоджується з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 536/583/17 та від 14.03.2018 у справі № 760/2846/17.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач не долучив жодних доказів, які б беззаперечно спростовували факт наявності в його діях адміністративного правопорушення, зафіксованого працівником поліції у постанові серії ЕНА №7333517 від 08.06.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, відтак оскаржувану постанову по справі про адміністративне правопорушення слід залишити без змін, а позовну заяву ОСОБА_1 без задоволення.

З огляду на результат розгляду цієї справи та відповідно до приписів ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 8-10, 241-251, 295 КАС України, суд –

у х в а л и в :

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції у Львівській області, про скасування постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст.295 КАС України).

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 255 КАС України).

Повний текст рішення складено 03.08.2026.

Суддя: Баран О.І.