Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №452/2422/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №: 452/2422/26

Провадження № 3/452/1075/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

31 липня 2026 року м. Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Пташинський І.А., розглянувши матеріали, що надійшли з Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючої,-

за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2026 року до Самбірського міськрайонного суду Львівської області надійшов адміністративний матеріал відносно гр. ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП.

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 696595 від

18.06.2026 року зазначено, що 18.06.2026 року о 17 год. 10 хв., ОСОБА_1 в

с. Максимовичі, Самбірського району Львівської області керувала транспортним засобом - автомобілем марки «Renault - Fluence» державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не впоралась з керуванням, не дотрималась безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснила зіткнення з транспортним засобом - автомобілем марки «Land - Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням гр. ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження, чим порушила п. 13.3 Правил дорожнього руху України та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП не визнала, зазначила, що гр. ОСОБА_2 під час керування автомобілем на повороті зрізала кут, виїхала частково на полосу її руху де і відбулося ДТП, а після ДТП від`їхала десь приблизно 5-8 метрів. Зазначає, що

розташування автомобілів на схемі ДТП не відповідає дійсному місцю вчинення ДТП, дану схему їй для ознайомлення не давали і вона її не підписувала. Їхала по своїй полосі і не змінювала напрямку руху. Вважає, що ДТП відбулося з вини іншого учасника дорожнього руху - гр. ОСОБА_2 . Поліцейські при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не роз`яснювали їй прав. Просила провадження у справі закрити.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Дячук В.В., в судовому засіданні повністю підтримав позицію ОСОБА_1 . Крім того, просив суд закрити провадження у справі, покликаючись на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого

ст.124 КУпАП, відсутня.

Допитана під час розгляду справи як свідок інший учасник дорожнього руху гр. ОСОБА_2 зазначила, що 18.06.2026 року в с. Максимовичі Самбірського району керувала автомобілем марки «Land - Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , був поворот у ліву сторону і коли повертала побачила легкову білу машину. Вона зменшила швидкість, прижалась до правої сторони (їхала з гори), навіть одне колесо з`їхало з дороги, швидкість була 20 км/год. Відчула удар у водійську дверку і побачила лице ОСОБА_1 , вдарила рефлекторно по гальмах і зупинилась там де відбулося ДТП. ОСОБА_1 продовжила рух, проїхала якусь кількість метрів, вона почала за нею кричати, щоб та зупинилася. ОСОБА_1 зупинилася на своїй полосі десь метрів за 10-12 від ДПТ. Перед ДТП автомобіль ОСОБА_1 рухався десь на три четвертих по її полосі. Праві колеса її автомобіля «Land - Rover» з`їхали з асфальту, сліди гальмування залишилися з лівої сторони. Біля задньої дверки її автомобіля було скло від автомобіля Рено. ОСОБА_1 вийшла з автомобіля і сильно кричала. Цією дорогою вона їздить дуже часто. Вона викликала поліцію, яка

приїхала за 10 хв. Поліцейські робили заміри, вона давала пояснення, ОСОБА_1 не давала пояснення, склали схему ДТП. Чи є на схемі відзначене місце ДТП сказати не може. На неї протокол не складали. Удар був під кутом 45 градусів, її автомобіль зсунуло в сторону. Вважає що ОСОБА_1 виїхала на її полосу і зіткнення відбулося з її вини. Просила притягнути ОСОБА_1 до відповідальності.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка інспектор поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 зазначив, що перебував на чергуванні і отримав повідомлення про скоєння ДПТ. Приїхавши на місце ДТП, оглянув його, зробив заміри, на його думку винуватою є ОСОБА_1 . Зазначив, що на місці ДТП не має слідів гальмування, місця осипу теж немає. Пояснення давала тільки ОСОБА_2 , тому й зробив висновок, що винуватою є ОСОБА_1 . По місцю ДПТ проїжджали автомобілі і могли розвезти уламки скла по дорозі. Схему ДПТ підписала тільки ОСОБА_2 . У схемі ДТП відсутній підпис ОСОБА_1 , а також не зазначено, що ОСОБА_1 відмовилася від підпису. Якби перед ДТП автомобіль ОСОБА_1 рухався десь на три четвертих по полосі руху, якою рухався автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , то відбулося б лобове зіткнення автомобілів. Впевненості в тому, що саме ОСОБА_1 є винною в ДТП у нього зараз не має.

Згідно зі ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

На підставі ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи,пояснення ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оцінивши докази по справі, суддя прийшов до наступного висновку.

Із оглянутих в судовому засіданні під час розгляду справи схеми ДТП яка не була доведена поліцейськими до відома ОСОБА_1 та нею не підписана, а також запису з боді-камер поліцейських з місця ДТП, фотографій з місця ДТП, які були долучені до матеріалів справи за клопотанням захисника Дячука В.В., вбачається, що місце вчинення ДТП поліцейськими не встановлено; автомобілі марки «Renault - Fluence», державний номерний знак НОМЕР_1 , та марки «Land - Rover», державний номерний знак НОМЕР_2 , знаходяться на значній відстані один від одного та не на місці вчинення ДТП; гальмівний шлях автомобілів на місці вчинення ДТП відсутній і поліцейськими на схемі місця ДТП не зафіксований; місце ДТП поліцейськими не встановлено і на схемі місця ДТП не відображено, свідки даного ДТП поліцейськими не встановлені та не опитані, їхні пояснення до матеріалів справи не долучені, а тому, з врахуванням пояснень ОСОБА_1 та її захисника Дячук В.В., свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на переконання суду, достеменно встановити вину ОСОБА_1 чи іншого учасника ДТП яким була ОСОБА_2 є неможливим.

За таких обставин, пояснення свідка - водія ОСОБА_2 , які вона дала під час розгляду справи вважаю необ`єктивними, такими, що суперечать встановленим обставинам справи, оскільки вона є заінтересованою особою, а тому суддя їх не приймає до уваги.

Пояснення ОСОБА_1 відповідають встановленим обставинам справи, є об`єктивними, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами, а тому приймаються суддею до уваги.

Пояснення інспектора поліції Самбірського РВП ГУНП у Львівській області

Кузбита Ю.С., які він дав у судовому засіданні, не підтверджують вини ОСОБА_1 у вчиненні ДТП, так як сам поліцейський зазначив, що під час розгляду справи встановлені нові обставини, які у нього теж викликають сумнів у тому, що саме водій ОСОБА_1 винувата у вчиненні ДТП.

Враховуючи встановлені обставини, вважаю, що у матеріалах адміністративної справи відсутні беззаперечні докази винних дій водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та які б підтверджували порушення нею п.13.3 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

Відповідно до частини третьої статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Суд не має права самостійно відшуковувати докази на користь обвинувачення, адже діючи таким чином, він неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя.

Згідно вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Європейський Суд з прав людини в своїх судових рішеннях неодноразово вказував на те, що формулювання обвинувачення є важливою умовою справедливого та об`єктивного судового розгляду.

Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав люди основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України: 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»). Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Зважаючи на встановлені вище обставини, суд вважає, що в матеріалах даної справи відсутні достатньо переконливі, чіткі та узгоджені між собою докази чи неспростовані презумпції на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, тому в її діях відсутні подія і склад вказаного адміністративного правопорушення, у зв`язку з чим провадження в справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст. ст.247, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП - закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя