Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №452/976/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/976/26

Провадження № 1-кп/452/293/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м.Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретаря ОСОБА_2 ,

із участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника-адвоката ОСОБА_4

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Самборі Львівської області кримінальне провадження №12026141290000091 від 09 березня 2026 року про обвинувачення:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (ПІН НОМЕР_1 ), уродженця м. Львів, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , громадянина України, українця, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, інваліда І-групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_5 постановою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26.01.2026 справа №452/4719/25, яка набрала законної сили 06.02.2026 визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 5 ст. 126, ч. 3 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 10 (десять) років.

Не зважаючи на рішення суду ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на невиконання постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26.01.2026, щодо позбавлення його права керування транспортним засобом, діючи умисно, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч.1 ст. 129-1 Конституції України та ч.2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України, продовжив керування транспортними засобами.

Крім цього, ОСОБА_5 , 09.03.2026, о 10.23 год., достовірно знаючи, що він позбавлений права керувати транспортним засобом, діючи умисно, всупереч постанови Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26.01.2026 справа №452/4719/25 маючи реальну можливість виконувати такі у встановлений вказаним судовим рішенням терміни, умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_2 по вулиці Центральній поблизу будинку №27, в селі Погірці, Самбірського району Львівської області, у зв`язку з чим останнього працівниками ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області було зупинено та на місце події викликано СОГ.

Таким чим ОСОБА_5 умисно не виконав постанову суду, яка набрала законної сили, тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч 1 ст. 382 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному та пояснив, що усвідомлює, що не мав права керувати транспортними засобами, оскільки знав про постанову Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 26.01.2026, якою на нього накладено стягнення у вигляді штрафу та позбавлено права керування транспортними засобами в загальному на десять років. Однак, цим всупереч постанови суду, 09.03.2026, о 10.23 год., умисно керував транспортним засобом, а саме автомобілем марки «ВАЗ 2106», д.н.з. НОМЕР_2 по вулиці Центральній поблизу будинку №27, в селі Погірці, Самбірського району Львівської області, у зв`язку з чим його працівниками ВРПП Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області було зупинено та на місце події викликано СОГ. Розуміє неправомірність своїх дій, дуже шкодує що так вчинив, щиро розкаюється у вчиненому. Автомобілем вже не буде користуватись.

Покази обвинуваченого є послідовними, логічними та такими, що не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Отримавши підтвердження обвинуваченим фактичних обставин вчиненого ним кримінального правопорушення, а також враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз`яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судове слідство у справі щодо всіх фактичних обставин із застосуванням правил ч.3 ст. 349 КПК України, оскільки учасники судового провадження не заперечують проти цього, визнавши недоцільним дослідження в цій частині інших доказів по справі.

Учасникам розгляду справи роз`яснено, що вони позбавлені права оспорювати обставини, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним згідно положень ч.3 ст.349 КПК України.

Суд вважає, доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 в умисному невиконанні постанови суду, яка набрала законної сили, а тому кваліфікація дій обвинуваченого за ч.1 ст.382 КК України є вірною.

При обранні міри та виду покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує особу обвинуваченого, який раніше не судимий, скоїв нетяжкий злочин.

Як обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_5 , відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає : щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

За таких обставин суд вважає за можливе призначити обвинуваченому ОСОБА_5 покарання у межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у вигляді штрафу, оскільки суд, застосовуючи принцип індивідуалізації покарання, переконаний, що така міра покарання відповідає особі обвинуваченого та є достатньою для досягнення передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Цивільний позов не заявлено.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні - відсутні.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 373 - 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- два оптичних DVD-R диски з відеозаписами з боді-камер поліцейських Самбірського РВП ГУНП у Львівській області та один оптичний DVD-R диск з відеозаписом з автомобільного відео реєстратора поліцейських Самбірського РВП ГУНП у Львівській області – зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_5 - не обирався.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня його проголошення. У відповідності до ч. 2 ст. 394 КПК України вирок не може бути оскарженим в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 цього кодексу.

Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя