Рішення від 02 серпня 2026 р. у справі №451/979/26 — Радехівський районний суд Львівської області

Справа № 451/979/26

Провадження № 2/451/638/26

РІШЕННЯ

іменем України

03 серпня 2026 року місто Радехів

Радехівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Куцик-Трускавецької О.Б.,

секретаря судового засідання Сологуб М.Р.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радехівської міської ради Львівської області про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-

встановив:

Стислий виклад позиції сторін

Представник позивачки ОСОБА_2 - адвокат - А. Фрей подав на розгляд суду позовну заяву до Радехівської міськоїради Львівської області (відповідач), у якій просить:

встановити факт що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

визнати за Позивачем ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею - 0,4401 га; та земельну ділянку площею 0,5504 га, в порядку спадкування після смерті Спадкодавця_2 ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання з спадкодавцем на момент відкриття спадщини (фактично вступивши в управління або володіння спадковим майном (фактично прийняла спадщину відповідно до ст. 549 ЦК УРСР), та є дочкою Спадкодавця_1 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належали йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017898 зареєстрованого 14 березня 2000 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6568.

В обґрунтування заяви покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 після смерті останнього спадщину шляхом факту постійного проживання із спадкоємцем прийняла його дочка ОСОБА_3 , однак остання померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , після її смерті спадщину прийняла дочка (позивачка) ОСОБА_1 , шляхом звернення до Соснівської державної нотаріальної контори Львівської області на підставі чого відкрита спадкова справа №68/2023. При зверненні до нотаріальної контори позивачці було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки було встановлено, що документ, що підтверджує право власності спадкодавця на нерухоме майно виданий після смерті.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, участі уповноваженого представника не забезпечив.

Заяви та клопотання учасників справи

12.06.2026 Радехівською державною нотаріальною конторою Львівської області виконано ухвалу суду(а.с.35).

Представник відповідача подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, складу суду довіряють, просять прийняти рішення(а.с.79).

27.07.2026 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивачки та її представника, позовні вимоги просять задоволити(а.с.85-86).

Зважаючи на вимоги частини 2 статті 247 ЦПК України суд доходить висновку про можливість розгляду справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Процесуальні дії суду у справі

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 02.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження(а.с.30).

Ухвалою Радехівського районного суду Львівської області від 13.07.2026 справу призначено до відкритого підготовчого засідання в порядку загального позовного провадження, після лікарняного по догляду за дитиною(а.с.81).

Ухвалою суду від 23.07.2026 відкладено розгляд справи(а.с.83).

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторона позивача посилається як на підставу своїх вимог, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає до задоволення повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 23.11.2007 (а.с.20).

Батьками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 11.09.1975 (а.с.21).

ОСОБА_8 та ОСОБА_5 уклали шлюб 23.11.2007, актовий запис №5. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу від 23.11.2007(а.с.25).

Відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017878, виданого 14.03.2000 на підставі рішення розпорядження Радехівської райдержадміністрації від 17 травня 1999 року №250, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 0,9906 га, яка розташована на території Синьківської сільської ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Державний акт зареєстровано в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6568(а.с.14).

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 16.10.1997 ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у с. Cиньків Радехівського району, Львівської області (а.с.23).

Згідно зі свідоцтвом про смерть від 20.09.2009 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , у . Cиньків Радехівського району Львівської області (а.с.24).

З копії довідки виданої старостою сіл Немилів, Пиратин, Синьків, Радехівської міської ради Львівської області встановлено, що ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 на день смерті був зареєстрований в АДРЕСА_1 , разом з ним згідно погосподарської книги була зареєстрована: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 , - дочка(а.с.15).

Відповідно до копії Розпорядження голови Радехівської райдержадміністрації від 17 травня 1999 року №250 «Про затвердження проекту передачі земельних часток (паїв) та видачу державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Синьків Синьківської сільської ради затверджено проект передачі земельних часток (паїв) у приватну власність, ОСОБА_4 включений в дані списки(а.с.18,19).

16.09.2025 державним нотаріусом З. Медведюк відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , на земельні ділянки, які належали ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , у зв`язку з тим, що державний акт на право приватної власності був виданий після смерті спадкодавця (а.с.26).

З копії спадкової справи №68/2023 заведеної після смерті ОСОБА_3 встановлено, що спадщину після смерті матері - ОСОБА_3 прийняла її дочка ОСОБА_2 (а.с.35-78).

Зміст спірних правовідносин

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з наявністю у позивачки права на спадкування за законом і неможливістю реалізації цього права через відмову нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

До правовідносин, які виникли між сторонами, підлягають застосуванню норми Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК УРСР) та Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Так, частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення факту.

Водночас, нормою частини 2 цієї статті ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Норми статей 293 та 294 ЦПК України, визначають зміст окремого провадження та встановлюють порядок розгляду справ даної категорії.

Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють правовідносини щодо встановлення фактів, які мають юридичне значення, зокрема, встановлення факту родинних відносин та визначають обсяг суб`єктивних прав і юридичних обов`язків, якими наділені сторони у цих правовідносинах.

Окрім застосування до вказаних правовідносин вищезазначених норм процесуального закону, суд зважає на роз`яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 (далі - Постанова Пленуму ВСУ).

Так, у пункті 1 Постанови Пленуму ВСУ звернуто увагу на те, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

У пункті 16 постанови звернуто увагу на те, що заява про встановлення факту прийняття спадщини та місця її відкриття може бути розглянута судом у порядку окремого провадження, якщо орган, який вчиняє нотаріальні дії, не вправі видати заявникові свідоцтво про право на спадщину через відсутність або недостатність документів, що необхідні для підтвердження в нотаріальному порядку факту вступу в управління або володіння спадковим майном. У тому ж разі, коли всі необхідні документи були, але у видачі свідоцтва про право на спадщину відмовлено, заінтересована особа може звернутись до суду не з заявою про встановлення факту прийняття спадщини, а зі скаргою на відмову вчинити нотаріальну дію.

Спірні правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 регулюються нормами ЦК УРСР та ЦК України.

Так, відповідно до статті 525 ЦК УРСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

Нормою статті 527 ЦК УРСР передбачено, що спадкоємцями можуть бути особи, що були живими на момент смерті спадкодавця, а також діти померлого, зачаті при його житті і народженні після його смерті.

Спадкоємцями за законом є особи, які входять у першу та другу черги спадкоємців за законом (статті 529, 530 ЦК УРСР), утриманці (стаття 531 ЦК УРСР), усиновлені та усиновителі (стаття 532 ЦК УРСР).

Згідно з приписами частини 1 статті 529 ЦК УРСР при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Для прийняття спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини (стаття 548 ЦК УРСР).

Відповідно до частин першої та другої статті 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно з пунктами 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України цей Кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Спірні правовідносини щодо прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 регулюються нормами ЦК України.

Згідно з приписами частини 2 статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Нормою статті 1261 ЦК України передбачено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до положень частини 1 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (стаття 392 ЦК України).

Застосовані судом норми права регулюють вищенаведені спірні правовідносини та визначають обсяг суб`єктивних прав та юридичних обов`язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.

Мотивована оцінка наведених сторонами аргументів щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову

Судом встановлено на підставі безпосередньо досліджених та оцінених наявних у справі доказів, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Синьків Радехівського району Львівської області. За життя і до смерті він постійно проживав за вказаною адресою. Разом із нею проживала його дочка - ОСОБА_3 .

Суд зауважує, що перелік юридичних фактів, що підлягають установленню в судовому порядку, визначений у частині 1 статті 315 ЦПК України, не є вичерпним.

Водночас, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Факт постійного проживання позивачки ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_4 на час смерті останнього повністю підтверджується безпосередньо дослідженими судом письмовими доказами, які відповідають критеріям належності і допустимості, у своїй сукупності є достатніми та сумнівів у своїй достовірності не викликають.

Таким чином, суд доходить обґрунтованого переконання про наявність достатніх підстав вважати доведеність факту постійного спільного проживання ОСОБА_3 разом із батьком ОСОБА_4 на час відкриття спадщини - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_4 належало право на земельну ділянку загальною площею 0,9906 га, яка розташована на території Синьківської сільської ради.

За життя ОСОБА_3 залишила особисте розпорядженням, яким: все своє майно де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що належатиме на день її смерті заповіла своїй дочці ОСОБА_1 . Остання спадщину прийшняла шляхом подання до державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

З огляду на час смерті, ОСОБА_3 спадкування відбулося за правилами, встановленими ЦК України. ОСОБА_1 належала до спадкоємців за заповітом після смерті матері ОСОБА_3 та є єдиною спадкоємицею, яка прийняла спадщину, вчинивши дії, що свідчать про це, а саме: подала державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини, про що свідчить видане на її ім`я відповідне свідоцтво про право на спадщину за заповітом, однак ОСОБА_1 позбавлена можливості юридично оформити це право у визначений законом позасудовий спосіб у нотаріуса через відмову останнього у вчиненні нотаріальних дій.

Враховуючи наведене у сукупності, зважаючи на невизнання особистого майнового права позивача та належну обґрунтованість позовних вимог, суд вважає, що позов слід задовольнити.

На підставі статей 525, 529, 548, 549 Цивільного кодексу Української РСР, пунктів 4, 5 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України та на підставі статей 392, 1216, 1218, 1223, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України та керуючись статтями 10, 19, 89, 200, 259, 264, 265, 293, 294, 315 Цивільного процесуального кодексу України, Радехівський районний суд Львівської області, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Радехівської міської ради Львівської області (місцезнаходження пр.Відродження, 3, м. Радехів, Львівська область, ідентифікаційний код юридичної особи 26361149) про встановлення юридичного факту та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Встановити факт що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 прийняла спадщину шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном після смерті свого батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею - 0,4401 га; та земельну ділянку площею 0,5504 га, в порядку спадкування після смерті Спадкодавця2 ОСОБА_3 (померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ), яка прийняла спадщину шляхом постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини (фактично вступивши в управління або володіння спадковим майном (фактично прийняла спадщину відповідно до ст. 549 ЦК УРСР), та є дочкою Спадкодавця1 - ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та належали йому згідно Державного акту на право приватної власності на землю серії І-ЛВ №017898 зареєстрованого 14 березня 2000 року в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №6568.

Судові витрати у справі покласти на позивачку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головуючий суддяО. Куцик-Трускавецька