Рішення від 29 липня 2026 р. у справі №450/2488/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №450/2488/26

Провадження №2-а/442/83/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області у складі:

головуючого – судді Медведика Л.О.,

за участю секретаря Далявської Л.І.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Галишина А.В.,

представника відповідача Паньків Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Галишин Андрій Васильович до ІНФОРМАЦІЯ_1 , за участю третьої особи Пустомитівського відділу державної виконавчої служби у Львівському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із вищезгаданим адміністративним позовом, який мотивує тим, що оскаржувана постанова є незаконною порушує його права, прийнята з порушенням норм процесуального права, зокрема вона була винесена за його відсутності, він був позбавлений можливості давати пояснення та подавати свої докази, внаслідок чого порушено його право на захист, а справа про адміністративне правопорушення розглянута не об`єктивно. А тому просить адміністративний позов задоволити.

Ухвалою суду від 09.07.2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд на 27.07.2026 року.

Від представника відповідача 28.07.2026 року надійшли додаткові пояснення на позовну заяву.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з аналогічних підстав, доповнив, що 5 років тому отримав ІІІ групу інвалідності, від ІІ групи відмовився бо тоді б звільнили з роботи.

07.05.2025 року йому зробили операцію на серці, а через 2 тижні другу. На той час в «ДІЇ» та «Резерві» була відстрочка до кінця мобілізації.

А вже в кінці червня побачив що в розшуку.

12.08.2025 року забрали з вулиці в ТЦКна вулицю Шевченка в м. Дрогобичі, а потім відвезли в Лішню на свою базу і там незаконно утримували пів доби. Зранку наступного дня його направили на ВЛК. Лікарі дивувалися як він з таким діагнозом до них втрапив.

В травні в «ДІЇ» появилась оскаржувана постанова. Пустомитівський ДВС заморозив пенсію по інвалідності і він поїхав до них.

15.05.26 року звернувся до суду.

Представник позивача – адвокат Галишин А.В. підтримав позов, пояснив, що постанова винесена незаконно. Його довіритель має малу дитину віком 8 років та незначну пенсію розміром 3700 грн., яка явно не спів мірна і призначеним штрафом.

Представник відповідача Паньків Н.В. вказала, що позивач не мав відстрочки, а тому був поррушником закону. Мав пройти ВЛК до 05 червня 2025 року, згідно ч.2 Прикінцевих положень Закону №3621-9. Потім цей термін іще двічі було перенесено до 05.07.2025 року згідно постанови КМУ №1487 та 560.

Тож 11.08.2025 року позивача розшукали та доставили в ТЦК. 11.08.2025 року склали протокол і внесли до нього анкетні дані. На 12.08.2025 року було призначено розгляд справи.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився й суд заслухавши думку сторін ухвалив продовжити засідання без їх участі.

Заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши дійсні обставини справи та давши правову оцінку представленим доказам у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідго ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності із законом.

Судом встановлено, що постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1270 від 12 серпня 2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

Відповідно до вимог ст.251 КУпАП передбачено, що є доказами в справі про адміністративне правопорушення та на підставі чого вони встановлюються для правильного вирішення справи.

Із наявних документів вбачається, що позивач є особою з інвалідністю ІII групи. Це підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААД № 004045, у якій зазначено другу групу інвалідності, причину інвалідності - загальне захворювання, строк встановлення інвалідності - до 01.06.2026, а також пенсійним посвідченням, яке підтверджує отримання пенсії по інвалідності. Крім того, стан здоров`я позивача є тяжким і потребує постійного медичного нагляду та лікування. Медичні документи підтверджують, що позивач має ішемічну хворобу серця, постінфарктний кардіосклероз, стенокардію, серцеву недостатність, гіпертонічну хворобу, переніс коронарографії, стентування коронарних артерій та перебував на стаціонарному лікуванні. У виписному епікризі також зазначені постійні лікувальні рекомендації та необхідність прийому низки лікарських засобів. Незважаючи на такі обставини, відповідач при винесенні постанови фактично не надав їм належної правової оцінки. Постанова не містить достатнього мотивування, чому саме до особи з інвалідністю II групи, яка має тяжкі серцево-судинні захворювання, отримує пенсію по інвалідності та потребує постійного лікування, застосовано саме штраф у розмірі 17 000 грн, а не інший, менш обтяжливий правовий наслідок.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення повинні враховуватися характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Тобто, закон прямо зобов`язує орган, який розглядає справу, оцінити не лише сам факт можливого порушення, а й індивідуальні обставини конкретної особи.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, під час розгляду справи відповідач мав перевірити не лише формальні обставини, а й те, чи мав позивач реальну можливість виконати покладений на нього обов`язок, чи був у його діях умисел, чи не перешкоджав цьому стан здоров`я, чи врахований його спеціальний соціальний статус, чи є накладення значного штрафу пропорційним у цій конкретній ситуації.

Однак, із постанови не вбачається, що відповідач належно дослідив статус позивача як особи з інвалідністю ІII групи, його медичні документи, майновий стан, факт отримання пенсії по інвалідності, витрати на лікування, потребу в постійному прийомі ліків, а також можливість застосування ст. 22 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особи з інвалідністю мають спеціальний правовий статус у питаннях мобілізації. Така обставина не означає автоматичне звільнення від усіх обов`язків у сфері військового обліку, однак вона обов`язково повинна враховуватись при оцінці вини, пропорційності відповідальності, тяжкості наслідків та доцільності застосування штрафу. У цій справі відповідач підійшов до розгляду формально: не встановив, чи існували реальні обставини, які ускладнювали або об`єктивно перешкоджали позивачу належно виконати відповідні дії; не перевірив вплив тяжкого стану здоров`я на поведінку позивача; не з`ясував, чи були вчинені дії умисно; не надав оцінки тому, що накладення штрафу 17 000 грн на особу з інвалідністю є надмірним фінансовим тягарем.

Всупереч цьому, відносно позивача в день його затримання було складено протокол у справі про адміністративне правопорушення. Як стверджував позивач без його участі. Крім того, при візуальному огляді цього документа позивач заперечив й належність йому підписів на цьому документі, представивши свій паспорт громадянина України. Порівнянням встановлено, що підписи різні.

До цього судом констатується, що згідно норм КУпАП, ТЦК та СП не наділений повноваженням взагалі складати протоколи у подібних справах. Інструкція що порядку складання протоколів…, затверджена міністром оборони В.Залужним в даному випадку не змінює цієї константи.

Натомість, керівник має право розглядати справи про адміністративні правопорушення. Однак знову ж таки, подібний розгляд має відбуватись за присутності особи, щодо якої встановлюється склад адміністративного правопорушення. В даному випадку вимоги закону в цьому контексті начальником ТЦК – Б.Пруцьких було грубо порушено.

Більше того, таке порушення відбулося за обставин того, що позивач в цей час власне проходив ВЛК на іншій належній ТЦК території закритій подвійною огорожею з колючого дроту. Й про це керівник ТЦК зобов`язаний був знати. Підтвердженням цьому факту слугує витяг з електронного журналу видачі направлень на ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За таких обставин суд приходить до переконання, що здійснивши розгляд справи про адміністративне правопорушення без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття обґрунтованого та законного рішення, без належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідач фактично прийняв необґрунтоване рішення про притягнення останнього до адміністративної відповідальності з порушенням права особи на участь у процесі.

З наведених обставин суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого.3 ст.210-1 КУпАП не доведена у встановленому законом порядку, прийняте рішення про притягнення його до адміністративної відповідальності є необґрунтованим, незаконним та передчасним, а тому постанова №1270 від 12.08.2025 року підлягає скасуванню.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України судовий збір, сплачений позивачем, підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2,9,94,160-163 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) задоволити.

Визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 №1270 від 12 серпня 2025 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. на ОСОБА_1 .

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (розпорядник коштів ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 665,60 грн.

Справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити.

Рішення може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Медведик Л.О.