Рішення від 26 липня 2026 р. у справі №461/7204/24 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/7204/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 липня 2026 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого судді – Романюка В.Ф.,

з участю: секретаря судового засідання – Салика С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» (адреса: 02002, м. Київ,вул. Окіпної Раїси, 8/127, код ЄДРПОУ: 43518172) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса: 79008, м.Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ: 19390819) про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк», в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "СОНАТІ", заборгованість у розмірі 252395,43 грн., а також судові витрати у розмірі 2019,17 гривень.

В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 04 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» (надалі «Кредитор») і ОСОБА_1 (надалі «Відповідач/Позичальник») було укладено Кредитний договір № Z62.00502.004073820 надалі – «Кредитний договір/Договір», відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 98883,00 грн.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги за Договором (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ», надалі по тексту – «Позивач» на підставі Договору факторингу № 25/07 від 25.07.2023 року.

Відповідач зі своєї сторони, не виконав умови Кредитного договору, а саме не здійснив належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на 06 вересня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 252395,43 грн.

Позивач виконав свої зобов`язання згідно умов угоди, що підтверджується випискою по поточному рахунку. Однак, Відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, комісію та інші платежі за угодою, внаслідок чого станом на 06 вересня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 252395,43 грн., з яких: Прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 95130,99 грн.; Прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 48146,03 грн.; Прострочена заборгованість за комісіями в розмірі 109118,41 грн.

Відповідач не здійснив жодної оплати після уступки права вимоги і не надав доказів оплати, відповідно сума заборгованості не змінилася. Згідно облікової політики Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ», позивач, після відступлення прав вимоги, не нараховував відсотки та комісії по Кредитному договору.

Таким чином, зважаючи на невиконання Позичальником зобов`язання стосовно умов повернення кредиту, позивач вправі вимагати дострокового стягнення з відповідача заборгованості по кредиту, заборгованості за відсотками та комісії.

Позивачем направлено Відповідачу вимогу про виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором, надавши можливість відповідачу добровільно врегулювати заборгованість, однак вимога не була виконана.

Враховуючи наведене, а також те, що на даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, позивач вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою суду від 09 вересня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін у судове засідання на 07 жовтня 2024 року о 11 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 07 жовтня 2024 року через неявку осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи відкладено на 11 листопада 2024 року на 09 год. 30 хв.

Галицьким районним судом м. Львова у даній справі винесено заочне рішення від 11 листопада 2024 року відповідно до якого вирішено стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» заборгованість у розмірі 252395,43 грн., а також сплачений судовий збір в розмірі 2019,17 гривні.

Ухвалою суду від 07.07.2026 року заяву представника заявника ОСОБА_1 — адвоката Лисенка Андрія Олександровича про перегляд заочного рішення Галицького районного суду м. Львова від 11.11.2024 р., винесеного у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сонаті» до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення боргу за кредитним договором задоволено. Заочне рішення Галицького районного суду м. Львова від 11 листопада 2024 року скасовано.

Розгляд справи призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

23 липня 2026 року представником відповідача ОСОБА_1 — адвокатом Лисенком А.О. було подано відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором. У відзиві зазначає, що Позичальнику встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, то положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між Первісним кредитором та відповідачем, щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними. Відповідно до вищевказаного графіку вбачається що плата за обслуговування становить 3411 грн. 46 коп. на місяць і загальна сума за 48 місяців складає 130228 грн. 24 коп. Нарахована сума комісії відповідно до розрахунку, яку намагається Позивач стягнути з Відповідача у розмірі 109118 грн. 41 коп. є незаконною, оскільки стягується за нікчемною умовою договору та за нікчемною умовою договору з Відповідача було незаконно списано 6793 грн. 26 коп. і повинна бути врахована на заборгованість за основним боргом (тіло кредиту). Позивач не довів: яку саме суму було фактично передано у розпорядження Відповідача; чи були кошти у розмірі 12897,78 грн. фактично отримані Позичальником; чи мав Позичальник реальну можливість вільно розпоряджатися цією сумою. Фактичне автоматичне списання частини «кредиту» на страхування свідчить про відсутність передання цієї частини коштів Позичальнику, а отже – відсутність виникнення зобов`язання у відповідній частині. Оскільки позивачем не надано доказів сплати повної ціни продажу за договором - оплати за відступлення права вимоги по договорів факторингу, а отже, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами обставину переходу права вимоги за Кредитним договором № No Z62.00502.004073820 від 04.07.2018 року укладеним між Відповідачем та Акціонерним товариством «Ідея Банк».

Представник позивача в судове засідання не з`явився, оскільки згідно позовної заяви просить суд проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримує та просить задоволити.

Відповідач та представник у судове засідання не з`явилися, згідно відзиву на позовну заяву, просять розгляд справи проводити без їхньої участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що між 04 липня 2018 року між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № Z62.00502.004073820 відповідно до умов якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 98883,00 грн. Свої зобов`язання Кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги за Договором (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ», на підставі Договору факторингу №25/07 від 25.07.2023 року. Відповідач зі своєї сторони, не виконав умови Кредитного договору, а саме не здійснив належним чином погашення кредиту, внаслідок чого станом на 06 вересня 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 252395,43 грн.

Відповідно до договору факторингу №25/07 від 25.07.2023, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписуються сторонами, у паперовому вигляді, в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною договору.

Умовами Кредитного договору визначено графік погашення заборгованості за кредитом, періоди погашення та кінцевий термін користування кредитом. Позивач виконав свої зобов`язання згідно умов угоди, що підтверджується випискою по поточному рахунку. Однак, Відповідач не повернув отриманий кредит в встановлений договором термін та не сплатив нараховані відсотки, комісію та інші платежі за угодою, внаслідок чого станом на дату подачі позову утворилась заборгованість в розмірі 252395,43 грн., з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту в розмірі 95130,99 грн.; прострочена заборгованість за відсотками в розмірі 48146,03 грн.; прострочена заборгованість за комісіями в розмірі 109118,41 грн.

Згідно ст. ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення закону щодо договору позики, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 513 ЦК України передбачає, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з положеннями ст. 14 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Статтею 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено недопустимість односторонньої відмови від зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Частиною 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є загальнообов`язковим до виконання сторонами. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, на підтвердження своїх вимог позивачем долучено до матеріалів справи: належним чином засвідчена копія кредитного договору №Z62.00502.004073820 від 04.07.2018 року з додатками; виписки з особового рахунку по кредитному договору відповідача; довідка-розрахунок кредитної заборгованості; належним чином засвідчену копію вимоги про усунення порушень кредитних зобов`язань; докази направлення вимоги; належним чином засвідчену копію договору факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав забезпечувальними договорами №25/07 від 25.07.2023 року.

Згідно п.1.1.-1.5. кредитного договору №Z62.00502.004073820 від 04.07.2018 року, банк надає відповідачу кредит у розмірі 98883,00 грн. із змінюваною процентною ставкою у розмірі 15% річних строком кредиту на 48 місяців.

Окрім процентної ставки, згідно п.1.10. кредитного договору, під час користування кредитом банк надає позичальнику послуги з щомісячного обслуговування кредитної заборгованості, за надання яких встановлена плата, як «Плата за обслуговування кредиту».

Відповідно до п. 4 паспорту споживчого кредиту «Платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця, обов`язкові для укладення договору», банк встановив плату за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 2,80% щомісячно від початкової суми кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Таким чином, за користування кредитом банк може вимагати від позичальника на постійній основі лише проценти, що також випливає із ст. 20 Закону України «Про споживче кредитування», ст. ст. 47, 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, кредитний договір, укладений між відповідачем та АТ «Ідея Банк», в частині, що передбачає сплату позичальником на постійній основі плати за обслуговування кредиту щомісячно є недійсним, а кредитний договір №Z62.00502.004073820, укладений між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк» у цій частині є нікчемним, що встановлено законом.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постановах Верховного Суду.

Так, у своїй постанові від 13.07.2022 року Велика Палата Верховного Суду у цивільній справі №496/3134/19 відступила від висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 01.04.2020 року у справі №583/3343/19 і постанові Верховного Суду від 15.03.2021 року у справі №361/392/20 та зазначила, що умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування» (10.06.2017 р.), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною, відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 11 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Таким чином, позивач не може вимагати від ОСОБА_1 заборгованість в частині простроченої плати за обслуговування кредиту.

Однак, враховуючи те, що під час розгляду справи, судом встановлено, що між АТ «Ідея Банк» та відповідачем було укладено кредитний договір, згідно з яким банк надав клієнту грошові кошти у кредит. Відповідач скористався кредитними коштами, але свої зобов`язання за договором виконав не у повному обсязі, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Позивачем направлено Відповідачу вимогу про виконання боргових зобов`язань за Кредитним договором, надавши можливість відповідачу добровільно врегулювати заборгованість, однак вимога не була виконана (копія вимоги наявна у матеріалах справи).

Доводи відповідача про те, що позивач не наділений правом вимагання виконання зобов`язання за кредитним договором суд відхиляє.

Так, на підтвердження переходу права вимоги представник позивача долучив до матеріалів справи договір факторингу №25/07 від 25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» та ТзОВ «ФК «Сонаті», невід`ємними частинами якого є витяги реєстру боржників до договору факторингу від 25.07.2023 №25/07. Вказані документи підтверджують перехід права вимоги за кредитним договором до позивача, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.

Таким чином, виходячи із наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач порушив умови договорів і з останньої на користь позивача слід стягнути заборгованість за виключенням суми простроченої плати за обслуговування кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 сплатила на користь АТ «Ідея Банк» кошти по кредитному договору №Z62.00502.004073820 від 04.07.2018 р. у розмірі 6793,26 грн., які були зараховані як плата за обслуговування кредитної заборгованості.

Відтак, з врахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку, про необхідність зарахування грошових коштів, сплачених як списання плати за обслуговування кредитної заборгованості, за договором кредиту №Z62.00502.004073820 від 04.07.2018 р., в рахунок погашення інших платежів по договору.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати суд присуджує позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1091,87 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 215, 526, 530, 612, 625, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 81, 128, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 351-355 ЦПК України, суд, –

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» (адреса: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 8/127, код ЄДРПОУ: 43518172) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ), третя особа: Акціонерне товариство «Ідея Банк» (адреса: 79008, м. Львів, вул. Валова, 11, код ЄДРПОУ: 19390819) про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» (адреса: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 8/127, код ЄДРПОУ: 43518172) заборгованість у розмірі 136483,76 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонаті» (адреса: 02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, 8/127, код ЄДРПОУ: 43518172) судовий збір у розмірі 1091,87 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення (складення). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Романюк В.Ф.