Постанова від 02 серпня 2026 р. у справі №638/10986/26 — Шевченківський районний суд міста Харкова

Справа № 638/10986/26

Провадження № 3/638/2497/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Шевченківського районного суду міста Харкова Смирнов В.А, розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

19.05.2026 до Шевченківського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал з Чугуївського районного управління поліції Управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності неповнолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

22.06.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Мухіна О.М. надійшли письмові пояснення, в яких останній вказав, що на відеозаписі наявному в матеріалах справи неможливо встановити обставин які зазначені у протоколі, вказаний відеозапис від 09.05.2026 не може відобразити події, які сталися 05.05.2026; на запрошені до підрозділу, наявного в матеріалах справи наявний підпис, однак такий підпис не є підписом ОСОБА_1 ; в матеріалах справи відсутні докази зупинки транспортного засобу та причин зупинки автомобіля; під час розгляду справи ОСОБА_1 не були роз`ясненні права. А тому захисник просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

06.07.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Мухіна О.М. надійшло клопотання про повернення адміністративного матеріалу до управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції на доопрацювання, оскільки до протоколу не долучені докази, що підтверджують факт вчинення правопорушення; допущені помилки в особистих даних особи; у протоколі неправильно вказана суть правопорушення.

06.07.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Мухіна О.М. надійшли додаткові пояснення, в яких останній просить провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП; стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати.

В поясненнях вказав, що 05.05.2026 о 12 год. 51 хв. був зупинений патрульною поліцією громадянин ОСОБА_1 керуючи ТЗ марки Nissan x-trail, номерний знак НОМЕР_2 , чим порушив п. 2.1.а. ПДР, винесена Постанова серія ЕНА № 7142166 від 05.05.2026 о 13 год. 57 хв. та накладено адміністративне стягнення за ч.2 ст. 126 КУпАП. Протокол серія ЕПР1 N 661668 від 09.05.2026 о 19 год. 40 хв. за ч. 5 ст. 126 КУпАП винесено за те саме правопорушення п. 2.1.а. ПДР. Оскільки ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності за це правопорушення п. 2.1.а. ПДР та сплатив штраф. Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. У свою чергу, громадянин ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Щодо попередніх судових витрат, повідомив, що витрати пов?язані з розглядом даної справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу, що становить орієнтовну суму судових витрат у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Докази на підтвердження витрат на професійну правничу (правову) допомогу будуть подані протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду.

Щодо клопотання про повернення адміністративного матеріалу до управління патрульної поліції Департаменту патрульної поліції на доопрацювання:

Згідно ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Частиною 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема такі питання: чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Вирішуючи клопотання адвоката Мухіна О.М. про повернення матеріалів справи для доопрацювання, суд керується постановою Пленуму Верховного суду України №14 від 23.12.2005 в якій зазначено, що визнається правильною практика тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог ст. 256 КУпАП відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

Враховуючи викладені обставини, суддя виходить з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення можуть бути повернуті для належного доопрацювання виключно, якщо вони складені без додержання вимог ст. 256 КУпАП та з недоліками, які б унеможливили розгляд протоколу як такого. В інших випадках недоліки протоколу можуть бути усунені під час судового розгляду або бути підставою для закриття провадження за ст. 247 КУпАП.

Обставини, на які посилається адвокат Мухін О.М. в своєму клопотанні не є обставинами, які унеможливлюють розгляд справи, а тому підстави для направлення справи на дооформлення відсутні, а відтак, вищезазначене клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Так, відповідно до вимог ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

Згідно із ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вказав, що з протоколом не згоден, посилаючись на порушення процедури розгляду адміністративного матеріалу. Зазначив, що працівники патрульної поліції 05.05.2026 склали на останнього постанову про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 126 КУпАП. 09.05.2026 його було викликано у телефонному режимі до Сумського ринку в м.Харкові, по прибуттю туди ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 05.05.2026 працівниками патрульної поліції було помилкового складено постанову на останнього за ч. 2 ст. 126 КУпАП, оскільки виявилося, що ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, у зв`язку з чим постанова, складена 05.05.2026 буде анульована. 09.05.2026 працівниками патрульної поліції було складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП. При цьому, зазначив, що у запрошенні до підрозділу не його підпис. Також вказав, що за постановою від 05.05.2026 за ч. 2 ст. 126 КУпАП сплачений штраф.

Захисник ОСОБА_1 - Мухін О.М. підтримав доводи ОСОБА_1 та просив провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Також вказав, що особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності за одне й те саме правопорушення двічі.

Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Частиною першою статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією України та Законами України.

Відповідно до положень КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами тощо.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 09.05.2026 серії ЕПР1 № 661668, 05.05.2026 о 13 год. 57 хв. за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 65 гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом Nissan x-trail, н.з. НОМЕР_2 будучи позбавленим права керування транспортними засобами. Правопорушення вчинене повторно протягом року, сим порушив п. 2.1.а ПДР.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Згідно з ч. 5 ст. 126 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

До матеріалів адміністративної справи надано, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення від 09.05.2026 серії ЕПР1 № 661668; відеозапис (події 09.05.2026); повідомлення про запрошення до підрозділу поліції; довідка про повторність, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №5603692; рапорт поліцейського.

Також, суд звертає увагу, що в матеріалах справи відеозапису подій 05.05.2026 немає, зокрема у суду відсутня можливість встановити факти зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 тощо.

Не зважаючи на те, що у судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом 05.05.2026, суд зазначає наступне.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

За змістом ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних не законним шляхом, також на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи, які притягують до адміністративної відповідальності, і якщо їх неможливо усунути, повинні тлумачитись на користь даної особи.

З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу.Russia») заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа мас захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Так, з наданого відеозапису вбачається, що на останньому зафіксовані події 09.05.2026, а саме: працівники патрульної поліції повідомили, що постанова, складена 05.05.2026 на ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 126 КУпАП буде анульована, оскільки виявилося, що останній протягом року притягався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП (05.05.2026 не коректно працювала система ІПНП), а тому на ОСОБА_1 буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, права останньому роз`ясненні.

Вказані обставини підтвердили інспектори Трусько Є.Ю. та ОСОБА_2 у судовому засіданні 06.07.2026. Зокрема, інспектор Федюшин О.П. зазначив, що дійсно 05.05.2026 на ОСОБА_1 було складено постанову про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Вказав, що 05.05.2026 некоректно працювали ІПНП, а тому станом 05.05.2026 інспекторам не було відома про те, що ОСОБА_1 вже притягався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Після того, як дана обставина була встановлена, інспектором була складена доповідна записка на ім`я керівника патрульної поліції про анулювання постанови від 05.05.2026. 09.05.2026 ОСОБА_1 було викликано для складання протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, останній з`явився у призначений час і вказаний протокол було складено. Також, вказав, що йому невідомо чи була анульована постанова від 05.05.2026 станом на 09.05.2026, на момент складання протоколу від 09.05.2026.

Судом 07.07.2026 було направлено запит, щодо надання інформації про анулювання постанови ЕНА № 7142166 від 05.05.2026.

16.07.2026 з Управління патрульної поліції надійшла відповідь на вказаний запит, в якій вказано, що 05.05.2026 - у відношенні ОСОБА_1 поліцейським взводу № 2 роти № 3 батальйону № 4 УПП в Харківській області ДПП капралом поліції Олександром Федюшиним була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі - постанова) серії ЕНА № 7142166 за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 грн. Також встановлено, що 30.08.2025 у відношенні ОСОБА_1 була винесена постанова серії ЕНА № 5603692 за частиною другою статті 126 КУпАП. Санкція частини п?ятої статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті та тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п?яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого. ОСОБА_1 був повідомлений, що після проведення перевірки постанова серії ЕНА № 5603692 за частиною другою статті 126 КУпАП буде анульована. 05.05.2026 ОСОБА_1 отримав повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції в якому зазначено, що для складання протоколу про адміністративне правопорушення за частиною п?ятою статті 126 КУпАП, йому необхідно з?явитись 09.05.2026 року о 19.30 за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 в зазначений час прибув, та в його присутності було складено протокол серії ЕПР1 № 661668 за частиною п?ятою статті 126 КУпАП. На підставі доповідної записки від 15.06.2026 № 3392вн/41/14/01-2026, 17.06.2026 до ІПНП внесено інформацію про анулювання постанови серії ЕНА № 7142166 у зв?язку із складанням протоколу серії ЕПР N 661668 від 09.05.2026 за частиною п?ятою статті 126 КУпАП.

При цьому, в матеріалах справи наявна платіжна інструкція від 11.05.2026 про сплату ОСОБА_1 штрафу у розмірі 3 400 грн за постановою серії ЕНА №7142166.

Оцінюючи встановлені обставини у їх сукупності, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Зазначена конституційна гарантія знайшла своє відображення у правозастосовній практиці Верховного Суду, який неодноразово зазначав, що положення статті 61 Конституції України спрямовані на недопущення повторного притягнення особи до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, а незаконним у такому випадку є саме повторне притягнення до відповідальності, тоді як перше притягнення не може визнаватися незаконним виключно з підстав його подальшого дублювання іншим рішенням компетентного органу.

Такий правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 травня 2021 року у справі № 824/1164/18-а, від 27 липня 2022 року у справі № 1340/5822/18 та від 22 лютого 2022 року у справі № 260/511/19.

Як встановлено судом, 05 травня 2026 року інспектором Управління патрульної поліції вже було прийнято постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тобто державою вже було реалізовано право на притягнення особи до адміністративної відповідальності за відповідне діяння.

На момент складення 09 травня 2026 року протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП, зазначена постанова від 05 травня 2026 року залишалася чинною, не була скасована у встановленому законом порядку та породжувала відповідні правові наслідки.

Більше того, 11 травня 2026 року ОСОБА_1 добровільно виконав накладене адміністративне стягнення шляхом сплати штрафу, що свідчить про завершення реалізації державою заходів адміністративної відповідальності за зазначене діяння.

Лише після цього, на підставі доповідної записки від 15 червня 2026 року, до інформаційної підсистеми Національної поліції 17 червня 2026 року були внесені відомості про анулювання постанови від 05 травня 2026 року.

Разом із тим суд зазначає, що Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає можливості анулювання постанови про накладення адміністративного стягнення шляхом складання доповідної записки чи внесення відповідної інформації до інформаційної системи Національної поліції.

Перегляд постанови можливий виключно у порядку, визначеному КУпАП. Отже, внутрішні організаційні дії органу поліції не можуть змінити правові наслідки постанови, яка була прийнята компетентною посадовою особою, набрала законної сили та була виконана.

Фактично складання протоколу за частиною п`ятою статті 126 КУпАП було обумовлено тим, що орган поліції після винесення постанови від 05 травня 2026 року дійшов висновку про помилковість первинної юридичної кваліфікації дій ОСОБА_1 .

Однак суд вважає, що допущена суб`єктом владних повноважень помилка при правовій кваліфікації адміністративного правопорушення не може бути виправлена шляхом повторного адміністративного переслідування особи за ті самі фактичні обставини, оскільки такий підхід суперечить статті 61 Конституції України, принципу правової визначеності та принципу non bis in idem.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Zolotukhin v. Russia» (№ 14939/03, рішення від 10 лютого 2009 року) суд зазначив, що гарантія, передбачена статтею 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, забороняє повторне кримінальне чи прирівняне до кримінального переслідування особи за правопорушення, яке ґрунтується на тих самих або істотно тотожних фактичних обставинах (same essential facts), незалежно від зміни їх юридичної кваліфікації.

Європейський суд з прав людини наголосив, що визначальним критерієм є не правова кваліфікація діяння, а тотожність фактичних обставин, покладених в основу обох проваджень.

У цій справі судом установлено, що і постанова від 05 травня 2026 року за частиною другою статті 126 КУпАП, і протокол від 09 травня 2026 року за частиною п`ятою статті 126 КУпАП стосуються однієї й тієї самої події, яка мала місце 05 травня 2026 року, одного транспортного засобу, однієї особи та одних і тих самих фактичних обставин.

Єдиною підставою для складання нового протоколу стало те, що орган поліції після винесення постанови дійшов висновку про необхідність іншої юридичної кваліфікації вже встановлених обставин.

Однак зміна правової кваліфікації після завершення адміністративного провадження не створює нової події адміністративного правопорушення та не надає органу державної влади права повторно реалізовувати свої владні повноваження щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності.

За таких обставин суд доходить висновку, що подальше здійснення провадження за частиною п`ятою статті 126 КУпАП фактично є повторним адміністративним переслідуванням особи за ті самі фактичні обставини, що суперечить статті 61 Конституції України, практиці Європейського суду з прав людини та принципу правової визначеності.

За встановлених обставин суд доходить висновку, що повторне провадження щодо ОСОБА_1 за фактом тих самих подій від 05 травня 2026 року є недопустимим, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Щодо правових витрат

06.07.2026 від захисника ОСОБА_1 – адвоката Мухіна О.М. надійшли додаткові пояснення, в яких останній повідомив, що витрати пов?язані з розглядом даної справи, складаються з витрат на професійну правничу допомогу, що становить орієнтовну суму судових витрат у розмірі 20 000,00 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок. Докази на підтвердження витрат на професійну правничу (правову) допомогу будуть подані протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду.

З приводу вказаного, суд звертає увагу на наступне.

Нормами статті 275 КУпАП передбачено виключно відшкодування витрат потерпілим, свідкам, експертам і перекладачам, а стягнення витрат виконавчого провадження відповідно до положень статті 308 КУпАП – при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Процесуальні положення Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачають право фізичної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката (стаття 268).

Водночас, нормами КУпАП, які регулюють дані правовідносини, не передбачено розподілу та стягнення судових витрат, окрім стягнення з особи встановленого законом розміру судового збору у випадку накладення адміністративного стягнення (ст. 40-1 КУпАП).

Більше того, нормами КУпАП не передбачено після винесення кінцевої постанови, винесення будь-яких додаткових постанов, в тому числі про відшкодування понесених особою витрат на надання правничої допомоги.

Разом з цим, відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування або їх посадовими особами врегульовані нормами ст.1173, 1174 ЦК України, які є застосованими при розгляді цивільних справ. Так, в разі завдання фізичній особі шкоди з підстав, визначених наведеними нормами, заявник не позбавлений права на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Отже, чинним КУпАП не передбачено відшкодування витрат на правову допомогу, а склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, не входить до предмета доказування у справі, а тому понесені особою такі витрати у справі можуть бути встановлені лише в порядку цивільного судочинства.

Керуючись статтями 23, 33, 126, 245, 247, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку її оскарження.

Суддя В.А. Смирнов