Вирок від 02 серпня 2026 р. у справі №393/401/26 — Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 393/401/26

пров. 1-кп/393/93/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року селище Кам`янець

Новгородківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі судових засідань ОСОБА_2 ,

за участі обвинуваченого ОСОБА_3 ,

представник потерпілого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань 25.03.2026 року за № 12026121040000132 за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Козельщина Полтавської області, громадянина України, з вищою освітою, неодруженого, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 Кримінального кодексу України,

В С Т А Н О В И В :

24.03.2026 року ОСОБА_3 , керував технічно-справним автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на праві приватної власності належить ОСОБА_7 , та рухався вул. Дружби з боку вул.Криворізька в напрямку вул.Квітнева в селищі Кам`янець Кропивницького району Кіровоградської області, ігноруючи вимоги п.п. 1.5, 2.3. (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі - ПДР. п. 1.5 Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для pvxy, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків; п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі: д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху) проявив особисту неуважність і безпечність до забезпечення елементарних вимог безпеки, чим позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку та безпечно керувати автомобілем.

Так, 24.03.2026 року, близько 20 години 29 хвилин водій ОСОБА_3 продовжуючи рух у вказаному напрямку, в межах населеного пункту, в темну пору доби, діючи з протиправною недбалістю, не передбачаючи можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинен був і міг їх передбачити, грубо порушуючи вимоги п.п. 1.10, 10.1 та 16.13 ПДР (п. 1.10 Терміни, що наведені у ПДP мають таке значення: «дати дорогу» означає вимогу до учасника дорожнього руху не продовжувати або не відновлювати рух, не здійснювати будь - яких маневрів.... якщо це може примусити інших учасників дорожнього руху, які мають перевагу, змінити напрямок руху або швидкість; п.10.1 Перед початком руху, перестроюванням та будь - якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху; п.16.13 Перед поворотом ліворуч і розворотом водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються по рівнозначній дорозі в зустрічному напрямку прямо чи праворуч), здійснюючи маневр повороту ліворуч в напрямку провулка Святковий, не переконався у безпечності свого маневру та відсутності зустрічних транспортних засобів, здійснив виїзд на зустрічну смугу руху, де допустив зіткнення із мотоциклом «Geon PN-250», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який рухався в зустрічному напрямку.

Тобто, порушення вищезазначених вимог ПДР водієм ОСОБА_3 перебувають у прямому причинно-наслідковому зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, що сталась, та у результаті якої водій мотоцикла «Geon PN-250» ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого перелому основної фаланги 2-гo пальця правої кисті; травматичного пошкодження квадріцепса (чотирьохголового м`яза) правого стегна, множинних саден передньої поверхні правого стегна, які у своїй сукупності відносяться до категорії середньої ступені тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров' я понад 21 добу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України визнав повністю. Пояснив, що в повній мірі розуміє суть пред`явленого обвинувачення та визнає всі обставини вчинення інкримінованого кримінального правопорушення. Також суду пояснив, що дійсно 24.03.2026 року у темну пору доби, а саме після 20:00 години він керував автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 та рухався по вул. Дружби від вул.Криворізька в селищі Кам`янець Кропивницького району Кіровоградської області. Щоб здійснити поворот ліворуч на провулок Святковий (Піонерський), він зупинився, щоб пропустити зустрічний транспорт, який їхав з увімкненим світлом фар. Пропустивши один транспортний засіб, він почав виконувати дорожній маневр - поворот ліворуч, проте, через те що його "засліпило світло фар" допустив зіткнення з іншим транспортним засобом, а саме - мотоциклом під керуванням потерпілого, якого він не побачив, оскільки він їхав зразу ж за транспортним засобом, який він пропустив. Зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху, після чого він викликав швидку медичну допомогу та поліцію, яким надав пояснення та брав участь у оформленні документів. Зазначив, що страхова компанія відшкодує потерпілому завдану шкоду. У скоєному щиро кається, просив суворо не карати. Також при призначенні покарання просив врахувати, що він пенсіонер, додаткового доходу не має, та не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Потерпілий в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник потерпілої особи ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 у судових дебатах просила суд не призначати обвинуваченому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, та взяти до уваги клопотання благодійної організації, активним учасником якої є обвинувачений, та те що останній є особою пенсійного віку.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні при обставинах, викладених в обвинувальному акті та кваліфікацію своїх дій, крім того, беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що обвинувачений правильно розуміє, усвідомлює зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд вважає можливим, відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, проти чого не заперечували прокурор, обвинувачений та представник потерпілого. Суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , оскільки істинність, добровільність та правдивість його позиції у суду сумнівів не викликає, а також дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого.

Учасникам процесу роз`яснено, що в такому разі вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема по справах ''Ірландія проти Сполученого Королівства'' від 18.01.1978р., ''Коробов проти України'' від 21.10.2011р. вказано, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерій доведення вини ''поза розумним сумнівом'', така доведеність може випливати із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, доведена повністю та його дії органом досудового розслідування правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.

Вина обвинуваченого у вчинені даного кримінального правопорушення доведена в судовому засіданні ''поза розумним сумнівом'' та випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 виду та міри покарання, суд виходить з того, що відповідно до ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Також, при обранні міри покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання обвинуваченого.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, яке відносяться до нетяжких злочинів та вину у ньому визнав, пенсіонер, за місцем проживання негативних характеристик не має, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Відповідно до ст.67 КК України судом не встановлено обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому.

Згідно досудової доповіді наданої до суду Кропивницьким РС № 5 філії ДУ «Центр пробації» в Кіровоградської області від 22.07.2026 року встановлено, що ОСОБА_3 має низький рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та низький рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації можливе виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.

Вирішуючи питання щодо міри покарання, суд також бере до уваги позицію обвинуваченого та представника потерпілого, а також клопотання керівника БО «БФ «СХІД ПЕРЕМОГИ» ОСОБА_8 , в якому остання просила врахувати активну волонтерську діяльність ОСОБА_3 , вік (статус пенсіонера), специфіку волонтерської діяльності, наявність посвідчення водія та не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Щодо цього суд зазначає таке.

Так, статтею 55 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчинені кримінальних правопорушень, є позбавлення права керувати транспортними засобами.

Санкцією частини 1 статті 286 КК України передбачено покарання у виді штрафу від трьох тисяч до п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до двох років, арешт на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до трьох років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.

В цьому випадку, позбавлення права керувати транспортними засобами є обов`язковим додатковим видом покарання.

Звільнення від додаткового покарання є можливим виключно на підставі ч.2 ст.69 КК України, за підстав, визначених ч.1 ст.69 КК України. Разом з цим, у відповідності до матеріалів кримінального провадження, судом таких підстав для звільнення від призначення додаткового покарання не встановлено.

Тобто, позиція обвинуваченого та представника потерпілого щодо непризначення додаткового покарання в виді позбавлення права керування транспортними засобами, не відповідає матеріальним нормам кримінального закону і не заслуговує на увагу. Проте, враховуючи особу ОСОБА_3 , його відношення до вчиненого та активну волонтерську діяльність, суд визначає мінімально можливий термін додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі викладеного, реалізуючи принцип індивідуалізації покарання, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання відповідно до санкції ч.1 ст.286 КК України у виді штрафу з обов`язковим призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що є справедливим, доцільним та достатнім покаранням для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових правопорушень.

Крім цього, по кримінальному провадженню процесуальні витрати (витрати на залучення експерта) становлять 13679 грн 24 коп (за проведення судових інженерно-транспортних (автотехнічних) експертиз технічного засобу висновки експерта № СЕ-19/112-26/4616-ІТ від 15.05.2026 р. № СЕ-19/112-26/4618-ІТ від 19.05.2026 року, № 480/26-27 від 20.05.2026 року), в зв`язку з чим дані процесуальні витрати необхідно стягнути з ОСОБА_3 на користь держави.

У відповідності до ст.100 КПК України речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль ВАЗ21070 державний номерний знак НОМЕР_1 , який поміщено для зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового поміщення транспортних засобів за адресою: м.Кропивницький пр-т Інженерів 1 — необхідно повернути за належністю його фактичному володільцю ОСОБА_3 ;

- мотоцикл «GEON», державний номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено для зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового поміщення транспортних засобів за адресою: м.Кропивницький пр-т Інженерів 1 — необхідно повернути за належністю його власнику ОСОБА_4 ;

- оптичний компакт диск, на якому наявний файл під назвою «VID_20260406_114923_245» по кримінальному провадженню № 12026121040000132 від 25.03.2026 року - необхідно зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30.03.2026 року на автомобіль ВАЗ21070 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (ХТА210700W1157370), власником якого є ОСОБА_7 , а фактичним володільцем якого є ОСОБА_3 та на мотоцикл GEON державний реєстраційний номер НОМЕР_2 власником та фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 необхідно скасувати після вступу даного вироку в законну силу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні, який був заявлений ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням за клопотанням представника потерпілого адвоката ОСОБА_9 необхідно залишити без розгляду, а тому суд питання щодо вказаного цивільного позову не вирішує.

Крім того, стороною потерпілого заявлено вимогу про стягнення з обвинуваченого витрат на правову допомогу на загальну суму 15000 грн.

Вирішуючи питання щодо процесуальних витрат, суд має чітко дотримуватись вимог глави 8 КПК України, яка регламентує поняття процесуальних витрат у кримінальному процесі, їх види та порядок відшкодування.

Положеннями ч.1 ст. 124 КПК України установлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

До таких витрат відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 118 цього Кодексу належать витрати на правову допомогу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат, належить до обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг, складений процесуальний документ, вчинення процесуальної дії чи ознайомлення із процесуальними документами тощо.

Відтак дане питання у кримінальному провадженні вирішується по аналогії з ЦПК.

Згідно з положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

До заяви потерпілим були долучені документи на підтвердження повноважень адвоката, а саме - договір про надання правничої допомоги адвоката від 20.06.2026 року, в якому зазначено, що гонорар адвоката складає 15000 грн, квитанцію від 22.06.2026 року про отримання від ОСОБА_4 гонорару на загальну суму 15000 грн та розрахунок.

Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин по даній справи, характеру її складності та обсягу виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимог, щодо стягнення з обвинуваченого правничої допомоги наданої потерпілому в суді в сумі 15 000 гривень.

Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався, та підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 94, 100, 366-368, 373, 374, 376, 377, ч.15 ст.615 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 3500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 59500 (п`ятдесят дев`ять тисяч п`ятсот) гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати пов`язані з залученням експерта (проведення судових експертиз) на загальну суму 13679 (тринадцять тисяч шістсот сімдесят дев`ять) гривень 24 копійки.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 15000 (п"ятнадцять тисяч) гривень понесених витрат на правничу допомогу.

Речові докази по кримінальному провадженню: автомобіль ВАЗ21070 державний номерний знак НОМЕР_1 , який поміщено для зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового поміщення транспортних засобів за адресою: м.Кропивницький пр-т Інженерів 1 — повернути за належністю його фактичному володільцю ОСОБА_3 ;

- мотоцикл «GEON», державний номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено для зберігання на спеціальний майданчик для тимчасового поміщення транспортних засобів за адресою: м.Кропивницький пр-т Інженерів 1 — повернути за належністю його власнику ОСОБА_4 ;

- оптичний компакт диск, на якому наявний файл під назвою «VID_20260406_114923_245» по кримінальному провадженню № 12026121040000132 від 25.03.2026 року — зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про відшкодування моральної та майнової шкоди завданої кримінальним правопорушенням — залишити без розгляду.

Арешт, який накладено ухвалою слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 30.03.2026 року на автомобіль ВАЗ 21070 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (ХТА210700W1157370), власником якого є ОСОБА_7 , а фактичним володільцем якого є ОСОБА_3 та на мотоцикл GEON державний реєстраційний номер НОМЕР_2 власником та фактичним володільцем якого є ОСОБА_4 - скасувати після вступу даного вироку в законну силу.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Кропивницького апеляційного суду через Новгородківський районний суд Кіровоградської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити (надіслати) обвинуваченому, прокурору, потерпілому та його представнику.

Суддя ОСОБА_1