Постанова від 30 липня 2026 р. у справі №307/2748/26 — Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/2748/26

Провадження № 3/307/760/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Тячів

Суддя Тячівського районного суду Закарпатської області Бряник М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тячів справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Закарпатській області Департаменту патрульної поліції відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , передбачене ч. 4 ст. 140 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №709457 від 03.07.2026 року вбачається, що 13.06.2026 року о 09 год. 39 хв. в селищі Тересва, на 105+014 км. автодороги Н-09 б/н, ОСОБА_1 являючись посадовою особою відповідальною за утримання ВШМ, а саме начальником дільниці ТОВ ПБС, не вжив своєчасних заходів щодо закріплення деформаційних швів на тимчасовому мості через річку Тересва, внаслідок чого транспортний засіб марки "MAN" державний номерний знак НОМЕР_1 з причепом номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 отримали механічні пошкодження додаткового паливного баку та заднього лівого колеса, на причепі 3 задні ліві колеса, ДТП з матеріальними збитками, чим порушив п. 1.5 ПДР, відповідальність за що передбачена ч. 4 ст. 140 КУпАП.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому адміністративному правопорушені не визнав. Пояснив, що наведені пошкодження виникли в результаті перевищення водієм швидкісного режиму, що призвело в тому числі до розриву деформаційних швів. Крім цього зазначив, що гарантійний строк мосту закінчився, а тому він не є відповідальною особою. Звернув увагу, що повну масу навантаження автомобіля ніхто не перевіряв, а тому заповнена вага автомобіля могла перевищувати допустимі норми, що в свою чергу також могло призвести до негативних наслідків, які настали.

Захисник Кузнєцов М.О. просив закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 140 КУпАП щодо ОСОБА_1 , у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення. Вказує, що суб?єктами правопорушення, передбаченого ст.140 КУПАП можуть бути лише посадові особи, до кола повноважень яких належить додержання правил, норм, стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт.

Також зазначає, що доказів, того що станом на дату ДТП, до кола повноважень ОСОБА_1 належить додержання правил, норм, стандартів при утриманні шляхів, вжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху чи позначення на дорогах місць провадження робіт не додано. Також звертав увагу суду на те, що відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про автомобільні дороги» встановлено, що дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у відані органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю. ОСОБА_1 не є посадовою особою жодного органу місцевого самоуправління. Натомість, згідно наказу ТзОВ «ПБС» N?б/20 К він займає посаду за сумісництвом начальника дільниці з 22 січня 2020 року. Понтонний (важкий механізований) міст, а згодом і тимчасовий модульний міст через річку Тересва перебувають на балансі Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області (колишня Служба автомобільних доріг). Ця державна структура входить до системи Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України (Агентство відновлення). Оскільки переправа розташована на автомобільній дорозі загального користування державного значення H-09 Мукачево — Рахів — Івано-Франківськ — Львів, саме ця регіональна Служба є офіційним балансоутримувачем ділянки та відповідає за її експлуатаційне утримання.

Безпосередні роботи з обслуговування за договором виконує підрядна компанія (ТОВ «ПБС»).

Завдання на встановлення тимчасового понтонного мосту було доручено ТОВ «ПБС». На початку 2024 року даний міст було встановлено. Своїм повідомленням від 02.01.2024 N?17/02-22 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області повідомила ТзОВ «ПБС» про відновлення руху через тимчасовий міст через річку Тересва. Тобто, ТзОВ «ПБС» займалося виключно встановленням вказаного мосту та подальшим забезпеченням гарантійного ремонту терміном у 2 роки. Саме цей гарантійний термін встановлений Проектом улаштування тимчасового об?їзду зруйнованого мосту, закритого для руху, через річку Тересва на км 105+014 автомобільної дороги загального користування державного значення H-09 Мукачево-Рахів-Богородчани-Івано-Франківськ-Рогатин-Бібрка-Львів, Закарпатська область, а саме пунктом 3 вказаного проекту - «Аріхтектурно-будівельні рішення», в розділі «Опис споруди». Гарантійний термін закінчився 2 січня 2026 року, за шість місяців до ДТП. Весь гарантійний період ТзОВ «ПБС» виконувало свої зобов?язання з ремонту та догляду за тимчасовим автомобільним мостом. На підтвердження цього додає копію повідомлення ТОВ «ПБС» від 03.09.2024 N?03/09-02 на ім?я начальника служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області, згідно якого в той період часу були проведені планові експлуатаційно-моніторингові заходи та заміри параметрів збірного модульного мосту, внаслідок яких були виявлені певні дефекти, які в подальшому були усунені. Також, в подальшому, ТОВ «ПБС», на підставі огляду модульного мосту були підготовані проекти поточного ремонту вказаного мосту, які були так само направлені Службі розвитку для погодження та затвердження, що підтверджується копією клопотання N?28/01/1 від 28.01.2025.

Відтак стверджує, що під час гарантійного періоду ТзОВ «ПБС» сумлінно виконувало свої обов?язки з ремонту вказаного модульного тимчасового мосту. На час ДТП ТОВ «ПБС» не мало жодних зобов`язань щодо утримання та ремонту вказаного моста.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Кузнєцов М.О., розглянувши дану справу вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутня подія і склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст.140 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 140 КУпАП порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху - тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В свою чергу, порушення, передбачені частинами першою, другою або третьою цієї статті, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену частиною 4 статті 140 КУпАП.

Згідно з пунктом 1.5 ПДР дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Так, відповідно до статті 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

За загальними правилами, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України «Про автомобільні дороги» автомобільні дороги загального користування перебувають у державній власності і не підлягають приватизації.

Згідно із статтею 10 Закону України «Про автомобільні дороги» органи, що здійснюють управління автомобільними дорогами загального користування є: центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами загального користування державного значення; Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Севастопольська міська державні адміністрації.

Згідно з положеннями частини 3 статті 12 Закону України «Про дорожній рух», посадові особи, які відповідають за будівництво, реконструкцію, ремонт, експлуатацію та облаштування автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів, мостів, шляхопроводів, інших споруд, зобов`язані, зокрема: забезпечувати утримання їх у стані, що відповідає встановленим вимогам щодо забезпечення безпеки дорожнього руху; при виникненні умов, що створюють загрозу безпеці дорожнього руху, здійснювати заходи для своєчасної заборони або обмеження руху, а також відновлення безпечних умов для руху.

Статтею 16 цього закону визначено те, що вулиці і дороги міст та інших населених пунктів знаходяться у віданні органів місцевого самоврядування і є комунальною власністю.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про дорожній рух» управління функціонуванням та розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів здійснюється відповідними органами місцевого самоврядування, у віданні яких вони знаходяться.

До основних обов`язків органів місцевого самоврядування щодо управління функціонуванням і розвитком вулиць і доріг міст та інших населених пунктів, визначених статтею 19 Закону України «Про дорожній рух» віднесено, зокрема: забезпечення безперервних, безпечних, економічних та зручних умов руху транспортних засобів і пішоходів вулицями і дорогами міст та інших населених пунктів.

Судом всановлено, що в матеріалах справи відсутні належні докази (договір тощо) на підтвердження того, що саме ТОВ «ПБС» є відповідальним за експлуатаційне утримання автомобільних доріг.

При цьому, для вирішення питання правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до частини 4 статті 140 КУпАП в даному випадку встановленню підлягає не лише наявність відповідних дій (бездіяльність), що становлять об`єктивну сторону вказаного правопорушення (перелічені в частинах 1-3 статті 140 КУпАП), в результаті яких наступили перелічені в частині 4 статті 140 КУпАП наслідки, а й те, чи є особа, виходячи із норми зазначеної статті, суб`єктом даного правопорушення.

Крім того, зміст частини 4 статті 140 КУпАП встановлює відповідальність за порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху, що спричинили створення аварійної обстановки або пошкодження транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Отже, дана норма є бланкетною, тому наявність правопорушення може мати місце при порушенні посадовою особою відповідної норми законодавства, яка є обов`язковою складовою протоколу.

Протокол серії ЕПР1 №709457 від 03.07.2026 року не містить посилання на конкретні правила, норми і стандарти, що стосуються вимог та дій посадових осіб по належному утриманню дорожніх споруд - мостів.

При складанні протоколу стосовно ОСОБА_1 , як посадової особи, працівниками поліції не було дотримано вищевказані вимоги законодавства, не вказано які саме вимоги ДСТУ 8989:2020 "Настанова з утримання автодорожніх мостів", ДБН В.1.2-15:2009 "Споруди транспорту мости та труби навантаження і впливи", ДБН В1.2-14:2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд" та ДБН В.2.3-26:2024 "Мости і труби проектування сталевих конструкцій" було порушено, перебування їх у причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою, в результаті чого було пошкоджено транспортний засіб.

Саме по собі посилання у протоколі на пункт 1.5 ПДР України, які є загальними, не є належним виконанням вимог законодавства та не може бути підтвердженням вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 140 КУпАП.

Вказані норми законодавства без їх взаємозв`язку із встановленими порушеннями правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, самостійно не утворюють склад адміністративного правопорушення.

Крім того, суд зазначає, що акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 15.06.2026 року, який міститься в матеріалах справи, складений з порушенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки не в автоматичному режимі, оскільки складений без участі представника підрозділу з експлуатації доріг відповідної юридичної особи.

Разом з тим, згідно проекту улаштування тимчасового об`їзду зруйнованого мосту, закритого для руху, через річку Тересва на км 105+014 автомобільної дороги загального користування державного значення Н-09 Мукачево - Рахів - Богородчани - Івано-Франківськ - Рогатин - Бібрка - Львів, Закарпатська область, автодорожній міст запроектовано для тимчасового пропуску автомобільного транспорту над р. Тересва. Тривалість експлуатації тимчасового мосту визначається термінами реконструкції основного мосту, що перебуває в даний час в аварійному стані і складає орієнтовно 2 роки та на час розгляду справи такий гарантійний строк сплив.

Повідомлення від 02.01.2024 N?17/02-22 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області повідомила ТзОВ «ПБС» про відновлення руху через тимчасовий міст через річку Тересва та зазначено, що рух відкритий для транспортних засобів повною масою до 40 тон. При цьому матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б вказували на дотримання вказаної маси автомобіля , який отримав пошкодження.

Згідно повідомлення ТОВ «ПБС» від 03.09.2024 N?03/09-02 адресованого службі відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області вбачається, що були проведені планові експлуатаційно-моніторингові заходи та заміри параметрів збірного модульного мосту, внаслідок яких були виявлені певні дефекти.

Листом директора ПБС №28/01/1 від 28.01.2025 адресованим заступнику начальника служби відновлення та розвитку інфраструктури у Закарпатській області , повідомлено про те, що на підставі ДСТУ 8989:2020 "Настанова з утримання автодорожніх мостів", ДБН В.1.2-15:2009 "Споруди транспорту мости та труби навантаження і впливи", ДБН В1.2-14:2018 "Загальні принципи забезпечення надійності та конструктивної безпеки будівель і споруд" та ДБН В.2.3-26:2024 "Мости і труби проектування сталевих конструкцій", а також повідомлено про розроблення методики проведення робіт по експлуатаційному утриманню об`єкта, який надано на погодження.

Відповідно до практики ЄСПЛ справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю є кримінальною, мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції (справа «Лучанінова проти України»).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97 №475/97-ВР визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 цього Кодексу орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтями 251 та 252 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Частиною 2 ст. 251 та ст. 252 КУпАП встановлено, що обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).

Згідно зі ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За змістом цієї норми на особу не може бути покладений і обов`язок доводити свою невинуватість у вчиненні адміністративного правопорушення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 лютого 2019 року № 1-р/2019 у справі зазначив, що елементом принципу презумпції невинуватості є принцип «in dubio pro reo», згідно з яким при оцінюванні доказів усі сумніви щодо вини особи тлумачаться на користь її невинуватості. Презумпція невинуватості особи передбачає, що обов`язок доведення вини особи покладається на державу.

З контекстного аналізу зазначених вимог закону випливає, що висновки судді щодо оцінки доказів мають вказуватись у точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності доказів на обґрунтування висновку про винуватість особи.

Суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю відповідно до вимог ст. ст. 252, 280 КУпАП.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП постанова про закриття справи виноситься, зокрема, при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки всі сумніви щодо доведеності вини повинні тлумачитись на користь особи, яка притягується до відповідальності, а також відсутність в матеріалах адміністративної справи будь-яких належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому протиправного діяння, суд приходить до висновку про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.140 КУпАП, а тому справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 140 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду на протязі десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.

Суддя М.М. Бряник