Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №420/17834/26 — Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/17834/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Відповідача, винесену в межах ВП № 76933733 від 02.06.2026 про накладення на Головне управління штрафу в розмірі 10200 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем протиправно винесені постанови у ВП №76933733 02.06.2026 року про накладення штрафу в розмірі 10200 грн. Позиція ґрунтується на тому, що рішення суду виконано повністю.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 02.01.2024 по справі № 420/29565/23, що набрало законної сили 02.02.2024, ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.03.2023 без обмеження максимальним розміром. За період з 01.03.2023 по 31.03.2024 нараховано доплату в розмірі 20326,80 грн. Інформація про виконання рішення суду Головним управлінням внесена до реєстру судових рішень Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України. На теперішній час Головне управління діє на підставі тимчасового розпису доходів і видатків Пенсійного фонду України на ІІ квартал 2024 року, яким не передбачені кошти на виплати за рішенням суду. З огляду на те, що Головним управлінням включено нараховані суми пенсії до реєстру судових рішень та поставлено у відповідну чергу на безпосередню виплату пенсії, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Позивач вважає, що ним здійснені усі можливі заходи на виконання рішення, однак його повне виконання залежить від бюджетних асигнувань. Просить задовольнити повністю позовні вимоги.

Ухвала про відкриття провадження доставлена до електронного кабінету відповідача 10.07.2026 року. Відзив до суду не надано.

Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на такі обставини.

Суд встановив наступне.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.12.2924 року у справі № 420/26608/23, яке набрало законної сили, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.08.2024 року про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, та прийняти рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

21.01.2025 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.

На виконання вищевказаного судового рішення, пенсійним органом було повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 08.08.2024 року про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», та прийнято рішення №951370175811 від 15.01.2025 року про відмову в переході з пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію згідно Закону України “Про державну службу”. Водночас, оскільки в рішенні при визначенні розміру поновленої пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ ГУ ПФУ в Одеській області помилково не було враховано коефіцієнт підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 (1,0796), пенсійним органом було винесено нове рішення №951370175811 від 10.02.2025 року про відмову в переході на пенсію згідно Закону України “Про державну службу”.

24.01.2025 року відкрито виконавче провадження № 74419204.

06.02.2025 року Головне управління повідомило Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про виконання рішення суду по справі № 420/26608/23.

02.06.2026 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Одеській області у розмірі 10200 грн за невиконання вимог виконавчого документа.

Позивач вважає, що штраф накладено протиправно, оскільки рішення суду виконано у межах повноважень про що державного виконавця було повідомлено.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року №1404 VIII "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини першої, другої статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

За частиною першою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника ... .

Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов`язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов`язання.

Застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.

Верховний Суд у Постанові від 15.05.2020 по справі № 812/1813/18 зазначив, що умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов`язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об`єктивні перешкоди для невиконання зобов`язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону України "Про виконавче провадження". Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону України "Про виконавче провадження", можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена Постановах Верховного Суду від 10 вересня 2019 року у справі №0840/3476/18, від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19 та від 15 квітня 2020 року у справі №811/1324/18.

Із досліджених судом матеріалів справи установлено, що пенсійним органом було повторно розглянуто заяву ОСОБА_2 від 08.08.2024 року про переведення її на пенсію державного службовця відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу», та прийнято рішення №951370175811 від 15.01.2025 року про відмову в переході з пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” на пенсію згідно Закону України “Про державну службу”. Водночас, оскільки в рішенні при визначенні розміру поновленої пенсії відповідно до Закону №3723-ХІІ ГУ ПФУ в Одеській області помилково не було враховано коефіцієнт підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 (1,0796), пенсійним органом було винесено нове рішення №951370175811 від 10.02.2025 року про відмову в переході на пенсію згідно Закону України “Про державну службу”.

Враховуючи наведене, зобов`язальна частина рішення суду у справі №420/26608/23 в частині зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 від 08.08.2024 року та прийняти рішення за результатами розгляду цієї заяви, є виконаною.

Таким чином, боржник рішення суду виконав, про що повідомив державного виконавця.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення постанови про накладення на Головне управління штрафу за невиконання судового рішення.

Окрім того, суд зауважує, що оскаржувана постанова взагалі не містить будь-якого вмотивованого обґрунтування про визнання (чи невизнання) наявності поважних причин невиконання рішення суду у справі №420/29565/23. Будь-яких заходів щодо оцінки підстав невиконання рішення суду відповідачем не вжито.

Аналізуючи наведене правове регулювання у контексті встановлених обставин справи, суд доходить висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови, відповідач обмежився лише формальним посиланням на невиконання боржником судового рішення без поважних причини, без врахування положень ст.ст. 18 та 63 Закону №1404-VIII (щодо обов`язку державного виконавця перевірити повне виконання рішення) та дотримання ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до чч. 2, 3 ст. 139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору розподілу не підлягають, оскільки позивач є суб`єктом владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246, 287 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), винесену в межах ВП № 76933733 від 02.06.2026 про накладення на Головне управління штрафу в розмірі 10200 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов