Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №380/12789/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/12789/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Желік О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в:

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2026 року у відповідності до вимог ст. 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328 грн.), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2026 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 лютого 2026 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому призначено пенсію за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказав, що у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік», виникли підстави для перерахунку призначеної йому пенсії, виходячи з розміру складових грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3328,00 грн), встановленого законом на 01.01.2026, на відповідний тарифний коефіцієнт. Позивач також послався на те, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, яким були внесені зміни до пункту 4 постанови №704, унаслідок чого підлягає застосуванню пункт 4 Постанови №704 у первинній редакції з розрахунковою величиною у вигляді прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року. Дії відповідача щодо відмови у видачі вказаної довідки вважає протиправними та такими, що порушують його право на належний соціальний захист, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою судді від 29.06.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому проти позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень вказав, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій діючих військовослужбовців або введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведені на підставі рішення Кабінету Міністрів України. Зазначив, що виплата грошового забезпечення діючих військовослужбовців з 01.03.2018 здійснюється з розміру прожиткового мінімуму 1762,00 грн, як і у 2020-2026 роках, розмір грошового забезпечення діючих військовослужбовців з 01.01.2026 не збільшувався, а виплата пенсій особам, звільненим з військової служби, є похідною від грошового забезпечення діючих військовослужбовців і не може перевищувати його розмір. Стверджував, що окремі доручення Міністра оборони України про визначення розміру додаткових виплат (надбавок і премій) для діючих військовослужбовців на відповідний рік є відомчими, внутрішніми документами, які носять тимчасовий характер, не містять нормативно-правових приписів та не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення, а тому не породжують обов`язку відповідача оформити нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. На обґрунтування послався на постанови Верховного Суду, зокрема Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а, а також постанови судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 та від 15.05.2026 у справі №160/9419/24. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази та встановив такі обставини справи.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі - Закон №2262-ХІІ). Позивач має військове звання майстер-сержант, займав посаду командира взводу ремонтного взводу ремонтної роти, звільнений з військової служби 26.12.2004 на підставі статті 26 частини 6 пункту «б» (у відставку за віком або за станом здоров`я); вислуга років становить 22 роки 09 місяців (календарна 22,09), пенсію призначено у розмірі 61% грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою №1301034691 від 08.07.2024 та не заперечується сторонами.

Позивач через представника звернувся до відповідача із заявою про підготовку та надання до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2026 для здійснення перерахунку і виплати пенсії з 01.02.2026 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, визначених відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2026 (3328,00 грн), помноженого на відповідний тарифний коефіцієнт.

Листом від 28.04.2026 №1159/12/7093 відповідач відмовив у складенні відповідної довідки, пославшись на відсутність правових підстав, оскільки грошове забезпечення у Міністерстві оборони України у зв`язку зі збільшенням розміру прожиткового мінімуму не збільшувалося, Кабінет Міністрів України не визначав умов та розмірів перерахунку пенсій, а відповідних списків від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області відповідач не отримував. Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, регулює Закон №2262-ХІІ.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною четвертою статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону №2262-ХІІ пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 (далі - Постанова №704), встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 2 Постанови №704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови №704 (в первинній редакції) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14. Аналогічні приписи містять і примітки до додатків 1, 12, 13, 14 до Постанови №704.

21.02.2018 Кабінет Міністрів України ухвалив постанову №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова №103), пунктом 6 якої пункт 4 Постанови №704 викладено в редакції, відповідно до якої розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року (тобто з використанням сталої величини, а не показника на 1 січня відповідного календарного року). Постанова №103 набрала чинності 24.02.2018.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі №826/6453/18, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови №704. Внаслідок цього з 29.01.2020 відновлено дію пункту 4 Постанови №704 у первинній редакції, якою розрахунковою величиною визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року.

Згідно з частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, враховуючи вищевказані судові рішення, суд враховує, що з 29.01.2020 діє пункт 4 Постанови №704 в первинній редакції, якою встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Водночас суд зазначає, що Закон України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон №2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, згідно зі статтею 1 якого державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

У свою чергу базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III). Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

При цьому згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).

Законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Разом з тим Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили. Зазначення ж у пункті 4 Постанови №704 у формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ.

Приписами статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ встановлено, що станом на 01.01.2026 прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 гривень.

Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, пов`язується з принципом захисту «законних очікувань» (legitimate expectations) та принципом правової визначеності (legal certainty), що є невід`ємними елементами правової держави та принципу верховенства права. У справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) Європейський суд з прав людини наголосив, що коли соціальна виплата закріплена законом і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у таких виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №2262-ХІІ регулює Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 (далі - Порядок №3-1).

Відповідно до пункту 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії. Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта повідомити про це орган, що призначає пенсії, після чого здійснюється обмін відповідними списками та довідками.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІІ, визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45). Пунктом 3 Порядку №45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3, які видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган Пенсійного фонду України. Такий висновок узгоджується, зокрема, з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду України від 22.04.2014 у справі №21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі №553/3619/16-а.

Щодо заперечень відповідача про те, що єдиною підставою для видачі довідки про розмір грошового забезпечення є фактичне підвищення грошового забезпечення діючих військовослужбовців за рішенням Кабінету Міністрів України, а зростання прожиткового мінімуму само по собі такою підставою не є, суд зазначає таке.

Прожитковий мінімум для працездатних осіб у силу пункту 4 Постанови №704 (у чинній первинній редакції) є саме тією розрахунковою величиною, через множення якої на відповідний тарифний коефіцієнт визначаються розміри посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням. А отже, збільшення законом розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 безпосередньо зумовлює зміну (збільшення) розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням як складових грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовців, що, у свою чергу, є підвищенням грошового забезпечення в розумінні частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ та юридичним фактом, з яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок пенсії. Посилання відповідача на сталу величину 1762 гривні є безпідставним, оскільки відповідна редакція пункту 4 Постанови №704, запроваджена Постановою №103, визнана протиправною та скасованою з 29.01.2020.

Суд також відхиляє доводи відповідача про відсутність окремого рішення Кабінету Міністрів України про підвищення грошового забезпечення у 2026 році та про неотримання відповідачем списків від органу Пенсійного фонду України, оскільки розрахункова величина (прожитковий мінімум) визначена законом, її збільшення є самостійним юридичним фактом, а відсутність організаційних дій з боку органів Пенсійного фонду України чи Міністерства оборони України не може позбавляти пенсіонера гарантованого законом права на перерахунок пенсії та не звільняє уповноважений орган від обов`язку видати довідку. За частиною третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Щодо доводів відповідача про те, що окремі доручення Міністра оборони України про визначення розміру надбавок і премій для діючих військовослужбовців є відомчими внутрішніми документами, які не породжують підстав для перерахунку пенсії, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.05.2020 у справі №592/5164/16-а та постанови судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 і від 15.05.2026 у справі №160/9419/24, суд зазначає таке.

Наведені відповідачем правові позиції стосуються іншого юридичного факту - встановлення окремими дорученнями (наказами) Міністра оборони України щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, і саме щодо цих виплат Верховний Суд дійшов висновку про те, що вони не є рішенням Кабінету Міністрів України про зміну розміру грошового забезпечення та не породжують обов`язку видати довідку для перерахунку пенсії. Натомість предметом цього спору є не встановлення відомчим актом Міністра оборони України нових надбавок чи премій, а зміна (збільшення) базових складових грошового забезпечення - посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, яка настала внаслідок збільшення законом розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб як розрахункової величини, безпосередньо визначеної пунктом 4 Постанови №704 (у чинній первинній редакції) - акта Кабінету Міністрів України. За таких обставин посилання відповідача на зазначені постанови є неспроможним, оскільки правовідносини у цій справі та у справах №592/5164/16-а, №520/5814/24 і №160/9419/24 не є подібними за змістом юридичного факту, з яким закон пов`язує виникнення права на перерахунок пенсії.

Суд наголошує, що у зв`язку із зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» №4695-ІХ, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ та статті 9 Закону №2011-ХІІ, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величиною є прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З урахуванням наведеного суд дійшов таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах:

(1) з 01.01.2020 положення пункту 4 Постанови №704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік, у тому числі як розрахункова величина для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;

(2) у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» від 03.12.2025 №4695-ІХ, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку №45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 Постанови №704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);

(3) встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону №1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою №704, жодним чином не впливає на спірні правовідносини;

(4) через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, у позивача виникло право на отримання нової довідки для перерахунку призначеної пенсії з 01.02.2026.

Такі висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом, зокрема, у постановах від 02.08.2022 у справі №440/6017/21, від 12.09.2022 у справі №500/1813/21, від 26.10.2022 у справі №500/8485/21, від 10.11.2022 у справі №120/648/22-а, від 13.12.2022 у справі №240/12647/21, від 10.01.2023 у справі №120/8682/21-а, від 06.02.2023 у справі №160/2775/22, від 04.04.2023 у справі №120/5264/22, а також зі зразковим рішенням Верховного Суду від 16.12.2024 у справі №400/6254/24 (Пз/990/11/24).

Щодо способу захисту порушеного права суд зазначає, що видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку №45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону №2262-ХІІ. Оскільки алгоритм дій відповідача чітко визначений законодавчо, дії відповідача у спірних правовідносинах не ґрунтуються на дискреційних повноваженнях, а тому задоволення позову в частині зобов`язального характеру не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача. Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 12.12.2023 у справі №380/1907/23.

За таких обставин дії відповідача, які полягають у відмові виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2026 року розміру пенсії, - є протиправними.

З урахуванням вищенаведеного суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ з урахуванням положень Постанови №704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове (спеціальне) звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2026 року розміру пенсії.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. Оскільки позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 1064 грн 96 коп., що підтверджується квитанцією, такі судові витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , які полягають у відмові виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2026 року розміру пенсії.

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) станом на 01 січня 2026 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2026 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку з 01 лютого 2026 року розміру пенсії.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Желік О.М.