Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №380/23366/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/23366/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кузана Р.І. розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) (далі – відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ), в якому з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» шляхом виключення ОСОБА_1 із Додатку 2, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), та включення ОСОБА_1 до Додатку 1, згідно якого виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань).

- визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761 в частині утримання з ОСОБА_1 зайво сплаченої додаткової винагороди.

Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що відповідач протиправно виніс наказ про позбавлення позивача права на додаткову винагороду з розрахунку 50000,00 грн на місяць, яку виплачено позивачу правомірно, з огляду на характер виконуваних нею у цей період завдань. Позиція відповідача стосовно того, що позивач не обіймає посаду, визначену штатом у складі командування та штату військової частини є необгрунтованою, оскільки такої умови для отримання додаткової винагороди у розмірі 50000,00 грн, як перебування (тимчасове перебування) на посаді, визначеній штатом у складі штабу військової частини не передбачено ні Постановою №168, ні Порядком №260. Окрім того, Відповідно до пункту 3 наказу ВЧ НОМЕР_1 від 01.12.2024 №4856/ДСК до складу основного командного пункту (ОКП) військової частини НОМЕР_1 включено секцію S1, сформовану за рахунок відділення персоналу штабу та відділення психологічної підтримки персоналу. З врахуванням викладеного просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді Кисильової О.Й. від 28.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову. Відзив обґрунтований тим, що наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.12.2024 №4856/ДСК сформовано штаб, який здійснює оперативне (бойове) управління підрозділами (в тому числі приданими), що ведуть воєнні (бойові) дії, шляхом організації системи пунктів управління. Відповідно до пункту 3 даного наказу до складу основного командного пункту (ОКП) військової частини НОМЕР_1 включено секцію S1, сформовану за рахунок відділення персоналу штабу та відділення психологічної підтримки персоналу. У вересні 2025 року позивачка виконувала бойові (спеціальні) завдання на основному командному пункті військової частини НОМЕР_1 у складі створеного наказом від 01.12.2024 №4856/ДСК штабу військової частини (зведеного підрозділу). Безпосередня участь ОСОБА_1 у виконанні бойових (спеціальних) завдань у цей період підтверджена бойовими розпорядженнями командира військової частини, журналом бойових дій та рапортом начальника штабу – заступника командира військової частини про участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань. На підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно господарської діяльності) від 05.10.2025 №6727 позивачці виплачено додаткову винагороду у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно вказаному вище часу виконання бойових (спеціальних) завдань у складі штабу військової частини (зведеного підрозділу).

У період з 20 по 31 жовтня 2025 року робочою групою під керівництвом начальника управління соціального забезпечення Центрального фінансово-економічного управління ІНФОРМАЦІЯ_1 проведено перевірку окремих питань фінансово-господарської діяльності військової частини НОМЕР_1 , за результатами якої складено акт від 31.10.2025 №1781/58779. Актом зафіксовано порушення вимог пункту 1-1 Постанови № 168 та пункту 2 розділу XXXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 в частині виплати додаткової винагороди із розрахунку 50000,00 грн на місяць військовослужбовцям, які не обіймали посади, визначені штатом у складі командування та штабу військової частини, що призвело до переплати грошового забезпечення на суму 498020,00 грн. Командиру військової частини внесено пропозицію: в термін до 10.12.2025 прийняти управлінське рішення за фактом виявлених під час перевірки фактів переплат додаткової винагороди з розрахунку 50000,00 грн, забезпечити їх відшкодування та притягнення винних посадових осіб до відповідальності.

За результатами службової перевірки командиром ВЧ НОМЕР_1 винесено оскаржений наказ від 15.11.2025 №4761, яким позбавлено позивачку права на додаткову винагороду із розрахунку 50000,00 грн на місяць за вересень 2025 року.

Від представника позивачки 26.12.2026 надійшли додаткові пояснення.

Відповідно до ч.9 ст.31 Кодексу адміністративного судочинства України, невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач із складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у визначених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

На підставі Розпорядження керівника апарату Львівського окружного адміністративного суду від №7/р від 26.01.2026 «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ», відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя №100/0/15-26 від 22.01.2026 року та Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України 11.11.2024 №39 (із змінами) було проведено повторний автоматизований розподіл справи №380/23366/25.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2026 справу №380/23366/25 передано для розгляду судді Кузану Р.І.

Ухвалою судді від 02.02.2026 адміністративну справу прийнято до провадження.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

ОСОБА_1 з 29.04.2025 проходила військову службу у ВЧ НОМЕР_1 на посаді оператора групи гуманітарної підготовки та інформаційного забезпечення відділення психологічної підтримки персоналу, що підтверджується наказом відповідача від 29.04.2025 №174.

Наказом ВЧ НОМЕР_1 від 01.12.2024 №4856/ДСК сформовано «об`єднаний штаб», який здійснює оперативне (бойове) управління підрозділами (в т.ч. приданими), що ведуть воєнні (бойові) дії, організувавши систему пунктів управління.

Позивачка з 01.09.2025 по 30.09.2025 (загальною сукупністю 19 діб) була залучена до виконання бойових (спеціальних) завдань у складі штабу ВЧ НОМЕР_1 , який здійснює оперативне (бойове) управління підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони.

За цей період позивачці було нараховано та виплачено додаткову винагороду з розрахунку 50 000 грн пропорційно дням участі у бойових завданнях відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказу Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, якими встановлено виплату додаткової винагороди в розмірі 50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Водночас, на підставі рапорту начальника фінансово-економічної служби – головного бухгалтера ВЧ НОМЕР_1 від 10.11.2025 відповідачем проведено службову перевірку за фактом виявлених переплат додаткової винагороди з метою їх відшкодування.

Департаментом соціального забезпечення Міністерства оборони України надано роз`яснення від 14.11.2023 №220/13/7643, в якому вказано умови для виплати додаткової винагороди з розрахунку 50000,00 грн:

- залучення військовослужбовців до складу ОВУ, а військовослужбовців, які обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини - до оперативного бойового управління підпорядкованими підрозділами на командному пункті військової частини;

- здійснення ОВУ (командним пунктом військової частини) оперативного (бойового) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно;

- виконання військовослужбовцями бойових (спеціальних) завдань у складі ОВУ (на командному пункті військової частини).

Службовою перевіркою встановлено, що нарахування відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 05.10.2025 №6727 додаткової винагороди із розрахунку 50000,00 грн (пропорційно дням, зазначеним в наказі) військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_1 , які не обіймали (тимчасово не виконували) посади визначені штатом у складі командування та штабу військової частини, не відповідає роз`ясненню Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7643.

Згідно з висновками службової перевірки система пунктів управління ВЧ НОМЕР_1 , що по тексту наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.12.2025 №4856/ДСК отримала назву «штаб, що здійснює оперативне (бойове) управління» не є штабом військової частини, залученні до складу цієї системи пунктів управління військової частини військовослужбовці, які не займають штатні посади у командуванні та штабі військової частини, не мають права отримувати додаткову винагороду із розрахунку 50000,00 грн на місяць.

Наказом ВЧ НОМЕР_1 від 15.11.2025 №4761 «Про результати службової перевірки» встановлено, що виплата додаткової винагороди за вересень 2025 року здійснювалася на підставі наказу ВЧ НОМЕР_1 від 05.10.2025 №6727.

Згідно з наказом ВЧ НОМЕР_1 від 15.11.2025 №4761 «Про результати службової перевірки» вирішено:

- службову перевірку вважати завершеною;

- внести зміни до наказу командира ВЧ НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 №6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року», а саме:

- виключити із Додатку 2, згідно з яким виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади. визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), відповідно до додатку 1 до цього наказу;

- включити до Додатку 1, згідно з яким виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань), відповідно до додатку 1 до цього наказу.

Вважаючи наказ відповідача від 15.11.2025 №4761 у частині позбавлення позивачки права на отримання додаткової винагороди за вересень 2025 року в розрахунку 50000,00 грн на місяць, ОСОБА_1 звернулась за захистом своїх прав до суду.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією держави-терориста російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє до цього часу.

Військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указом Президента України від 24.02.2022 №69/2022, затвердженим Законом України від 03.03.2022 №2105-ІХ, постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі – Закон №2232-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі – Закон №2011-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» №168 від 28.02.2022 (далі – Постанова №168).

Абзацом третім пункту 1-1 Постанови №168 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (далі – Порядок №260) визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України.

Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44, який застосовується з 01.02.2023, доповнено Порядок №260 розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».

Згідно з пунктом 1 розділу XXXIV Порядку №260 управління (штаб) угруповання військ (сил) – тимчасово утворений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України орган військового управління, призначений для виконання функцій з управління військами (силами) в ході відсічі повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України, у тому числі управління (штаб) оперативно-стратегічного, оперативного, оперативно-тактичного угруповання військ (сил), тактичної групи.

За змістом пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з Постановою №168 виплачується в таких розмірах:

100000 гривень – тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах): під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту); у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони; на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях); з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника; з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту; кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування); у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення); з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою; у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;

50000 гривень – військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).

Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України;

30000 гривень – військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань): з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави; з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України; з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту; у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії; з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України; із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій; з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).

Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 3 розділу XXXIV Порядку № 260).

Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі – бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:

- бойовий наказ (бойове розпорядження);

- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);

- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (далі – відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункт 6 розділу XXXIV Порядку №260).

Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (абзац перший пункту 7 розділу XXXIV Порядку №260).

Командувачами (командирами) угруповань військ (сил), тактичних груп, командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил), тактичної групи (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць (абзац перший пункту 8 розділу XXXIV Порядку №260).

Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункту 9 розділу XXXIV Порядку №260).

Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі до 50000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Однак безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів повинна бути підтверджена, зокрема, такими документами: бойовим наказом (бойовим розпорядженням); журналом бойових дій; рапортом командира підрозділу (групи) про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

З доказів у справі суд встановив, що у вересні 2025 року позивачка виконувала бойові (спеціальні) завдання на основному командному пункті ВЧ НОМЕР_1 у складі створеного наказом від 01.12.2024 №4856/ДСК штабу військової частини (зведеного підрозділу), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони до батальйону включно у періоди з 01.09.2025 по 03.09.2025; з 11.09.2025 по 25.09.2025 та 29.09.2025 по 29.09.2025. Безпосередня участь ОСОБА_1 у виконанні бойових (спеціальних) завдань у цей період підтверджена бойовими розпорядженнями командира військової частини, журналом бойових дій та рапортом начальника штабу – заступника командира військової частини про участь у виконанні бойових (спеціальних) завдань.

Відповідач підтвердив ці обставини у відзиві та надав відповідні докази.

З приводу тверджень відповідача про те, що позивачка не обіймала (тимчасово не виконувала обов`язки) посаду, визначену штатом у складі командування та штабу військової частини суд зазначає, що зі змісту наказу командира ВЧ НОМЕР_1 від 01.12.2024 №4856/ДСК встановлено, що цим наказом сформовано штаб, який здійснює оперативне (бойове) управління підрозділами (в тому числі приданими), що ведуть воєнні (бойові) дії, шляхом організації системи пунктів управління. Своєю чергою до складу основного командного пункту ВЧ НОМЕР_1 , який входить до системи пунктів управління сформованого штабу, включено як командування так і секцію S1, сформовану за рахунок відділення персоналу штабу та відділення психологічної підтримки персоналу.

Тобто, посада офіцера відділення психологічної підтримки персоналу, яку займала позивачка, відноситься до штабу, який здійснює оперативне (бойове) управління підрозділами (в тому числі придатними), що ведуть воєнні (бойові) дії.

Крім того, такої умови, як обіймати (тимчасово виконувати) військовослужбовцями посади, визначені штатом у складі штабу військової частини, не передбачено ні Постановою №168, ні Порядком №260.

Слід наголосити, що цей спір фактично виник саме в частині тлумачення змісту категорії «штаб» військової частини (органічний, що діє на постійній основі або ж як штаб не лише в такому розумінні). У цьому контексті суд зауважує, що в Постанові №168 та Порядку №260 згадано «штаб військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління …». Відповідач утворений штаб назвав буквально «штаб військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління», тобто, фактично повторив формулювання з нормативно-правових актів.

Посилання відповідача на Лист-роз`яснення, як підставу для виплати додаткової винагороди у зменшеному розмірі, суд вважає безпідставними, оскільки роз`яснення Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від 14.11.2023 №220/13/7643 суперечить Постанові №168 та Порядку №260, та є таким, що позбавляє військовослужбовців права на отримання додаткової винагороди у розмірі 50000 грн, навіть якщо ними дотримано усіх вимог визначених чинним законодавством.

З позиції суду, листи міністерств, інших органів влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, а мають лише інформаційний, рекомендаційний, роз`яснювальний характер та службовою кореспонденцією, що неодноразово підкреслював Верховний Суд у своїх рішеннях, зокрема постанові Верховного Суду від 18.07.2019 у справі №826/2426/16.

З огляду на викладене, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності позбавлення позивачки права на отримання додаткової винагороди за вересень 2025 року в розрахунку 50000,00 грн на місяць.

Також, суд звертає увагу відповідача на те, що підстави і порядок для нарахування та виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, які визначені Постановою №168 та Порядком №260, є обов`язковими для виконання, в тому числі і для відповідача.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо судового збору, оскільки позивачка звільнена від сплати судового збору, такий відповідно до ст.139 КАС України розподілу не підлягає.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761, в частині внесення зміни до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.10.2025 № 6727 «Про виплату додаткової винагороди військовослужбовцям на період дії воєнного стану за вересень 2025 року» шляхом виключення ОСОБА_1 із Додатку 2, згідно з яким виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань, військовослужбовців, які не обіймають (тимчасово виконують) посади, визначені штатом у складі командування і штабу військової частини (зведеного підрозділу), та включення ОСОБА_1 до Додатку 1, згідно з яким виплачується додаткова винагорода у розмірі 30000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних завдань).

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 15.11.2025 № 4761, в частині утримання з ОСОБА_1 зайво сплаченої додаткової винагороди.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Р.І. Кузан