Рішення від 30 липня 2026 р. у справі №380/11554/26 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 рокусправа № 380/11554/26

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коморного О.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 про визнання дій ІНФОРМАЦІЯ_1 правними та зобов`язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 з вимогами:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року, розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2025 рік, для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року, у відповідності до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що є військовим пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області, де отримує пенсію по інвалідності з 21 березня 2025 року відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Наголошує, що з набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року у справі № 320/29450/24 було визнано протиправним та скасовано пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481, а відтак відновила дію первинна редакція пункту 4 Постанови № 704 щодо обчислення розмірів окладів із використанням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на 1 січня відповідного календарного року. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача із заявою про виготовлення та направлення до органу Пенсійного фонду оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн (згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік»). Однак відповідач листом від 01 травня 2026 року № 1159/12/7400 відмовив у виготовленні такої довідки. Позивач вважає таку відмову протиправною, такою, що порушує його право на належний рівень соціального забезпечення, та просить захистити його прав у судовому порядку.

Ухвалою від 09 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

20 червня 2026 року через підсистему «Електронний суд» від відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач проти задоволення позову заперечує повністю. Зазначає, що уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення виключно на підставі списків осіб, які надходять від органів Пенсійного фонду України після прийняття Урядом рішення про підвищення грошового забезпечення. Стверджує, що Уряд у 2025 році рішень про підвищення грошового забезпечення військовослужбовців не приймав, відповідні списки від ПФУ до ТЦК та СП не надходили, а зростання прожиткового мінімуму саме по собі не є підставою для автоматичного перерахунку пенсії. Посилаючись на норми Постанови № 704 та Порядку № 45, відповідач вважає свої дії щодо відмови у видачі довідки станом на 18.06.2025 року правомірними та просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані сторонами заяви по суті справи, всебічно, повно та об`єктивно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та з 21 березня 2025 року отримує пенсію по інвалідності, призначену відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

02 квітня 2026 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області оновлену довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідні тарифні коефіцієнти, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсоткових розмірах, встановлених на 2025 рік, для проведення перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

Листом від 01 травня 2026 року № 1159/12/7400 ІНФОРМАЦІЯ_2 відмовив ОСОБА_1 у задоволенні вказаної заяви, посилаючись на те, що рішення Уряду про підвищення грошового забезпечення не приймалося, списки від Пенсійного фонду України не надходили, а посадові оклади діючих військовослужбовців обчислюються виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року (1 762,00 грн).

Незгода позивача з відмовою відповідача виготовити та надати оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року стала підставою для звернення з даним позовом до суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі — Закон № 2262-XII).

Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством.

Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин другої та третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Перерахунок пенсій у зв`язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі — Постанова № 704) затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та окладів за військовими званнями.

Згідно з пунктом 4 Постанови № 704 (в первинній редакції) розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 пункт 4 Постанови № 704 було викладено в редакції, за якою оклади обчислювалися із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року (1 762,00 грн).

Проте постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103.

З 29 січня 2020 року - дати набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 — відновила дію первинна редакція пункту 4 Постанови № 704, яка передбачає використання для обчислення окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року.

За правилами пункту 3 розділу ІІ Закону України від 06 грудня 2016 року № 1774-VIII мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів. Ця норма закону має вищу юридичну силу, а тому розрахунковою величиною для посадового окладу та окладу за військовим званням є саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня календарного року.

Законами України про Державний бюджет України розрахункова величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб щороку змінювалася та збільшувалася, зокрема стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановила прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року у розмірі 3 028,00 грн.

Оцінюючи заперечення відповідача з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року № 481 та правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24, суд встановив наступне.

Аналіз судової практики Верховного Суду свідчить про наявність чіткої процесуальної та правової відмінності між предметом нормативного контролю підзаконного акта в цілому та захистом конкретного суб`єктивного майнового права громадянина під час розгляду індивідуального публічно-правового спору.

У постанові від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 предметом судового розгляду слугував абстрактний позов (нормативний контроль) про визнання дій Уряду неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 Постанови № 481 як нормативно-правовий акт загальної дії. Скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та відмовляючи в позові, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виходив виключно з того, що:

Кабінет Міністрів України в силу вимог статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» наділений дискреційними повноваженнями щодо визначення порядку формування грошового забезпечення;

спосіб захисту шляхом скасування пункту 2 Постанови № 481 є неналежним та неефективним, оскільки вказаний пункт як акт про внесення змін вичерпав свою дію в момент набрання чинності, а самі зміни вже стали інтегральною частиною пункту 4 Постанови № 704.

Натомість у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглядав індивідуальний спір щодо захисту конкретного суб`єктивного соціального та майнового права військовослужбовця на отримання належного розміру грошового забезпечення (перерахунку пенсії).

Сформулювавши висновок у справі № 520/5814/24, Верховний Суд відступив від попередніх правових позицій та підкреслив, що при вирішенні конкретного спору про нарахування виплат суд зобов`язаний керуватися принципом пріоритетності закону над підзаконним актом, закріпленим у частині третій статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частинами першою – третьою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Закони України про Державний бюджет України на відповідні роки є актами вищої юридичної сили стосовно підзаконних актів Кабінету Міністрів України.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24, положення пункту 4 Постанови № 704 (в редакції Постанови № 481) в частині визначення розрахункової величини у фіксованому розмірі 1 762,00 грн суперечать законам про Державний бюджет України на відповідні роки та не підлягають застосуванню судами при вирішенні індивідуальних спорів як дефектні та такі, що суперечать актам вищої юридичної сили.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи. Згідно з цією послідовною позицією, дефектні підзаконні акти не можуть застосовуватися судом навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі № 913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі № 160/1088/19 та від 10 січня 2023 року у справі № 340/507/22).

Таким чином, висновки Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі № 320/29450/24 щодо наявності у КМУ повноважень видавати Постанову № 481 не спростовують того факту, що закріплений у цій постанові фіксований розмір (1 762,00 грн) за своєю юридичною суттю суперечить базовому державному соціальному стандарту - прожитковому мінімуму для працездатних осіб, встановленому законом про Державний бюджет України на відповідний календарний рік.

Системний аналіз наведеного дає суду підстави для висновку, що застосування відповідачем при обчисленні грошового забезпечення за відповідною посадою фіксованого розміру 1 762,00 грн суперечить приписам Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

Суд встановив, що з огляду на зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2025 року до 3 028,00 грн у позивача виникло право на отримання оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 18 червня 2025 року, складеної з урахуванням обчислених посадового окладу та окладу за військовим званням із застосуванням показника 3 028,00 грн та з розрахунком додаткових видів грошового забезпечення і премії, для проведення перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року (з першого числа місяця, що настає за місяцем виникнення права на зміну розміру виплат).

Посилання відповідача на відсутність списків від Пенсійного фонду України суд відхиляє, оскільки відсутність списків чи бездіяльність інших органів владних повноважень не може позбавляти громадянина гарантованого законом права на перерахунок пенсії та належне пенсійне забезпечення.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин відмова ІНФОРМАЦІЯ_1 у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн є протиправною.

З метою ефективного поновлення порушених соціальних прав позивача відповідача слід зобов`язати підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відсоткових розмірах, встановлених за відповідною посадою станом на 2025 рік, для здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 липня 2025 року.

Загальними вимогами, які висуваються до дій та рішень суб`єкта владних повноважень, є їх обґрунтованість, розсудливість та відповідність принципу верховенства права. Приймаючи рішення або вчиняючи дії, що впливають на майновий стан громадянина, орган державної влади повинен уникати надмірного формалізму та забезпечувати реалізацію закріплених законом соціальних гарантій.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Разом з тим, відповідно до імперативних вимог частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач під час розгляду справи не довів правомірність своєї відмови у виготовленні оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 18 червня 2025 року та не спростував обґрунтованих доводів позивача.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідками системного аналізу матеріалів справи, норм чинного законодавства та усталених правових позицій Верховного Суду суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача не відповідають критеріям законності, обґрунтованості, пропорційності та добросовісності, у зв`язку з чим позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується положеннями статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» позивач (учасник бойових дій) звільнений від сплати судового збору за подання позову у цій справі. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять, у зв`язку з чим розподіл судових витрат судом не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 257, 262, 263, 293, 295 КАС України, суд

у х в а л и в :

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18 червня 2025 року, розрахованого відповідно до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2025 рік, для перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ) станом на 18 червня 2025 року, у відповідності до вимог статей 9, 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028,00 грн), встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, в розмірах у відсотках, встановлених для відповідної категорії військовослужбовців за відповідною посадою, та обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2025 рік, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01 липня 2025 року.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 31 липня 2026 року.

Суддя О.І. Коморний